Постанова

від 21.08.2013 по справі 801/2194/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2013 р. (17:35) Справа №801/2194/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» до Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №0005142301 від 29.10.2012 року та №0005152301 від 29.10.2012 року.

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість по правовідносинам з сумнівними контрагентами, що мають ознаки фіктивності та безтоварність зазначених господарських операцій. Позивач зазначає, що господарські операції з придбання товарів та виконання робіт вказаними контрагентами мають реальний характер, отримання, оприбуткування отриманих товарів, виконаних робіт та їх використання в оподаткованих операціях підтверджується первинними бухгалтерськими документами, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача Якубович В.В. та Якубович О.Ю. позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби є територіальним органом виконавчої влади, яка реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.7 п. 1 ст. 3 КАС України.

Тобто, зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» є юридичною особою, ідентифікаційний код 372866001128, зареєстрований у якості платника ПДВ та перебуває на податковому обліку ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС.

З 25.09.2012 року тривалістю 5 днів посадовими особами ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ПП «Сіті Буд» (код за ЄДРПОУ 37081640), ПП «Пан Буд» (код за ЄДРПОУ 37081614), Фірма «Капітель Плюс» (код за ЄДРПОУ 31095815), ТОВ «Бренд Строй» (код за ЄДРПОУ 36165567), КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 32468182) за період 01.08.2009 року по 31.03.2012 року та з питань взаємовідносин з ТОВ «Ексим-Транзит» (код за ЄДРПОУ 37157379) за лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 08 жовтня 2012 року №1912/22-03/37286600/18 (далі - акт) (а.с.14-48,том№1).

За висновками акту встановлено порушення позивачем:

- п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР та п.138.4, 138.6, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 113567 грн., в т.ч. за перший квартал 2011 року в сумі 7270 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 8547 грн., за 2-3 квартали 2011 року в сумі 43152 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 року в сумі 34605 грн., за 2-4 квартали 2011 року в сумі 82987 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011 року в сумі 39835 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 23310 грн.

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України - в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 106940 грн., у тому числі лютий 2011 року - 12578 грн., травень 2011 року 7432 грн., червень 2011 року - 3663 грн., липень 2011 року - 9643 грн., вересень 2011 року - 16786 грн., жовтень 2011 року - 3855 грн., листопад 2011 року - 25038 грн., грудень 2011 року - 5745 грн., січень 2012 року - 1967 грн., лютий 2012 року - 20233 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 жовтня 2012 року №0005142301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 119396 грн., у тому числі 113567 грн. за основним платежем та 5829 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 29 жовтня 2012 року №0005152301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 127784 грн., у тому числі 106940 грн. за основним платежем та 20844 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.67,67,том№1).

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення позивачем законодавства в частині оподаткування податком на прибуток підприємств, податком на додану вартість за період з лютого 2011 року по лютий 2012 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі -ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Проте, в п.1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення ПК України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ ПК України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями, далі -Закон №334),(в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Таким чином, при визначенні суми податку на прибуток та інших показників декларації за І квартал 2011 року та за весь попередній період необхідно керуватися нормами саме цього нормативно-правового акту, а за всі наступні періоди - нормами розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.3 Закону №334 об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону№334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п.5.3 ст.5 Закону №334. Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону №334 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п.6.1. ст.6 Закону №334 якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Поняття господарської діяльності наведено у п.1.32 ст.1 Закону №334, в силу якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Норми аналогічного змісту встановлено й розділом ІІІ Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на прибуток підприємств з 01.01.2011 року.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу вищенаведених норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об'єкта оподаткування є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Необхідність підтвердження проведеної господарської операції відповідними документами було встановлено також нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон №168).

Цим Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, згідно з п.1.7. Закону №168 є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст.7 Закону №168.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п.7.2.3 Закону №168 Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Аналогічні положення встановлені розділу V ПК України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2011 року.

Так, згідно зі ст.198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно з ч.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Вищевикладені положення свідчать, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів, що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки порушення позивачем податкового законодавства відбулося у зв'язку з тим, що останній з 01.08.2009 року по 31.03.2012 року мав правовідносини з контрагентами-постачальниками, які мають ознаки фіктивності та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Наявні на підприємстві ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» первинні бухгалтерські документи не відповідають вимогам чинного законодавства, не свідчать про реальне виконання робіт для підприємства, не мають юридичної сили та відповідно не повинні бути відображені у бухгалтерському та податковому обліках.

