Постанова

від 26.09.2013 по справі 2а-9522/10/14/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2013 р. (о 10:56) Справа №2а-9522/10/14/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря судового засідання Цатурян С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Амєтов С.Д., паспорт НОМЕР_1, довідка з ЄДРПОУ АБ № 438236,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим

до Комунального підприємства "Віліне"

про стягнення економічних санкцій і штрафу 2835,00 грн.

Суть спору: Державна інспекція з контролю за цінами в АРК (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Комунального підприємства "Віліне" (далі - відповідач )про стягнення економічних санкцій і штрафу 2835,00 грн.

Представник позивача у судове засідання 26.09.2013 року не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 26.09..2013 року не з'явився, про день та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд зазнач, що позов до суду був поданий Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим.

Відповідно до повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи б/н державну реєстрацію припинення юридичної особи Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим проведено 16 травня 2012 року, про що внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18821110009010303.

Відповідно до статті 55 КАС України в разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи правонаступником.

При визначенні процесуального правонаступництва слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.09.2010 №К-20339/10, виходячи з положень статей 55, 56 Конституції України, у будь-якому разі в названих вище випадках спірні правовідносини допускають правонаступництво, а тому суди повинні враховувати, що закриття провадження у такій справі з підстав ліквідації (припинення діяльності, позбавлення частини повноважень, звільнення з посади, скорочення посади) суб'єкта владних повноважень є неприпустимими.

Як встановлено судом на виконання пункту 4 статті 7 Указу Президента України від 9 грудня 2010 N 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Кабінетом Міністрів України 28.03.2011 прийнято постанову №346 "Про ліквідацію урядових органів", в який зазначено про ліквідацію Державної інспекції з контролю за цінами. У пункті 2 вказаної постанови зазначено, що урядові органи, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.

Указом Президента України від 31.01.2011 №634/2011 затверджено Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Згідно пункту 4 частини 4 Положення Мінекономрозвитку України здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку формування, установлення та застосування цін (тарифів), здійснює методологічне забезпечення роботи органів державного контролю за цінами (тарифами), скасовує в установленому порядку ціни (тарифи), встановлені з порушенням законодавства.

Указом Президента України від 19.01.2012 року № 19/2012 "Про Державну інспекцію України з контролю за цінами" утворено Державну інспекцію України з контролю за цінами, поклавши на неї функції з реалізації державної політики з контролю за цінами, та Указом Президента України від 30.03.2012 року № 236 "Питання реалізації державної політики з контролю за цінами" затверджено Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами.

Таким чином, судом встановлено, що Державна інспекція України з контролю за цінами реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами, є органом виконавчої влади та, відповідно, суб'єктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

З 08.06.2010 року по 25.06.2010 року посадовими особами позивача було проведено перевірку відповідача по питанню виконання монопольним утворенням вимог про недопущення застосування монопольних і дискримінаційних цін вимог постанови Кабінету Міністрів України № 135 від 22.02.1995 року щодо формування і застосування цін на продукцію роботи та послуги, здійснення заходів з посилання контролю за недопущенням застосування монопольних і дискримінаційних цін.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт № 0218 від 25.06.2010 року, в якому зафіксовано порушення ст. 21 Постанови КМУ №959 від 12.07.2006 року «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги по централізованому водопостачанню та водовідведення», у результаті якого підприємство в період з 20.01.2010 року по 01.06.2010 року одержало необґрунтовану виручку у розмірі 945,00 грн.

На підставі зазначеного акту позивачем прийнято Рішення № 57 від 30.06.2010 року про застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 2835,00 грн., з яких 945,00 грн. - необґрунтовано отримана виручка та 1890,00 грн. - штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки.

Відповідальність за порушення державної дисципліни цін була передбачена діючим на той час Законом України "Про ціни та ціноутворення", відповідно ст. 14 зазначеного закону вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Порядок притягнення до відповідальності за порушення державної дисципліни цін передбачений Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 р. N 298/519.

Дія цієї Інструкції поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, а також підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і підпорядкованості (далі - суб'єкти господарювання).

Згідно з п. 1.5. Інструкції підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.

Необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства (п. 1.6 Інструкції).

Вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

Згідно з п. 3.1. Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Судом встановлено, що рішення № 57 від 30.06.2010 року було отримано відповідачем 07.07.2010 року про що свідчить підпис на поштову повідомленні. Відповідач рішення № 57 від 30.06.2010 року позивача в установленому законом порядку не оскаржив.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості зі сплати фінансових санкцій у розмірі 2835,00 грн.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

У судовому засіданні 26.09.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 01.10.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Віліне» (ідентифікаційний номер 36708583, 98433 с. Віліне, вул. Чапаєва, 16, р/р 26009301301378 ТОБО № 10011/044 КРУ ВАТ «Ощадбанк») в дохід державного бюджету ( р/р 31110106700048, МФО 824026, ЄДРПОУ 3474100 відділення Держказначейства, банк одержувача Управління Державного казначейства в АР Крим, м. Сімферополь, код платежу 21081100) заборгованість у сумі 2835,00 грн., у тому числі:

- економічні санкції у розмірі 945,00 грн.;

- штраф за порушення державної дисципліни цін у розмірі 1890,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.