Рішення

від 09.10.2013 по справі 306/1811/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 жовтня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Мацунича М.В. і Панька В.Ф.,

при секретарі: Саварина Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Закарпатській області на рішення Свалявського районного суду від 12 серпня 2013 р. за позовом прокурора Свалявського району в інтересах держави в особі Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Закарпатській області до Солочинської сільської ради Свалявського району і ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а :

прокурор Свалявського району в інтересах держави в особі Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Закарпатській області звернувся у суд із позовом до Солочинської сільської ради і ОСОБА_2 у липні 2013 р.

Просив:

- визнати незаконним і скасувати рішення сесії Солочинської сільської ради від 27.09.05 р. «Про затвердження проекту зміни цільового призначення земельної ділянки», яким було затверджено проект зміни цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0.0450 га в урочищі «Біласовиця» с. Солочин»;

- визнати недійсним державний акт серії ЗК № 057017 від 28.10.05 р. на право власності на цю земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на землю за № 0105070700354.

На обґрунтування зазначав, що вказана земельна ділянка знаходиться у межах гірничого відводу (друга зона санітарної охорони) свердловин № 4-р і № 7-ГП Голубинського родовища мінеральних вод, затвердженого на підставі акту про надання гірничого відводу від 04.02.08 р. за № 1430. Дозволу позивача на зміну цільового призначення земельної ділянки (із земель сільськогосподарського призначення на землі житлової і громадської забудови) ОСОБА_2 не має, про що прокуратура довідалась тільки 18.07.11 р.

Рішенням Свалявського районного суду від 12.08.13 р. у позові відмовлено (а.с.48-50).

У апеляційній скарзі та в судовому засіданні представник прокуратури просить скасувати це рішення як незаконне та ухвалити нове про задоволення позову. Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Указує на неналежну оцінку доказів (а.с.51-58).

Представники позивача (Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Закарпатській області) Клин О.В. і Фалес Р.С. підтримали апеляційну скаргу прокурора.

У письмовому запереченні та в судовому засіданні голова Солочинської сільської ради Туряниця М.І., а також представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7, не визнали скарги як безпідставної і просять залишити рішення суду без змін як законне та обґрунтоване.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню із ухваленням нового по суті позовних вимог, з таких мотивів.

Суд першої інстанції виходив з неможливості встановлення факту належності спірної земельної ділянки до другого поясу зони санітарної охорони свердловини № 4 Голубинського родовища мінеральних вод, оскільки на даний час не визначено межі цієї зони.

Колегія суддів не погоджується з цим висновком через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права.

Установлено, що сесійним рішенням Солочинської сільської ради від 27.09.05 р. було затверджено проект зміни цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0.0450 га в урочищі «Біласовиця» с. Солочин із земель сільськогосподарського призначення на землі житлової і громадської забудови (будівництво та обслуговування житлового будинку), а28.10.05 р. ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЗК № 057017 на право власності на цю земельну ділянку (а.с.5-6).

Оспореною обставиною є питання порядку зміни цільового призначення спірної земельної ділянки в зв'язку з фактом розташування такої у другому поясі зони санітарної охорони свердловини № 4 Голубинського родовища мінеральних вод і в зоні гірничого відводу.

Так, рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих № 27 від 22.01.1973 р. «Про встановлення меж округу та зон санітарної охорони санаторіїв «Поляна», «Сонячне Закарпаття» і «Квітка полонини» Закарпатської області» було погоджено проект округу і зон санітарної охорони санаторіїв «Поляна», «Сонячне Закарпаття» і «Квітка полонини»; встановлено межі округу і зон санітарної охорони згідно з додатком №1; визначено в межах округу і зон режими; затверджено план санітарно-оздоровчих заходів в окрузі і зонах санітарної охорони згідно з додатком № 2.

На підставі цього рішення постановою Ради Міністрів Української РСР від 20.06.1973 р. № 282 «Про межі округу і зон гірничо-санітарної охорони санаторіїв «Поляна», «Сонячне Закарпаття» і «Квітка Полонини в Закарпатській області», яка є чинною, затверджено межі округу і зон гірничо-санітарної охорони санаторіїв «Поляна», «Сонячне Закарпаття» і «Квітка полонини» в Закарпатській області згідно з додатком, а також план санітарно-оздоровчих заходів на території округу і зон гірничо-санітарної охорони вказаних санаторіїв.

Саме ж рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих від 22.01.1973 року №27 було прийнято на підставі «Положення про санітарну охорону курортів та місцевостей лікувального значення», затвердженого постановою РНК СРСР від 10 квітня 1940 р. за №500, а тому при з'ясуванні факту встановлення зон санітарної охорони родовищ належить керуватися цим Положенням, а не постановою Кабінету Міністрів України № 2024 від 18.12.1998 р. «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів», яка врегульовує питання про правовий режим зон санітарної охорони, встановлених після набрання нею чинності.

Окрім цього, Солочинська сільська рада в рішенні 34 сесії 2 скликання від 15.04.05 р. «Про погодження проекту зон санітарної охорони водозабору свердловини 4-Е Голубинського родовища вуглекислих мінеральних вод санаторію «Квітка полонини» визнає зони встановленими та рекомендує дотримуватись діючих санітарних зон в межах, затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР від 20.06.1973 року.

