Постанова

від 29.08.2013 по справі 804/7982/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 р. Справа № 804/7982/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічнику Т.В. за участю: представника позивача представника відповідача Коваль І.О. Коваленко Д.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ММК БУД" до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0105342301 та № 0105352301 від 29 грудня 2012 року

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ММК БУД" 10 червня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0105342301 та № 0105352301 від 29 грудня 2012 року.

Ухвалою від 13.06.2013р. відкрито провадження у справі №804/7982/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ММК БУД" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0105342301 та № 0105352301 від 29 грудня 2012 року.

Ухвалою від 01.08.2013р. у справі № 804/7982/13-а замінити відповідача - Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 26005213) на його правонаступника Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 33753114).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що висновки Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби, викладені в акті №6260/22-4/34410574 від 18.12.2012р. «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ "ММК БУД" (код ЄДРПОУ 34410574) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2009р. по 31.03.2012р.» про те, що ТОВ "ММК БУД" порушено:

- п.4.1.6 ст.4, абз.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 3 615 961,67 грн., у тому числі за:

4 квартал 2010 року в сумі 1 540 353,00 грн.,

1 квартал 2011 року в суму 2 074 612,00 грн.,

- п.п. 7.2.3 п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР, ст. 185, п. 201.1. ст. 201, п. 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено його заниження 1 420 711,21 грн., в тому числі за: вересень 2010 року в сумі 66 695,33 грн., листопад 2010 року в сумі 598 648,83 грн., січень 2011 року в сумі 755367,05 грн.

- п.2.8 „Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004 року: а саме перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 2085,30 грн. є безпідставними та необґрунтованими нормами чинного законодавства України. В результаті чого, податкові повідомлення - рішення № 0105342301 та № 0105352301 від 29 грудня 2012 року, прийняті Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби, на підставі акту перевірки №6260/22-4/34410574 від 18.12.2012р. протиправні та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на обставини викладені в запереченні на адміністративний позов від 08.07.2013р. а саме:

- перевіркою встановлено, що придбання послуг за договорами субпідряду, укладеними між ТОВ «ММК БУД» та ТОВ «Укрпромбуд - Інжиніринг» №01910 від 01.09.2010р., №03/12 від 03.12.2010р., №01/11 від 01.11.2010р., не підтверджується документально. Тобто, факт виконання робіт (надання послуг) повинен бути оформлений відповідним обсягом первинних документів, які для набуття статусу первинного документу, повинні містити всі необхідні реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

- в ході перевірки не виявлено фактів надання послуг від виконавця до замовника, у зв'язку з їх відсутністю. У акті перевірки зазначено, що ТОВ «ММК БУД» отримувались акти виконаних робіт (послуг) та податкові накладні, без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування , несплати податків;

- в ході перевірки не встановлено наявність у субпідрядника трудових ресурсів для виконання заявленого обсягу витрат праці таких робітників.

- перевіркою встановлено, відсутність визначеного виду та обсягу підрядних робіт, підтвердження існування та зайнятості працівників, доказів участі підрядників у фактичному виконанні заявлених робіт, відсутність підтвердження реальності виконання спірних операцій.

Крім того, згідно наданих документів позивач у кварталі 2011 за виконання вищевказаних договорів перерахував на розрахунковий ТОВ «Укрпромбуд - Інжиніринг» грошові кошти у сумі 1 197 123,60 грн., при цьому декларації з податку на прибуток ТОВ «Укрпромбуд - Інжиніринг» задекларував валовий дохід від усіх видів діяльності лише у сумі 58 135,00 грн.

Отже, відповідач вважає, що сукупність зазначених фактів свідчить про відсутність наданих послуг.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказів Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби № 418 від 20.06.2013р., № 1005 від 06.11.2012р. проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ММК БУД" (код ЄДРПОУ 34410574) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2009р. по 31.03.2012р.».

Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ММК БУД" (код ЄДРПОУ 34410574) (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2009р. по 31.03.2012р., Лівобережною МДПІ у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області ДПС складено акт №6260/22-4/34410574 від 18.12.2012р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ММК БУД":

- п.4.1.6 ст.4, абз.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 3 615 961,67 грн., у тому числі за:

4 квартал 2010 року в сумі 1 540 353,00 грн.,

1 квартал 2011 року в суму 2 074 612,00 грн.,

- п.п. 7.2.3 п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР, ст. 185, п. 201.1. ст. 201, п. 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено його заниження 1 420 711,21 грн., в тому числі за: вересень 2010 року в сумі 66 695,33 грн., листопад 2010 року в сумі 598 648,83 грн., січень 2011 року в сумі 755367,05 грн.

- п.2.8 „Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004 року: а саме перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 2085,30 грн.

ТОВ «ММК БУД» звернулося до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська із запереченнями за вих. №25/12/712 від 25.12.2012 року на вищевказаний Акт від 18.12.2012 року №6260/22-4/34410574, в яких просило переглянути його повністю.

За результатами розгляду заперечень, ТОВ «ММК БУД» отримало лист - відповідь на заперечення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 28.12.2012 року за вих. №33341/10/22-м висновки акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська визнано правомірними. На підставі Акту перевірки від 18.12.2012 року №6260/22-4/34410574 Лівобережною м. Дніпропетровська винесено:

- податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0102352301 від 29 грудня 2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму + 1420711,21 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 355 177,80 грн.;

- податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0102342301 від 29 грудня 2012 року щодо збільшення суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі +3614965,00 грн., за штрафними санкціями у сумі 385 089,225 грн.

31.01.2013 року ТОВ «ММК БУД» надало до Державної податкової служби у Дніпропетровській області скаргу за вих. №31/01/13 від 31.01.2013 на податкові повідомлення-рішення 29.01.2013 року, в якій просило скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.

Рішенням про результати розгляду скарги за вих. №1382/10/10-25 від 28.03.2013 року ДПС Дніпропетровській області залишила без змін податкові повідомлення - рішення Лівобережної у Дніпропетровській області №0105342301 та №0105352301 від 29.12.2012 року, а скаргу «ММК БУД» - без задоволення.

ТОВ «ММК БУД» звернулось до Державної податкової служби України із скаргою на податкові повідомлення-рішення, в якій просило переглянути та скасувати їх в повному обсязі. Рішення Міністерства доходів і зборів України 07.05.2013 року за вих. №2085/6/99-99/10-01-15 про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення №0105342301 та №0105352301 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

З акту перевірки №6260/22-4/34410574 від 18.12.2012р. вбачається, що:

Висновки Лівобережної МДПІ у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області ДПС відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ММК БУД" обґрунтовуються наступними обставинами:

В розділі 3 акту зазначається, що в ході проведення перевірки встановлено придбання послуг від третіх осіб, які не підтверджено документально.

Встановлено порушення: відповідно до частини 1, 5 ст. 203, н. 1,2 ст. 215, ст.

228 Цивільного кодексу України, а саме що правочини, а саме договори субпідряду № 010910 від 01.09.2010р., №03/12 від 03.12.2010р., №01/11 від 01.11.2010р. на виконання робіт з монтажу, укладені між ТОВ «ММК БУД» та ТОВ «Укрпромбуд - інжиніринг» мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Перевіркою встановлено відсутність надання послуг та укладення угод з метою настання наслідків. В зв'язку з тим, що угоди надання послуг є нікчемними.

Перевіркою встановлено, що придбання послуг за договорами субпідряду, укладеними між ТОВ «ММК БУД» та ТОВ «Укрпромбуд - Інжиніринг» №01910 від 01.09.2010р., №03/12 від 03.12.2010р., №01/11 від 01.11.2010р., не підтверджується документально. Тобто, факт виконання робіт (надання послуг) повинен бути оформлений відповідним обсягом первинних документів, які для набуття статусу первинного документу, повинні містити всі необхідні реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

В ході перевірки не виявлено фактів надання послуг від виконавця до замовника, у зв'язку з їх відсутністю. У акті перевірки зазначено, що ТОВ «ММК БУД» отримувались акти виконаних робіт (послуг) та податкові накладні, без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування , несплати податків.

В ході перевірки не встановлено наявність у субпідрядника трудових ресурсів для виконання заявленого обсягу витрат праці таких робітників.

Перевіркою встановлено, відсутність визначеного виду та обсягу підрядних робіт, підтвердження існування та зайнятості працівників, доказів участі підрядників у фактичному виконанні заявлених робіт, відсутність підтвердження реальності виконання спірних операцій.

У ході проведення перевірки з'ясовано, що операції придбання послуг не мали реальний характер, послуги не надавались, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети).

При цьому, позиція Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо нікчемності правочинів, укладених підприємством з контрагентом ТОВ «Укрпромбуд - Інжинирінг» базується на вироку Самарського районного суду від 13.09.2009 року по справі №1-298/2009р., думку Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, підтверджує наявність порушень податкового законодавства з боку контрагента ТОВ «Укрпромбуд - Інжинирінг». Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська по справі №1-298/2009р. від 13.09.2009 року Борисенка Генадія Володимировича визнано винним в скоєні злочинів передбачених ч. 2 ст. 205, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 202, ч. 1 ст. 366 УК України.

З вироку Самарського районного суду від 13.09.2009 року по справі №1-298/2009р. вбачається, що під час розгляду кримінальної справи взагалі не вивчались і не розглядались питання відносин між ТОВ «ММК БУД» та ТОВ «Укрпромбуд - Інжинирінг», тому висновки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо незаконності угод укладених між цими підприємствами є неправомірними, оскільки угоди між цими товариствами були укладені у 2010 році.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців директором ТОВ «Укрпромбуд - Інжинирінг» з 26.07.2010 року є Рибалка І.А., який не має ніякого відношення щодо кримінальної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ММК БУД» ( в особі директора Макаренка П.Г.) та ТОВ «Укрпромбуд - інжиніринг» (в особі директора Рибалка І.А.) були укладені договори субпідряду № 010910 від 01.09.2010р., №03/12 від 03.12.2010р., №01/11 від 01.11.2010р. на виконання робіт.

Згідно п. 2.1. договору № 03/12 від 03.12.2010 року ціна договору (вартість робіт за цим договором) визначається ціною договору і є твердою. Сума робіт по договору становить 4 532 202,30 грн.

Згідно п. 3.1 - 3.3 договору оплата вартості робіт по цьому договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів головним підрядником на поточний рахунок субпідрядника по факту виконання робіт. Головний підрядник здійснює оплату виконаних робіт протягом 30 календарних днів після оформлення та підписання акту виконаних робіт за звітний місяць. Допускається оплата за виконані субпідрядником роботи шляхом виписки та передачі простого векселя.

Строки виконання робіт до 31.01.2011 року. (п. 4.1. договору). Строк дії договору до 31.12.2011р.

Договори №03/12 від 03.12.2010р., №01/11 від 01.11.2010р. були укладені на схожих умовах, крім ціни договору та строк виконання робіт та дії договору.

Ціна договору №01/11 від 01.11.2010р. складає 3 591 892,97 грн., строк виконання робіт до 30.11.2010р.

Ціна договору №03/12 від 03.12.2010р. складає 4 532 202,30 грн., строк виконання робіт до 31.11.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що до кожного договору складено:

- договірну ціну, локальний кошторис, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису, підсумкову відомість ресурсів, довідку про вартість виконаних робіт;

- акти виконаних робіт: № б/н від 25.11.2010р. (за договором № 01/11 від 01.11.2010р., №1 від 25.11.2011р., № 2 від 25.01.2012р. (за договором № 03/12 від 03.12.2010р.), №б/н від 30.09.2010р. ( за договором № 010910 від 2010р.);

- складено податкові накладні: №0933 від 03.09.2010р. на суму 400 171,98 грн., у т.ч. ПДВ 66 695,33 грн., № 1125 від 25.11.2010р. на суму 3 591 892,97 грн., у т.ч. ПДВ 598 648,83 грн., № 43 від 25.01.2011р. на суму 1 671 484,48 грн., у т.ч. ПДВ 278 580,75 грн., на загальну суму 5 663 549,43 грн.

- платіжні доручення №2021 від 04.03.2011р. на суму 7203,10 грн. з ПДВ, № 2023 від 09.03.2011 грн. на суму 430559,22 грн. з ПДВ, №2063 від 17.03.2011 грн. на суму 400171,98 грн. з ПДВ, №2064 від 18.03.2011р. на суму 150 000,00 грн. з ПДВ, № 2116 від 25.03.2011 р. на суму 209 189,30 грн. з ПДВ, №2226 від 19.04.2011р. на суму 323 137,50 грн. з ПДВ, №2266 від 27.04.2011р. на суму 1301348,07 грн. з ПДВ, №2262 від 27.04.2011р. на суму 2173382,30 грн. з ПДВ, № 2263 від 27.04.2011р. на суму 2800300,00 грн. з ПДВ, №2275 від 29.04.2011р. на суму 430 000,00 грн. з ПДВ, вексель АА1016367 від 12.05.2011р. на суму 298980,77 грн.

Наявність вищезазначених документів свідчить про здійснення господарської діяльності та господарських відносин між ТОВ «ММК БУД» та ТОВ «Укрпромбуд - інжиніринг». З вищевикладеного слідує, що договори субпідряду № 010910 від 01.09.2010р., №03/12 від 03.12.2010р., №01/11 від 01.11.2010р., укладені між ТОВ «ММК БУД» та ТОВ «Укрпромбуд - Інжиніринг» підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно ч. 1,2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-14 цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону України № 996-14 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи). Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до п. 44.1. п. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - «Закон №168»), що діяв в періоді, коли складалися та виконувалися спірні правочини , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Дослідуючи господарську діяльність та взаємовідносини ТОВ «ММК БУД» та ТОВ «Укрпромбуд - Інжиніринг», які підтверджуються первинними документами: договорам, актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями на підставі яких ТОВ «ММК БУД» були сформовані дані податкового обліку, можна зробити висновок, що в процесі здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, відбувався рух активів, що свідчить про реальності здійснення господарських операцій платника податку ТОВ «ММК БУД»

Слід зазначити, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Відповідно до п. 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон №334), що діяв на час спірних правовідносин, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону № 334 валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно до п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334 валовий доход включає:

доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

В п. 5.1. ст. 5 Закону № 334 зазначено, що Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно із п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, документально підтверджені витрати Позивача з придбання послуг у ТОВ «Укрпромбуд - Інжиніринг» в тому числі й їх оплату шляхом проведення безготівкових розрахунків з цим контрагентом за виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, всі розрахункові, платіжні та інші документи, пов'язані з виконанням спірних правочинів, були надані для перевірки, в них не міститься порушень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вони мають всі обов'язкові реквізити, вони не визнані недійсними в судовому порядку, не оскаржені будь-якою стороною правочину або іншими особами.

ТОВ «ММК БУД» придбало послуги у ТОВ «Укрпромбуд-Інжиніринг» на суму 7103556,05 грн., у т.ч. ПДВ 1 420 711,21 грн., які були віднесені до складу валових витрат Позивача.

Відповідно до пункту 5.11 статті 5 Закону №334 встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, у Позивача були всі підстави для включення витрат з придбання послуг у ТОВ «Укрпромбуд-Інжиніринг» до складу валових витрат. Позивач має всі необхідні розрахункові та інші документи, які є підставою для включення витрат з придбання послуг у зазначених підприємств до окладу валових витрат відповідних податкових періодів. Тим більше, що ці послуги не тільки придбані, але й оплачені Позивачем.

Тому посилання відповідача, в акті перевірки, щодо завищення позивачем валових витрат, а як наслідок порушення ст. 5.1 Закону № 334, є безпідставні та не обґрунтовані.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 цієї статті 7 Закону №168 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

В момент постачання послуг контрагентом Позивача, ним були виписані податкові накладні, оформлені належним чином. Позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів суми ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням послуг будівельного підряду у ТОВ «Укрпромбуд-Інжиніринг».

Також, слід зазначити щодо посилань відповідача, в акті перевірки, відносно недійсності правочину, та на порушення позивачем ч. 1 і 5 ст. 203, ч. 1 і 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України.

При цьому в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В листі №742/11/13-11 від 02.06.2011р. Вищий адміністративний суд України наголошує:

«в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні".

Отже, Лівобережною МДПІ Дніпропетровської області ДПС не доведено в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків ТОВ «ММК БУД» у податковому обліку.

Вищий адміністративний суд України в листі №2379/12/13-12 від 14.11.2012 року роз'яснив, що «судам варто враховувати, що норма частини четвертої статті 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову, тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб.».

Отже, відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені лише у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

При цьому, правова кваліфікація діяння колишнього директора ТОВ «Укрпромбуд -Інжинирінг» Борисенка Г.В., що наведена у вироку по кримінальній справі не є обов'язковою для адміністративного суду при розгляді даної справи за позовом ТОВ «ММК БУД».

Посилання податкової інспекції на факт нікчемності правочинів, укладених позивачем, з урахуванням вироку Самарського районного суму м. Дніпропетровська є безпідставним, оскільки: вироком не встановлена фіктивність господарської діяльності безпосередньо підприємства позивача, і у постанові взагалі не йдеться про вказане підприємство; встановлені під час розгляду кримінальної справи обставини стосуються лише злочинних дій колишньої посадової особи підприємства; викладені у вироку обставини не спростовують реальність господарських операцій позивача з вказаним контрагентом та не доводять порушення позивачем податкового законодавства під час формування податкового кредиту;

Підсумовуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що висновки Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби, викладені в акті №6260/22-4/34410574 від 18.12.2012р. «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ "ММК БУД" (код ЄДРПОУ 34410574) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2009р. по 31.03.2012р.» є безпідставними та необґрунтованими нормами чинного законодавства України. В результаті чого, податкові повідомлення - рішення № 0105342301 та № 0105352301 від 29 грудня 2012 року, прийняті Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби, на підставі акту перевірки №6260/22-4/34410574 від 18.12.2012р. протиправні та підлягають скасуванню.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність вчинення спірних дій з проведення перевірки належним чином не довів.

Оскільки, вчиняючи оскаржувані дії, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ММК БУД" до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0105342301 та № 0105352301 від 29 грудня 2012 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0105342301 від 29 грудня 2013 року, яке винесене Лівобережною міжрайонною Державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ММК БУД" (код ЄДРПОУ 34410574), щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем + 3 614 965,00 грн. (три мільйони шістсот чотирнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 385089,25 грн. (триста вісімдесят п'ять тисяч вісімдесят дев'ять гривень 25 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0105352301 від 29 грудня 2013 року, яке винесене Лівобережною міжрайонною Державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ММК БУД" (код ЄДРПОУ 34410574), щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем + 1420 711,21 грн. (один мільйон чотириста двадцять тисяч сімсот одинадцять гривень 21 копійка), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 355 177,80 грн. (триста п'ятдесят п'ять тисяч сто сімдесят сім гривень 80 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ММК БУД" (код ЄДРПОУ 34410574) судовий збір у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 вересня 2013 року

Суддя Д.О. Власенко