Судом встановлено, що за період, що перевірявся, позивач мав правовідносини з ПП «Сіті Буд» (код за ЄДРПОУ 37081640), ПП «Пан Буд» (код за ЄДРПОУ 37081614), Фірма «Капітель Плюс» (код за ЄДРПОУ 31095815), ТОВ «Бренд Строй» (код за ЄДРПОУ 36165567), КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 32468182), які згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи не перебувають у процесі припинення, ТОВ «Ексим-Транзит» (код за ЄДРПОУ 37157379) на час розгляду справи перебуває у стані припинення, однак на час виникнення взаємовідносин між позивачем, а саме у січні-лютому 2011 року, ТОВ «Ексим-Транзит» не перебувало у стані припинення.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-ІУ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі вищевикладеного судом встановлено, що вказані контрагенти позивача є юридичними особами, що на час виникнення спірних правовідносин мали належний обсяг цивільної правоздатності та дієздатності.

Під час розгляду справи встановлено, що у позивача наявні необхідні первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами у спірний період, що підтверджується наступним.

20 грудня 2010 року між ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (Замовник) та КП «Альянс» (Підрядник) укладено договір підряду №015/2195, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: вогнезахисна обробка дерев'яних конструкцій кровель житлових будівель по вул. Руданського, 15, Боткинська, 10, К.Маркса, 11, Блюхера, 17 в м. Ялта. Сума договору складає 34896,58 грн., в т.ч. ПДВ 5816,10 грн. (а.с.105,том№1).

У лютому 2011 року між вказаними сторонами був підписаний акт прийомки виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року на загальну суму 34896,58 грн. (а.с.108-111,том№1). За виконані роботи позивачем 24.02.2012 року КП «Альянс» було сплачено 34896,58 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.116,том№1), в свою чергу КП «Альянс» виписало на адресу позивача податкову накладну №648 від 24.02.2011 року на суму 34896,58 грн., в т.ч. ПДВ - 5816,10 (а.с.113,том№1).

30 травня 2011 року ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» придбала у КП «Альянс» склад для вогнезахисного покриття древісини, що підтверджується товарно-транспортною накладною№941 від 30.05.2011 року на суму 16740 грн., у т.ч. ПДВ 2790 грн. та податковою накладною №241 від 30.05.2011 року на суму 16740 грн., у т.ч. ПДВ 2790 грн., (а.с.118,119,том№1). За отриманий товар позивач 30.05.2011 року сплатив КП «Альянс» 16740 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.120,том№1).

01 червня 2011 року між ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (Замовник) та КП «Альянс» (Підрядник) укладено договір підряду №822, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: вогнезахисна обробка дерев'яних конструкцій. Реконструкція кровель житлових будинків по вул. Червоноармійська, 44, корпус 1 та вул. Макаренко, 1 в м. Ялта. Сума договору складає 24540,82 грн., в т.ч. ПДВ 4090,14 грн. (а.с.122,том№1).

30 липня 2011 року між вказаними сторонами був підписаний акт прийомки виконаних будівельних робіт за липень 2011 року на загальну суму 24540,82 грн. (а.с.125-128,том№1). За виконані роботи позивачем 12.07.2012 року КП «Альянс» було сплачено 24540 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.134,том№1), в свою чергу КП «Альянс» виписало на адресу позивача податкову накладну №298 від 30.07.2011 року на суму 24540,82 грн., в т.ч. ПДВ - 4090,14 (а.с.132,том№1).

03 листопада 2011 року ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» придбала у КП «Альянс» склад для вогнезахисного покриття древі сини Ендотерм 250103, що видатковою накладною №1844 від 03.11.2011 року на суму 15120 грн., у т.ч. ПДВ 2520 грн. та податковою накладною №3148 від 03.11.2011 року на суму 15120 грн., у т.ч. ПДВ 2520 грн., (а.с.136,137,том№1). За отриманий товар позивач 03.11.2011 року сплатив КП «Альянс» 15120 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.138,том№1).

20 квітня 2011 року між ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (Замовник) та ТОВ «Бренд Строй» (Підрядник) укладено договір підряду №17/04/525, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: закладка кабелів для речового сповіщення, ПАТ «ГК «Ялта-Інтуріст» в м. Ялті. Сума договору складає 27851,30 грн., в т.ч. ПДВ 4641,88 грн. (а.с.221,том№1).

17 травня 2011 року між вказаними сторонами був підписаний акт прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2011 року на загальну суму 27851,30 грн. (а.с.224-228,том№1). За виконані роботи позивачем 17.05.2011 року ТОВ «Бренд Строй» було сплачено 27851,30 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.231-232,том№1), в свою чергу ТОВ «Бренд Строй» виписало на адресу позивача податкову накладну №56 від 17.05.2011 року на суму 27851,30 грн., в т.ч. ПДВ - 4641,88 (а.с.230,том№1).

24 червня 2011 року ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» придбала у ТОВ «Бренд Строй» склад для вогнезахисного покриття Ендотерм, що підтверджується видатковою накладною №825 від 24.06.2011 року на суму 21978 грн., у т.ч. ПДВ 3663 грн. та податковою накладною №173 від 24.06.2011 року на суму 21978 грн., у т.ч. ПДВ 3663 грн. (а.с.234,235,том№1). За отриманий товар позивач 24.06.2011 року сплатив ТОВ «Бренд Строй» 21978 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.236,том№1).

30 червня 2011 року між ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (Замовник) та ТОВ «Бренд Строй» (Підрядник) укладено договір підряду №997, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: реконструкція середньої школи №11 на 1266 учнів в мікрорайоні «Дружба» по вул. ЮБШ-2А в .м Ялта. Монтаж внутрішніх сітей інтернету. Сума договору складає 11470,58 грн., в т.ч. ПДВ 1911,76 грн. (а.с.238,том№1).

У вересні 2011 року між вказаними сторонами був підписаний акт прийомки виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року на загальну суму 11470,58 грн. (а.с.241-245,том№1). За виконані роботи позивачем 02.09.2011 року ТОВ «Бренд Строй» було сплачено 11470,58 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.1,том№1), в свою чергу ТОВ «Бренд Строй» виписало на адресу позивача податкову накладну №21 від 02.09.2011 року на суму 11470,58 грн., в т.ч. ПДВ - 1911,76 (а.с.250,том№1).

Також, 02 вересня 2011 року ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» придбала у ТОВ «Бренд Строй» краску ГФ-021 та карбид, що підтверджується видатковою накладною №1092 від 02.09.2011 року на суму 5481,60 грн., у т.ч. ПДВ 913,60 грн. та податковою накладною №20 від 02.09.2011 року на суму 5481,60 грн., у т.ч. ПДВ 913,60 грн. (а.с.3,4,том№2). За отриманий товар позивач 02.09.2011 року сплатив ТОВ «Бренд Строй» 5481,60 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.5,том№2).

24 листопада 2011 року між ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (Замовник) та ТОВ «Бренд Строй» (Підрядник) укладено договір підряду №159/1572, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: поточний ремонт системи вентиляції у 12-ти поверховому житловому будинку №26 по вул. Западна в м. Алупка. Сума договору складає 34472,40 грн., в т.ч. ПДВ 5745,40 грн. (а.с.12,том№2).

26 грудня 2011 року між вказаними сторонами був підписаний акт прийомки виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року на загальну суму 34472,40 грн. (а.с.15-20,том№2). За виконані роботи позивачем 26.12.2011 року ТОВ «Бренд Строй» було сплачено 34472,40 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.29,том№2), в свою чергу ТОВ «Бренд Строй» виписало на адресу позивача податкову накладну №26 від 26.12.2011 року на суму 34472,40 грн., в т.ч. ПДВ - 5745,40 (а.с.26,том№2).

Також, 30 листопада 2011 року ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» придбала у ТОВ «Бренд Строй» станцію пожежної сигналізації «Тирас 8П», герметичний не обслуговуючий акумулятор, комутаційну коробку на 6 контактів КМ-1-6, резистор МЛТ 0,25Вт, модуль моніторінгового зв'язку пульту пожежного нагляду «Пульсар GSM», модуль релійних виходів МРЛ 2.1 та кабель вогнестійкий, що підтверджується видатковою накладною №1290 від 30.11.2011 року на суму 15000 грн., у т.ч. ПДВ 2500 грн. та податковою накладною №223 від 30.11.2011 року на суму 15000 грн., у т.ч. ПДВ 2500 грн. (а.с.7,8,том№2). За отриманий товар позивач 30.11.2011 року сплатив ТОВ «Бренд Строй» 15000 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.9,том№2).

10.07.2011 року між ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (Замовник) та Фірмою «Капітель Плюс» (Підрядник) укладено договір підряду №740, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання своїми та залученими силами наступних робіт: ремонт середньої школи №11 на 1266 учнів у мікрорайоні «Дружба» по вул. ЮБШ-2А в м. Ялта. Закладка кабелів для слабо точних сітей. Сума договору складає 33319,44 грн., в т.ч. ПДВ 5553,24 (а.с.140,том№1).

28 липня 2011 року між вказаними сторонами був підписаний акт прийомки виконаних підрядних робіт на загальну суму 33319,44 грн. (а.с.143-147,том№1). За виконані роботи позивачем 28.07.2011 року Фірмі Капітель Плюс було сплачено 33319,44 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.153,том№1), в свою чергу Фірма «Капітель Плюс» виписала на адресу позивача податкову накладну №155 від 28.07.2011 року на суму 33319,44 грн., в т.ч. ПДВ - 5553,24 (а.с.152,том№1).

10 серпня 2011 року між ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (Замовник) та ПП «Сіті Буд» (Підрядник) укладено договір підряду №212/389, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: закладка кабелів для слаботочних сітей. Капітальний ремонт Ялтинської художньої школи ім.. Ф.А.Богдановича, 1 в м. Ялта. Сума договору складає 23701,20 грн., в т.ч. ПДВ 3950,20 грн. (а.с.155,том№1).

19 вересня 2011 року між вказаними сторонами був підписаний акт прийомки виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року на загальну суму 23701,20 грн. (а.с.158-161,том№1). За виконані роботи позивачем 19.09.2011 року ПП «Сіті Буд» було сплачено 23701,20 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.168,том№1), в свою чергу ПП «Сіті Буд» виписало на адресу позивача податкову накладну №40 від 19.09.2011 року на суму 23701,20 грн., в т.ч. ПДВ - 3950,20 грн. (а.с.166,том№1).

01 вересня 2011 року між ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (Замовник) та ПП «Сіті Буд» (Підрядник) укладено договір підряду №408, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: покриття полівінілацетатними водоемульсійними складами дерев'яні конструкції кровель: вул. Соханя, 10, вул. Григорьєва, 44, вул. Лівадійська, 4, вул. Свердлова, 46 в м. Ялта. Сума договору складає 37303,34 грн., в т.ч. ПДВ 6217,22 грн. (а.с.170,том№1).

У вересні 2011 року між вказаними сторонами був підписаний акт прийомки виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року на загальну суму 37303,34 грн. (а.с.173-176,том№1). За виконані роботи позивачем 29.09.2011 року ПП «Сіті Буд» було сплачено 37303,34 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.185,том№1), в свою чергу ПП «Сіті Буд» виписало на адресу позивача податкову накладну №61 від 27.09.2011 року на суму 37303,34 грн., в т.ч. ПДВ - 6217,22 грн. (а.с.166,том№1).

07 вересня 2011 року ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» придбала у ПП «Сіті Буд» щітки, якір перфоратора, навіс двірний, фланець ф50, фланець ф100, електрод 2,5 Askaynak, планка Gorus 500s, клей 88, морилку, краску ГФ-021, акустичну систему 3/1АС100ПН, сповіщувач пожежний ручний ИПР-1, сповіщувач точений димовий СПД 3, сповіщувач точений тепловий ТПТ-3, кабель SEK6W, станцію пожежної сигналізації «Тирас 8П», Станцію протипожежної сигналізації «Тирас 4П», що підтверджується видатковою накладною №250 на суму 22758 грн., у т.ч. ПДВ 3793 грн., податковою накладною №13 від 07.09.2011 року на суму 22758 грн., у т.ч. ПДВ 3793 грн. (а.с.187,188,том№1). За отриманий товар позивач 07.09.2011 року сплатив ПП «Сіті Буд» 22758 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.190,том№1).

11 жовтня 2011 року між ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (Замовник) та ПП «Сіті Буд» (Підрядник) укладено договір підряду №125/486, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: покриття полівінілацетатними водоемульсійними складами дерев'яні конструкції кровель: вул. 16 квітня будинку №№4, 11, вул. ЮБШ, 5 в смт. Массандра, м. Ялта. Сума договору складає 23130,67 грн., в т.ч. ПДВ 3855,11 грн. (а.с.193,том№1).

31 жовтня 2011 року між вказаними сторонами був підписаний акт прийомки виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року на загальну суму 23130,67 грн. (а.с.196-199,том№1). За виконані роботи позивачем 27.10.2011 року ПП «Сіті Буд» було сплачено 23130,67 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.206,том№1), в свою чергу ПП «Сіті Буд» виписало на адресу позивача податкову накладну №98 від 28.10.2011 року на суму 23130,67 грн., в т.ч. ПДВ - 3855,11 грн. (а.с.203,том№1).

Також, відповідно до договору поставки №107/561 від 25 жовтня 2011 року ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» придбала у ПП «Сіті Буд» матеріали та обладнання, що перелічені у видатковій накладній №468 від 28.11.2011 року на суму 120110,40, у т.ч. ПДВ 20018,40 грн., та податковій накладній №99 від 28.11.2011 року 120110,40, у т.ч. ПДВ 20018,40 грн. (а.с.209,210,том№1). За отриманий товар позивач 28.11.2011 року сплатив ПП «Сіті Буд» 120110,40 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.213,том№1).

Крім цього, відповідно до договору поставки №12 від 10 січня 2012 року ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» придбала у ПП «Сіті Буд» кабель вогнестійкий, що підтверджується видатковою накладною №48 від 12.01.2012 року на суму 11802 грн., у т.ч. ПДВ 1967 грн., та податковою накладною №9 від 12.01.2012 року 11802 грн., у т.ч. ПДВ 1967 грн. (а.с.217,218,том№1). За отриманий товар позивач 12.01.2012 року сплатив ПП «Сіті Буд» 11802 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.219,том№1).

01 грудня 2011 року між ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (Замовник) та ПП «Пан Буд» (Підрядник) укладено договір підряду №373, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: закладка кабелів для слаботочних сітей Гаспринських лікарських амбулаторій по вул. Шкільна, 21 та вул. Рієвська, 17. Сума договору складає 11925,97 грн., в т.ч. ПДВ 1987,66 грн. (а.с.46,том№2).

02 лютого 2012 року між вказаними сторонами був підписаний акт прийомки виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року на загальну суму 11925,97 грн. (а.с.49-53,том№2). За виконані роботи позивачем 02.02.2012 року ПП «Пан Буд» було сплачено 11925,97 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.62,том№2), в свою чергу ПП «Пан Буд» виписало на адресу позивача податкову накладну №4 від 02.02.2012 року на суму 11925,97 грн., в т.ч. ПДВ - 1987,66 грн. (а.с.41,том№2).

09 грудня 2011 року між ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (Замовник) та ПП «Пан Буд» (Підрядник) укладено договір підряду №377, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: закладка кабелів для слаботочних сітей 1-го та 4-го поверхів. Капітальний ремонт середньої школи №11 в мікрорайоні «Дружба» по вул. ЮБШ-2А в м. Ялта. Сума договору складає 49320 грн., в т.ч. ПДВ 8220 грн. (а.с.64,том№2).

28 лютого 2012 року між вказаними сторонами був підписаний акт прийомки виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року на загальну суму 49320 грн. (а.с.66-703,том№2). За виконані роботи позивачем 29.02.2012 року ПП «Пан Буд» було сплачено 49320 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.73,том№2), в свою чергу ПП «Пан Буд» виписало на адресу позивача податкову накладну №205 від 28.02.2012 року на суму 49320 грн., в т.ч. ПДВ - 8220 грн. (а.с.71,том№2).

10 грудня 2011 року між ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (Замовник) та ПП «Пан Буд» (Підрядник) укладено договір підряду №378, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: закладка кабелів для слаботочних сітей. Капітальний ремонт Ялтинської художньої школи ім.. Ф.А.Васильєва по вул. Богдановича, 1 в м. Ялта. Сума договору складає 24126 грн., в т.ч. ПДВ 4021 грн. (а.с.31,том№2).

28 лютого 2012 року між вказаними сторонами був підписаний акт прийомки виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року на загальну суму 24126 грн. (а.с.33-37,том№2). За виконані роботи позивачем 29.02.2012 року ПП «Пан Буд» було сплачено 24126 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.49,том№2), в свою чергу ПП «Пан Буд» виписало на адресу позивача податкову накладну №196 від 28.02.2012 року на суму 24126 грн., в т.ч. ПДВ - 4021 грн. (а.с.41,том№2).

16 лютого 2012 року між ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (Замовник) та ПП «Пан Буд» (Підрядник) укладено договір підряду №51/125, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: ремонт кровель житлових будинків по вул. 16 квітня 1944 р., будинок №11 в смт. Массандра, вул. Ясна, будинок 16 в смт. Восход в м. Ялта. Покриття полівінілацетатними водоемульсійними складами деревяних конструкцій кровель. Сума договору складає 36023,75 грн., в т.ч. ПДВ 6003,96 грн. (а.с.78,том№2).

25 лютого 2012 року між вказаними сторонами був підписаний акт прийомки виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року на загальну суму 36023,75 грн. (а.с.81-85,том№2). За виконані роботи позивачем 20.02.2012 року ПП «Пан Буд» було сплачено 36023,75 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.91,том№2), в свою чергу ПП «Пан Буд» виписало на адресу позивача податкову накладну №112 від 20.02.2012 року на суму 36023,75 грн., в т.ч. ПДВ - 6003,96 грн. (а.с.88,том№2).

10 січня 2011 року ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» (Замовник) та ТОВ «Екским-Транзит» (Підрядник) укладено договір підряду №03, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: капітальний ремонт Ялтинського пологового будинку. Сума договору складає 40569,29 грн., в т.ч. ПДВ 6761,55 грн. (а.с.92,том№1).

24 лютого 2011 року між вказаними сторонами був підписаний акт прийомки виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року на загальну суму 40569,29 грн. (а.с.93-97,том№1). За виконані роботи позивачем 25.02.2011 року ТОВ «Екским-Транзит» було сплачено 40569,29 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.101,том№1), в свою чергу ТОВ «Екским-Транзит» виписало на адресу позивача податкову накладну №244 від 24.02.2011 року на суму 40569,29 грн., в т.ч. ПДВ - 6761,55 грн. (а.с.100,том№1).

Таким чином, за період, що перевірявся, позивач за придбані товари та виконані роботи сплатив вищевказаним контрагентам 641641,37 грн., у т.ч. ПДВ 106940 грн.

Крім цього, судом по справі призначалася судово-економічна експертиза, відповідно до висновків якої №4 від 29 липня 2013 року, висновки ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС за актом №1912/22-03/37286600/18 від 08.10.2012 року щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 113567 грн., за періоди, що перевірялися, не підтверджуються первинними бухгалтерськими та податковими документами ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА». За період, що досліджувався не донарахування податку на прибуток не встановлено. Висновки ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС за актом №1912/22-03/37286600/18 від 08.10.2012 року щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 106940 грн., за періоди, що перевірялися, не підтверджуються первинними бухгалтерськими та податковими документами ТОВ «ТРЕТЬЯ СТРАЖА». (а.с.176-222,том№2).

Суд погоджується з вказаним висновком судово-економічної експертизи, оскільки він повністю узгоджується з встановленими судом обставинами та дослідженими у судовому засіданні доказами

Суд зазначає, що твердження податкової інспекції щодо відсутності у позивача права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за фінансово-господарськими взаємовідносинами із вищевказаними суб'єктами господарської діяльності у зв'язку із відсутністю товарного характеру таких взаємовідносин повинен бути доведеним. При цьому суд зазначає, що неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача - не може бути підставою до висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства України, оскільки податкова відповідальність платників податків має індивідуальний характер і при відсутності належних та допустимих доказів відсутності реального виконання умов господарських операцій (поставки товарів, робіт, послуг) у суду немає правових підстав до висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту у періоді, що перевірявся.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України «Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину» зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами суд не вбачає підстав до висновку про те, що правочини між позивачем та вищевказаними суб'єктами господарювання суперечать інтересам держави та суспільства, недійсність правочинів прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такі правочини є оспорюваними, тобто підлягають визнанню судом недійсними у порядку, встановленому законом. Але, у судовому порядку не оспорено дійсність вказаних правочинів.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

Як слідує з постанови Пленуму ВСУ від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у податкової інспекції був відсутній відповідний вирок суду відносно фіктивності контрагентів позивача.

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України а саме: діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом враховується, що на формування показників податкового кредиту та валових витрат впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції. Усі господарські операції, які були проведені між позивачем та вищевказаними контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану позивача - вказаний факт підтверджується матеріалами справи.

Під час здійснення перевірки позивача, податковою інспекцією не досліджувалося питання щодо реального виконання умов правочинів між позивачем та вищевказаними контрагентами та не досліджувалося питання щодо використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих від вказаних суб'єктів товарів (робіт, послуг).

Докази, які б спростовували висновки суду та відомості первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача з вказаних питань суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Право позивача на формування податкового кредиту за відповідний період по вказаним господарським операціям з ТОВ «Капітал Сервіс плюс» підтверджується вищевказаними податковими накладними, складеними ТОВ «Капітал Сервіс плюс».

Придбані у ТОВ «Капітал Сервіс плюс» товари використовуються у господарській діяльності позивача, про що свідчить реалізація товару іншим контрагентам, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, та інше.

Згідно відомостей офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України (http://www.minrd.gov.ua) на момент здійснення відповідних операцій вказані контрагенти був зареєстрований платниками податку на додану вартість та мали повноваження виписувати податкові накладні.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Суд не приймає до уваги викладені в акті перевірки посилання на матеріали досудового слідства по кримінальній справи № 69-0146, оскільки використання даних матеріалів в ході документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом не передбачено чинним законодавством, зокрема Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства розділу, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Мінюсті 12 січня 2011 р. за № 34/18772, а по-друге, як встановлено судом та підтверджено відповідачем, матеріали кримінальної справи використані шляхом копіювання інформації, отриманої засобами електронної пошти, тоді як самі матеріали кримінальної справи в ході перевірки не використовувались, що свідчить про те, що висновки акту перевірки побудовані на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтверджених доказів.

Крім того, суд вважає бездоказовим посилання на матеріали досудового слідства по кримінальній справі ще й тому, що процесуального рішення за цією кримінальною справою на час проведення перевірки судом не було прийнято, а відтак докази, зібрані в ході досудового слідства по такій кримінальній справі судом не були оцінені і не могли бути покладені в основу висновків акту податкової перевірки контрагентів суб'єкта господарювання, відносно якого порушена кримінальна справа за фактом фіктивного підприємництва.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці (податкові та видаткові накладні), суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, підтвердженням реальності господарських операцій окрім наявності всіх первинних документів податкового та бухгалтерського обліку є використання придбаних товарів та отриманих послуг в господарській діяльності підприємства.

Таким чином, судом встановлено, що позивач формував податковий кредит та валові витрати за реально здійсненими господарськими операціями з ПП «Сіті Буд», ПП «Пан Буд», Фірма «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», ТОВ «Ексим-Транзит», які були окремими платниками податків, а тому за приписами статті 61 Конституції України несе самостійну (індивідуальну) відповідальність за своєчасність нарахування та повноту сплати податкових зобов'язань за такими господарськими операціями.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентами позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та право на декларування понесених витрат в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із п.2 ст.3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось податковими органами. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Таким чином, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо заниження позивачем податку на прибуток, податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Сіті Буд», ПП «Пан Буд», Фірма «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», ТОВ «Ексим-Транзит».

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2294 грн. та витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи у розмірі 8250 грн.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судовий збір підлягає стягненню із Державного бюджету України шляхом його безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

В судовому засіданні 21 серпня 2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 23 серпня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 29.10.2012 року №0005142301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 119396 грн., в тому числі 113567 грн. за основним платежем та 5829 за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 29.10.2012 року №0005152301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 127784 грн., в тому числі 106940 грн. за основним платежем та 20844 грн. за штрафними санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕТЬЯ СТРАЖА» судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. та витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи у розмірі 8250 (вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп., а всього 10544 (десять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 00 коп., шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет