Ухвала

від 03.10.2013 по справі 827/1031/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1031/13-а

03.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход"- Демидович Юлія Миколаївна, довіреність № б/н від 01.04.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі- Головашкіна Олена Андріївна, довіреність № 184/9/10039 від 01.07.13

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В. ) від 05.07.13 у справі № 827/1031/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" (вул. Хрустальова, буд.173, кв.13, Севастополь,99055)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (вул. Кулакова, буд.37,Севастополь,99011)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 05.07.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м.Севастополі від 19 листопада 2012 року №0000320223 відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Восход».

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м.Севастополі від 19 листопада 2012 року №0000330223 та від 29 січня 2012 року №0000160223 відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Восход».

Вирішене питання щодо судових витрат.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.10.2013 року підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 03.10.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін, надавши відповідні заперечення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що у період з 22 жовтня 2012 р. до 26 жовтня 2012 року ДПІ у Ленінському районі ДУМ м.Севастополя провела позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Восход» з питань додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Комманд», фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Будівельна Компанія «Акрополь» за період 1 січня 2009 року до 31 березня 2012 року, про що складено акт позапланової документальної перевірки №84/22-1/22259520/7068/10 від 02 листопаду 2012 року.

Актом документальної позапланової виїзної перевірки від 02.11.2012 року №84/22-1/22259520/7068/10 встановлено порушення ТОВ «Восход» частини 1,5 статті 203, статей 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини укладені з постачальниками - ПП «Команд», ТОВ «БК «Акрополь», фірма «Капітель плюс» за період з 01.01.2009 року по 31 березня 2013 року порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено укладення угод без мети настання реальних наслідків, тобто фіктивного характеру.

Також встановлено порушення підпункту 7.4.5. пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон України № 168/97-ВР), пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (визначення податкового кредиту), що призвело до завищення податкового кредиту та до заниження податку на додану вартість.

Встановлено порушення підпункту 5.2.1. пункту 5.2, підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97-ВР (далі Закон №283), що призвело до заниження податку на прибуток.

На підставі акта позапланової виїзної документальної перевірки №84/22-1/22259520/7068/10 від 02 листопаду 2012 року ДПІ у Ленінському районі ДУМ м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.12 р. №0000320223 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість , яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем - 147798,30грн., за штрафними фінансовими санкціями - 14019,60 грн. та податкове повідомлення-рішення від 19.11.12 р.№0000330223 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у сумі 342065,40 грн., за штрафними санкціями - 56916,55 грн.

За результатом розгляду первинної скарги у порядку досудового урегулювання спору ДПС у м. Севастополі було змінене податкове повідомлення-рішення №0000330223, у частині збільшення обов'язку на суму штрафних санкцій, на підставі чого було винесено додаткове повідомлення-рішення №0000160223 від 29.01.2013 р.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно нарахував позивачеві грошові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки помилково дійшов висновку про нікчемність господарських операцій позивача з його контрагентами та як наслідок, безпідставно виніс податкові повідомлення-рішення щодо позивача, нарахувавши податкові зобов'язання та штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

До висновків про наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідач дійшов у зв'язку з тим, що визнав нікчемними правочини між ТОВ «Восход» та контрагентами ПП «Комманд», ТОВ «БК «Акрополь», фірма «Капітель плюс», оскільки документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що ТОВ «Восход» укладено договір купівлі-продажу від 05 січня 2011 року №54 з продавцем ПП «Комманд». Згідно умов договору, ПП «Комманд» зобов'язується передати у власність ТОВ «Восход» майно, а ТОВ «Восход» зобов'язується прийняти це майно та сплатити за нього. Відомості про майно: ТМЦ в асортименті.

У апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність доказів досягнення сторонами договору узгодженості щодо предмету поставок, що вказує на не підтвердження спрямованості намірів сторін на досягнення реальних результатів. У судовому засіданні позивач пояснив, що предмет договору без вказівки на конкретний товар є оправданим господарською практикою, тому як дає можливість замовляти будь-який товар зі всього асортименту, уникаючи переукладення договору. Крім того, товар переміщався автомобільним транспортом ТОВ «Восход», який є на балансі товариства. Факт використовування таких товарів у господарській діяльності відображений у типових формах КБ-2 (довідка про вартість виконаних робіт), КБ-3 (акти виконаних підрядних робіт) та відомостях ресурсів, які також відображують використання матеріалів у будівельній діяльності.

На підтвердження зазначеного до матеріалів справи позивачем були додані: рахунок - фактура №1327 від 29.12.10 р., видаткова накладна №2020 від 30.12.10 р., податкова накладна №2020 від 30.12.10 р., платіжне доручення №784 від 29.12.10 р., платіжне доручення №811 від 30.12.10 р., оборотна відомість за грудень по контрагенту, рахунок - фактура №11 від 05.01.11 р., видаткова накладна № 136 від 31.01.11 р., податкова накладна №136 від 31.01.11 р., платіжне поручення №61 від 31.01.11 р., оборотна відомість за січень по контрагенту, рахунок - фактура № 315 від 10.02.11 р., видаткова накладна №391 від 14.02.11 р., податкова накладна №67 від 14.02.11 р., платіжне поручення №84 від 11.02.11 р., оборотна відомість за лютий 2011 р. по контрагенту, рахунок - фактура №530 від 04.03.11 р., видаткова накладна №607 від 04.03.11 р., податкова накладна №31 від 04.03.11 р., платіжне доручення №153 від 04.03. 11 р., рахунок-фактура №571 від 22.03.11 р., видаткова накладна №679 від 29.03.11 р., податкова накладна №120 від 29.03.11 р., платіжне доручення №217 від 29.03.11 р., оборотна відомість за березень по контрагенту, рахунок - фактура №695 від 13.04.11 р., видаткова накладна №850 від 20.04.11 р., податкова накладна №103 від 14.04. 11 р., платіжне доручення №298 від 14.04.11 р., оборотна відомість за квітень 2011 р.

ТОВ «Восход» укладено договір підряду від 01.07.09 року №40-сп-0/593 з підрядником - ТОВ «Будівельна Компанія «Акрополь». Згідно умов договору, ТОВ «БК «Акрополь» зобов'язується виконати електромонтажні роботи на об'єкті Банківський Інститут УАБД НБУ у м.Севастополі. На підтвердження виконання договору надано: рахунок - фактуру №2040 от 16.10.09 р., акт виконаних робот №12/10-с1, форма КБ-3, податкова накладна №1709 від 27.10.09 р., платіжне доручення №883 від 16.10.09 р. Також до матеріалів справи надані документи на виконання договору, щодо замовника ТОВ «Восход» - ТОВ «Фрунзе-Стройіндустрія». Та апелянт звертає увагу суду, що акти виконаних робіт на адресу підрядника були підписані у жовтні 2009 року, а з основним замовником ще у вересні, та вважає що ця обставина є сумнівною. Відповідач пояснив, що оскільки увесь об'єм відповідальності за якість дій підрядника несе ТОВ «Восход», то є оправданим господарською практикою підписання актів виконаних робіт з виконавцем, тільки після прийняття та схвалення їх основним замовником.

Судом встановлено, що ТОВ «Восход» укладено договір підряду від 01.02.2010 р. №8/сп-0/150 з підрядником фірма «Капітель Плюс». Згідно умов договору, фірма «Капітель Плюс» забов`язується виконати роботи на об'єкті «Тимчасове посилення диспетчерської Балаклавської ділянки ДОФ БРУ». На підтвердження виконання договору надано: рахунок - фактуру №458 от 26.03.10 р., акт виконаних робот №12/3-с, форма КБ-3, податкова накладна №340 від 26.03.10 р. р., платіжне доручення №187 від 26.03.10 р.

ТОВ «Восход» укладено договір підряду від 25.08.10 р. №25/сп-0/697 з фірмою «Капітель Плюс». Згідно умов договору Фірма «Капітель Плюс» зобов'язується виконати роботи на об'єкті «Омега 2-а, 2 черга будівництва, корпус 17,осі 9-10». На підтвердження виконання договору надано: рахунок - фактуру №1895 от 30.09.10 р., акт виконаних робот №23/9, форма КБ-3, податкова накладна №1782 від 30.09.10 р., платіжне доручення №604 від 30.09.10 р.

ТОВ «Восход» укладено договір підряду від 18.11.10 р. №31/сп-0/915 з фірмою «Капітель Плюс». Згідно умов договору Фірма «Капітель Плюс» зобов'язується виконати роботи на об'єкті «Пансіонат по вул. Мраморна, 55 у Балаклаві». На підтвердження виконання договору надано: рахунок - фактуру №2576 от 17.12.10 р., акт виконаних робот №11/12, форма КБ-3, податкова накладна №2492 від 17.12.10 р., платіжне доручення №764 від 17.12.10 р.

ТОВ «Восход» укладено договір підряду від 16.02.11р. №18/188 з фірмою «Капітель Плюс». Згідно умов договору Фірма «Капітель Плюс» забов`язується виконати роботи на об'єкті «Реконструкція СК по вул.Брестська,21»». На підтвердження виконання договору надано: рахунок - фактуру №471 от 22.03.11 р., акт виконаних робот №4/3, форма КБ-3, податкова накладна №99 від 29.03.11 р., платіжне доручення №216 від 29.03.11 р. Також до матеріалів справи на підтвердження реальності зазначеної операції позивачем надано договір (та акти виконаних робіт) з замовником ТОВ «Восход» - ФК «Севастополь», який є підставою для укладення підрядної угоди. Апелянт звертає увагу, що договір з замовником укладений пізніше ніж з підрядником, та вбачає у цьому відсутність мети укладення договору. Відповідач у процесі слухання справи не заперечує про такий склад документів, та пояснює, що усна умова з заказником існувала раніше ніж була підписана угода, що підтверджується сторонами шляхом підписання актів виконаних робот.

ТОВ «Восход» укладено договір підряду від 16.05.11 р. №28/634 з фірмою «Капітель Плюс». Згідно умов договору Фірма «Капітель Плюс» забов`язується виконати електромонтажні та сантехнічні роботи на об'єкті «СК по вул.Брестська,21». На підтвердження виконання договору надано: рахунок - фактуру №845 от 16.06.11 р., акт виконаних робот №1/2006, акт виконаних робот №2/2406, форми КБ-3, податкова накладна №132 від 16.06.11 р., платіжне доручення №583 від 16.06.11 р.

Апелянт звертає увагу також на договір № 41/сп-01 укладений між ТОВ «Восход» та підрядником Фірмою «Капітель Плюс» від 06.08.09 р. предметом якого є електромонтажні роботи на об'єкті по вул. Вакуленчука, 20. Як вказує відповідач, ця угода була укладена позивачем на виконання договору з ТОВ «Тонус Плюс» та вбачає суперечливість у сумах вищевказаних правочинів, адже ціна договору з підрядником складає 107590,80 грн., тоді як з замовником - 30004.80 грн., де на думку апелянта відсутня економічна вигода правочину. Спростовуючи доводи відповідача, позивач вказує, що цей договір виходить за мережі строку давності встановленого статтею 102 ПКУ, та недоїмка за цим правочином не вставиться ТОВ «Восход», але надав пояснення суду, що договір з ТОВ «Тонус Плюс» не має ніякого відношення до підрядних робіт, які виконувалися фірмою «Капітель Плюс», адже ані предмет виконуваних робіт, ані дата укладення угоди з товариством «Тонус Плюс» від 05.05.2008 року не співпадають з роботами Фірми «Капітель Плюс». Цей договір помилково потрапив до матеріалів справи. Відповідач додав до матеріалів справи угоду у рамках якої укладався договір з фірмою «Капітель Плюс», а саме договір підряду з генпідрядником ТОВ «Ганза-Крим» від 16.01.09 р. №12/гк, додаткову угоду №1 від 01.04.09 р., довідку по формі КБ -2 про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року ( на 459,4824 грн.), акт виконаних робіт №10/7 за вересень 2009 року на цю суму, довідку по формі КБ -2 про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року (на 169,5624 грн.), акт виконаних робіт №2/9 за вересень 2009 року, та надано на огляд суду «робочий проект КЛ-6кВ для електропостачання торгового комплексу по вул. Вакуленчука, 20, замовлення №104/07-ес» замовник торговий комплекс ТОВ «Ален».

До кожного доданого у матеріали справи договору з контрагентами, ТОВ «Восход» надав угоди та акти виконаних робіт з своїми замовниками, на виконання яких і були укладені вищезазначені правочини.

Таким чином, реальність проведених господарських операцій підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

З матеріалів справи вбачається, що фіскальні чеки та платіжні доручення підтверджують перерахування коштів платника ТОВ «Восход» на рахунок контрагентів - отримувачів.

Вказані обставини свідчать про виникнення змін в структурі активів (майновому стані) та зобов'язань позивача.

Як вбачається з актів виконаних робіт, податкових накладних, видаткових накладних, які є в матеріалах справи, підтверджується здійснення господарської діяльності ТОВ «Восход».

На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість .

Колегією суддів та судом першої інстанції безперечно встановлено, що контрагенти позивача мали свідоцтва платників податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій та мали право виписувати податкові накладні.

Крім того, до матеріалів справи надана Ліцензія «Будівельна компанія «Акрополь» - «Будівельна діяльність» № 357488, строк дії якої з 15 серпня 2007 - 25 травня 2012 р. Відповідно до Постанови КМУ від 05.12.2007 року № 1396 «Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві» отримання ліцензія на діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури встановлює певні критерії та вимоги до підприємств, які мають намір отримати ліцензію, а саме наявність спеціального обладнання, працівників з відповідним фахом та інші, тобто підтверджує можливість виконання ТОВ «БК «Акрополь» зобов'язань по угодам.

Економічні види діяльності зазначених юридичних осіб відповідають виконаним роботам/наданим послугам по правочинам з ТОВ «Восход».

Відомості внесені до ЄДР є достовірними згідно припису статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755 - IV-ВР.

Отже, зазначене свідчить про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема укладеним відповідно до вимог чинного законодавства договором, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання господарських операцій, розрахунковими документами, доказами пов'язаності господарських операцій з власною господарською діяльністю позивача.

Перевіряючи правомірність висновків відповідача, викладених в акті перевірки, щодо позивача, колегія суддів вказує на таке.

Відповідно до положень 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Порядок формування податкового кредиту визначено також ( у відповідному періоді) статтею 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

За приписами норм Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, які мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Необхідною умовою для віднесення понесених при придбанні товарів (робіт, послуг) витрат та сплачених у ціні цих товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до складу витрат виробництва та податкового кредиту з податку на додану вартість є факт їх придбання з метою використання в господарській діяльності. Отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит з податку на додану вартість.

У свою чергу, відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Колегією суддів безперечно встановлено, що податкові накладні виписані платником ПДВ.

ДПІ у Ленінському районі ДУМ м. Севастополя було зроблено висновок про нікчемність правочинів ТОВ «Восход» з ПП «Комманд», ТОВ «БК «Акрополь», фірма «Капітель плюс» на підставі матеріалів звірки із вказаними підприємствами, у тому числі с посиланням на матеріали кримінальної справи № 69-0146, порушеної за фактами фіктивного підприємництва. Також, у апеляційній скарзі податковий орган посилається на пояснення Логвина О.Л. - керівника підприємства ПП «Комманд», які суд першої інстанції не прийняв до уваги.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Отже, без правової оцінки суду першої інстанції не залишилось те, що зміст статті 228 Цивільного кодексу України свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а фіктивне підприємництво з метою ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Ніяких доказів того, що кримінальну справу розглянуто судом та вирок суду в кримінальній справі набрав законної сили, представниками відповідача до суду не надано, тому твердження відповідача про нікчемність та недійсність правочинів між ТОВ «Восход» та Фірмою «Капітель Плюс», ПП «Комманд»», ТОВ «БК «Акрополь» на підставі того, що порушено кримінальну справу є необґрунтованим, оскільки на час проведення перевірки кримінальну справу не було розглянуто судом та не прийнято відповідне рішення.

Отже, сам факт порушення кримінальної справи відносно контрагентів позивача, якій був покладений в основу висновків податкової служби, викладених в акті перевірки не є безперечною підставою для визнання нікчемними усіх угод, укладених між суб'єктами господарських відносин, а тому висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства є передчасними.

Таким чином, на час проведення перевірки у відповідача були відсутні докази того, що позивач неправомірно сформував податковий кредит на підставі податкових накладних, копії яких є у матеріалах справи.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 05 липня 2013 року підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного Управління Міндоходів у м.Севастополі - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 05.07.2013 р. по справі №827/1031/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Суддя Т.М. Дудкіна