Постанова

від 10.10.2013 по справі 801/6781/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ ПОСТАНОВА Іменем України   10 жовтня 2013 р. о 16:15 Справа №801/6781/13-а Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Лоза М.С., розглянувши  у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом    Публічного акціонерного товариства "Алуштинській ефіроолійний радгосп-завод"              до    Державної податкової інспекції у м. Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим                  про скасування податкового повідомлення-рішення Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Алуштинській ефіроолійний радгосп-завод" (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (далі – відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2013 року №0001941502, прийнятого на підставі акту перевірки №508/15.2/00388079 від 12.04.2013 року. Позов мотивовано тим, що висновки ДПІ в акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки податковим законодавством не визначено граничного строку подання копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, які додаються до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.10.2013 року відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби замінено на правонаступника – Державну податкову інспекцію у м. Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим. Позивач явку свого представника у судове засідання 10.10.2013 року не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Відповідач у судове засідання 10.10.2013 року не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, надіслав письмові заперечення на позов (а.с. 78-79). Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 00388079 та взятий на облік в органах державної податкової служби (а.с. 32,88,89).  Посадовою особою податкового органу проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №508/15.2/00388-79 від 12.04.2013 року (далі – Акт) (а.с. 20-21). Перевіркою встановлено порушення абз. 11 п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України; п. 20 розділу ІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228, із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1492). Дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених в податковій декларації, та відповідальність платника передбачена п. 123.1 статті 123 розділу ІІ Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року. За висновками перевірки: - збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у розмірі 11354 грн. На підставі висновків акту камеральної перевірки, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001941502 від 25.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на        17031 грн. (у тому числі 11354 грн. за основним платежем та 5677 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).  30.04.2013 року позивач надіслав скаргу на прийняте податкове повідомлення-рішення №0001941502 від 25.04.2013 року в органи податкової служби (а.с. 37). 21.05.2013 року позивачу надійшло рішення про результати розгляду первинної скарги, в якому було зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001941502 від 25.04.2013 року прийняте правомірно, з дотриманням вимог Податкового кодексу України та скасуванню не підлягає (а.с. 39-41). 28.05.2013 року позивач надіслав скаргу на прийняте податкове повідомлення-рішення №0001941502 від 25.04.2013 року Міністерству доходів та зборів, у задоволенні якої також було відмовлено (а.с. 38). Як вбачається з акту перевірки, позивачем до податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року надано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) по ТОВ «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» на суму ПДВ 11733,34 грн. (податкова накладна №22 від 11.02.2013 року). Згідно з п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю ( у тому числі в разі спати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відповідно до абз. 3 п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України Додатки до податкової декларації є невід'ємною частиною. Таким чином, на думку органів податкової служби, додаток 8 та документи до нього повинні подаватися до податкового органу у строки, передбачені п.п. 49.18.1 п. 49.18           ст. 49., п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України. Згідно з Порядком №1492 та абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку  з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. У разі недотримання платником вимог абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Кодексу (подання Заяви без документів або після встановленого Кодексом терміну) право покупця на включення сум ПДВ до податкового кредиту, згідно з податковими накладними, вказаними у додатку 8 до податкової декларації ПДВ, не виникає. Судом встановлено, що 20.02.2013 року, з додержанням строків, передбачених Податковим кодексом України,  позивачем надіслано у електронній формі до ДПІ у            м. Алушті АР Крим ДПС «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну» - додаток 8 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року, що підтверджується квитанцією №9014654632 (а.с. 27). Документи, що подаються до заяви, було надано 21.03.2013 року, а саме: копію податкової накладної №22 від 11.02.2013 року та копії банківської виписки за 11.02.2013 рік (а.с. 97-99). Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).   Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. Таким чином, податковим законодавством визначено, що, у разі відмови контрагента надати податкову накладну, платник податку має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Суд зазначає, що податковим законодавством не визначено граничного строку подання копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, а також не встановлено санкцій за ненадання або несвоєчасне надання копій таких  документів. Відтак, висновки відповідача, що позивач  надіслав додаткові документи з порушенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, є необґрунтованими. Таким чином, позивач, виконавши приписи абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, має право на включення сум податку до складу податкового кредиту по податковій накладній, яку відмовляється надати продавець товарів/послуг. Отже, вищезазначене свідчить, що висновок по акту перевірки №508/15.2/00388-79 від 12.04.2013 року щодо заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на 11354 грн., є безпідставним. Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень  не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення  не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, отже, податкове повідомлення-рішення №0001941502 від 25.04.2013 року належить визнати протиправними та скасувати. Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі  позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод  та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь  сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи висновок суду про задоволення позову, суд вважає  можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 170,31 грн. (Сто сімдесят гривень 31 копійка). Відповідно до пп. 3 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання. Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів. З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача. У судовому засіданні 10.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови, постанову у повному обсязі складено 15.10.2013 року. Керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС №0001941502 від 25.04.2013 року про збільшення Публічному акціонерному товариству "Алуштинській ефіроолійний радгосп-завод" (ідентифікаційний код 00388079)  суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 17031 грн. (у тому числі 11354 грн. за основним платежем та 5677 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).  3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Алуштинській ефіроолійний радгосп-завод" (ідентифікаційний код 00388079) судовий збір у розмірі 170,31 грн. (Сто сімдесят гривень 31 копійка) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим). Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.   Суддя                        Циганова Г.Ю.