Постанова

від 07.10.2013 по справі 909/21/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа № 909/21/13-г

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Кравчук Н.М.,

Хабіб М.І.

при секретарі Олійник І.О.,

з участю представників:

від ПАТ "КБ "Надра" - не з'явився

від Благодійної громадської фундації імені Короля Юрія - не з'явився

від ВДВС Івано-Франківського МУЮ - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Благодійної громадської фундації імені Короля Юрія, б/н від 03.09.2013 року

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2013 року (суддя Грица Ю.І.), якою відмовлено у задоволенні скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції

у справі № 909/21/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м. Київ

до відповідача Благодійна громадська фундація імені Короля Юрія, м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 35191,28 грн., з яких 34835,48 грн. основного боргу та 355,80 грн. пені

в с т а н о в и в :

ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2013 року по справі №909/21/13-г відмовлено у задоволенні скарги Благодійної громадської фундації імені Короля Юрія на дії Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції.

Суд в ухвалі посилаючись на положення ч.5 ст.124 Конституції України, ст.ст.25, 28 Закону України «Про виконавче провадження», ст.121-2 ГПК України, зазначає, що державний виконавець правомірно стягнув з боржника судовий збір і підстав для скасування постанови ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 16.08.2013 року про стягнення виконавчого збору немає.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Благодійна громадська фундація імені Короля Юрія подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2013 року у справі №909/21/13-г, скаргу на дії ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції задоволити, скасувати постанову заступника начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ від 16.08.2013 року про стягнення з боржника - Благодійної громадської фундації імені Короля Юрія виконавчого збору в сумі 819,15 грн. Зокрема, скаржник вказує на те, що боржником добровільно виконано наказ господарського суду Івано-Франківської області від 15.03.2013 року №306, а саме сплачено 36691,57 грн. заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями: №119 від 14.05.2013 року, №122 від 29.05.2013 року, №123 від 19.06.2013 року, з огляду на що, та враховуючи положення ст.ст.25, 28,32 Закону України «Про виконавче провадження», п.п.4.16.1, 4.16.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

Представники ПАТ "КБ "Надра", Благодійної громадської фундації імені Короля Юрія, ВДВС Івано-Франківського МУЮ в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Оскільки явка вказаних представників не визнавалась обов'язковою, враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, встановлений ст.102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Представник Благодійної громадської фундації імені Короля Юрія була присутня в судовому засіданні - 30.09.2013 року, в якому вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задоволити в повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2013 року по справі №909/21/13-г позов ПАТ «Комерційний банк «Надра» задоволено, стягнено на користь останнього з Благодійної громадської фундації імені Короля Юрія: 34835,48 грн. - основного боргу, 145,86 грн. - пені та 1710, 23 грн. - судового збору.

На виконання вказаного рішення, 15.03.2013 року господарським судом видано наказ по даній справі (арк. справи 96).

17.05.2013 року Відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37923111 з виконання вищевказаного наказу, боржнику надано строк для добровільного виконання наказу до - 24.05.2013 року.

Як встановлено судом, на виконання наказу господарського суду по справі №909/21/13-г, боржником сплачено 36691,57 грн. платіжними дорученнями: №119 від 14.05.2013 року на суму 20000 грн., №122 від 29.05.2013 року на суму 8500 грн., №123 від 19.06.2013 року на суму 8191,57 грн.

16.08.2013 року ВДВС Івано-Франківського МУЮ, керуючись ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», прийнято постанову про стягнення з боржника - Благодійної громадської фундації імені Короля Юрія виконавчого збору в сумі 819,15 грн.

19.08.2013 року на адресу господарського суду від Благодійної громадської фундації імені Короля Юрія надійшла скарга в порядку ст.122-2 ГПК України на дії Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, в якій боржник просить скасувати постанову заступника начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ від 16.08.2013 року про стягнення з боржника - Благодійної громадської фундації імені Короля Юрія виконавчого збору в сумі 819,15 грн., прийняту у виконавчому провадженні №37923111 з примусового виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області №306 від 15.03.2013 року. У вказаній скарзі, боржник вказує, що ВДВС не вжито жодних заходів з примусового виконання рішення, з огляду на що, відсутні підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Згідно вимог ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частинами 1 та 2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Як уже зазначено вище, 17.05.2013 року Відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37923111 за заявою стягувача про примусове виконання наказу №306 господарського суду Івано-Франківської області від 15.03.2013 року, надано боржнику (Благодійної громадської фундації імені Короля Юрія) строк до 24.05.2013 року для добровільного виконання рішення суду. У пункті 3 вказаної постанови зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, виконати його в примусовому порядку із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

17.05.2013 року державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні наказу №306 від 15.03.2013 року, згідно якої, державний виконавець керуючись ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» наклав арешт на все майно, що належить боржнику - Благодійна громадська фундація імені Короля Юрія у межах суми звернення стягнення - 36691,57 грн. Заборонено здійснювати від відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У частині 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми , що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, боржнику надано строк для добровільного виконання наказу, виданого по справі №909/21/13-г до 24.05.2013 року, сплата боргу останнім проведено: - 14.05.2013 року, згідно платіжного доручення №119 на суму 20000 грн., - 29.05.2013 року платіжним дорученням №122 на суму 8500 грн., - 19.06.2013 року платіжним дорученням №123 - 8191,57 грн.

Слід зазначити, що судом першої інстанції при розгляді скарги на дії ДВС (вх.№ господарського суду 6177/13 від 10.07.2013 року, арк. справи 98 - 100) щодо виконання наказу по даній справі встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2013 року ВП №37923111 направлено боржнику 20.05.2013 року, що підтверджується відповідною відміткою на конверті та отримано останнім - 24.05.2013 року, отже наданий боржнику термін для добровільного виконання рішення сплив у день отримання постанови, що суперечить вказаним вище нормам Закону України "Про виконавче провадження". За таких обставин слід вважати, що перебіг наданого боржнику строку для добровільного виконання рішення мав починатися - 25.05.2013, і з врахуванням наданого семиденного терміну мав закінчитися - 31.05.2013 року.

З огляду на наведене, останній платіж, а саме - 19.06.2013 року, сплачений платіжним дорученням №123 на суму 8191,57 грн., проведено боржником після закінчення строку, наданого для добровільного виконання наказу господарського суду по справі №909/21/13-г.

Частиною 3 ст.27 вказаного Закону встановлено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Слід зазначити, що до 24.05.2013 року, а також до 31.05.2013 року ні боржником, ні стягувачем не подано державному виконавцю доказів, відомостей та заяви щодо добровільного виконання рішення господарського суду в повному обсязі, а відтак, останнім на виконання вимог Закону України „Про виконавче провадження" правомірно, 16.08.2013 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Таким чином, господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про правомірність прийняття 16.08.2013 року державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ, постанови про стягнення з боржника - Благодійної громадської фундації імені Короля Юрія виконавчого збору в сумі 819,15 грн. та додержання вимог чинного законодавства при здійсненні оскаржуваних дій.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування ухвали місцевого суду є безпідставними.

Ухвала місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 103, 105, 106 ГПК України, суд,

постановив:

Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2013 року у справі №909/21/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Благодійної громадської фундації імені Короля Юрія без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Кравчук Н.М.

Хабіб М.І.