Постанова

від 02.10.2013 по справі 801/8950/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2013 р. Справа №801/8950/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача Халаімова В.Г., представника відповідача Григор’єва І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "КРИМАГРОТРЕЙД"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені 03.09.2013 року ДПІ у м.Сімферополі Міндоходів АР Крим №0009302270 та №00009312270.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" з питань взаємовідносин з ТОВ «Ферріт Д» у вересні, жовтні 2012 року, та відображення їх в податковій звітності, якою встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 16259 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 17072 грн., внаслідок нікчемності укладених з цим підприємством угод. Позивач вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбулись реально, отримання та оплата товару підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже валові витрати та податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені позову.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" зареєстроване у якості юридичної особи 21.07.2006 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.с.1, а.с.28).

Відповідно до Довідки, ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" взято на облік платників податків у ДПІ м.Сімферополь 26.07.2006 року (т.с.1, а.с.30).

Відповідно до Свідоцтва №00794163, ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" зареєстроване у якості платника податку на додану вартість у ДПІ м.Сімферополь з 08.08.2006 року (т.с.1, а.с.29).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; оптова торгівля хімічними продуктами (т.с.1, а.с.32).

На підставі Наказу №242 від 30.07.2013 року т(т.с.1, а.с.35) та повідомлення №73/22-7 від 31.07.2013 року (т.с.1, а.с.34), старшим державним ревізором-інспектором відділу супроводження особливо важливих перевірок управління податкового аудиту ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів АР Крим була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" з питань взаємовідносин з ТОВ «Ферріт Д» у вересні, жовтні 2012 року, та відображення їх в податковій звітності, за результатами якої було складено Акт №627/22-7/34522932 від 13.08.2013 року (т.с.1, а.с.36-46).

В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено, що у вересні та жовтні 2012 року ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" мало взаємовідносини зокрема з контрагентом - ТОВ «Ферріт Д», яке в свою чергу здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Відповідно до інформації, отриманої від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ, згідно Акту №7210/224/36441206 від 21.12.2012 року встановлено, що контрагент позивача - ТОВ «Ферріт Д» за період з 2011-2012 роки сформувало податковий кредит за рахунок угод з підприємствами ТОВ «Будівництво та комплектації», ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Олімп» ТОВ «ПАСІФІК», БПП «Сура», ТОВ «Кафепродакшн», ПП «СВ Гермес», ТОВ «Хімагросервіс» та ПВП «Форест», якими надано податкову звітність шляхом маніпулювання, а саме, у зазначених суб'єктів господарської діяльності взагалі відсутній податковий кредит згідно наданих розрахунків коригування, задекларувавши податкові зобов'язання здійснюють повернення передплат неіснуючим контрагентам.

Отже, перевіркою ТОВ «Ферріт Д» було встановлено, що його контрагенти взагалі не придбавали товар у 2011-2012 роках, в свою чергу й не могли здійснювати реалізацію товару, робіт та послуг в адресу ТОВ «Ферріт Д», а отже угоди, укладені між ними є нікчемними.

Враховуючи інформацію стосовно позивача, що використовувалась при проведенні перевірки, ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим дійшла висновку, що ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" перераховувало кошти ТОВ «Ферріт Д» без мети реального настання передбачених наслідків, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Встановивши ці обставини, ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим дійшла висновку про порушення ПП "КРИМАГРОТРЕЙД":

п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, донараховано податку на додану вартість у загальній сумі - 16259 грн., у т.ч. вересень 2012 року - 9356 грн., жовтень 2012 року - 6903 грн.

п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, донараховано податку на прибуток у загальній сумі - 17072 грн., у т.ч. 3 кв.2012 року - 9824 грн., 4 кв. 2012 року - 7248 грн.

На підставі цих висновків Акту, ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим були винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0009312270 від 03.09.2013 року, яким ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 24388,50 гривень, з яких 16259 грн. - основний платіж та 8129,50 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.47);

- №0009302270 від 03.09.2013 року, яким ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 25608 гривень, з яких 17072 грн. - основний платіж та 8536 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.48).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є його формування за рахунок угод з контрагентом, який в свою чергу мав взаємовідносини з підприємствами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ТОВ «Ферріт Д» зареєстровано у якості юридичної особи 01.04.2009 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради (т.с.1, а.с.51).

Відповідно до Довідки, ТОВ «Ферріт Д» взято на облік платників податків у ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ 03.04.2009 року (т.с.1, а.с.52).

Відповідно до Свідоцтва №100223124, ТОВ «Ферріт Д» зареєстроване у якості платника податку на додану вартість у ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ з 16.04.2009 року (т.с.1, а.с.53).

Судом встановлено, що 01.02.2012 року між ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" (Покупець) та ТОВ «Ферріт Д» (Продавець) було укладено договір №575 купівлі-продажу товарів, відповідно до якого продавець зобов'язується доставити у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його за умовами даного договору (т.с.1, а.с.49).

На виконання умов договору ТОВ «Ферріт Д» було поставлено позивачу товар на загальну суму 97553,07 грн., в тому числі ПДВ у сумі 16258,85 грн., що підтверджується видатковими накладними, що знаходяться в матеріалах справи, а саме:

- видаткова накладна №6268 від 05.09.2012 року на загальну суму 18831,12 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3138,52 грн.(т.с.1, а.с.92);

- видаткова накладна №6335 від 17.09.2012 року на загальну суму 21957,96 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3659,66 грн.(т.с.1, а.с.95);

- видаткова накладна №6503 від 25.09.2012 року на загальну суму 15346,78 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2557,80 грн.(т.с.1, а.с.98);

- видаткова накладна №7101 від 08.10.2012 року на загальну суму 6845,74 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1140,96 грн.(т.с.1, а.с.101);

- видаткова накладна №7704 від 25.10.2012 року на загальну суму 13541,70 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2256,95 грн.(т.с.1, а.с.104);

- видаткова накладна №7274 від 23.10.2012 року на загальну суму 13104,97 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2184,16 грн.(т.с.1, а.с.107);

- видаткова накладна №7704 від 25.10.2012 року на загальну суму 7924,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1320,80 грн.(т.с.1, а.с.110).

Отриманий за договором товар був повністю оплачений ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" на користь контрагента ТОВ «Ферріт Д» на суму 97553,07 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунків позивача від 23.11.2012 року на 41417,21 грн. (т.с.1, а.с.54) та від 06.11.2012 року на 56135,86 грн. (т.с.1, а.с.55).

По факту поставки товару ТОВ «Ферріт Д» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 97553,07 грн., у тому числі ПДВ у сумі 16258,85 грн., а саме:

- податкова накладна №83 від 05.09.2012 року на загальну суму 18831,12 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3138,52 грн.(т.с.1, а.с.91);

- податкова накладна №119 від 17.09.2012 року на загальну суму 21957,96 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3659,66 грн.(т.с.1, а.с.94);

- податкова накладна №296 від 25.09.2012 року на загальну суму 15346,78 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2557,80 грн.(т.с.1, а.с.97);

- податкова накладна №121 від 08.02.2012 року на загальну суму 6845,74 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1140,96 грн.(т.с.1, а.с.100);

- податкова накладна №225 від 16.10.2012 року на загальну суму 13541,70 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2256,95 грн.(т.с.1, а.с.103);

- податкова накладна №289 від 23.10.2012 року на загальну суму 13104,97 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2184,16 грн.(т.с.1, а.с.106);

- податкова накладна №687 від 25.10.2012 року на загальну суму 7924,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1320,80 грн.(т.с.1, а.с.109).

Отримання позивачем податкових накладних підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних (т.с.1, а.с.66-73, 81-88).

Поставка товару, придбаного позивачем у ТОВ «Ферріт Д» з м.Дніпропетровськ до м.Сімферополь підтверджується товарно-транспортними накладними (т.с.1, а.с.93, 96, 99, 102, 105, 108, 111).

Таким чином, враховуючи вищезазначені первинні документи, ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" підтвердило в повному обсязі фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів від постачальника ТОВ «Ферріт Д».

Судом також встановлено, що придбані ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" у ТОВ «Ферріт Д» товари були використані у господарській діяльності підприємства шляхом його реалізації третім особам, що підтверджується видатковими накладними, виписаними позивачем (т.с.1, а.с.119, 121, 123, 125, 127, 129, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 205, 207, 209, 211, 213, 214, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 238, 240, 241, 243, 245, 247, 249, т.с.2, а.с.1, 3, 5, 7, 9, 11, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93).

Таким чином, позивач ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" надав суду повне підтвердження реальності вироблених закупівель товару та його використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що 08.11.2012 року позивачем до ДПІ у м.Сімферополі Міндоходів АР Крим було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року, в якій задекларовані витрати, понесені внаслідок реалізації укладеного з ТОВ «Ферріт Д» договору (т.с.1, а.с.56-57).

05.02.2013 року позивачем до ДПІ у м.Сімферополі Міндоходів АР Крим було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, в якій задекларовані витрати, понесені внаслідок реалізації укладеного з ТОВ «Ферріт Д» договору (т.с.1, а.с.58-59).

19.10.2012 року позивачем до ДПІ у м.Сімферополі Міндоходів АР Крим було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року разом з Додатком №5, згідно з яким ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 9355,98 гривень, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Ферріт Д» (т.с.1, а.с.62-65).

19.11.2012 року позивачем до ДПІ у м.Сімферополі Міндоходів АР Крим було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року разом з Додатком №5, згідно з яким ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 6902,87 гривень, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Ферріт Д» (т.с.1, а.с.77-80).

Відповідач вважає ці господарські операції між підприємствами нікчемними, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагента позивача спрямована на отримання податкової вигоди шляхом порушення вимог податкового законодавства та ці відносини мали безтоварний характер.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст.135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

В судовому засіданні були досліджені всі необхідні первинні документи, які підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання у ТОВ «Ферріт Д» товару, його оприбуткування та використання в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цього товару до валових.

Відносно формування позивачем за рахунок цих взаємовідносин податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентом та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно п.201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими податкове законодавство пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.201 ПК України.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ПП "КРИМАГРОТРЕЙД", які підтверджують фактичне здійснення ним операції з придбання товарів у ТОВ «Ферріт Д» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведеної операції або висновку про її нездійснення.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача, як на доказ безтоварності та нікчемності угоди ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" з його контрагентом на Акт №7210/224/36441206 від 21.12.2012 року ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ за фактом встановлених чисельних порушень Податкового та Цивільного кодексів України в частині недодержання ТОВ «Ферріт Д» в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «Ферріт Д» до реальних вигодонабувачів за період з 2011-2012 роки, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Тобто, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірок контрагентів платника податку.

В той же час, відповідно до ст.204 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним

Жодних фактів, які б свідчили про порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладення та виконання позивачем з ТОВ «Ферріт Д» правочинів, відповідачем при проведенні перевірки не встановлено та суду також не надано.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Більш того, відповідно до ч.3 ст.70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2013 року по справі №804/1263/13-а було визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкинському районі м.Дніпропетровська щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Ферріт Д» у період з грудня 2011 по жовтень 2012 року, яке відбулось на підставі Акту №7210/224/36441206 від 21.12.2012 року, на який у своїх висновках посилається ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим, та усі податкові показники підприємства відновлені (т.с.2, а.с.107-117).

Цими рішеннями судів також встановлено, що Акт перевірки №7210/224/36441206 від 21.12.2012 року не містить документальних підтверджень стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахункам з контрагентами, які мали місце у відповідному періоді, що свідчить про те, що висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є порушенням п.6 Наказу №984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», згідно якому факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в Акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Викладені в Акті перевірки від 21.12.2012 року висновки були зроблені лише на підставі даних податкових декларацій, поданих позивачем за перевіряємий період, а отже факти, викладені в цьому Акті не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України та не є підставою для визнання угод недійсними.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст.4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп.36.1, 36.5 ст.36; п.38.1 ст.38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 16259 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 17072 грн., що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПП "КРИМАГРОТРЕЙД" є обґрунтованими та винесені на підставі Акту перевірки №627/22-7/34522932 податкові повідомлення-рішення від 03.09.2013 року №0009302270 та №00009312270 є протиправними та мають бути скасовані судом.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи у вигляді судового збору в сумі 499,98 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 02.10.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 07.10.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства "КРИМАГРОТРЕЙД"- задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені 03.09.2013 року Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим №0009302270 та №00009312270.

Стягнути на користь Приватного підприємства "КРИМАГРОТРЕЙД" (95047, АР Крим, м.Сімферополь, вул.М.Донского, 22/93, ЄДРПОУ 34522932) судовий збір у розмірі 499,98 грн. (чотириста дев'яносто дев'ять гривень дев'яносто вісім копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.С. Кононова