Постанова

від 27.09.2013 по справі 805/10554/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2013 р. Справа №805/10554/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 27 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - Фролової-Гутарової І.А.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 липня 2013 року № 0000222200, № 0000232200, № 0000242200, -

в с т а н о в и в :

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (далі - позивач, ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач, Добропільської ОДПІ Донецької області ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 липня 2013 року № 0000222200, № 0000232200, № 0000242200.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 09 липня 2013 року ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» отримало від Добропільської ОДПІ Донецької області ДПС податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2013 року № 0000232200 («Р»), від 09 липня 2013 року № 0000222200 («П»), від 09 липня 2013 року № 0000242200 («Р»), якими позивачу відповідно:

- збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 150 305,00 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 75 153,00 грн.;

- зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 633 047,00 грн.;

- збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 269 757,00 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 134 879,00 грн.

Загальна сума податкових повідомлень-рішень становить 1 263 141,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 14 червня 2013 року № 339/22-1/37014600 з питань правомірності формування валових доходів і валових витрат з податку на прибуток та податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ПП «Фірма «Кром», ТОВ «Менеджмент системс консалтинг» за періоди: квітень, грудень 2011 року, березень - вересень, грудень 2012 року. Зазначений акт ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» підписано із запереченнями, які ОДПІ були залишені поза увагою. За твердженням ОДПІ договори між позивачем та його безпосередніми постачальниками є нікчемним по ланцюгу постачання, бо порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Позивач вважає такі висновки ОДПІ незаконними, необґрунтованими, такими, що суперечать фактичним обставинам справи, порушують конституційні засади та суперечать практиці Європейського Суду з прав людини.

Позивач зауважував на тому, що основним засобом встановлення обставин та висновків про наявність порушень податкового законодавства та причетності ланцюгів постачання до платника податку як кінцевого вигодонабувача були зроблені на підставі співставлення інформаційних баз в розрізі контрагентів ОДПІ, які не мають статусу офіційних, не сертифіковані і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних ДПІ не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Крім того, позивач зазначив, що у Податковому кодексі України відсутня будь-яка норма, яка б позбавляла платників ПДВ права на податковий кредит у випадку, коли постачальники (продавці) такого платника ПДВ не декларують та/або не сплачують ПДВ за тими ж операціями, а платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту. Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини.

В акті перевірки ОДПІ стверджує про нереальність господарських операцій через помилки в оформленні товарно-транспортних накладних (далі - ТТН). При цьому, ТТН тлумачиться ОДПІ як первинний документ. Проте, необхідно звернути увагу, що поставка ТМЦ за договорами здійснювалась на умовах DDP (Інкотермс 2000), відповідно до яких зобов'язання по доставці товару на склад покупця несе продавець. До того ж ОДПІ не спростовує наявність інших первинних (в розумінні закону) документів, що свідчать про поставку товару по договорам за спірний період. Первинним документом на отримання товару є видаткова накладна підприємства-постачальника, на підставі якої проводиться оприбуткування отриманих товарно-матеріальних цінностей. Жодна товарно-транспортна накладна ніяким чином не відображається у бухгалтерському обліку, а тому не є первинними документами у розумінні вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також позивач наголошує на тому, що наказ Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» року є таким, що не підлягає застосуванню в спірних правовідносинах. Адже, згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» та вказаного вище наказу Міністерства транспорту України обов'язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія. Позивач до зазначених категорій суб'єктів господарювання не відноситься.

Позивач зазначив, що реальність господарських операцій з ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ПП «Фірма «Кром», ТОВ «Менеджмент Системс Консалтинг» підтверджена первинними (в розумінні закону) документами, які були досліджені ОДПІ та прийняті без зауважень. Щодо взаємовідносин з ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», то посилання ОДПІ на те, що загальна сума вантажу, що був перевезений згідно ТТН, менше вказаної у специфікаціях, є безпідставними. Разом з тим, фахівцями не досліджувалися усі господарські операції з вищезазначеним контрагентом. Тобто, господарські операції за липень 2011 року, вересень 2011 року, квітень 2012 року, липень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, а також 2013 рік в акті перевірки не досліджувалися. Виконання договорів могло відбуватися в інші строки, ніж дата специфікації, які не досліджувалися в акті перевірки, тому і вага перевезеного вантажу і вказаного в договорі (специфікаціях) різниться. Щодо взаємовідносин з ПП «Фірма «Кром» ОДПІ в акті тільки вказано, що до перевірки надані товарно-транспортні накладні, які оформлені з порушенням встановленого порядку без зазначення суті самих порушень. Крім того, загальний обсяг господарських операцій, що досліджується в акті перевірки складає 606 566,79 грн., у тому числі ПДВ 101 094,46 грн. По висновку податкової інспекції не підтверджена реальність здійснення господарських відносин на суму 358 480,00 грн., у тому числі ПДВ 71 696,00 грн. отримання саме яких товарно-матеріальних цінностей по одній і тій же видатковій накладній є реальною операцією, а які ні - податковим органом не зазначено. Стосовно взаємовідносин з ТОВ «Менеджмент системс консалтинг» позивач зазначив, що стратегічною задачею підприємства ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» є забезпечення безпечних умов праці, на виконання якої на підприємстві впроваджується система управління охороною праці та промисловою безпекою згідно міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007. Згідно договору 18001/22-HSE від 06 квітня 2011 року ТОВ «Менеджмент системс консалтинг» виконувало роботи по організаційно-методологічному супроводженню та проведенню технічної підтримки по розробці системи управління охороною праці та промислової безпеки згідно з міжнародним стандартом. Надання послуги здійснюється в 4 етапи. Кінцева мета - сертифікація підприємства з даного питання. Згідно договору 18001/14001/2012-TRG ТОВ «Менеджмент Системс Консалтинг» надає інформаційно-консультативні послуги шляхом проведення семінарів по конкретним направленням. На підставі договору фахівці підприємства проходили навчання у м. Харкові.

Таким чином, формування показників податкової звітності з ПДВ та податку на прибуток здійснено на підставі первинних документів, оформлених по реально здійснених господарських операціях. Дані господарські операції призвели до збільшення зобов'язань, що зменшило власний капітал підприємства, та витрати по ним відповідають вимогам П(С)БУ № 16 «Витрати».

Також позивачем зауважено на тому, що основною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж висновки в акті є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку. Правочин, який суперечить інтересам держави та суспільства, може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду, адже вимагає встановлення умислу осіб, які уклали такий правочин. При чому такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Таким чином, позивач вважає, що намагання ОДПІ відшукати будь-які (навіть не існуючі) причини для зняття сум податкового кредиту крізь призму відпрацювання податкових ям за ланцюгом постачання свідчить про виключно фіскальний підхід ОДПІ та намаганням будь-яким способом позбавити сумлінного платника податку сум податкового кредиту. За таких обставин ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» вважає, що ОДПІ своїми діями встановлює для платника податку додаткові обмеження, не передбачені Податковим кодексом України, при отриманні бюджетного відшкодування, що не відповідає повноваженням ОДПІ та суперечить вимогам частини 2 статті 19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2013 року № 0000222200, № 0000232200, № 0000242200 (том 1 арк. справи 3-13).

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, а також додатково пояснила, що всі товарно-матеріальні цінності, які придбані у ТОВ «Ресурс Інвест Груп», використовувались платником податку в господарській діяльності. Відповідно до статуту ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» підприємство займається видобутком вугілля, в тому числі підземним способом. ТОВ «Ресурс Інвест Груп» здійснював поставку колійних кріплень, що використовуються для улаштування колій для переміщення шахтних вагонеток по підземним виробіткам. Крім того, в акті перевірки відповідач посилається на акт Західно-Донбаської ОДПІ від 12 березня 2013 року про результати перевірки ПП «Фірма «Кром» по правовідносинах, в тому числі, з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року та при подальшій реалізації товарів, кінцевим вигодо набувачем яких є, на думку ОДПІ, саме позивач. Разом із цим, 04 червня 2013 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 804/1260/13-а підтверджена протиправність дій податкової інспекції щодо встановлення відсутності у ТОВ «Ангстрем Континенталь» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів підприємствам-покупцям у період з 2010 по 2012 роки. Поміж тим, в акті перевірки відповідач посилається на акт перевірки МДПІ у м. Харкові від 08 квітня 2013 року № 1746/22-207/35859639 про результати перевірки ТОВ «Менеджмент сістемс консалтинг» по правовідносинах з ПП «Прімула Дніпро», ТОВ «Федельта» за період з 01 травня 2012 року по 31 жовтня 2012 року. Водночас, 18 липня 2013 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/5410/13-а дії податкової інспекції щодо проведення перевірки, результатом якої став акт перевірки МДПІ у м. Харкові від 08 квітня 2013 року, визнані протиправними. В свою чергу, ТОВ «Федельта» також визнало протиправними дії податкової інспекції про проведення встановлення факту неможливості проведення зустрічних звірок (том 2 арк. справи 2-3).

На підставі викладеного представник позивача просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання, призначеного на 27 вересня 2013 року, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (том 3 арк. справи 135), проте у попередніх судових засіданнях не визнав позовні вимоги ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», про що надав письмові заперечення (том 1 арк. справи 213-223), в яких зазначив, що перевіркою, проведеною Добропільською ОДПІ, не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» по взаємовідносинам з ТОВ «Ресурс Інвест-Груп» (ЄДРПОУ 36443439), ПП «Фірма «Кром» (ЄДРПОУ 30815728), ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтинг» (ЄДРПОУ 35859639) за періоди: квітень, грудень 2011 року, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2012 року та встановлено порушення норм законодавчих актів України та нормативних документів міністерств і відомств, а саме:

- пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та мають ознаки недійсності та є недійсними - в силу припису закону. Підприємства-контрагенти, з якими протягом періоду, що підлягав перевірці, ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» здійснювало взаємовідносини з господарських операцій, не мали можливості виконувати дії як з придбання, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, так і надання послуг чи здійснення, в тому числі інформаційно-консультативних послуг, в силу того, що ці контрагенти мали взаємовідносини з підприємствами - платниками податків, які відповідно до ЄДР України мають наступні стани платників податків: «8», «9» - не встановлено місцезнаходження або місцезнаходження не відповідає статутним документам та до ЄДР направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, «4» - порушено провадження у справі про банкрутство або «14» - визнано банкрутом. Зазначені вище контрагенти, згідно перелічених станів платників податків, здійснюють господарську діяльність, яка спричиняє наслідки з «мінімізації» податкових зобов'язань як з податку на додану вартість, так і з податку на прибуток, що призводить до зменшення нарахувань та, відповідно, сплати грошових зобов'язань з цих податків до бюджету. Перевіркою встановлено відсутність фактичного придбання товарів виробничо-технічного призначення, офісної меблі, кондиціонерів, отримання інформаційно-консультаційних послуг з метою настання реальних наслідків;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за періоди: квітень, грудень 2011 року, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2012 року всього на суму 269 757,00 грн.;

- пунктів 138.1, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність факту реального настання господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства, що призвело до завищення валових витрат на суму 1 618 542,00 грн., у тому числі ПДВ 269 757,00 грн. та заниження податку на прибуток за три квартали (9 місяців) 2012 року та 2012 рік в цілому на суму 150 305,00 грн. та декларування від'ємного значення об'єкту оподаткування (збитки) з податку на прибуток за другий-четвертий квартали 2011 року та за перший квартал і перше півріччя 2012 року у сумі 633 047,00 грн.

Добропільська ОДПІ Донецької області ДПС у підтвердження своєї позиції, вказала також наступне.

Враховуючи висновки акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Донецької області ДПС від 22 березня 2013 року № 474/22-1/36443439, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при документальному оформленні факту отримання матеріалів та товарів у ПП «Луч-97», ТОВ «ТПК «Гранд-Титан», ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» та їх подальшої реалізації покупцям ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», відсутності підтверджуючих первинних документів щодо транспортування продукції виробничо-технічного призначення ТОВ «Ресурс Інвест-Груп» до складських приміщень ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», не можливо підтвердити реальність здійснення господарської операції з придбання ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» накладок Р-24, Р-33, підкладок Р-24, Р-33 та костилів 14*14 і 16*16 у квітні, грудні 2011 року, березні, серпні, вересні, грудні 2012 року у ТОВ «Ресурс Інвест-Груп» на загальну суму 588 305,00 грн., у результаті чого ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» у порушення норм пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 117 661,00 грн.

Актом перевірки Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 12 березня 2013 року № 78/22.5-30815728 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Кром» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні податку на додану вартість, податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Ферріт-Д» та ТОВ «Ліга» за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року та при подальшій реалізації товарів (надання послуг) покупцям відповідно до укладених угод (контрактів), висновки якого також наведено в акті перевірки від 14 червня 2013 року, встановлено порушення вимог податкового законодавства. У зв'язку з викладеним, за результатами проведеної перевірки у результаті не підтвердження реальності здійснення господарських відносин при придбанні ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» у квітні - серпні 2012 року з постачання продукції виробничо-технічного призначення у ПП «Фірма «Кром» на загальну суму 358 480,00 грн., у тому числі ПДВ 71 696,00 грн., порушено норми пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму ПДВ в розмірі 71 696,00 грн.

Крім того, враховуючи висновки акта перевірки Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 08 квітня 2013 року № 1746/22-207/35859639, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при документальному оформленні надання інформаційно-консультаційних послуг ТОВ «Федельта» та ПП «Прімула Дніпро» та їх подальшого надання ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтинг», відсутності підтверджуючих первинних документів у позивача, неможливо підтвердити реальність здійснення господарської операції з отримання послуг ТОВ «Добропіллявугілля» у квітні - серпні 2012 року від ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтинг», в результаті чого позивачем у порушення норм пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 80 400,00 грн. та у порушення пунктів 138.1 та 138.8 статті 138 Податкового кодексу України завищено витрати на суму 402 000,00 грн.

Усі перелічені вище маніпуляції зі змінами станів платника податків та постійною зміною перебування на податковому обліку в різних ДПІ країни, зайвий раз підтверджують мету вищезазначених суб'єктів господарювання - контрагентів, з якими начебто здійснювали господарські взаємовідносини контрагенти ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», а саме, ТОВ «Ресурс Інвест-Груп» та ПП «Фірма «Кром» з постачання продукції виробничо-технічного призначення, офісних меблів, кондиціонерів та ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтинг» з надання інформаційно-консультативних послуг - здійснення безтоварних операцій шляхом застосування схем ухилення від оподаткування. Виходячи з викладеного, контрагенти позивача створені з метою здійснення операцій без настання реальних правових наслідків, які передбачають отримання податкової вигоди у контрагентів - вигодо набувачів.

Враховуючи вищенаведене, всі перелічені операції з постачання продукції та надання послуг не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є недійсними по ланцюгу до вигодо набувача. Встановлено, що позивач провів документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності товариства.

Також представник відповідача надав суду додаткові письмові пояснення (том 2 арк. справи 22-26) та доповнення до заперечень (том 3 арк. справи 120), в яких зауважив на тому, що по взаємовідносинах з ТОВ «Ресурс Інвест Груп» у копіях первинних документів (видаткових та податкових накладних) навмисно для неможливості фактичного обліку продукції виробничо-технічного (накладки, прокладки) призначення вказано кількість то у штуках, то у тонах. Враховуючи використання різних одиниць виміру та їх не відповідність у ТТН під час перевезення вантажу, відсутності підтверджуючих первинних документів щодо транспортування продукції виробничо-технічного призначення ТОВ «Ресурс Інвест-Груп» до складських приміщень позивача, не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій з придбання накладок Р-24, Р-23, підкладок Р-24, Р-33 та костилів 14*14 і 16*16 на загальну суму 588 305,00 грн., в результаті чого позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 117 661,00 грн. Щодо взаємовідносин з ПП «Фірма «Кром» представник відповідача зазначив, що первинні документи договори (угоди) від 10 січня 2012 року № 07/4-69 та від 19 квітня 2012 року № 07/4/4-474 між позивачем та вказаним контрагентом підписані з боку ПП «Фірма «Кром» безпосередньо директором підприємства Гашенко Л.С. Інші документи (специфікації, видаткові та податкові накладні, ТТН) або зовсім не підписані, або підписані іншою особою. Та сама ситуація прослідковується у взаємовідносинах позивача з ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтинг».

Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягають. Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Усною ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року, що відображена секретарем судового засідання в журналі судового засідання, замінено відповідача - Добропільську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби, його правонаступником - Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 25 жовтня 2010 року за адресою: 85043, Донецька область, місто Добропілля, місто Білицьке, вулиця Красноармійська, будинок 1А, включено до ЄДРПОУ за номером 37014600, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 656628 (арк. справи 14). Як платник податків позивач перебуває на обліку у Добропільській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області з 27 жовтня 2010 року за № 10398. ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» є платником податку на додану вартість з 17 листопада 2010 року (арк. справи 15). Позивач здійснює свою діяльність на підставі статуту підприємства, затвердженого у новій редакцій протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 22 січня 2013 року (том 2 арк. справи 44-61), згідно підпункту 3.2.1 пункту 3.2 розділу 3 якого основним видом діяльності є добування кам'яного вугілля, включаючи підземне та відкрите добування кам'яного вугілля, збагачення кам'яного вугілля, промивання дегідратацію, калібрування, сортування, дроблення кам'яного вугілля, також добування кам'яного вугілля з відвалів. Для здійснення основного виду діяльності позивачем отримано спеціальні дозволи на користування надрами, видані Державною службою геології та надр України (том 2 арк. справи 62-69).

Відповідач - Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, що є правонаступником Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Донецької області Державної податкової служби, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

У період з 27 травня 2013 року по 06 червня 2013 року Добропільською ОДПІ Донецької області ДПС, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 27 травня 2013 року № 252 (том 2 арк. справи 39) та направлення на перевірку № 301 від 27 травня 2013 року та № 302 від 27 травня 2013 року (том 2 арк. справи 37-38) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з питань правомірності формування валових витрат з податку на прибуток та податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість при здійснені господарських операцій по взаємовідносинам з: ТОВ «Ресурс Інвест-Груп» (податковий номер 36443439), ПП «Фірма «Кром» (податковий номер 30815728), ТОВ «Менеджмент сістемс консалтинг» (податковий номер 35859639) за періоди: квітень, грудень 2011 року березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2012 року, за результатами якої складено акт від 14 червня 2013 року № 339/22-1/37014600 (том 1 арк. справи 15-27).

За змістом висновків акту перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ПП «Фірма «Кром», ТОВ «Менеджмент сістемс консалтинг» за періоди: квітень, грудень 2011 року та березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», а саме:

1) пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та мають ознаки недійсності та є недійсними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. За періоди квітень, грудень 2011 року та березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2012 року підприємства не мали можливості виконувати операції як з придбання, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, так і надання послуг чи здійснення (виконання) будь-яких послуг в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів.

Перевіркою встановлено відсутність фактичного отримання продукції виробничо-технічного призначення по господарських операціях з ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ПП «Фірма «Кром» та отримання інформаційних послуг від ТОВ «Менеджмент сістемс консалтинг» з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди з постачання продукції виробничо-технічного призначення та наданні інформаційно-консультативних послуг є недійсними, недійсними в силу закону є і самі правочини, як такі, що не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

2) норм пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за періоди: квітень, грудень 2011 року та березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2012 року на суму 269 757,00 грн.;

3) норм пунктів 138.1, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства, що призвело до завищення валових витрат на суму 715 738 грн. та заниження податку на прибуток за три квартали 2012 року та 2012 рік на суму 150 305,00 грн.

Не погодившись із висновками зазначеного вище акту перевірки, позивач підписав його із запереченнями, які надав відповідачу 26 червня 2013 року за № 11/384 (том 1 арк. справи 36-38). У своїх запереченнях позивач просив податкову інспекцію визнати незаконними висновки, викладені в акті позапланової документальної перевірки від 14 червня 2013 року № 339/22-1/37014600 щодо завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень, грудень 2011 року та березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2012 року на суму 269 757,00 грн. та завищення валових витрат на суму 715 738,00 грн. та заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2012 року на суму 150 305,00 грн.

Розглянувши заперечення позивача на акт перевірки, Добропільська ОДПІ Донецької області ДПС 04 липня 2013 року надіслала позивачу відповідь за № 9273/10/22-113-3 (том 1 арк. справи 39-49), в якій зазначила, що акт документальної позапланової перевірки ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ПП «Фірма «Кром» та ТОВ «Менеджмент сістемс консалтинг» за періоди: квітень, грудень 2011 року та березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2012 року, складено відповідно до вимог чинного податкового та іншого законодавства України та його висновки є правомірними.

Таким чином, на підставі вказаних висновків акту перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України Добропільською ОДПІ Донецької області ДПС 09 липня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000222200 форми «П», яким за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1 статті 138, пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 633 047,00 грн., у тому числі за другий квартал 2011 року - 56 540,00 грн., за другий - четвертий квартали 2011 року - 102 155,00 грн., за перший квартал 2012 року - 161 612,00 грн., за перше півріччя 2012 року - 312 740,00 грн. (том 1 арк. справи 30);

- № 0000232200 форми «Р», яким за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1 статті 138, пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 225 458,00 грн., у тому числі за основним платежем - 150 305,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 75 153,00 грн. (том 1 арк. справи 29);

- № 0000242200 форми «Р», яким за порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 404 636,00 грн., у тому числі за основним платежем - 269 757,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 134 879,00 грн. (том 1 арк. справи 28).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями 18 липня 2013 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вимогою про їх скасування.

Прийняті відповідачем рішення є правовими актами індивідуальної дії, правомірність винесення яких здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є обґрунтованість зроблених відповідачем висновків про нікчемність укладених правочинів ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» при придбанні продукції виробничо-технічного призначення у ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ПП «Фірма «Кром» та отримання інформаційних послуг від ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтинг» і, як наслідок, правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 269 757,00 грн. сплаченого вказаним товариствам у квітні, грудні 2011 року та березні - вересні, грудні 2012 року та до складу валових витрат у податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року та 2012 рік суми витрат по господарських операціях із вказаними контрагентами. Стосовно цього суд зазначає наступне.

У пункті 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 14.1.27 статті 14 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Всі вони поділяються на витрати, що враховуються і не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат (за виключенням деяких витрат, зокрема, амортизації).

Відповідно до положень статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу (пункт 138.1).

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ (підпункт 138.1.1 пункту 138.1).

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (пункт 138.8).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (підпункти 138.8.1, 138.8.2 пункту 138.8).

До складу загальновиробничих витрат включаються: а) витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями відповідно до законодавства тощо; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абзацами другим і третім пункту 142.2 статті 142 цього Кодексу, працівників апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо); б) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; г) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; ґ) витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу, працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, придбаних комплектувальних виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій); д) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень; е) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього Кодексу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абзацами другим і третім пункту 142.2 статті 142 цього Кодексу, робітників та працівників апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг); є) витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства; ж) суми витрат, пов'язаних із підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу, встановленим вимогам відповідно до Закону України «Про підтвердження відповідності»; з) суми витрат, пов'язаних з розвідкою/дорозвідкою та облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, понесених з моменту зарахування таких свердловин до експлуатаційного фонду, а також інших витрат, пов'язаних з придбанням/виготовленням основних засобів, які підлягають амортизації згідно із статтею 148 цього Кодексу); и) інші загальновиробничі витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів із складів до цехів і готової продукції на склади); нестачі незавершеного виробництва, нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах у межах норм природного убутку згідно із затвердженими центральними органами виконавчої влади та погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, нормативами (підпункт 138.8.5 пункту 138.8).

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу та інше.

Відповідно до положень підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У статті 201 Податкового кодексу України закріплено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України (пункту 201.1).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця ( пункту 201.4).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (пункту 201.6).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) ( пункту 201.7).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 14 лютого 2011 року між ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (покупець) та ТОВ «Ресурс Інвест-Груп» (постачальник) укладено договір постачання № 07/4-101, згідно якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в строк та за ціною, узгодженою сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними до даного Договору. Відповідно до підпунктів 3.2, 3.3 пункту 3, підпунктів 4.1, 4.2 пункту 4 вартість на продукцію, яка постачається Постачальником, встановлюється Сторонами у відповідних Специфікаціях до дійсного Договору. Загальна вартість кожної партії Продукції, яка постачається Постачальником по дійсному Договору, вказується в відповідних Специфікаціях до Договору. Загальна вартість договору складається із суми специфікацій до договору, але не може перевищувати 10 000 000,00 грн. Умови та строки постачання продукції обумовлені у специфікаціях. Датою постачання вважається дата акту приймання-передачі продукції, наданої постачальником (том 1 арк. справи 134). Крім того, до вказаного договору між сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 21 червня 2011 року (том 1 арк. справи 135).

На виконання договору № 07/4-101 від 14 лютого 2011 року згідно специфікацій № 1 від 14 лютого 2011 року, № 2 від 15 березня 2011 року, № 3 від 12 квітня 2011 року, № 4 від 04 липня 2011 року, № 5 від 09 вересня 2011 року, № 6 від 09 вересня 2011 року, № 7 від 25 жовтня 2011 року, № 8 від 25 жовтня 2011 року, № 9 від 15 грудня 2011 року, № 10 від 15 грудня 2011 року ТОВ «Ресурс Інвест-Груп» поставило позивачу підкладки, накладки та костиль на суму 24 316,80 грн., у тому числі ПДВ 4 052,80 грн.; 22 074,00 грн., у тому числі ПДВ 3 679,00 грн.; 126 436,00 грн., у тому числі ПДВ 21 072,67 грн.; 136 091,40 грн., у тому числі ПДВ 22 681,90 грн.; 214 752,60 грн., у тому числі ПДВ 35 792,10 грн.; 33 824,40 грн., у тому числі ПДВ 5 637,40 грн.; 40 665,60 грн., у тому числі ПДВ 6 777,60 грн.; 28 846,20 грн., у тому числі ПДВ 4 807,70 грн.; 100 475,40 грн., у тому числі ПДВ 16 745,90 грн.; 58 516,08 грн. у тому числі ПДВ 9 752,68 грн. відповідно. Постачання продукції здійснювалося на умовах EXW склад постачальника (Інкотермс-2010) протягом 10-ти календарних днів з моменту одержання заявки від покупця. Покупець здійснював оплату продукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 40 календарних днів з моменту постачання продукції (том 1 арк. справи 135-140).

Також, між ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (покупця) та ТОВ «Ресурс Інвест-Груп» (постачальник) 16 лютого 2012 року укладено договір № 07/4-147, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в строки та за ціною, узгодженою сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами до даного Договору. Відповідно до підпунктів 3.2, 3.3 пункту 3, підпунктів 4.1, 4.2 пункту 4 вартість на продукцію, яка постачається Постачальником, встановлюється Сторонами у відповідних Специфікаціях до дійсного Договору. Загальна вартість кожної партії Продукції, яка постачається Постачальником по дійсному Договору, вказується в відповідних Специфікаціях до Договору. Загальна сума договору складається із суми специфікацій до договору, але не може перевищувати 300 000,00 грн. Умови та строки постачання продукції обумовлені у специфікаціях. Датою постачання вважається дата акту приймання-передачі продукції, наданої постачальником (том 1 арк. справи 141).

На виконання цього договору ТОВ «Ресурс Інвест-Груп» поставило позивачу підкладки, накладки та костиль на суму 86 100,00 грн., у тому числі 14 350,00 грн.; 95 901,00 грн., у тому числі ПДВ 15 983,50 грн.; 110 418,00 грн., у тому числі 18 403,00 грн. Покупець здійснював оплату продукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з моменту приймання продукції. Постачання продукції здійснювалося на умовах EXW склад постачальника (Інкотермс-2010) протягом 10-ти календарних днів з моменту одержання заявки від покупця. Зазначене підтверджено специфікаціями № 1 від 16 лютого 2012 року, № 14 березня 2012 року, № 3 від 20 березня 2012 року (том 1 арк. справи 142-144).

05 липня 2012 року між ТОВ «Добропіллявугілля» (покупець), від імені та за рахунок якого діє ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на підставі договору доручення № 07/1-726 від 27 червня 2012 року (том 1 арк. справи 200-204), та ТОВ «Ресурс Інвест-Груп» укладено договір № ДУ-2012/52-КП, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, у строки та за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у цьому договорі та Специфікаціях, які є невід'ємними частинами до даного Договору. Згідно пункту 2.2 розділу 2, пунктів 4.1, 4.2 розділу 4, пункту 5.1 розділу 5 цього договору постачальник зобов'язується завчасно, а саме за 10 календарних днів до дати поставки, повідомити покупця про наявність особливих умов проведення приймання окремих видів продукції, а також надати відповідну документацію, що регламентує порядок її проведення. У разі невиконання умов, зазначених вище, покупець проводить приймання партії продукції, що поставляється, у відповідності до умов, передбачених даним договором. Поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, по цінам, з якісними характеристиками та у строки, узгодженими сторонами у специфікаціях до цього договору. Умови поставки продукції - DDP, згідно «Інкотермс-2000». Місце пункту призначення зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Ціни на продукцію, що постачається постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору (том 1 арк. справи 145-148). Вказаний договір підписаний з додатковими угодами від 29 грудня 2012 року, від 20 березня 2013 року (арк. справи 148-149).

На виконання умов договору № ДУ-2012/52-КП постачальник поставив підкладки, накладки та костилі на суму 95 127,37 грн., у тому числі ПДВ 15 854,56 грн. (специфікація від 20 липня 2012 року); 8 182,20 грн., у тому числі ПДВ 1 363,70 грн. (специфікація від 03 серпня 2012 року); 10 600,80 грн. грн., у тому числі ПДВ 1 766,80 грн. (специфікація від 20 серпня 2012 року); 61 655,70 грн., у тому числі ПДВ 10 275,95 грн. (специфікація від 22 серпня 2012 року); 13 650,00 грн., у тому числі ПДВ 2 275,00 грн. (специфікація від 17 вересня 2012 року); 8 500,80 грн., у тому числі ПДВ 1 416,80 грн. (специфікація від 18 вересня 2012 року); 66 124,76 грн., у тому числі 11 020,79 грн. (специфікація від 20 вересня 2012 року); 12 600,00 грн., у тому числі ПДВ 2 100,00 грн. (специфікація від 15 листопада 2012 року); 54 925,66 грн., у тому числі ПДВ 9 154,28 грн. (специфікація від 16 листопада 2012 року); 85 084,44 грн., у тому числі ПДВ 14 180,74 грн. (специфікація від 06 грудня 2012 року) (том 1 арк. справи 150-159).

За наслідками цих господарських операцій поставки товару - підкладки, накладки та костилів, ТОВ «Ресурс Інвест-Груп» видало позивачу податкові накладні:

- № 73 від 26 квітня 2011 року на суму 67 846,00 грн., у тому числі ПДВ 11 307,67 грн. (том 1 арк. справи 160);

- № 3 від 13 грудня 2011 року на суму 67 858,68 грн., у тому числі ПДВ 11 309,78 грн. (том 1арк. справи 161);

- № 11 від 23 грудня 2011 року на суму 54 725,40 грн., у тому числі ПДВ 9 120,90 грн. (том 1арк. справи 162);

- № 10 від 13 березня 2012 року на суму 173 053,80 грн., у тому числі ПДВ 28 842,30 грн. (арк. справи 163);

- № 20 від 22 березня 2012 року на суму 20 880,00 грн., у тому числі ПДВ 3 480,00 грн. (том 1арк. справи 164);

- № 3 від 02 серпня 2012 року на суму 32 498,17 грн., у тому числі ПДВ 5 416,36 грн. (том 1арк. справи 165);

- № 19 від 28 серпня 2012 року на суму 70 811,40 грн., у тому числі ПДВ 11 801,90 грн. (том 1 арк. справи 166);

- № 2 від 04 вересня 2012 року на суму 24 624,05 грн., у тому числі ПДВ 4 104,01 грн. (том 1 арк. справи 167);

- № 28 від 26 вересня 2012 року на суму 1 085,40 грн., у тому числі ПДВ 180,90 грн. (том 1 арк. справи 168);

- № 23 від 26 вересня 2012 року на суму 46 547,05 грн., у тому числі ПДВ 7 757,84 грн. (том 1 арк. справи 169);

- № 9 від 10 грудня 2012 року на суму 25 245,00 грн., у тому числі ПДВ 4 207,50 грн. (том 1 арк. справи 170);

- № 18 від 17 грудня 2012 року на суму 86 255,38 грн., у тому числі ПДВ 14 375,90 грн. (том 1 арк. справи 166);

- № 24 від 20 грудня 2012 року на суму 34 534,09 грн., у тому числі ПДВ 5 755,68 грн. (том 1 арк. справи 172).

На підтвердження фактичного виконання зазначених умов договорів № 07/4-101 від 14 лютого 2011 року, № 07/4-147 від 16 лютого 2012 року, № ДУ-2012/52-КП від 05 липня 2012 року позивач надав суду: видаткові накладні від 26 квітня 2011 року № 72, від 13 грудня 2011 року № 230, від 23 грудня 2011 року № 237, від 13 березня 2012 року № 35, від 22 березня 2012 року № 44, від 02 серпня 2012 року № 136, від 28 серпня 2012 року № 152, від 04 вересня 2012 року № 157, від 26 вересня 2012 року № 180, від 26 вересня 2012 року № 175, від 10 грудня 2012 року № 231, від 17 грудня 2012 року № 239, від 20 грудня 2012 року № 246, приймальний акт від 26 квітня 2011 року № 808 та акти приймання-передачі від 02 серпня 2012 року, від 28 серпня 2012 року, від 04 вересня 2012 року, від 26 вересня 2012 року, від 10 грудня 2012 року, від 17 грудня 2012 року, від 20 грудня 2012 року (том 1 арк. справи 173-193) та витяг з книги реєстрації довіреностей (том 1 арк. справи 194-199).

На підтвердження перевезення придбаного товару позивач надав книгу ввозу за 26 квітня 2011 року, а також товарно-транспортні накладні від 13 грудня 2011 року № 36474, від 23 грудня 2011 року № 63274, від 13 березня 2012 року, від 22 березня 2012 року № 013548, від 02 серпня 2012 року № 02/08, від 28 серпня 2012 року № 28/08, від 04 вересня 2012 року № 04/09, від 26 вересня 2012 року № 26/09, від 10 грудня 2012 року № 10/12, від 17 грудня 2012 року № 17/12-03, від 20 грудня 2012 року № 20/12-01, згідно яких вантаж - обладнання, підкладки, накладки та костилі, перевозився автопідприємством «Добропільська автобаза», ФО-П ОСОБА_4, замовник - ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» та ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», вантажовідправник - ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», вантажоодержувач - ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», пункт навантаження - м. Донецьк, пункт розвантаження - м. Добропілля та м. Павлоград Дніпропетровської області (том 2 арк. справи 71-83).

Окрім цього, позивачем надані платіжні доручення про перерахування грошових коштів за поставлену продукцію, копії яких приєднані до матеріалів справи (том 2 арк. справи 84-97).

Позивач, крім зазначеного товариства, мав господарські взаємовідносини з Приватним підприємством «Фірма «Кром». Так, 10 січня 2012 року та 19 квітня 2012 року між ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», як покупцем, та ПП «Фірма «Кром», як постачальником, підписано договори № 07/4-69 та № 07/4-474 відповідно. Пунктами 1.1 розділів 1, пунктами 3.2, 3.3, 3.4 розділів 3, пунктами 4.1, 4.2, 4.4 розділів 4 вказаних договорів визначено наступні умови: постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, у строки та за ціною, узгодженою сторонами у специфікаціях, які є невід'ємними частинами до даних договорів. Вартість продукції, яка постачається постачальником, встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях до дійсних договорів. Загальна вартість кожної партії продукції, яка постачається постачальником за дійсними договорами, вказується у відповідних специфікаціях. Загальна сума кожного з договорів складається із суми всіх специфікацій, але не може перевищувати 300 000,00 грн., у тому числі ПДВ. Покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45-ти календарних днів з моменту приймання продукції, якщо інше не зазначено у специфікаціях. Умови та строки постачання продукції обумовлені у специфікаціях. Які є невід'ємними частинами даних договорів. Датою постачання вважається дата акту приймання-передачі, наданого постачальником. Постачальник повинен письмово, за 3 дні до фактичного постачання продукції, сповістити покупця про строки надходження продукції в узгоджений пункт призначення, а також направити інші повідомлення, які вимагає покупець, для здійснення необхідних заходів для прийняття продукції (том 2 арк. справи 99, 106).

До цих договорів сторонами підписані наступні специфікації на поставку продукції виробничо-технічного призначення:

- до договору № 07/4-69 від 10 січня 2012 року: № 1 від 10 січня 2012 року на суму 1 985,18 грн., у тому числі ПДВ 330,86 грн.; № 2 від 24 лютого 2012 року на суму 11 429,03 грн., у тому числі ПДВ 1 904,84 грн.; № 3 від 26 лютого 2012 року на суму 7 911,60 грн., у тому числі 1 318,60 грн.; № 4 від 03 березня 2012 року на суму 19 239,50 грн., у тому числі ПДВ 3 206,58 грн.; № 5 від 16 березня 2012 року на суму 6 900,00 грн., у тому числі ПДВ 1 150,00 грн.; № 6 від 16 березня 2012 року на суму 37 176,00 грн., у тому числі ПДВ 6 196,00 грн.; № 7 від 21 березня 2012 року на суму 38 995,20 грн., у тому числі ПДВ 6 499,20 грн.; № 8 від 21 березня 2012 року на суму 16 320,00 грн., у тому числі ПДВ 2 720,00 грн.; № 9 від 30 березня 2012 року на суму 26 397,60 грн., у тому числі ПДВ 4 399,60 грн.; № 10 від 30 березня 2012 року на суму 8 000,00 грн., у тому числі ПДВ 1 333,33 грн.; № 11 від 18 квітня 2012 року на суму 104 692,80 грн., у точу числі ПДВ 17 448,80 грн.; № 12 від 18 квітня 2012 року на суму 10 209,60 грн., у тому числі ПДВ 1 701,60 грн. (том 1 арк. справи 100-105);

- до договору № 07/4-474 від 19 квітня 2012 року: № 1 від 19 квітня 2012 року на суму 123 004,39 грн., у тому числі ПДВ 20 500,73 грн.; № 2 від 25 травня 2012 року на суму 160 658,40 грн., у тому числі ПДВ 22 313,67 грн.; № 3 від 31 травня 2012 року на суму 12 991,20 грн., у тому числі 1 804,33 грн. (том 2 арк. справ 107-109).

У зазначених специфікаціях визначено умови оплати та умови поставки. Так, покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45-ти календарних днів з моменту приймання продукції. Постачання продукції здійснюється на умовах DDP склад покупця (Інкотермс-2010) протягом 10-ти календарних днів з моменту одержання заявки від покупця.

За наслідками господарських операцій поставки товару ПП «Фірма «Кром» видало позивачу податкові накладні:

- № 5 від 04 квітня 2012 року на суму 46 435,20 грн., у тому числі ПДВ 7 739,20 грн. (том 2 арк. справи 110);

- № 23 від 14 травня 2012 року на суму 129 370,40 грн., у тому числі ПДВ 21 561,73 грн. (том 2 арк. справи 111);

- № 27 від 15 травня 2012 року на суму 14 364,00 грн., у тому числі ПДВ 2 394,00 грн. (том 2 арк. справи 112);

- № 44 від 24 травня 2012 року на суму 15 926,40 грн., у тому числі ПДВ 2 654,40 грн. (том 2 арк. справи 113);

- № 45 від 24 травня 2012 року на суму 10 209,60 грн., у тому числі ПДВ 1 701,60 грн. (том 2 арк. справи 114);

- № 46 від 24 травня 2012 року на суму 36 757,20 грн., у тому числі ПДВ 6 126,20 грн. (том 2 арк. справи 115);

- № 58 від 29 травня 2012 року на суму 15 672,00 грн., у тому числі ПДВ 2 612,00 грн. (том 2 арк. справи 116);

- № 59 від 29 травня 2012 року на суму 58 884,79 грн., у тому числі ПДВ 9 814,13 грн. (том 2 арк. справи 117);

- № 35 від 19 червня 2012 року на суму 52 303,20 грн., у тому числі ПДВ 8 717,20 грн. (том 2 арк. справи 118);

- № 45 від 22 червня 2012 року на суму 55 792,80 грн., у тому числі ПДВ 9 298,80 грн. (том 2 арк. справи 119);

- № 28 від 06 липня 2012 року на суму 63 153,60 грн., у тому числі ПДВ 10 525,60 грн. (том 2 арк. справи 120);

- № 62 від 24 липня 2012 року на суму 13 152,00 грн., у тому числі ПДВ 2 192,00 грн. (том 2 арк. справи 121);

- № 63 від 24 липня 2012 року на суму 41 025,60 грн., у тому числі ПДВ 6 837,60 грн. (том 2 арк. справи 122);

- № 23 від 13 серпня 2012 року на суму 53 520,00 грн., у тому числі ПДВ 8 920,00 грн. (том 2 арк. справи 123).

На підтвердження фактичного виконання зазначених умов договорів, укладених позивачем з ПП «Фірма «Кром» позивач надав суду: видаткові накладні від 04 квітня 2012 року № 5, від 14 травня 2012 року № 23, від 15 травня 2012 року № 27, від 24 травня 2012 року № 44, від 24 травня 2012 року № 45, від 24 травня 2012 року № 46, від 29 травня 2012 № 58, від 29 травня 2012 року № 59, від 19 червня 2012 року № 35, від 22 червня 2012 року № 45, від 06 липня 2012 року № 28, від 24 липня 2012 року № 62, від 24 липня 2012 року № 63, від 13 серпня 2012 року № 23 (том 2 арк. справи 124-137) та витяг з книги реєстрації довіреностей (том 2 арк. справи 138-145), витяг з книги надходжень і витрат (том 2 арк. справи 146-155), а також платіжні доручення про перерахування грошових коштів за поставлену продукцію ПП «Фірма «Кром» (том 2 арк. справи 170-184).

Судом встановлено, що поставка придбаного товару на виконання умов договорів здійснювалась постачальником на склади покупця, що підтверджується наданими позивачем товарно-транспортними накладними від 04 квітня 2012 року за № 4/1, від 14 травня 2012 року за № 14/1, від 05 травня 2012 року № 15/1, від 24 травня 2011 року за № 24/3, від 24 травня 2012 року № 24/2, від 24 травня 2012 року № 24/1, від 29 травня 2012 року № 29/1, від 29 травня 2012 року № 29/2, від 19 червня 2012 року № 35/1, від 22 червня 2012 року № 45/1, від 06 липня 2012 року № 28/1, від 24 липня 2012 року № 24/1, від 24 липня 2012 року № 24/2, від 13 серпня 2012 року № 13/1, в яких зазначено наступне: автопідприємство - ПП «Фірма «Кром», замовник та вантажоодержувач - ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», вантажовідправник - ПП «Фірма «Кром», пункт навантаження - м. Павлоград, пункт розвантаження - м. Добропілля (том 2 арк. справи 156-169).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Менеджмент Системс Консалтинг» суд зазначає наступне.

На виконання підпункту 5.1.16 пункту 5.1 розділу 5 «Обов'язки орендаря» договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Добропіллявугілля», укладеного 22 грудня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», в якому зазначено, що орендар зобов'язується у господарській діяльності забезпечувати впровадження системи безпеки праці відповідно до сучасних міжнародних стандартів (том 3 арк. справи 66-73), позивач (замовник) уклав договір № 18001/14001/2012-TRG-01/9-5 від 11 січня 2012 року з ТОВ «Менеджмент Системс Консалтинг» (виконавець), згідно умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання за заявками замовника, форма яких викладена в додатку № 1 до Договору і є невід'ємною частиною, надати інформаційно-консультаційні послуги у формі проведення семінарів для представників замовника з наступних тем: «Практичні аспекти впровадження міжнародного стандарту ISO 14001:2004», «Корпоративні положення, розроблені в межах впровадження та функціонування системи екологічного менеджменту на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO 14001:2004», «Провідний аудитор системи екологічного менеджменту у відповідності до вимог ISO 14001:2004 та ISO 19001:2002», «Національне природоохоронне законодавство. Раціональне використання природних ресурсів. Практичні підходи та методи реалізації», «Практичні аспекти впровадження міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007», «Провідний аудитор системи менеджменту охорони праці та професійної безпеки, у відповідності з вимогами OHSAS 18001:2007 та ISO 19001:2002». Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги у відповідності до умов цього договору. Місце надання послуг: Україна, Харківська область, м. Харків, вул. Киргизька, 19-Б. Перелік тем та строки надання послуг зазначені в додатку № 2 до договору. Вартість надання послуг одному представнику замовника зазначена в додатку № 1. Загальна вартість послуг за цим договором складає 699 480,00 грн. з ПДВ. Замовник оплачує послуги виконавця шляхом здійснення 50% передоплати до початку виконання послуг. Сума передоплати перераховується замовником на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 календарних днів з моменту надання рахунку за даним етапом послуг. 50% вартості, що залишилася, замовник сплачує відповідно до рахунку на підставі підписаного сторонами акту приймання-передання наданих послуг на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передання наданих послуг (том 2 арк. справи 186-188).

У зв'язку зі змінами адреси реєстрації виконавця між сторонами 09 квітня 2012 року підписана додаткова угода до зазначеного договору, якою сторони внесли зміни до пункту 9 договору № 18001/14001/2012-TRG-01/9-5 від 11 січня 2012 року (том 2 арк. справи 189).

Крім того, між ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» та ТОВ «Менеджмент Системс Консалтинг» 06 квітня 2011 року укладався договір № 18001/22-HSE-244, предметом якого є регулювання прав та зобов'язань сторін, що випливають з договірних відносин між ними у зв'язку з наступними роботами (послугами): організаційно-методичний супровід та проведення технічної підтримки по розробці системи управління охорони праці та промислової безпеки (СУОП) відповідно до міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007 (том 3 арк. справи 74-109) виробничих структурних підрозділів ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»; підготовка та проведення ввідного семінару про систему управління охороною праці та промислової безпеки за міжнародним стандартом OHSAS 18001:2007; проведення діагностичного обстеження існуючої СУОП в ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з метою визначення ступеня її ефективності та відповідності вимогам міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007; розробка та узгодження деталізованого плану комплексу подальших робіт (послуг) по розробці та впровадженню СУОП на підприємстві замовника, що відповідає вимогам міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007; навчання керуючого та технічного персоналу замовника питанням охорони праці та промислової безпеки, що відповідає вимогам міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007; проведення передсертифікаційної перевірки СУОП (том 2 арк. справи 213-216).

До цього договору між сторонами 20 травня 2011 року, 01 липня 2011 року та 19 квітня 2012 року підписані додаткові угоди, якими внесено зміни до підпункту 5.3.2 розділу 5, пунктів 5.1 та 5.2 розділу 5, а також розділу 9 договору від 06 квітня 2011 року № 18001/22-HSE-244 (том 2 арк. справи 217-219).

На підтвердження факту виконання зазначених договорів з ТОВ «Менеджмент Системс Консалтинг» позивач надав суду акти здачі-приймання послуг:

- згідно з договором № 18001/14001/2012-TRG-01/9-5 від 11 січня 2012 року: № МС000000090 від 18 травня 2012 року на суму 65 520,00 грн., у тому числі ПДВ 10 920,00 грн. (том 2 арк. справи 190); № МС000000102 від 01 червня 2012 року на суму 18 000,00 грн., у тому числі ПДВ 3 000,00 грн. (том 2 арк. справи 195); № МС000000160 від 10 серпня 2012 року на суму 74 880,00 грн., у тому числі ПДВ 12 480,00 грн. (том 2 арк. справи 200); № МС000000181 від 14 вересня 2012 року на суму 32 400,00 грн., у тому числі ПДВ 5 400,00 грн. (том 2 арк. справи 205); № МС000000185 від 28 вересня 2012 року на суму 32 400,00 грн., у тому числі ПДВ 5 400,00 грн. (том 2 арк. справи 209);

- згідно з договором № 18001/22-HSE-244 від 06 квітня 2011 року: № МС 000000154 від 26 липня 2012 року на суму 259 200,00 грн., у тому числі ПДВ 43 200,00 грн. (том 2 арк. справи 220).

Також дійсність договорів підтверджена позивачем наступною розробленою за допомогою його контрагента документацією: «Керівництво за системою управління охороною праці» (том 2 арк. справи 223-236), «Положення: Внутрішні аудити системи управління охороною праці» (том 3 арк. справи 1-24), «Положення про порядок ідентифікації небезпек та оцінку ризиків в галузі охорони праці у філіалах та структурних підрозділах ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»» (том 3 арк. справи 25-31), «Положення про порядок проведення внутрішнього розслідування та аналізу пригод у виробничих структурних підрозділах ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»» (том 3 арк. справи 32-44), «Положення: Поведінковий аудит системи управління охороною праці» (том 3 арк. справи 45-53), «Положення про комітети з безпеки праці» (том 3 арк. справи 54-57), «Положення про засоби інформування працівників ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з питань охорони праці» (том 3 арк. справи 58-65).

Проведення навчань та семінарів ТОВ «Менеджмент Системс Консалтинг» у м. Харкові для працівників та керуючого складу ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» підтверджено позивачем посвідченнями про відрядження, наказами про відрядження, подорожніми листами автобусу незагального використовування та подорожніми листами службового легкового автомобіля (том 3 арк. справи 138-205).

На підтвердження оплати виконаних робіт та наданих послуг ТОВ «Менеджмент Системс Консалтинг» позивач надав платіжні доручення (том 2 арк. справи 192, 194, 197, 199, 202, 204, 207, 208, 211, 212, 222).

За наслідками вказаних операцій з ТОВ «Менеджмент Системс Консалтинг» видало позивачу податкові накладні:

- № 8 від 14 травня 2012 року на суму 35 100,00 грн., у тому числі ПДВ 5 850,00 грн. (том 2 арк. справи 191);

- № 21 від 18 травня 2012 року на суму 30 420,00 грн., у тому числі ПДВ 5 070,00 грн. (том 2 арк. справи 193);

- № 29 від 28 травня 2012 року на суму 9 000,00 грн., у тому числі ПДВ 1 500,00 грн. (том 2 арк. справи 196);

- № 1 від 01 червня 2012 року на суму 9 000,00 грн., у тому числі ПДВ 1 500,00 грн. (том 2 арк. справи 198);

- № 1 від 02 серпня 2012 року на суму 37 440,00 грн., у тому числі ПДВ 6 240,00 грн. (том 2 арк. справи 201);

- № 8 від 10 серпня 2012 року на суму 37 440,00 грн., у тому числі ПДВ 6 240,00 грн. (том 2 арк. справи 203);

- № 5 від 14 вересня 2012 року на суму 32 400,00 грн., у тому числі ПДВ 5 400,00 грн. (том 2 арк. справи 206);

- № 7 від 28 вересня 2012 року на суму 32 400,00 грн., у тому числі ПДВ 5 400,00 грн. (том 2 арк. справи 210);

- № 18 від 26 липня 2012 року на суму 259 200,00 грн., у тому числі ПДВ 43 200,00 грн. (том 2 арк. справи 221).

Дослідивши всі податкові накладні, що надавалися позивачу його контрагентами, суд зазначає, що вони містять усі передбачені законодавством реквізити та відповідають вимогам щодо їх оформлення, суми податку на додану вартість за ними включено позивачем до складу податкового кредиту у квітні, грудні 2011 року та березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, грудні 2012 року та відображені позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди (том 1 арк. справи 73-133).

З дослідження наведених вище документів, суд прийшов до висновку, що ними у повному обсязі підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій на виконання умов договорів, укладених між позивачем та його контрагентами: ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ПП «Фірма «Кром» та ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтинг».

При цьому, суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про те, що проаналізовані вище договори, укладений між позивачем та його контрагентами: ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ПП «Фірма «Кром» та ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтинг», є нікчемним, з огляду на таке.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (стаття 228 Цивільного кодексу України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив в акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договорів, укладених ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з його контрагентами: ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ПП «Фірма «Кром» та ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтинг». Також, вказані правочини не визнавалися недійсними у судовому порядку.

В акті перевірки в якості обгрунтування нікчемності правочинів - договорів, укладених ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з його контрагентами: ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ПП «Фірма «Кром» та ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтинг», наведено висновки актів перевірок контрагентів позивача, а саме:

- висновки акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Донецької області ДПС від 22 березня 2013 року № 474/22-1/36443439, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при документальному оформленні отримання матеріалів та товарів у ПП «Луч-97», ТОВ «ТПК «Гранд-Титан», ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» та їх подальшої реалізації покупцям ТОВ «Ресурс Інвест-Груп» (том 2 арк. справи 27-30);

- висновки акта перевірки Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 12 березня 2013 року № 78/22.5-30815728 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Фірма «Кром» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні податку на додану вартість, податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Ферріт-Д» та ТОВ «Ліга» за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року та при подальшій реалізації товарів покупцям відповідно до укладених угод (контрактів), відповідно до яких також встановлено порушення вимог податкового законодавства з формування податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з безтоварністю проведених операцій по ланцюгу постачання товару (том 2 арк. справи 31-33);

- висновки акта перевірки Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 08 квітня 2013 року № 1746/22-207/35859639, згідно яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при документальному оформленні надання інформаційно-консультаційних послуг ТОВ «Федельта» та ПП «Прімула Дніпро» та їх подальшого надання ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтинг» (том 2 арк. справи 34-36).

З дослідження наведених вище актів податкових органів, суд приходить висновку, що всі вони стосуються нікчемності правочинів по ланцюгу від постачальників контрагентів позивача, що обґрунтовано відсутністю підприємств за юридичною адресою, відсутністю в них умов для провадження господарської діяльності, не підтвердженням реальності вчинених ними господарських операцій.

Проте, до вказаних актів не додано відповідних документів податкової та фінансової звітності, первинних документів бухгалтерського обліку підприємств, з огляду на що суд приходить до висновку про відсутність належного документального обґрунтування фактів, встановлених вказаними актами.

Слід зазначити, що у частинах 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Також, Суд зауважив на наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. У вказаній справі Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Необхідно також зазначити, що при винесенні рішення у справі «Інтерсплав» проти України» (2007 рік, заява № 803/02) Європейський Суд з прав людини, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу № 1, застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави. Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем будь-яких доказів на предмет того, що позивач був залучений до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним формуванням податкового кредиту, чи доказів того, що йому було відомо або ж повинно було бути відомо про протиправну діяльність його постачальника не надано, а судом таких доказів не встановлено.

Враховуючи наявність у позивача первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено реальність досліджених господарських операцій з ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ПП «Фірма «Кром» та ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтинг», що у свою чергу доводить про необґрунтованість висновків відповідача стосовно неправомірності формування позивачем податкового кредиту за перевірений період у розмірі 269 757,00 грн., а також стосовно неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат у податкових деклараціях з податку на прибуток за три квартали 2012 року та 2012 рік (том 1 арк. справи 57-72) суми витрат по податковим та видатковим накладним отриманих від зазначених контрагентів, з придбання товару та отримання послуг, в загальній сумі 715 738,00 грн., в результаті чого, на думку відповідача, позивачем занижено податок на прибуток на суму 150 305,00 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача порушень вимог Податкового кодексу України, та, як наслідок, про відсутність підстав у податкового органу для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток спірними податковими повідомленнями-рішеннями, і застосування у відношенні позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області не довела правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, таким чином позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 липня 2013 року № 0000222200, № 0000232200, № 0000242200 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 2 294,00 гривні (арк. справи 2).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 липня 2013 року № 0000222200, № 0000232200, № 0000242200, - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 09 липня 2013 року № 0000222200, № 0000232200, № 0000242200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (ЄДРПОУ 37014600, адреса: 85043, Донецька область, м. Добропілля, місто Білицьке, вул. Красноармійська, буд. 1А) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 вересня 2013 року в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 02 жовтня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.