Ухвала

від 09.10.2013 по справі 2а-12307/12/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12307/12/0170/4

09.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 20.06.13 у справі № 2а-12307/12/0170/4

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелене Яблуко Еко" (пров. Стрілковий, буд.35 А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, буд.1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання висновку протиправним, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелене Яблуко Еко" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання висновку протиправним, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 16.10.2012 року №0005622204 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Зелене Яблуко Еко" (ідентифікаційний код юридичної особи 36228802) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 121267,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 102915,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 18352,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 16.10.2012 року №0005632204 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Зелене Яблуко Еко" (ідентифікаційний код юридичної особи 36228802) розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 211655,00 грн. за червень 2012 року.

У задоволенні решти частини позову відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелене Яблуко Еко" (ідентифікаційний код юридичної особи 36228802) судовий збір у розмірі 2137,40 грн. (дві тисячі сто тридцять сім гривень, сорок копійок) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ БВП "Строитель-плюс" (код за ЄДРПОУ 31263808), КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468182), ПП "Ротонда Торг" (код ЄДРПОУ 36165656), ПП "Базис Торг" (код ЄДРПОУ 36165986) за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 05.10.2012 року №6839/22-1 (далі - Акт) (а.с.37-58 т.1), яким виявлені порушення позивачем:

- п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, , п.п.7.4.2, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР року (із змінами та доповненнями) - завищено від'ємне значення за червень 2012 року у сумі 211655 грн. та занижено податок на додану вартість усього у сумі 104118 грн., у т.ч. у серпні 2010 р. у сумі 1203 грн., у жовтні 2010 року у сумі 2802 грн., у листопаді 2010 року у сумі 6089 грн., у грудні 2010 року у сумі 9126 грн., січні 2011 року у сумі 10332 грн., у лютому 2011 року у сумі 9439 грн., у березні 2011 року у сумі 8190,грн., у квітні 2011 року у сумі 777 грн., у травні 2011 року у сумі 773 грн., у серпні 2011 року у сумі 2366 грн., у вересні 2011 року у сумі 17840 грн., у жовтні 2011 року у сумі 8210 грн., у грудні 2011 року у сумі 19255 грн., у лютому 2012 року у сумі 3757 грн., у червні 2012 року у сумі 3959 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 16.10.2012 року №0005622204 від 16.10.2012 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього у сумі 122770,75 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 104118 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 18652,75 грн.;

- №0005632204 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 211655 грн.(а.с.34,35 т.2).

В ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення позивачем законодавства в частині оподаткування податком додану вартість за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

Приймаючи до уваги, що податковий кредит був сформований позивачем у 2009- 2012 р.р. , таким чином до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про податок на додану вартість" (далі: Закон № 168) та норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України (п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закон №168).

Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.6 ст.1 Закону №168 визначено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст.7 Закону №168.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Як встановлено п.п.7.2.3 Закону №168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Податковий кредит звітного періоду, згідно з п.7.4.1 Закону №168, визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону № 168, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

П.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 встановлені обов'язкові реквізити, яки повинна містити податкова накладна.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Вищезазначене узгоджується з нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Ст.198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів (робіт, послуг), що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

На думку податкового органу, позивачем завищено податковий кредит за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року на загальну суму отриманих товарів, робіт та послуг всього в сумі 1894636,46, у т.ч. 315773 грн. ПДВ по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "БВП "Строитель-плюс" ПП "Ротонда торг", ПП "Базис торг", КП "Альянс", яких ДПІ вважає "сумнівними" контрагентами, операції з якими є фіктивними, визнані ДПІ у м. Сімферополі нікчемним правочином, що спричинило:

завищення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 211655,00 грн. за червень 2012 року;

заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього на суму 104118 грн.

Судом встановлено, що в період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року позивач мав правовідносини з ТОВ "БВП "Строитель-плюс" ПП "Ротонда торг", ПП "Базис торг", КП "Альянс", які, згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи не перебувають у процесі припинення.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, контрагенти позивача є юридичними особами, що мають належний обсяг цивільної право та дієздатності.

Для здійснення господарської діяльності позивачем за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року були укладені угоди на придбання товарів (робіт та послуг) з наступними контрагентами.

16.04.2010 року між позивачем та ТОВ "БВП "Строитель-плюс" було укладено договір підряду б/н , предметом якого є ремонт будівлі кафе з літнім майданчиком по вул. Кечкеметська, 178 у м. Сімферополі (а.с.108 т.2).

Розрахунки по вказаному договору підряду здійснено у вексельній формі, зокрема, позивач передав, а ТОВ "БВП "Строитель-плюс" прийняло простий вексель №АА 1811966 від 16.01.2012 року номінальна сума якого складає 198815,00 грн., зі строком погашення "за пред'явленням", згідно акту прийняття-передачі простого векселя від 16.01.2012 року (а.с.110 т.2).

Також судом встановлено, що в період спірних правовідносин позивач мав правовідносини з ПП "Базис Торг", зокрема отримання товарів (обладнання для кухні: меблі, сантехніка, двері, нержавіюче обладнання) підтверджується видатковою накладною №373 від 31.05.2010 року на суму 149864,00 грн., в т.ч. 24977,33 грн. ПДВ (а.с.66 т.1).

Розрахунки по вказаному договору підряду здійснено у вексельній формі, зокрема, позивач передав, а ПП "Базис Торг" прийняло простий вексель №АА 1811968 від 24.03.2011 року номінальна сума якого складає 149864,00 грн., зі строком погашення "за пред'явленням", згідно акту прийняття-передачі простого векселя від 24.03.2011 року (а.с.107 т.2).

19.04.2010 року між позивачем та КП "Альянс" було укладено договір підряду б/н на суму 212940,00 грн., предметом якого є ремонт будівлі кафе з літнім майданчиком по вул. Кечкеметська, 178 у м. Сімферополі (а.с.114 т.2).

Розрахунки по вказаному договору підряду здійснено у вексельній формі, зокрема, позивач передав, а КП "Альянс" прийняло простий вексель №АА 1811965 від 16.01.2012 року, номінальна сума якого складає 212940,00 грн., зі строком погашення "за пред'явленням", згідно акту прийняття-передачі простого векселя від 16.01.2012 року (а.с.117 т.2).

Судом встановлено, що в період спірних правовідносин позивач мав правовідносини з ПП "Ротонда Торг", зокрема, отримання позивачем товарів (дерев'яні конструкції) підтверджується видатковою накладною №1134 від 11.05.2010 року на суму 1325800,00 грн., в т.ч. 220966,67 грн. ПДВ (а.с.70 т.1).

Розрахунки за товар (дерев'яні конструкції) здійснено позивачем передачею ПП "Ротонда Торг" простого векселю №АА 1811967 від 05.09.2011 року номінальна сума якого складає 1325800,00 грн., зі строком погашення "за пред'явленням", згідно акту прийняття-передачі простого векселя від 05.09.2011 року (а.с.126 т.2).

Крім того, позивачем від ПП "Ротонда Торг" були отримані товари (продукти харчування) на суму 7217,46 грн. в т. ч. 1202,91 грн., що підтверджується видатковими накладними:№РН-000099/885 від 09.07.2009 року на суму 1489,46 грн., в т.ч. 248,24 грн. ПДВ, №РН-0000110/886 від 13.07.2009 року на суму 2681,86 грн., в т.ч. 446,98 грн. ПДВ, №РН-0000146/887 від 20.07.2009 року на суму 977,93 грн., в т.ч.162,99 грн. ПДВ, №РН-0000147/888 від 24.07.2009 року на суму 2068,21 грн., в т.ч. 344,70 грн. ПДВ (а.с.129,131,134,136 т.2).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надані жодні документи, щодо підтвердження сплати за отримані товари (продукти харчування) по вказаним вище видатковим накладним.

Судом встановлено, що придбані в період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги на загальну суму без ПДВ 1572849,17 грн. відображалися у бухгалтерському обліку позивача, натомість позивачем не надані журнали-ордери по бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" по відображенню оприбуткування товарів (продуктів харчування) отриманих від ПП "Ротонда торг" по видатковим накладним:№РН-000099/885 від 09.07.2009 року на суму 1489,46 грн., в т.ч. 248,24 грн. ПДВ, №РН-0000110/886 від 13.07.2009 року на суму 2681,86 грн., в т.ч. 446,98 грн. ПДВ, №РН-0000146/887 від 20.07.2009 року на суму 977,93 грн., в т.ч.162,99 грн. ПДВ, №РН-0000147/888 від 24.07.2009 року на суму 2068,21 грн., в т.ч. 344,70 грн. ПДВ.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається фактичне придбання позивачем товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року на загальну суму 1887419,00 грн., у т.ч. ПДВ 314569,83 грн. та погашення заборгованості за придбані товари, роботи та послуги, шляхом передачі простих векселів, номінальною вартістю 1887419,00 грн., у т.ч. ПДВ 314569,83 грн. від контрагентів:

- БВП "Строитель-плюс" на суму 198815,00 грн., у т.ч. ПДВ 33135,83 грн.;

- ПП "Ротонда торг" на суму 1325800,00 грн., у т.ч. ПДВ 220966,67 грн.;

- ПП "Базис Торг" на суму 149864,00 грн., у т.ч. ПДВ 24977,33 грн.;

- КП "Альянс" на суму 212940,00 грн., у т.ч. ПДВ 35490,00 грн.

У той же час, у зв'язку з ненаданням позивачем жодних первинних документів, підтверджуючих оплату товарів (продуктів харчування), отриманих від ПП "Ротонда Торг" та документів на їх використання у господарській діяльності, не підтверджується сума 7217,46 грн. в т. ч. ПДВ 1202,91 грн., що також встановлено висновком проведеної у справі експертизи.

Також судом встановлено, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) позивачем у складі договірної вартості придбаних товарів та робіт підтверджені податковими накладними: БВП "Строитель-плюс" від 31.05.2010 року №2037/1 на суму 198815,00 грн., у т.ч. ПДВ 33135,83 грн.; ПП "Ротонда торг" від 11.05.2010 року №1134 на суму 1325800,00 грн., у т.ч. ПДВ 220966,67 грн.; ПП "Базис Торг" 31.05.2010 року № 373 на суму 149864,00 грн., у т.ч. ПДВ 24977,33 грн.; КП "Альянс" від 31.05.2010 року №1100/1 на суму 212940,00 грн., у т.ч. ПДВ 35490,00 грн. (а.с.65-66,68,73 т.1).

Колегія суддів погоджується з висновками відповідача, зазначеними в Акті перевірки стосовно заниження позивачем за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. податку на додану вартість усього у сумі 1203 грн., у т.ч. за серпень 2010 року по податковим накладним ПП "Ротонда торг" від 09.07.2009 року №99/885, від 13.07.2009 року №110/886, від 20.07.2009 року №146/887, від 24.07.2009 року №147/888 (а.с.132, 130,133, 137 т.2).

Особи, що постачали товар та послугу на користь позивача, були платниками ПДВ на момент поставки: Постачальник КП "Альянс" був платником ПДВ на момент здійснення робіт - Свідоцтво платника ПДВ №00887869 анульовано лише 11.04.2012 року (дані офіційного сайту ДПС України http://www.sts.gov.ua - п.2.8. Розділу ІІ Наказу №1394). Постачальники були платниками ПДВ на момент здійснення робіт - Свідоцтво платника ПДВ ТОВ "БВП "Строитель-плюс" №961346 анульовано лише 03.03.2011 року, Свідоцтво платника ПДВ КП "Альянс" №887869 анульовано лише 11.04.2012 року, Свідоцтво платника ПДВ ПП "Ротонда торг" №100280965 анульовано лише 11.04.2012, Свідоцтво платника ПДВ ПП "Базис Торг" №100147207 анульовано лише 24.01.2012 (дані офіційного сайту ДПС України http://www.sts.gov.ua - п.2.8. Розділу ІІ Наказу №1394).

Колегія суддів зазначає, що позиція ДПІ щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентами сформована на підставі висновків Актів "Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійснення фінансово-господарської діяльності".

Такі факти як відсутність контрагента за місцезнаходженням та несплата ним відповідної суми податкових зобов'язань за наслідками здійснення спірних операцій самі по собі не можуть слугувати об'єктивними ознаками недобросовісності платника (покупця) та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди". "Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб". Факт відсутності контрагента за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість".

Зазначеної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 16.05.2012 року по справі №К-9991/6724/12, від 17.07.2012 року №К/9991/1812/12 та від 17.01.2012 року №К-15283/09 ВАСУ ; від 24.01.2013 року по справі №К-20928/10.

Більш того, у позивача відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, приміщень та інших необоротних активів у контрагентів, а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту позивача від наявності вказаних параметрів у контрагентів.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наведені відповідачем обставини не є належними доказами на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами, а за відсутністю інших доказів з боку відповідача та враховуючи надані позивачем докази, вважає доведеними належними чином реальність проведених господарських операцій позивачем.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із п.2 ст.3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, підставою, за якою відповідач не визнає правомірність формування платником податків податкового кредиту, податкових зобов'язань, валових витрат та валового доходу за операціями з БВП "Строитель-Плюс" є неможливість проведення зустрічної звірки, що оформлена відповідними актами, як про це зазначено в акті перевірки.

Як встановлено пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Таким чином, проведення зустрічних звірок спрямовано на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Поряд з цим акт перевірки не містить інформації про суб'єктів господарювання, з якими мав взаємовідносини позивач, а також інформації про те, на встановлення реальності яких операцій проведена звірка.

Як встановлено пунктом 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 №1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Разом з тим, в порушення вказаного порядку замість довідки був складений акт про неможливість проведення зустрічної звірки, що є порушення податкового законодавства.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним доказом на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій контрагентом а за відсутністю інших доказів з боку відповідача та враховуючи надані позивачем докази, вважає доведеним належним чином реальність проведених господарських операцій позивачем.

Отже висновки відповідача щодо завищення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 211655,00 грн. за червень 2012 року та зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 211655,00 грн. за червень 2012 року є необґрунтованими.

Також необґрунтованими є висновки перевірки в частині заниження позивачем ПДВ за основним платежем на 102915,00 грн. Натомість, підтверджено висновки перевірки про заниження податкових зобов'язань позивача з ПДВ за основним платежем на1203,00 грн.

На підставі викладеного, збільшення позивачу ПДВ в сумі 102915,00 грн. за основним платежем, визначене у спірному податковому повідомленні - рішенні ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 16.10.2012 року №0005622204 суперечить матеріалам справи та діючому законодавству. В частині ж збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі на 1203,00 грн. зазначене податкове повідомлення - рішення є правомірним.

Застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 18652,75 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 16.10.2012 року №0005622204 обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу в частині збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 102915,00 грн., то і для застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 18352,00 грн. (73404 х 25%)+1) не має правових підстав, а в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 300,75 грн. (1203,00 грн. х 25%) зазначене податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.13 у справі № 2а-12307/12/0170/4 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва