Ухвала

від 01.10.2013 по справі 801/2280/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2280/13-а

01.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримнафтозбуд"- Бакаєв Сергій Миколайович, довіреність № 02/04-13 від 30.04.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 27.05.13 по справі № 801/2280/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримнафтозбуд" (вул. Ялтинське шосе, 12, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95023)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримнафтозбуд" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0001471501 від 19.02.2013 року; № 0002551502 від 19.02.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримнафтозбут" судовий збір в розмірі 114,70 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 01.10.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін, надавши відповідні заперечення.

Представник відповідача у судове засідання 01.10.13р. не з'явився, про день час та місце розгляду справи сповіщений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що у період з 24.01.2013 року тривалістю 5 днів на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС від 23.01.2013 року № 230 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кримнавтозбут" (ЄДРПОУ 32100548), посадовою особою ДПІ на підставі ст. 20 розділу 1, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79 глави 8 розділу II Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Кримнафтозбут" (ЄДРПОУ 32100548) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначення податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Севелітстрой" (ЄДРПОУ 35096833) та ПП "Ротонда Торг" (ЄДРПОУ 36165656) за період 01.01.2010 по 30.09.2011, результати якої оформлені актом від 05.02.2013р. № №570/15-2/32100548 (а.с. 15-23).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9 пп. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР із змінами і доповненнями, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п.п. 138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3323 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2010р. - 6 грн.,3 квартал 2011р. - 3317 грн.

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями, встановлено завищення ПДВ до сплати в бюджет у сумі 2889 грн., в тому числі: квітень 2010р. - 5 грн., квітень 2011р. - 887 грн., серпень 2011р. - 1997 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 19.02.2013 року №0001471501, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 3324,50 грн., у тому числі 3323 грн. за основним платежем та 1,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0002551502, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3390,50 грн., у тому числі 2889 грн. за основним платежем та 501,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 24,25).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

В п. 3.1.1 акту перевірки (зв.бік. а.с. 16) зазначено, що за період з 01.01.2010 по 30.09.2011 ТОВ «Кримнафтозбут» задекларовано скорегований валовий дохід та дохід, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування у сумі 6717083 грн.

За період з 01.01.2010 по 30.09.2011 ТОВ "Кримнафтозбут" задекларовано валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, у сумі 6172923 грн.(а.с. 17).

Перевіркою повноти визначення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по взаємовідносинам з ПП "Севелітстрой" (ЄДРПОУ 35096833) та ПП "Ротонда Торг" (ЄДРПОУ 36165656) за період 01.01.2010 по 30.09.2011 встановлено їх завищення всього у сумі 14445 грн., у тому числі по періодах: півріччя 2010 року - 25 грн., 2 квартал 2011 року - 4435 грн., 2-3 квартал 2011 року - 14420 грн.

Висновками відповідача встановлено, що ПП "Севелітстрой" та ПП "Ротонда Торг" мають ознаки "фіктивності" та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Також, згідно акту №28/22/35096833 від 06.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Севелітстрой", код за ЄДРПОУ 35096833, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року" не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.04.2010 року по 31.03. 2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків та встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, до реальних вигодонабувачів.

Окрім цього, з акту № 33/22/3616565 від 06.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Ротонда Торг", код за ЄДРПОУ 36165656, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року" не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.04.2010 року по 31.03. 2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків та встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП "Ротонда Торг", код за ЄДРПОУ 36165656 до реальних вигодонабувачів.

На підставі зазначеного, посадовою особою в акті перевірки зроблені висновки, що підприємством до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, неправомірно віднесено вартість товарів на загальну суму 14445 грн. та занижено податок на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Севелітстрой" та ПП "Ротонда Торг" на загальну суму 3323 грн.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Згідно з договором оренди № 06/10 від 15.04.2010 р. (а.с. 26-28), позивач передав в оренду ТОВ "Альянс Ойл Україна" Урожайну нафтобазу, розташовану за адресою АРК, смт. Красногвардійське, пров. Дорожний/вул. Будівельників, 13/7. Майно було передано за актом прийому-передачі (а.с. 29-30).

У лютому 2011 р. до позивача надійшов лист від ТОВ "Альянс Ойл Україна" - Орендаря за договором оренди № 06/10 від 15.04.2010 р. щодо необхідності проведення ремонту орендованого майна, а саме водонапірної башти (інв. № С1257) із заміною глибинного насосу (інв. № КНС2073) (а.с. 31).

У зв'язку із необхідністю проведення ремонту водонапірної башти із заміною глибинного насосу, розташованих на Урожайній нафтобазі, позивачем 25.03.2011 р. із ПП "Севелітстрой" був укладений договір № 144, відповідно до якого ПП "Севелітстрой" прийняв на себе зобовязання поставити позивачу агрегат ЄЦВ 6-10-110 (глибинний насос) на суму 5322 грн. (а.с. 36).

На підставі договору ПП "Севелітстрой" були видані: рахунок №639 від 25.03.2011 р. на суму 5322 грн., у тому числі ПДВ 887 грн. на оплату агрегату ЄЦВ 6-10-110 (а.с. 37); видаткова накладна № 539 від 11.04.2011 р. на суму 5322 грн., у тому числі ПДВ 887 грн. на агрегат ЄЦВ 6-10-110 (а.с. 41) та податкова накладна № 20 від 11.04.2011 р. на суму 5322 грн., у тому числі ПДВ 887 грн. на агрегат ЄЦВ 6-10-110 (а.с. 42), отримання якої підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних позивача за травень 2011р.(а.с. 43-44).

Придбання цього агрегату підтверджується також платіжним дорученням від 08.04.2011 р. на суму 5322 грн. (а.с. 38), реєстром виданих доручень за 2011 р. (а.с. 40) та карткою рахунку 631 (а.с. 54).

Позивачем із ПП "Севелітстрой" був укладений договір підряду № 16/11/224 від 26.07.2011 р. (а.с. 55, 56), відповідно до якого останній прийняв на себе зобов'язання провести монтаж насосу та провести ремонт водонапірної башти на підставі проектно-кошторисної документації: технічного завдання (а.с. 57), кошторису на суму 11981,40 грн., у тому числі ПДВ 1996,90 грн. (а.с. 58), локального кошторису № 3-1-1 на суму 11981,40 грн., у тому числі ПДВ 1996,90 грн. (а.с. 59-60) та акту прийому-передачі майданчика для ремонтних робіт (а.с. 61).

Згідно розпорядження керівника позивача від 27.07.2011 р. №2 раніше придбаний глибинний насос був переданий підряднику - ПП "Севелітстрой" для монтажу (а.с. 63).

02.08.2011 р. був складений акт випробувань глибинного насосу, відповідно до якого робота насоса визнана придатною для експлуатації (а.с. 64).

На підставі договору підряду № 16/11/224 від 26.07.2011 р. ПП "Севелітстрой" був виданий рахунок №1068 на суму 11981,40 грн., у тому числі ПДВ 1996,90 грн., який відповідно до платіжного доручення №388 від 09.08.2011 р. та виписки по рахунку від 09.08.2011 р. був оплачений позивачем у розмірі 11981,40 грн. (а.с. 65-67).

У зв'язку з цим позивачем була отримана податкова накладна №14 від 09.08.2011 р. на суму 11981,40 грн., у тому числі ПДВ 1996,90 грн. на виконані ремонтні роботи водонапірної башні за актом, отримання якої підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних позивача за серпень 2011р. (а.с. 68,73).

Також проведення монтажних та ремонтних робіт підтверджується актом виконаних робіт та карткою рахунку 631 (а.с. 69-70,74).

Змонтований глибинний насос (інв. КНС2463) переданий в оренду та знаходиться у складі орендованого майна, що також підтверджується інвентаризаційним описом основних засобів, що знаходяться в оренді (а.с.75-77).

Крім того, глибинний насос, який раніше був переданий в оренду ТОВ "Альянс Ойл Україна", і підлягав заміні у зв'язку із виходом із ладу, був виведений з оренди, переданий по акту прийому-передачі від 31.08.2011р. Орендодавцю - Позивачу (а.с. 78), та був переданий Позивачем на відповідальне зберігання ТОВ "Альянс Ойл Україна" на підставі договору відповідального зберігання № 18/07 від 29.11.2007 р. по акту прийому-передачі від 31.08.2011 р. (а.с. 79).

Введення придбаного глибинного насосу в експлуатацію підтверджується актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за типовою формою №ОЗ-1, затвердженим генеральним директором позивача 19.08.2011р. (а.с.149).

Крім того, 28.04.2010 р. позивачем у ПП "Ротонда торг" було придбано 3 кг цукру, однак, письмовий договір з ПП "Ротонда торг" не укладався.

Приватним підприємством "Ротонда торг" було видано касовий чек РРО (фіскальний чек) від 28.04.2010 р. № 0007 на суму 30,50 грн., у тому числі ПДВ 20% - 5,08 грн. (а.с.86), що було відображено позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2010р. (а.с. 87-88).

Використання цукру в господарській діяльності позивача підтверджується актом на списання товарно-матеріальних цінностей №5 від 30.04.2010 року та звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №59 від 29.04.2010 року (а.с. 166-167).

На підтвердження придбання цукру з метою його використання в господарській діяльності позивача суду надано наказ від 28.12.2009р. №33-ОД «Про кошторис на представницькі витрати», згідно з яким для здійснення переговорів по укладанню договірних відносин і підтримання вигідного співробітництва з клієнтами і покупцями з метою отримання прибутку затверджено кошторис витрат матеріальних цінностей та їх перелік, необхідний для придбання та використання впродовж календарного року в розрізі кварталів на проведення зустрічей, нарад, переговорів з клієнтами та покупцями (а.с.84). До кошторису, затвердженого генеральним директором підприємства входить, зокрема, й вартість цукру разом із витратами на придбання чаю, кави, питної води по 300грн. на місяць (а.с.85).

Всі господарські операції з зазначеними суб'єктами господарювання належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача на підставі первинних документів, складених відповідно до вимог чинного законодавства.

Що стосується правомірності висновків податкового органу про заниження податку на додану вартість на загальну суму 2889 грн., в тому числі за квітень 2010 року - 6 грн., квітень 2011 року - 887 грн., серпень 2011 року - 1997 грн., встановлено наступне.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України №168 "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити окремі рядки, визначені даною статтею.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з приписами п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до пп. 14.1.202 п.14.1 ст.14 якого продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіряючи податкові накладні, виписані ПП "Севелітстрой" встановлено, що вони відповідають вимогам зазначених норм.

Контрагенти, в період виконання зобов'язань за договорами з позивачем, були платниками ПДВ, що підтверджується даними з Офіційного порталу "Міністерство доходів і зборів України" (minrd.gov.ua):

- ПП "Севелітстрой", код ЄДРПОУ - 35096833, номер свідоцтва платника ПДВ - 100164137, анульоване 11.04.2012 року;

- ПП "Ротонда Торг", код ЄДРПОУ - 36165656, номер свідоцтва платника ПДВ - 100280965, анульоване 11.04.2012 року.

Тобто свідоцтва платників ПДВ контрагентів ПП "Севелітстрой", ПП "Ротонда Торг" були анульовані вже після виконання зобов'язань за договорами з позивачем, а отже висновки відповідача про завищення ПДВ до сплати в бюджет у сумі 2889 грн., в тому числі: за квітень 2010 року - 5 грн., за квітень 2011 року - 887 грн., за серпень 2011 року - 1997 грн. суд вважає необґрунтованими та помилковими, та, як наслідок, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002551502 від 19.02.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2889 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 501,50 грн., а всього на суму 3390,50 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з ПП "Севелітстрой", ПП "Ротонда Торг" господарських операцій є безпідставними.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Отже, без правової оцінки суду першої інстанції не залишилось те, що зміст статті 228 Цивільного кодексу України свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а фіктивне підприємництво з метою ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було. Проте, у разі наявності відповідного вироку суду, постановленого у кримінальній справі, податковий орган має право звернутись до суду про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідачем не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ПП "Севелітстрой", ПП "Ротонда Торг" правочинів.

Крім того, згідно з п.п. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Що стосується висновків податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 3323 грн., у тому числі по періодах: за 2 квартал 2010 року - 6 грн., 3 квартал 2011 року - 3317 грн., встановлено наступне.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом п.п. 5.2.1 п. 5.2 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Тобто, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у Законі України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не дозволяється.

Зважаючи на те, що позивачем належними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджено належне оформлення та виконання господарських обов'язків з надання послуг, суд приходить до висновку про дотримання позивачем порядку віднесення до 01 квітня 2011 року витрат до валових витрат позивача.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п.п. "г" п.п.138.8.5 п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Вартість витрат позивача по придбанню глибинного насосу (агрегат ЄВЦ-6-10-110) у сумі 4435,00грн. без ПДВ та витрати, пов'язані з його установкою і монтажем в сумі 9984,50грн. без ПДВ після введення в експлуатацію наказом №12-С від 19.08.2011р. віднесені на балансовий рахунок 106 з метою амортизації і відображені в декларації з податку на прибуток в стр.06.5 (додаток ІВ ст.06.5.28), починаючи з 3 кварталу 2011р. Щодо понесених позивачем витрат на придбання цукру у ПП "Ротонда Торг" то їх понесення відображено позивачем в декларації з податку на прибуток за півріччя 2010р. в стр.04.1 в сумі 25,42грн.

Таким чином, господарські операції між ПП "Севелітстрой", ПП "Ротонда Торг" були реальними та підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, суд вважає безпідставними висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток підприємства на загальну суму 3323 грн., у тому числі по періодах: за 2 квартал 2010 року - 6 грн., за 3 квартал 2011 року - 3317 грн.

Тому, нарахування позивачу податковим органом податку на прибуток підприємств на загальну суму 3323 грн., у тому числі по періодах: за 2 квартал 2010 року - 6 грн., за 3 квартал 2011 року - 3317 грн. є протиправним, та, як наслідок, протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 0001471501 від 19.02.2013 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 3324,50 грн., у тому числі 3323 грн. за основним платежем та 1,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Що стосується доповнень заявника апеляційної скарги та надання у судовому засіданні при повторному перегляді справи вироку Київського районного суду м.Сімферополь від 10.04.2013 року відносно ОСОБА_4 за скоєння злочину передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України судова колегія зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 72 КАС України визначено преюдиціальний характер вироків судів у кримінальних справах або постанов суду у справах про адміністративний проступок. Вказані акти судів мають обов'язковий характер для адміністративного суду, що розглядає спір, тільки в питаннях про те, чи мало місце діяння і чи вчинено його особою, правові наслідки дій або бездіяльності якої розглядаються в ході адміністративного судочинства.

Преюдиціальними обставинами в розумінні ч.4 ст.72 КАС є факти, наведені у вироку або адмінпостанові щодо часу, місця й об'єктивного характеру відповідного діяння. При цьому всі інші обставини, викладені у вироку або адмінпостанові, можуть лише братися до відома, оцінюватися й ураховуватися судом згідно з його розумінням.

Разом з тим, як зазначив у правовій позиції Вищий адміністративний суд України (лист від 14.11.2012 за № 2379/12/13-12) питання про суб'єкта, щодо якого можуть застосовуватися положення ч.4 ст.72 КАС з огляду на зміст цієї правової норми преюдиціальні обставини в такому разі стосуються лише особи, стосовно якої ухвалено відповідний вирок або адмінпостанову. Тобто преюдиціальними є лише факти, що безпосередньо зачіпають цю особу (засудженого/виправданого або притягнутого/непритягнутого до адмінвідповідальності), а не інших осіб.

Вироком Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 10.04.2013 року у справі № 123/3318/13-к відносно ОСОБА_4, затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 22.03.2013 року між старшим прокурором відділу Генеральної прокуратури України Карпалюк Р.М. та підозрюваною ОСОБА_4

ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України та призначене їй узгоджене покарання за вказаною статтею у виді штрафу у розмірі 68 тис.грн.

Як зазначено в установчій частині вироку, впродовж 2009-2010 рр. ОСОБА_4, за попередньою змовою з іншою особою та іншими особами (досудове розслідування стосовно яких провадиться окремо), діючи умисно, здійснювала злочинну діяльність щодо створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності цих осіб.

З цією метою, ОСОБА_4 без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, здійснила реєстрацію (придбання) ряду СПД (юридичних осіб) засновником яких вона була особисто, а саме: ВВП "Строитель плюс" (31263808), КП "Альянс" (32468182), ПП "Севелітстрой" (35096833), ПП "Кримторг" (32271261) та ПП "Кримспецтехнолоджи" (36693441).

Використовуючи реквізити, банківські рахунки та печатки підприємств, створених та придбаних ОСОБА_4 з метою прикриття незаконної діяльності групи осіб під керівництвом іншої особи, учасниками злочинного угрупування вчинено пособництво службовим особам;

- генеральному директору TOB "Союз КДС" ОСОБА_7, в період з вересня 2009 року по листопад 2010 року в умисному ухиленні від сплати податків, внаслідок чого до державного бюджету України фактично не надійшло коштів на загальну суму 693 776,40 гривень;

- головному бухгалтеру ПАТ "Крименерго" в період з вересня 2009 p по листопад 2010 р. в умисному ухиленні від сплати податків, внаслідок чого до державного бюджету України фактично не надійшло коштів на загальну суму 2 326 167,60 гривень;

- директору ТОВ "Південна будівельна компанія" ОСОБА_8, за період з вересня 2009 року по листопад 2010 року в умисному ухиленні від сплата податків, внаслідок чого до державного бюджет України фактично не надійшло коштів на загальну суму 2 656 539,00 гривень;

- директору ТОВ "Кримкомплекс" ОСОБА_9 та головному бухгалтеру даного підприємств ОСОБА_10 в період з вересня 2009 року по листопад 2010 року в умисному ухиленні від сплат податків, внаслідок чого до державного бюджету України фактично не надійшло коштів на загальну суму 46 001 ,00 гривні;

-директору TOB "Будком" ОСОБА_11, за період з квітня 2009 року по листопад 2010 р. в умисному ухиленні від сплати податків, внаслідок чого до державного бюджету України фактично не надійшло коштів на загальну суму 473320,38 грн.

Колегією суддів безперечно встановлено, що позивач у переліку підприємств, зазначених у вироку та якими вчинено ухилення від сплати податків, не значиться, а тому даний вирок не є обов'язковим для адміністративного суду в силу ч.4 ст. 72 КАС України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ "Кримнафтозбут" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0001471501, № 0002551502 від 19.02.2013 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 27.05.13 у справі № 801/2280/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 27.05.13 у справі № 801/2280/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян