Рішення

від 27.11.2008 по справі 11/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв

ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.08                                                                                

Справа № 11/193

За

позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до Приватного

підприємства "Айріс-Транс", м. Луганськ

про стягнення  4037 грн. 09 коп. 

суддя  Москаленко М.О. 

секретар

судового засідання Краснопольська Т.Б. 

в

присутності представників сторін:

від

позивача -не прибув; 

від

відповідача - не прибув;

 в с т а н о в и в: 

          Суть спору:

позивачкою заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за

невиконання умов договору-заявки з надання експедиційних послуг по перевезенню

вантажів б/н від 14.01.2008 в сумі  4037

грн. 09 коп., у тому числі   3450 грн. 00

коп. основного боргу, 534 грн. 06 коп. інфляційних нарахувань та 53 грн. 03

коп. 3% річних.

В

судове засіданні повноважні представник відповідача не прибув, причини неявки

суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений

належним чином.

Позивачка

в судове засідання також не прибула, надавши суду телеграму з клопотанням про

розгляд справи за її відсутності на підставі наданих матеріалів.

Позовні

вимоги обґрунтовані позивачем фактом надання відповідачеві  послуг 

з перевезення вантажів автомобільним транспортом позивачки згідно з

укладеним сторонами  договором -заявкою

від 14.01.2008. За доводами позивачки надані за договором послуги відповідачем

сплачені не були, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у  розмірі 

3450 грн. 00 коп. Крім вимоги про сплату вказаної вище суми

заборгованості позивачкою нараховано та заявлено до стягнення з

відповідача  інфляційні нарахування на

суму боргу у розмірі 534 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 53 грн. 03 коп.

Письмовою

заявою  № 13-6-08 від 10.10.2008 позовні

вимоги позивачкою були збільшені та  до

стягнення з відповідача заявлено 3450 грн. 00 коп. основного боргу, 577 грн. 88

коп. інфляційних нарахувань на суму боргу, 66 грн. 92 коп. 3% річних та 2220

грн. 00 коп. судових витрат.

Вказана

заява позивачки про збільшення позовних вимог відповідає приписам ст. 22

Господарського процесуального кодексу України та приймається господарським

судом до розгляду.

Відзив

на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи  відповідачем не надані, тому справа на

підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

розглядається за наявними 

матеріалами. 

Розглянувши

матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив такі

обставини.

14.01.2008

між сторонами у даній справі був укладений договір разового автотранспортного

перевезення вантажу (далі за текстом -договір перевезення), у відповідності з

умовами якого позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу автомобільним

транспортом, а відповідач -оплатити надані послуги на умовах договору

перевезення.

Відповідно

до умов пунктів 13 та 17  договору

перевезення вартість послуг, що надавалися позивачем, склала 3450 грн. 00 коп.

з відстрочкою платежу 5-7 банківських днів після надання таких оригіналів

документів: товарно -транспортної накладної, витратної накладної, доручення,

рахунку, договору, податкової накладної та акту.

Згідно

ст. 43 Господарського  процесуального кодексу

України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і

заперечення поданими суду доказами.

Відповідно

до ст. 33, 34 Господарського 

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені

певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами

доказування.

Як

доказ виконання зобов'язань за укладеним договором перевезення позивачем надано

видаткову накладну № РН_0000073 від 15.01.2008 (а.с. 10) на суму 72702 грн. 95

коп., відповідно до якої ОСОБА_2 було отримано 

продукцію від ТОВ фірми «Каскад». Доручення на отримання

товарно-матеріальних цінностей на ім.»яОСОБА_2. позивачем надана не була.

Також

до матеріалів справи позивачем було надано акт № АТ-0000004 від 19.01.2008

здачі -приймання робіт (транспортно-експедиційних послуг Дніпропетровськ

-Івано-Франковськ на суму 3600 грн. 00 коп.), складений та підписаний  представниками ПП «Айріс -Транс»(Виконавець

послуг перевезення) та ТОВ «Будкомплект»(Замовник послуг перевезення), рахунок

-фактуру № АТ-0000004 від 16.01.2008 за транспортно-експедиційні послуги на

суму 3600 грн. 00 коп., виписаний ПП «Айріс -Транс»на адресу ТОВ  «Будкомплект», договір -заявку від 14.01.2008

на транспортно-експедиційне обслуговування, укладений між ТОВ «Будкомплект»(Замовник

послуг) та ПП «Айріс -Транс»(Експедитор). 

Згідно

умов договору перевезення, укладеного між сторонами у даній справі,  перевезення 

повинно було бути здійснене автомобілем 

марки ИВЕКО НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2. Вказаний автомобіль також

зазначений і у договорі від 14.01.2008, укладеному між ПП «Айріс - Транс»та ТОВ

«Будкомплект».

Таким

чином, матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт

використання належного позивачу транспортного засобу для здійснення перевезення

вантажу за укладеним сторонами договором та факт виконання вказаного

перевезення, оскільки факт надання експедиційних послуг за договором  між відповідачем та ТОВ «Будкомплект» за

допомогою транспортного засобу позивача підтверджений зазначеними вище актом

виконаних робіт та  видатковою накладною.

Заперечень

проти позову відповідач не надав.

У

відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння

відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися

належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

За таких

обставин суд доходить висновку про виникнення у відповідача обов'язку щодо

сплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу автомобільним

транспортом.

У

відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України  боржник не звільняється від відповідальності

за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший

розмір процентів не встановлений договором або законом.

На

підставі зазначених вище приписів цивільного законодавства позивачем до

стягнення з відповідача заявлено 

інфляційні нарахування на суму основного боргу у розмірі  577 грн. 88 коп., 3% річних у розмірі 66 грн.

92 коп.

Розрахунок

сум інфляційних нарахувань на суму заборгованості є обґрунтованим та відповідає

приписам чинного законодавства, то у вказані нарахування підлягають стягнення з

відповідача на користь позивача у справі.

Відповідно

до заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог до складу судових

витрат у справі ним включені витрати на оплату послуг з надання правової

допомоги у розмірі 2000 грн. 00 коп. за укладеним 19.05.2008 між позивачем

та  Адвокатським об'єднанням «Адвокатська

фірма  «ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5»договором про надання юридичних послуг.

Відповідно

до приписів ст.  44 Господарського

процесуального кодексу України до складу судових витрат можуть бути включені

витрати на послуги адвоката.

Фактично

позивачем до складу судових витрат у даній справі включені не витрати на

послуги адвоката, а витрати за господарським договором, укладеним позивачем з

юридичною особою, що здійснює діяльність 

з надання юридичних послуг.

Суд

вважає за доцільне також зазначити, що факт надання Адвокатським об'єднанням

«Адвокатська фірма  «ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5»обумовлених договором послуг не підтверджений жодним документом, в

судові засідання у даній справі представник позивача жодного разу не прибув,

надані на вимогу суму письмові пояснення підписані позивачем особисто. 

Таким

чином, витрати позивача  на оплату

наданої йому відповідною юридичною особою правової допомоги за своєю правовою

природою не є судовими витратами у розумінні ст. 44 Господарського

процесуального кодексу України, тому у задоволенні вимоги про їх стягнення з

відповідача слід відмовити за необґрунтованістю.

На

підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному і об'єктивному  розгляді в

судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Із

врахуванням викладеного вище позовні вимоги підтверджені матеріалами справи,

відповідають фактичним обставинам, а тому підлягають задоволенню у частині

стягнення з відповідача на користь позивача у справі  3450 грн. 00 коп. боргу, інфляційних

нарахувань на суму основного боргу у розмірі 

577 грн. 88 коп., 3% річних у розмірі 66 грн. 92 коп.  з віднесенням на відповідача судових витрат у

справі у відповідності з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу

України (витрат зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу).

          Керуючись ст.ст. 525, 526, 625  Цивільного кодексу України, ст.ст. 33,

34,  43, 49, 82. 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

      1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з   приватного підприємства «Айріс -Транс», вул.

Оборонна, 34а/208, код 34279978, на користь фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1,АДРЕСА_1, код НОМЕР_3, борг у сумі 3450 грн. 00 коп., інфляційні

нарахування на суму основного боргу у розмірі 577 грн. 88 коп., 3% річних у

розмірі 66 грн. 92 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі  102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно

-технічне забезпечення судового процесу у сумі         118 грн. 00 коп., видати наказ

позивачу після набрання рішенням законної сили.

          3. В решті вимог позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно

до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата

підписання рішення -03.11.2008.

Суддя                                                                                           М.О.

Москаленко