Свалявський районний відділ земельних ресурсів також погодився на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки лише за умови, зокрема, дотримання санітарних вимог у 2-й зоні санітарної охорони свердловини мінеральної води (а.с.20).

Факт розташування спірної земельної ділянки в межах другого поясу зони санітарної охорони свердловини № 4 Голубинського родовища мінеральних вод стверджується виданим санаторію «Квітка Полонини» актом № 1430 від 04.02.08 р. про надання гірничого відводу для розробки Голубинського родовища лікувально-столових вод (свердловина № 4-р (4-е), площею 11,7 гектарів на період до 19.08.2019 р.), а також схемою до нього. Цей акт внесено до реєстру Державного комітету України із промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Додатком № 2 до постанови КМ України № 456 від 07.03.2000 р. визначено перелік родовищ мінеральних вод за категоріями, де Голубинське (Лужанське) родовище мінеральних вод відноситься до першої категорії, що свідчить про унікальність мінеральних підземних вод. А постановою КМ України від 12.12.1994 р. № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» мінеральні підземні води (лікувальні, лікувально-столові, природні столові) віднесено до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно з положеннями ст. 58 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускається у виняткових випадках лише за погодженням із відповідними територіальними органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, які б забезпечували можливість видобування з надр корисних копалин. Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України. Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускається за погодженням з відповідними місцевими Радами народних депутатів.

Забудова площ залягання корисних копалин здійснюється згідно з «Положенням про забудову площ залягання корисних копалин», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 33 від 17.01.1995 р., яке встановлює єдиний порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення і є обов'язковим для всіх підприємств, установ, організацій та громадян, які здійснюють проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів на території України. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення (мінеральні води відповідно до переліку корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 р. № 827, віднесені до корисних копалин загальнодержавного значення), а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, допускається тільки у виняткових випадках лише за погодженням із відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду на основі спеціальних дозволів, що видаються відповідними Радами народних депутатів, на території яких знаходяться ці корисні копалини. Погоджені матеріали та заяву про надання спеціального дозволу на забудову розглядають у місячний термін відповідні Ради народних депутатів і повідомляють заявника, інші заінтересовані підприємства, установи та організації про своє рішення. Наявність спеціального дозволу посвідчується на копії топографічного плану відміткою у вигляді дозвільного напису за формою згідно з додатком. Дозвіл на забудову реєструється відповідно до чинного законодавства.

Про необхідність погодження із органами гірничого нагляду та геології ідеться також у висновку управління екології та природних ресурсів в Закарпатській області, наданому ОСОБА_2 у порядку виготовлення технічної документації із землеустрою щодо оформлення документів для зміни цільового призначення спірної ділянки (а.с.21).

Однак, таке погодження ОСОБА_2 від територіального управління Держгірпромнагляду в Закарпатській області не отримувала.

Колегія суддів також відмічає, що за вимогами ст. 20 ЗК України (у редакції станом на 27.09.05 р.) зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок з ініціативи громадян та юридичних осіб установлений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» від 11 квітня 2002 року №502 (в редакції станом на 27.09.2005 року). Пунктом 10 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб встановлено, що якщо зміна цільового призначення стосується земельних ділянок - ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів першої групи площею 10 гектарів, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель, що проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, районна держадміністрація подає проектні матеріали разом із своїм висновком до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали і готує свій висновок для подання Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення.

Установлено, що спірна земельна ділянка до зміни її цільового призначення належала до земель сільськогосподарського призначення категорії «рілля».

Як видно з матеріалів справи, зміна цільового призначення землі була проведена з порушенням вимог ст. 20 ЗК України та п.10 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, тобто з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, а саме без відповідного висновку обласної держадміністрації та без відповідного рішення Кабінету Міністрів України, що за правилами п. «а» ч.1 ст. 21 ЗК України є також підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню як обґрунтований і доведений.

Керуючись ст. 58 Кодексу України про надра, ст.ст. 20, 152 ЗК України, ст.ст. 10, 60, 212, 213, 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1, п.4, ч.2, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -

в и р і ш и л а :

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Закарпатській області задовольнити.

2. Рішення Свалявського районного суду від 12 серпня 2013 р. скасувати.

3. Позов прокурора Свалявського району в інтересах держави в особі Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Закарпатській області задовольнити.

3.1. Визнати недійсним рішення сорок першої сесії 2 скликання Солочинської сільської ради від 27 вересня 2005 р. «Про затвердження проекту зміни цільового призначення земельної ділянки» щодо затвердження проекту зміни цільового призначення наданої ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0.0450 га в урочищі «Біласовиця» с. Солочин Свалявського району із земель сільськогосподарського призначення на землі житлової і громадської забудови (будівництво та обслуговування житлового будинку).

3.2. Визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії ЗК № 057017 від 28 жовтня 2005 р. за реєстраційним номером 0105070700354, кадастровий номер земельної ділянки 2124085601:03:001:0038.

4. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: