Ухвала

від 09.10.2013 по справі 812/6336/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року справа №812/6336/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,

при секретарі: Борисовій А.А.

за участю:

представників позивача Шеліхової Н. В., Лебедєвої К.О.,

представника відповідача Некрасенко Т. Є., діючих за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 р. у справі № 812/6336/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Автомотозапчастина" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Автомотозапчастина" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 р. у справі № 812/6336/13-а позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Автомотозапчастина» задоволено повністю, внаслідок чого, скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганської області від 15.05.2013р. № 0000242250 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 153170,00 грн. та від 15.05.2013р. № 0000232250 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 191463,00 грн.

Не погодившись з судовим рішенням Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.13 № 812/6336/13-а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватному акціонерному товариству «Автомотозапчастина» - відмовити у повному обсязі.

ДПІ у Жовтневому районі вважає, що при винесені зазначеної постанови судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, а саме: п. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.3, ст. 200 Податкового Кодексу України, п.5.1. п.п.5.2.1 п.5.2. п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями),(в редакції, чинній на момент який діяв на момент вчинення правопорушення), та процесуального права - ст.ст. 69. 159. 161. Кодексу адміністративного судочинства України, не надана належна правова оцінка всім обставинам, які мають значення для вирішення справи, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати рішення суду першої інстанції.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Автомотозапчастина» є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганської області (т.1 а.с. 121-122).

Основними видами діяльності товариства є виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів; виробництво інших виробів із пластмас; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері інженіренгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; забір, очищення та постачання води; будівництво житлових та нежитлових будівель. (т.1 а.с. 109-120).

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 15.04.2013 р. по 17.04.2013 р. ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби згідно з наказом № 446 від 15.04.2013 р. та відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «Автомотозапчастина» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Автоклапан-МТС" за січень 2011 року, за результатами якої складено Акт № 779/22/13385697 від 24.04.2013 р. та встановлено порушення Приватним акціонерним товариством «Автомотозапчастина» п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року на загальну суму 153 170, 00 грн.; п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), який діяв на момент вчинення правопорушення, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 191 462,00 грн., в тому числі: за І квартал 2011 року - на суму 191 462,00 грн.( т.1 а.с.12-27,146).

На підставі акту перевірки від 24.04.2013 № 779/22/13385697 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 15 травня 2013 року № 0000242250 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 153170,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000232250 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 191463,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 191462,00 грн. та 01,00 грн. штрафних санкцій. (т. 1 а.с.28,29).

Відповідно до акту перевірки вбачається, що з пояснень та наданих первинних документів відомо, що позивач проводив транспортування товару та вантажні роботи від постачальника товару ТОВ «Автоклапан-МТС» (продавець) на підставі договіру купівлі-продажу від 01.04.2010 №2, згідно з яким поставка товару здійснюється партіями, на умовах самовивозу покупцем зі складу продавця, за рахунок покупця (ПрАТ «Автомотозапчастина»).

На підтвердження факту постачання товару, ПрАТ «Автомотозапчастина» до перевірки було надано видаткові та податкові накладні на придбання товарно-матеріальних цінностей , виписані в січні 2011 року від ТОВ «Автоклапан-МТС» на загальну суму 919018.92 грн.. у т.ч. ПДВ - 153169,82 грн. Оплата по договору здійснювалося ПрАТ «Автомотозапчастина» у безготівковій формі. У податковому обліку ПрАТ «Автомотозапчастина» по операціях з ТОВ «Автоклапан-МТС» включено до складу: податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року суми ПДВ в розмірі 153170 грн.: валових витрат декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року суми витрат у розмірі 765849 грн.

Тобто,факт отримання Позивачем товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Автоклапан-МТС» підтверджено видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, вимогами, лімітними картками-актами на списання, лімітними картками, лімітно-забірними картками, копії яких були надані під час слухання справи судом 1 інстанції, здійснення оплати отриманого товару підтверджується платіжними дорученнями, які також надавались при перевірці і були перевіркою досліджені. Оплата позивачем товарно-матеріальних цінностей за укладеними договорами також підтверджена оборотно-сальдовими відомостями та банківськими виписками по рахунку.

Однак, як зазначено в акті перевірки, відсутність сертифікатів якості та паспорту продукції, неналежне оформлення наданих до перевірки документів( договору, податкової та видаткової накладної, рахунку-фактури) та не заповнення всіх необхідних реквізитів товарно-транспортних накладних свідчить про нереальність здійснення фінансово- господарських операцій з постачання товарів від ТОВ «Автоклапан-МТС» на адресу позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правомірно виходив з доведеності реальності здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Автоклапан-МТС».

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Вказані норми повністю кореспондуються із статтями 198, 199 та 201 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на віднесення певних сум до податкового кредиту надається лише особам, які зареєстровані як платники податку та за умови реальності господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) і наявності у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту.

Відповідно до п.п.8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» - слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Як встановлено судом видами діяльності позивача є виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів; виробництво інших виробів із пластмас; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері інженіренгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; забір, очищення та постачання води; будівництво житлових та нежитлових будівель.

Між ТОВ "Автоклапан-МТС" та позивачем 01.04.2010р. укладено договір купівлі-продажу № 2, предметом якого є продаж товару в асортименті, який вказується в накладній, що складається відповідно до замовлення покупця (ПрАТ «Автомотозапчастина») (т.1 а.с. 45-48).

На виконання вищезазначеного господарського договору ПрАТ «Автомотозапчастина» отримало від ТОВ "Автоклапан-МТС" побутово-господарські товари, електрообладнання та автозапчастини в асортименті, що підтверджено податковими накладними № 4 від 12.01.2011р. на суму 152408,40 грн., у т.ч. ПДВ - 25401,40 грн., № 5 від 19.01.2011р. на суму 19537,92 грн., у т.ч. ПДВ - 3256,32 грн., № 6 від 19.01.2011р. на суму 232038,72 грн., у т.ч. ПДВ - 38673,12 грн., № 7 від 19.01.2011р. на суму 30008,46 грн., у т.ч. ПДВ - 5001,41 грн.,№ 8 від 19.01.2011р. на суму 110904,00 грн., у т.ч. ПДВ - 18484,00 грн., № 10 від 31.01.2011р. на суму 323659,08 грн., у т.ч. ПДВ - 53943,18 грн., № 11 від 31.01.2011р. на суму 50462,34 грн., у т.ч. ПДВ - 8410,39 грн., а також видатковими накладними, виданими ТОВ "Автоклапан-МТС" у спірний період на вищевказані суми. (т.1 а.с.49-59).

Факт оплати вартості придбаної у ТОВ "Автоклапан-МТС" продукції підтверджена відповідачем в акті перевірки, а також банківськими виписками, копії яких долучено до матеріалів справи. (Т.І а.с.105-108).

Доставка зазначених виробничих матеріалів від ТОВ "Автоклапан-МТС"на склади ПрАТ «Автомотозапчастина», здійснювалася позивачем самостійно (самовивозом), власним автотранспортом позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними на доставку виробничих матеріалів та подорожніми листами вантажного автомобіля, які містять дані про перевізника - ПрАТ «Автомотозапчастина», замовника - ТОВ "Автоклапан-МТС", вантажоодержувача - ПрАТ «Автомотозапчастина», вантажовідправника - ФОП ОСОБА_5, пункт навантажування - ФОП ОСОБА_5, пункт розвантажування - ПрАТ «Автомотозапчастина», найменування продукції визначено згідно відповідних накладних, зазначено їх номер, дату, сума (т.1 а.с.73-77).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаними правочинами шляхом перерахування грошових коштів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт виконання ПрАТ «Автомотозапчастина» та ТОВ "Автоклапан-МТС" зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44, ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Автоклапан-МТС" і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Придбані у ТОВ "Автоклапан-МТС" виробничі матеріали використані позивачем для власних виробничих потреб, що підтверджено вимогами працівників на видачу матеріалів для виробничих потреб та лімітними карами ПрАТ «Автомотозапчастина» (т.1 а.с. 188-228, т.2 а.с. 2-84), окрім того наявність придбаної продукції у позивача підтверджена аналізом залишку матеріалів на складах ПрАТ «Автомотозапчастина» які містять перелік виробничих матеріалів, код матеріала, номенклатурний номер, їх кількість, ціну товару (т.1 а.с. 229-236, т. 2 а.с. 89-114).

Доводи апелянта, що в товарно-транспортних накладних відсутня адреса пункту навантаження та пункту розвантаження, обов'язкові реквізити автопідприємства перевізника, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача та у виписках з банківського рахунку, не має реквізитів договору, рахунків - фактур, відповідно до яких було укладено господарські операцію, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на те,що зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство не ставить право платника податку на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як формувати податковий кредит.

Недолік у заповненні податкової накладної не перешкоджає її визнанню як первинного облікового документа, не спростовує факту здійснення господарської операції з поставки товару, а відтак не є підставою для позбавлення платника права на податкову вигоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на дату підписання спірних договорів та первинних і розрахункових документів ТОВ "Автоклапан-МТС" не було припинено та воно було зареєстровано в Єдином державном реєстрі, що не заперечується сторонами.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначений вище правочин є таким, що не відповідає моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, спрямований на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріатьній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку дія їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України №334/94-ВР передбачено, що до складу ватових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 53.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що у межах спірних відносин товар позивачем отриманий та оплачений, по факту отримання податкових накладних сформований податковий кредит (перша подія) та валові витрати по факту отримання товару, що підтверджується первинними документами, податковими деклараціями. Отриманий ТОВ "Автоклапан-МТС" товар (виробничих матеріалів) від ПрАТ «Автомотозапчастина» використовується Товариством для задоволення власних виробничих потреб ,тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Автоклапан-МТС".

З огляду на зазначене підстави для зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість та податку на прибуток у податкового органу відсутні. Безпідставність збільшення грошових зобов'язань доводить безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд вважає, що порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується оформлення господарських операцій контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Посилання податкового органу на акт ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС від 26.12.2012 № 2595/22/37057178 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Автоклапан-МТС" (код за ЄДРПОУ 37057178) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_5 як на докази нікчемності угоди між ТОВ "Автоклапан-МТС" та ПрАТ «Автомотозапчастина» у зв'язку з тим, що ТОВ "Автоклапан-МТС" не придбавало виробничі матеріали, які у подальшому реалізовано ПрАТ «Автомотозапчастина» суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги , оскільки ФОП ОСОБА_5 не є єдиним постачальником ТОВ «Автоклапан-МТС».

Окрім того, оцінюючи акти перевірки контрагентів позивача з висновками про порушення останнім ст.228 Цивільного кодексу України (щодо укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними, та відповідно в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах), дійшли вірних висновків про те, що чинне законодавство не наділяє податкові органи повноваженнями на встановлення факту нікчемності правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі, вимогам ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Чинна на момент здійснення спірних господарських операцій редакція ст.228 Цивільного кодексу України регламентувала правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, та вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. При цьому, до правочинів, які порушують публічний порядок, законодавець відносив правочини, які спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (частина 1 статті 228 Цивільного кодексу України). В силу приписів частини 2 цієї ж статті такі правочини є нікчемними. Разом з тим, частиною 3 цієї ж статті ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Отже, правочини, які порушують інтереси держави в сфері оподаткування, можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні судові рішення про визнання правочинів, що укладені позивачем із зазначеним в акті перевірки контрагентом та контрагентами між собою, недійсними в судовому порядку.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 р. у справі № 812/6336/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 жовтня 2013 р. Ухвала в повному обсязі складена 14 жовтня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська