Постанова

від 10.10.2013 по справі 820/5899/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

10 жовтня 2013 р. справа № 820/5899/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Нестерової М.Б.,

представника відповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" (далі - УАСП ТОВ „Каіс"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інарі-2010", Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомонтаж", в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.03.2013 р. № 0001242210 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294,00 грн.;

- у разі задоволення повністю або частково позовних вимог зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У зв'язку із закінченням реорганізації Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, первинного відповідача судом було замінено на належного відповідача - правонаступника Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 14.03.2013 р. № 1010/2210/20023279 "Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки УАСП ТОВ «Каіс» (код ЄДРПОУ 20023279) щодо документального підтвердження їх реальності та повноти відображення в обліку господарських відносин із платниками податків ТОВ «Енергомонтаж» (код ЄДРПОУ 30623562) за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р. та ТОВ «Інарі-2010» (код ЄДРПОУ 37021052) за період з 01.11.2011 р. по 30.11.2011 р.", відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення від 29.03.2013 р. № 0001242210. Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказане податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 02.12.1993 р. за № 4519, є платником ПДВ, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 28323674 від 28.09.2005 р., індивідуальний податковий номер 200232720302 (арк. справи. №228-239, т. №1).

Згідно довідки серії АА № 749589, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, позивач має наступні види діяльності за КВЕД-2010: оброблення насіння для відтворення; вирощування рису; виробництво олії та тваринних жирів; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (арк. справи №236, т. №1).

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка УАСП ТОВ «Каіс» щодо документального підтвердження їх реальності та повноти відображення в обліку господарських відносин із платниками податків ТОВ «Енергомонтаж» за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р. та ТОВ «Інарі-2010» за період з 01.11.2011 р. по 30.11.2011 р.

Результати перевірки оформлені актом від 14.03.2013 р. № 1010/2210/20023279 (арк. справи №22-53, т. №1). В акті зазначено про порушення позивачем п.п. 14.1.179, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п.198.1, п. 198.2, п. 198.6, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення ПДВ за листопад 2011 року в сумі 163399,50 грн. та за квітень 2012 року в сумі 249306,00 грн. (арк. справи №53, т. №1).

На підставі висновків акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 29.03.2013 р. № 0001242210, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 412706,00 грн., з яких за листопад 2011 року - 163399,50 грн., за квітень 2012 року - 249306,00 грн. (арк. справи №20, т. №1).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про порушення контрагентами позивача ТОВ «Енергомонтаж» та ТОВ «Інарі-2010» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад) .

В основу висновку ДПІ покладено відомості акту ДПІ у Ворошилівському районі м. Донецька Донецької області ДПС «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергомонтаж» (код ЄДРПОУ 30623562) з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по взаємовідносинам з Сільськогосподарським ТОВ «Льонок» (код ЄДРПОУ 24703737) за період лютий - квітень 2012 року» від 20.12.2012 р. №541/22-5/30623562 (арк. справи №82-107, т. №2), яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Енергомонтаж» операцій по ланцюгу з постачальниками та покупцями; та акту Джанкойської ОДПІ АРК ДПС «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інарі-2010» (код ЄДРПОУ 37021052) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 30.11.2011 р.» від 07.08.2012 р. № 2102/2200/37021052 (арк. справи №108-125, т. №2), яким встановлено заниження ТОВ «Інарі-2010» податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ - 49847,50 грн., завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 88500,00 грн.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені УАСП ТОВ «Каіс» з ТОВ «Енергомонтаж» та ТОВ «Інарі-2010», які виконувались в листопаді 2011 року та квітні 2012 року, мають ознаки нереальності здійснення.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді (квітень 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Енергомонтаж». Між УАСП ТОВ „Каіс" (Покупець) та ТОВ „Енергомонтаж" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 02.04.2012 р. № 0204ЕН (арк. справи №75-76, т. №1), згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар (соняшник врожаю 2011 року) на умовах даного Договору.

Згідно п. 2.2 Договору, загальна кількість Товару складає 390 т +/- 10%. Згідно п. 3.1 Договору, базис постачання товару у кількості 310 т +/-10% - EXW - ПАТ «ДПЗКУ філія «Легендарненський елеватор» (Донецька обл., Олександрійський р-н) - Базис А; товару у кількості 80 т +/-10% EXW - ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» (Донецька обл., Красноармійський район, с. Рівне, вул. Шопена, 28) - Базис Б (Інкотермс 2000). Відповідно до умов Договору, ТОВ «Енергомонтаж» поставлено, а УАСП ТОВ «Каіс» прийнято Товар у загальній кількості 383,096 т на загальну суму 1545375,82 грн., в т.ч. ПДВ - 257562,64 грн., згідно з наявними в матеріалах справи видатковими накладними (арк. справи №77-82, т. №1). Товар від імені УАСП ТОВ «Каіс» отримано директором Купріяновим О.П. на підставі довіреностей (арк. справи №163-164, т. №5).

Фактична передача товару за ланцюгом ТОВ «Енергомонтаж» - УАСП ТОВ «Каіс» на території ПАТ «ДПЗКУ філія «Легендарненський елеватор» (Донецька обл., Олександрійський р-н) у кількості 308,149 т підтверджується складськими квитанціями на зерно (арк. справи №202-205 т. №2; арк. справи №238, т. №5);

УАСП ТОВ „Каіс" відповідно до умов Договору оплачено Товар ТОВ „Енергомонтаж" шляхом безготівкового розрахунку (арк. справи №156-161, т. №2, арк. справи №87-94 т. №1).

ТОВ „Енергомонтаж" надало УАСП ТОВ „Каіс" наступні податкові накладні № 7,8,10,11,12,15 (арк. справи №89-94, т. №1) на загальну суму 1545375,82 грн., в т.ч. ПДВ - 257562,64 грн.

У подальшому отриманий від ТОВ «Енергомонтаж» товар, що зберігався на складі ПАТ «ДПЗКУ філія «Легендарненський елеватор» (Донецька обл., Олександрівський р-н, с. Тверське, вул. Елітна, 5), УАСП ТОВ «Каіс» було перевезено до ЗАТ «Пологівський ОЕЗ», згідно з товарно-транспортними накладними (арк. справи №206-216, т. №2);

Зберігання зазначеного товару та його завантаження на автомобільний транспорт здійснювалося ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Легендарненський елеватор» (зерновий склад), що підтверджується договором складського зберігання зерна (арк. справи №162-165, т. №2), актами приймання-передачі робіт (арк. справи №166, 167, т. №2), платіжними дорученнями (арк. справи №168-170, т. №2). Доставлений автомобільним транспортом товар було прийнято на переробку ПАТ «Пологівський ОЕЗ» на підставі договору №1343/1 від 14.09.2011 р. (арк. справи №100-121, т. №1). Переданий на переробку товар був перероблений ПАТ «Пологівський ОЕЗ».

Фактична передача товару від ТОВ «Енергомонтаж» до УАСП ТОВ «Каіс» на території ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» (Донецька обл., Красноармійський район, с. Рівне, вул. Шопена, 28) у кількості 74,947 т на підставі договору №8 від 01.03.2012 р. (арк. справи №171-176, т. №2) підтверджується складськими квитанціями (арк. справи №228, т. №2; №242, т. №5; №229, т. №2; №230, т. №2; №243, т. №5; №231, т. №2).

У подальшому отриманий від ТОВ «Енергомонтаж» товар, що зберігався на складі ПрАТ «АПК-Інвест» (Донецька обл., Красноармійський р-н, с. Рівне, вул. Шопена, 28), УАСП ТОВ «Каіс» було перевезено до ЗАТ «Пологівський ОЕЗ», згідно з товарно-транспортними накладними № 81-85 від 15.05.2012 р. (арк. справи №232-236, т. №2) на повернення зі зберігання на 154,850 т.

Зберігання зазначеного товару та його завантаження на автомобільний транспорт здійснювалося ПрАТ «АПК-Інвест». Доставлений автомобільним транспортом товар було прийнято на переробку ПАТ «Пологівський ОЕЗ» (арк. справи №239, т. №2). Переданий на переробку товар був перероблений ПАТ «Пологівський ОЕЗ».

Перевезення даного товару здійснювалося на підставі договорів, укладених УАСП ТОВ «Каіс» з наступними перевізниками: ТОВ «Трансагро 11» - на підставі договору №1/30/01 від 30.03.2012 р. на надання послуг з перевезення вантажів з додатковою угодою (арк. справи №180-182, т. №2) та ТОВ «Зернотранс» - на підставі договору №042011 від 20.04.2011 р. на надання транспортних послуг і експедирування, з додатковими угодами (арк. справи №187-190, т. №2).

Між УАСП ТОВ „Каіс" (Покупець) та ТОВ „Енергомонтаж" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 26.04.2012 р. № 2604ЕН (арк. справи №95-96, т. №1), згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар (соняшник врожаю 2011 року) на умовах даного Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору, загальна кількість Товару складає 110 т +/- 10%. Згідно з п. 3.1 Договору, Базис постачання Товару - EXW - ПАТ «ДПЗКУ філія «Легендарненський елеватор» (Донецька обл., Олександрійський р-н), Інкотермс 2000. Відповідно до умов Договору, ТОВ «Енергомонтаж» поставлено, а УАСП ТОВ «Каіс» прийнято Товар (соняшник) у загальній кількості 110,172 т на загальну суму 457213,80 грн., в т.ч. ПДВ - 76202,30 грн., згідно з видатковою накладною від 26.04.2012 р. №РН-0000051 (арк. справи №97, т. №1).

Зазначений товар від імені УАСП ТОВ «Каіс» отримано директором Купріяновим О.П. на підставі довіреності від 26.04.2012 р. №1/26/04-12 (арк. справи №186, т. №5).

Фактична передача товару за ланцюгом ТОВ «Енергомонтаж» - УАСП ТОВ «Каіс» на території ПАТ «ДПЗКУ філія «Легендарненський елеватор» (Донецька обл., Олександрійський р-н) у кількості 110,172 т підтверджується складською квитанцією на зерно №2274 від 26.04.2012 р. на 110,172 т (арк. справи №9, т. №3; №244, т. №5). УАСП ТОВ „КАІС" відповідно до умов Договору оплачено Товар ТОВ „Енергомонтаж" шляхом безготівкового розрахунку (арк. справи №98, т. №1). ТОВ „Енергомонтаж" надало УАСП ТОВ „КАІС" податкову накладну №24 від 26.04.2012 р. на загальну суму 457213,80 грн., в т.ч. ПДВ - 76202,30 грн. (арк. справи №99, т. №1).

У подальшому отриманий від ТОВ «Енергомонтаж» товар, що зберігався на складі ПАТ «ДПЗКУ філія «Легендарненський елеватор» (Донецька обл., Олександрівський р-н, с. Тверське, вул. Елітна, 5), УАСП ТОВ «Каіс» було перевезено до ЗАТ «Пологівський ОЕЗ», згідно з товарно-транспортними накладними (арк. справи №10-13, т. №3).

Зберігання зазначеного товару та його завантаження на автомобільний транспорт здійснювалося ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Легендарненський елеватор» (зерновий склад), що підтверджується договором складського зберігання зерна (арк. справи №162-165, т. №2), актами приймання-передачі робіт (арк. справи №№5, 6, т. №3), платіжними дорученнями (арк. справи №7, 8, т. №3). Доставлений автомобільним транспортом товар було прийнято на переробку ПАТ «Пологівський ОЕЗ». Переданий на переробку товар був перероблений ПАТ «Пологівський ОЕЗ».

Перевезення даного товару здійснювалося на підставі договору, укладеного УАСП ТОВ «Каіс» з перевізником ТОВ «Зернотранс», на підставі договору №042011 від 20.04.2011 р. на надання транспортних послуг і експедирування, з додатковими угодами (арк. справи №187-190, т. №2).

Згідно з п. 3.1 договору купівлі-продажу від 02.04.2012 р. №0204ЕН (арк. справи №75-76, т. №1) та договору купівлі-продажу від 26.04.2012 р. №2604ЕН (арк. справи №95-96, т. №1), укладених між ТОВ «Енергомонтаж» та УАСП ТОВ «Каіс», Базис постачання Товару - EXW Інкотермс-2010 - ПАТ «ДПЗКУ філія «Легендарненський елеватор» та ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ».

Згідно з терміном EXW Інкотермс-2010 відповідальність продавця (ТОВ «Енергомонтаж») закінчується при передачі товару покупцеві (УАСП ТОВ «Каіс») або найманому ним перевізникові в приміщенні продавця (зерновий склад ПАТ «ДПЗКУ філія «Легендарненський елеватор», сертифікат №5012 (арк. справи №236, т. №5) та ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», сертифікат №4331 (арк. справи №237, т. №5).

Враховуючи, що на момент поставки товар зберігався на елеваторах та продовжував зберігатися на тих самих елеваторах після його купівлі-продажу, потреба в переміщенні товару з елеваторів на момент постачання товару була відсутня, у зв'язку з чим товарно-транспорті накладні на перевезення товару не складалися.

З урахуванням викладеного суд вважає безпідставними висновки відповідача, що операції між ТОВ «Енергомонтаж» та УАСП ТОВ «Каіс» щодо поставки зерна не мали ознак реальності здійснення.

В перевіряємому періоді (листопад 2011 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Інарі-2010». Між УАСП ТОВ „Каіс" (Покупець) та ТОВ „Інарі-2010" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу соняшника від 22.11.2011 р. № 2211ІН (арк. справи №122-123, т. №1). УАСП ТОВ „Каіс" відповідно до умов Договору оплачено Товар ТОВ „Інарі-2010" шляхом безготівкового розрахунку (арк. справи №122-128, т. №1). ТОВ „Інарі-2010" надало УАСП ТОВ „Каіс" податкові накладні №№ 16, 19 (арк. справи №129, 130, т. №1).

Між УАСП ТОВ „Каіс" (Покупець) та ТОВ „Інарі-2010" (Продавець) було укладено договір поставки соняшника врожаю 2011 року від 04.11.2011 р. № 0411ІН (арк. справи №131-132, т. №1). ТОВ «Інарі-2010» поставлено соняшник у загальній кількості 90 т на загальну суму 342000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 57000грн., згідно з накладними №№ 1, 2 (арк. справи №133, 134, т. №1). ТОВ „Інарі-2010" надало УАСП ТОВ „Кіас" податкову накладну № 6 (арк. справи №136, т. №1).

Між УАСП ТОВ „Каіс" (Покупець) та ТОВ „Інарі-2010" (Продавець) було укладено договір поставки соняшнику врожаю 2011 року від 04.11.2011 р. № 0411ИТ (арк. справи №137-138, т. №1). ТОВ „Інарі-2010" надало УАСП ТОВ „Каіс" податкову накладну № 8 від 08.11.2011 р. (арк. справи №142, т. №1).

Між УАСП ТОВ „Каіс" (Покупець) та ТОВ „Інарі-2010" (Продавець) було укладено договір поставки соняшнику врожаю 2011 року від 17.11.2011 р. № 1711ИТ (арк. справи №143-144, т. №1).

Відповідно до умов Договору, ТОВ «Інарі-2010» поставлено, а УАСП ТОВ «Каіс» прийнято Товар (соняшник) у загальній кількості 90 т на загальну суму 328500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 54750,00 грн., згідно з накладною №1 від 17.11.2011 р. (арк. справи №145, т. №1) та складською квитанцією на зерно №991 від 17.11.2011 р. (арк. справи №146, т. №1).

ТОВ „Інарі-2010" надало УАСП ТОВ „Каіс" податкову накладну №13 від 17.11.2011 р. (арк. справи №148, т. №1).

Між УА СП ТОВ „Каіс" (Покупець) та ТОВ „Інарі-2010" (Продавець) було укладено договір поставки соняшнику врожаю 2011 року від 10.11.2011 р. № 1011ІН (арк. справи №149-150, т. №1). ТОВ „Інарі-2010" надало УАСП ТОВ „Каіс" податкові накладні №№ 9, 12, 15, 20, 22, 24, 25 (арк. справи №166-172, т. №1) на загальну суму 1190927,01 грн, в т.ч. ПДВ - 198487,86 грн.

Між УА СП ТОВ „Каіс" (Покупець) та ТОВ „Інарі-2010" (Продавець) було укладено договір поставки соняшнику врожаю 2011 року від 03.11.2011 р. № 0311ІН (арк. справи №173-174, т. №1). ТОВ „Інарі-2010" надало УАСП ТОВ „Каіс" податкову накладну № 4 від 03.11.2011 р. (арк. справи №177, т. №1).

Між УАСП ТОВ „Каіс" (Покупець) та ТОВ „Інарі-2010" (Продавець) було укладено договір поставки соняшнику врожаю 2011 року від 01.11.2011 р. № 0111ІН (арк. справи №178-179, т. №1). ТОВ „Інарі-2010" надало УАСП ТОВ „Каіс" податкову накладну №2 від 02.11.2011 р. (арк. справи №184, т. №1).

Між УАСП ТОВ „Каіс" (Замовник) та ТОВ „Інарі-2010" (Перевізник) було укладено договір від 27.04.2011 р. № 27/04 (арк. справи №185-200, т. №1), предметом якого є надання транспортних послуг з перевезення зернових вантажів за завданням Замовника автотранспортом.

Відповідно до умов вказаного Договору, ТОВ «Інарі-2010» надано послуги на загальну суму 114742,80 грн., в т.ч. ПДВ - 19123,80 грн., згідно з актами прийому-здачі наданих послуг №№14-26 (арк. справи №203-215, т. №1).

УАСП ТОВ „Каіс" відповідно до умов Договору оплачено Товар ТОВ „Інарі-2010" шляхом безготівкового розрахунку (арк. справи №216-222, т. №1).

ТОВ „Інарі-2010" надало УА СП ТОВ „Каіс" податкові накладні №№ 1, 3, 5, 7, 10, 11, 14, 17, 18, 21, 23, 26, 27 на загальну суму 114742,80 грн, в т.ч. ПДВ - 19123,80грн. (арк. справи №223-235, т. №1).

Обставини щодо придбання УАСП ТОВ „Каіс" у ТОВ „Інарі-2010" товару у листопаді 2011 року на виконання вищевказаних договорів поставки встановлені постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2012 р. у справі № 2а-9947/12/2070 (арк. справи №7-27, т. №2), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 р. (арк. справи №28-39, т. №2) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.09.2013 р. у справі №К/800/7437/13 (арк. справи №8-15, м. №6); постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 р. у справі № 2а-3812/12/2070 (арк. справи №40-52, т. №2), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 р. у справі № 2а-3812/12/2070 (арк. справи №53-63, т. №2) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.06.2013 р. у справі №К/800/1436/13 (арк. справи №64-67, т. №2).

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначається в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2012 р. у справі №2а-9947/12/2070, при виконанні вищезазначених договорів поставок на умовах СРТ-ЗАТ „Пологівський ОЕЗ", ТОВ „Інарі-2010" здійснювалось переміщення товару на ЗАТ „Пологівський ОЕЗ". При виконанні договорів поставок на умовах ЕXW (франко-елеватор) ТОВ „Токмак-Агро", ТОВ „Інарі-2010" здійснювало перевезення товару відповідно до договору транспортних послуг №27/04 від 27.04.2011 р. між УАСП ТОВ „Каіс" та ТОВ „Інарі-2010", що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Між УАСП ТОВ „Каіс" та ЗАТ „Пологівський ОЕЗ" укладено договір №1343/1 від 14.09.2011 р. на переробку соняшнику на давальницьких умовах, відповідно до умов якого здійснювалось перероблення та зберігання товару, отриманого від ТОВ „Інарі-2010".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.09.2013 р. (арк. 6-7 ухвали) встановлено, що судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що реальність господарських операцій позивача (УАСП ТОВ «Каіс») з ТОВ «Інарі-2010» підтверджується матеріалами справи (видатковими та податковим накладними, договором, товарно-транспортними накладними та іншими первинними документами), придбаний товар (послуги) використано у господарській діяльності позивача, внаслідок чого відбулись зміни у власному капіталі та фактичний рух активів, а первинні документи відповідають вимогам законодавства.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 03.06.2013 р. у справі №К/800/1436/13, факт виконання укладених договорів між зазначеними підприємствами судами двох інстанцій встановлено, з підтвердженням матеріалами справи, а саме: видатковими та податковими накладними, актами приймання-передачі товару, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками про оплату за поставлений товар, переробку та його зберігання (арк. справи № 65, т. №2).

Отже, вищезазначеними судовими рішеннями встановлена реальність господарських операцій між УАСП ТОВ «Каіс» та ТОВ «Інарі-2010», достовірність документів, що підтверджують показники, відображені УАСП ТОВ «Каіс» у податковій звітності, та правомірність формування цих показників.

Таким чином, суд вважає безпідставною позицією відповідача, що правочини між УАСП ТОВ «Каіс» та ТОВ «Енергомонтаж», ТОВ «Інарі-2010» здійснені без мети настання реальних наслідків.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Отже, згідно вказаної норми закону, первинні документи по відображенню господарських операцій, є основою для податкового обліку.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, УАСП ТОВ «Каіс») права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовленого та фактично отриманого товару) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає, що УАСП ТОВ «Каіс» виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів від контрагентів ТОВ «Енергомонтаж» та ТОВ «Інарі-2010», які в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства, видавши УАСП ТОВ «Каіс» належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Відповідно до ст. 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 ЦК України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства контрагентами.

Якщо контрагент можливо не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між УАСП ТОВ «Каіс» та ТОВ «Енергомонтаж», ТОВ «Інарі-2010» правочинів, та як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, договори між позивачем і контрагентами мали реальний характер. Судом не встановлені факти, які б свідчили, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отримані позивачем від контрагента зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, що спричиняють втрату нею статусу первинного документа.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням чинного законодавства України. Фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність включення до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді сум ПДВ по отриманим податковим накладним.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо нікчемності угод є безпідставними і судом до уваги не приймаються, оскільки укладені договори виконані з боку УАСП ТОВ «Каіс» в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавались, а податкові накладні в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення від 29.03.2013 р. № 0001242210 не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у разі повного або часткового задоволення позову, суд вважає вказану вимогу необґрунтованою, у задоволенні цієї позовної вимоги суд відмовляє.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.03.2013 р. № 0001242210 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" (61022, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 20023279) судові витрати у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 15.10.2013 р.

Суддя Сагайдак В.В.