cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" жовтня 2013 р. Справа № 22/196
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.,
Кравчук Н.М.
при секретарі Олійник І.О.,
з участю представників:
від АКІБ «УкрСиббанк» - Репак В.В.
від ВАТ «Надія» - Чопик П.М.
від ВДВС Яворівського РУЮ - не з'явився
судовий експерт - Іляш В.В.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", вих.№30-42/788 від 27.08.2013 року
на ухвалу господарського суду Львівської області від 20.08.2013 року (суддя Мороз Н.В.), якою відмовлено в задоволенні скарг ПАТ "УкрСиббанк" на дії ВДВС Яворівського РУЮ
у справі № 22/196
за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" м. Харків
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Надія", смт. Немирів Львівської області
про стягнення 822153,73 грн.
в с т а н о в и в :
Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.08.2013 року по справі №22/196 відмовлено в задоволенні скарг ПАТ "УкрСиббанк" на дії ВДВС Яворівського РУЮ.
Суд в ухвалі посилаючись на норми ст.ст.6, 15, 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.4, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», беручи до уваги п.9.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал постанов господарських судів України», ст.121-2 ГПК України, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарг на дії ВДВС.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду першої інстанції, ПАТ «УкрСиббанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 20.08.2013 року по справі №22/196, скарги ПАТ «УкрСиббанк» задоволити, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на ч.5 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом 6-ти місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно та зазначає, що звіт про оцінку майна складено 28.11.2011 року, згідно якого вартість арештованого майна ВАТ «Надія» становить 691130 грн., і, що 19.03.2012 року державним виконавцем прийнято постанову щодо рецензування оцінки майна від 28.12.2011 року, проте, 15.05.2013 року на адресу ПАТ «УкрСиббанк» надійшло повідомлення ВДВС Яворівського РУЮ про нову оцінку арештованого майна ВАТ «Надія» , яка становить - 376637 грн., згідно висновку про оцінку №998 від 29.04.2013 року . Враховуючи наведене, апелянт звертає увагу, що підлягав рецензуванню висновок про оцінку від 28.11.2011 року. Разом з тим, вказує, що у висновку №988 судової будівельно-технічної експертизи вказано, що 20.03.2013 року на адресу Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від ВДВС Яворівського районного управління юстиції надійшла постанова від 19.03.2013 року про призначення експертизи , проте дата постанови - 19.03.2012 року . Разом з тим, посилається на те, що рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об'єкта оцінки, а також рецензент не повинен брати до уваги будь-яку додаткову інформацію про об'єкт оцінки або подібне майно, що виникла після дати складення звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна до дати підписання рецензії.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року по справі №22/196 прийнято апеляційну скаргу на вказану вище ухвалу, справу призначено до розгляду на 16.09.2013 року, зобов'язано ПАТ "УкрСиббанк" (скаржнику) - подати суду до 13.09.2013 року докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у порядку та розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір", оскільки останній при поданні апеляційної скарги сплатив лише - 114,70 грн. В судовому засіданні 16.09.2013 року представник скаржника подав суду докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги, а саме, платіжне доручення №0009234958 від 10.09.2013 року на суму 458,80 грн.
16.09.2013 року розгляд справи відкладено до 30.09.2013 року та викликано в судове засідання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Іляша В.В. для дачі пояснень щодо висновку №988 судової будівельно-технічної експертизи по примусовому виконанні виконавчого провадження №24741035 про стягнення з ВАТ "Фірми "Надія" боргу в сумі 830493 грн. 26 коп.
30.09.2013 року розгляд справи відкладено, повторно викликано в судове засідання судового експерта, зобов'язано останнього подати переписку щодо завдання ВДВС Яворівського РУЮ, а також зобов'язано ВДВС Яворівського РУЮ подати суду - матеріали виконавчого провадження щодо виконання наказу по справі №22/196 від 21.01.2011 року.
Представник скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 20.08.2013 року, вимоги скарг на дії ВДВС задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник ВДВС Яворівського РУЮ в судові засідання не з'являвся, витребувані судом документи (виконавче провадження) не подав.
Судовий експерт, якого викликано в судове засідання пояснив, що Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз рецензування звітів про оцінку не проводить . Крім того вказував, що рецензування звіту про оцінку майна не передбачає рецензування оцінки майна щодо ринкової вартості, а саме так стояло перед експертом питання у постанові державного виконавця. На запитання суду, коли надійшла постанова про призначення експертизи від 19.03.2012 року пояснив, що така надійшла у 2013 році. Поряд з цим, зазначав, що терміни проведення експертизи уточнювались із державним виконавцем.
Суд, заслухавши пояснення представників, присутніх в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2013 року від ПАТ «УкрСиббанк» (вих.№30-42/643 від 27.05.2013 року, арк. справи 6 - 12 т.3) до господарського суду Львівської області надійшла скарга на висновок №988 судової будівельно-технічної експертизи від 29.04.2013 року, призначеної в ході виконавчого провадження з виконання наказу по справі №22/196, в якій Банк просить:
- визнати висновок №988 судової будівельно-технічної експертизи від 29.04.2013 р. з приводу рецензування звіту про оцінку майна від 28.12.2011 р. експерта оцінювача Бакальця В.А. щодо ринкової вартості арештованого майна, яке перебуває в заставі банку, а саме будівлі виробничого корпусу літ. А-2 у Львівській області, Яворівський район, смт. Немирів, пл. Ринок, 8 таким, що не підлягає використанню з метою визначення ринкової вартості вищезазначеного майна для реалізації на прилюдних торгах;
- зобов'язати ВДВС Яворівського РУЮ винести постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, у відповідності до ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна для визначення вартості зазначеного арештованого майна.
25.06.2013 року ПАТ «УкрСиббанк» подано скаргу на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця (вих.№30-42/678 від 20.06.2013 року, арк. справи 81-88 т.3), в якій останній просить:
- визнати неправомірними та незаконними дії державного виконавця ВДВС Яворівського РУЮ з приводу направлення на адресу стягувача - ПАТ "Укрсиббанк" висновку №988 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Львівським НДІ судових експертиз та зазначення у ньому порядку оскарження;
- визнати неправомірними дії начальника ВДВС Яворівського РУЮ з приводу розгляду скарги ПАТ "Укрсиббанк" на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця; визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця щодо порядку та обов'язку призначення повторної оцінки майна в силу імперативних приписів ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження";
- скасувати процесуальну дію головного державного виконавця щодо направлення на адресу стягувача - ПАТ "Укрсиббанк" висновку №988 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Львівським НДІ судових експертиз на підставі неіснуючої постанови від 19.03.2013 р. про призначення будівельно-технічної експертизи та зазначення у ньому порядку оскарження;
- зобов'язання ВДВС Яворівського РУЮ винести постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, у відповідності до ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна для визначення вартості зазначеного арештованого майна;
- зобов'язати начальника ВДВС Яворівського РУЮ відсторонити головного державного виконавця Карпа Р.П. від ведення виконавчого провадження ВП№24741035.
Ухвалами господарського суду Львівської області від 31.05.2013р. та від 27.06.2013р. прийнято вказані вище скарги ПАТ «УкрСиббанк».
12.08.2013 року скаржником до господарського суду Львівської області подано уточнення до скарги від 27.05.2013 року (вих.№30-42/773 від 12.08.2013 року, арк. справи 133-134 т.3), в якому останній просить визнати недійсним висновок №988 судової будівельно-технічної експертизи від 29.04.2013 р. з приводу рецензування звіту про оцінку майна від 28.12.2011 р. експерта оцінювача Бакальця В.А. щодо ринкової вартості арештованого майна, яке перебуває в заставі банку, а саме будівлі виробничого корпусу, позначеною літ. А-2, що розташована за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Немирів, буд.8 пл. Ринок.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.08.2013р. об'єднано скарги для розгляду в одне провадження.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 04.03.2010 року по справі № 22/196, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2010 року, задоволено позовні вимоги Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", стягнено з ВАТ "Надія" заборгованість по кредитному договору в сумі 822153,73 грн., 8221,53 - державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
21.01.2011р. видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 04.03.2010р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2010р.
25.02.2011р. Відділом державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню наказу від 21.01.2011р у справі № 22/196. 29.04.2011 р. винесено постанови про арешт коштів на банківських рахунках боржника.
30.05.2011 р. органу ДВС надійшла ухвала господарського суду Львівської області від 26.04.2011 р. про відстрочку виконання наказу господарського суду на 6 місяців до 26.10.2011 р., у зв'язку із чим 01.06.2011 р. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, яке було поновлене постановою від 01.11.2011 р.
10.11.2011 року описано майно боржника, а саме, будівлю виробничого комплексу літ А-2 у Львівській області, Яворівський район, смт. Немирів, пл. Ринок, 8. 16.11.2011 р. постановою державного виконавця було призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Бакальця В.А. для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна для визначення вартості зазначеного арештованого майна, загальна площа якого визначена в 1491,05 кв.м. Звіт про оцінку вказаного майна №1442 датований 28.11.2011 р. та надійшов органу ДВС 24.02.2012 р., про що 01.03.2012 р. було скеровано повідомлення сторонам.
Згідно висновку оцінювача станом на 28.12.2011 р. вартість зазначеної будівлі становить 691130 грн.
З огляду на те, що ВАТ «Надія» (боржник) заперечило оцінку майна, державний виконавець з посиланням на ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" постановою від 19.03.2012 року призначає рецензування звіту від 28.12.2011 р. і визначає рецензентом Львівський НДІ судових експертиз. Із вказаної постанови вбачається, що на вирішення експерту поставлено завдання надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань рецензування оцінки майна експерта оцінювача Бакалець В.А. 28.12.2011 р. щодо ринкової вартості об'єкту оцінки - будівлі виробничого корпусу (літ. А-2) загальною площею 1518,7 кв.м., що перебуває у власності ВАТ "Надія" та знаходиться в смт. Немирів, пл. Ринок, 8.
ВДВС долучено до справи лист за вих.№09-67/3129 від 19.03.2012 року, адресований Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, в якому начальник ВДВС вказує про направлення на адресу НДІ постанови державного виконавця про призначення експерта від 19.03.2012 року, проте, доказів направлення вказаного листа суду не подано.
27.02.2013 року ВДВС Яворівського районного управління юстиції направлено судовому експерту Львівського НДІ судових експертиз - Іляшу В.В. лист за вих.№09-67/960 (арк. справи 67 т.3), в якому вказує про скерування висновку №1442 від 28.11.2011 року та звіту про вартість майна для виправлення загальної площі будівлі виробничого корпусу ВАТ фірма «Надія» на 1518,7 кв.м. за адресою смт.Немирів, пл..Ринок,8 по даних зареєстрованих в державного реєстратора.
Суду подано висновок №988 судової будівельно-технічної експертизи по примусовому виконанні виконавчого провадження №24741035 про стягнення з ВАТ «Фірма Надія» боргу 830493,26 грн., складений 29.04.2013 року , у якому вказано, що дійсна (ринкова) вартість будівлі виробничого корпусу (під. літ. «А-2», що перебуває у власності ВАТ «Надія» загальною площею 1518,7 м 2 смт.Немирів, пл..Ринок,8, Яворівського району Львівської області становить 376637 грн. У вказаному висновку експертною установою вказано, що 20.03.2013 року у Львівський НДІ судових експертиз з ВДВС Яворівського районного управління юстиції надійшла постанова від 19.03.2013 року за підписом державного виконавця Карпи Р.П. про призначення будівельно-технічної експертизи.
В матеріалах справи наявний також лист ВДВС (від 27.02.2013 року за вих.№09-67/960), адресований Львівському НДІСЕ, в якому ВДВС вказує про скерування висновку №1442 та звіту про вартість майна для виправлення загальної площі будівлі виробничого корпусу ВАТ «Фірма «Надія» на 1518,7 кв.м. за адресою смт.Немирів, пл..Ринок,8 по даних зареєстрованих в державного реєстратора (докази направлення такого листа до матеріалів справи не додано).
Згідно відтиску печатки ВДВС Яворівського району на супровідному листі Львівського НДІСЕ щодо направлення висновку №988 від 29.04.2013 року (арк. справи 68 т.3), вказаний висновок ВДВС отримано 13.05.2013 року за вх.№437/09-14.
ВДВС Яворівського РУЮ направлено стягувачу та боржнику листи від 13.05.2013 року із копією висновку, в яких зазначає розмір нової оцінки арештованого майна ВАТ «Надія».
Крім того, в матеріалах справи наявний лист ВДВС адресований ЛНДІСЕ (вих.№0967/2171 від 13.05.2013 року, арк. справи 73 т.3), в якому державний виконавець просить про виправлення описки у висновку №988 від 29.04.2013 року, а саме дати постанови - з 19.03.2013 року на дату 19.03.2012 року, проте, докази направлення такого в матеріалах справи відсутні.
07.06.2013 року постановою начальника ВДВС Яворівського районного управління юстиції відмовлено в задоволенні скарги ПАТ «УкрСиббанк» на дії головного державного виконавця Карпи Р.П. щодо примусового виконання наказу №22/196 господарського суду Львівської області від 21.01.2011 року.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.
Статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до п.9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Таким чином, господарський не наділений такими повноваженнями -в рамках розгляду скарги на дії чи бездіяльність посадових осіб ВДВС Яворівського РУЮ - як зобов'язувати посадових осіб вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Крім того, у ч.3 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам.
Враховуючи наведене вище вимоги скарги ПАТ «УкрСиббанк» щодо:
- зобов'язання ВДВС винести постанову про призначення експерта для надання висновку - звіту про оцінку,
- визнання неправомірними дії щодо направлення висновку №988 від 29.04.2013 року,
- визнання неправомірними дій начальника ВДВС з приводу розгляду скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця,
- скасування процесуальної дії державного виконавця щодо направлення на адресу стягувача висновку №988 від 29.04.2014 року,
- зобов'язання ВДВС винести постанову про призначення експерта для надання висновку - звіту про оцінку майна,
- зобов'язання начальника ВДВС відсторонити державного виконавця - Карпа Р.П. від ведення виконавчого провадження,
є необґрунтованими та задоволенню не підлягали.
Щодо вимог скаржника про визнання висновку експертизи №988 від 29.04.2013 року таким, що не підлягає використанню (в подальшому уточнено - про визнання висновку недійсним) та визнання неправомірною бездіяльність головного державного виконавця ВДВС Яворівського РУЮ Карпа Р.П. щодо порядку та обов'язку призначення повторної оцінки майна в силу імперативних приписів ч.5 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження», судом відзначено наступне:
Відповідно до ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
У пункті 9.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України - визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК.
У розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".
Слід зазначити, що Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз направлено господарському суду Львівської області лист від 20.06.2013 року лист (вх.№ господарського суду 27023/13 від 09.07.2013 року) (арк. справи 115-116 т.3), щодо надання пояснень на скаргу АТ «Укрсиббанк»(вих.№30/42/643 від 27.05.2013 року), в якому повторно зазначено , що 20.03.2013 року у Львівський НДІСЕ від ВДВС Яворівського району Львівської області надійшла постанова від 19.03.2013 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та, що на вирішення експерту поставлено завдання (дослівно): «надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань рецензування оцінки майна експерта оцінювача Бакалець В.А. 28.12.2011 р., щодо ринкової вартості об'єкту оцінки - будівлі виробничого корпусу (літ. А-2) загальною площею 1518,7 кв.м., що перебуває у власності ВАТ "Надія" та знаходиться в смт. Немирів, пл. Ринок, 8». ЛНДІ судових експертиз вказує, що з поставленого питання вбачається, що визначенню підлягала ринкова вартість будівлі виробничого корпусу та зазначає, що відповідно до ст.4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» діяльність судових експертів, пов'язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки цього майна. Інші положення цього Закону не поширюються на судових експертів. Рецензування звітів не регулюється Законом України «Про судову експертизу» ні іншими законодавчими актами щодо судово-експертної діяльності.
Згідно із п.4.1 Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.10.2011 року №1585/1, зазначено, що відповідно до положень ст.4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна полягає в його критичному розгляді та наданні висновків щодо його повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна в порядку, визначеному Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Таким чином ЛНДІ судових експертиз відзначено, що рецензування звіту про оцінку майна не передбачає рецензування оцінки майна щодо ринкової вартості, а саме так стояло перед експертом питання у постанові державного виконавця.
Отже, рецензування звіту про оцінку майна не передбачає рецензування оцінки майна щодо ринкової вартості , а саме так стояло перед експертом питання у постанові державного виконавця . Тому, по даному питанню після проведення необхідних досліджень відповідно до процесуального законодавства України, Закону України «Про судову експертизу» та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (у чинній редакції), експерт складає висновок експерта або висновок експертного дослідження.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем ВДВС Яворівського РУЮ постановою від 19.03.2012 року фактично безпідставно призначено нову експертизу щодо визначення вартості спірного майна, а не призначено рецензування звіту про оцінку майна від 28.12.2011 року (експерт оцінювач Бакалець В.А.).
Крім того, судом відзначено, що станом на дату складення експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз висновку - №988 від 29.04.2013 року, на виконання постанови ВДВС від 19.03.2012 року щодо рецензування звіту про оцінку майна від 28.12.2011 року, зазначений звіт втратив чинність, оскільки як уже зазначено вище, п.5 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
У статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з ч. 3 ст. 12 цього ж Закону акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Приписами статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Колегією суддів встановлено, що ПАТ «Укрсиббанк» фактично оскаржуються дії ВДВС Яворівського РУЮ, пов'язані з оцінкою майна боржника - ВАТ фірма «Надія», визначеною за результатами рецензування звіту про оцінку майна боржника, яке проведено відповідно до постанови головного державного виконавця ВДВС Яворівського РУЮ від 19.03.2012 року ВП №24741035 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області №22/196, виданого 21.01.2011 року, а з огляду на наведене вище такі дії слід визнати незаконними.
З огляду на наведене, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід скасувати частково, скарги ПАТ "УкрСиббанк" на дії ВДВС Яворівського РУЮ за вих.№30-42/643 від 27.05.2013 року та вих.№30-42/678 від 20.06.2013 року задоволити частково.
Поряд з цим, з ВАТ фірма «Надія» на користь ПАТ «УкрСиббанк» підлягають стягненню 163,86 грн. - в повернення витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.103 - 106 ГПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задоволити частково.
Ухвалу господарського суду Львівської області від 20.08.2013 року по справі №22/196 скасувати частково.
Скарги ПАТ "УкрСиббанк" на дії ВДВС Яворівського РУЮ за вих.№30-42/643 від 27.05.2013 року та вих.№30-42/678 від 20.06.2013 року задоволити частково.
Визнати незаконними дії ВДВС Яворівського РУЮ, пов'язані з оцінкою майна боржника - ВАТ фірма «Надія», визначеною за результатами рецензування звіту про оцінку майна боржника, яке проведено відповідно до постанови головного державного виконавця ВДВС Яворівського РУЮ від 19.03.2012 року ВП №24741035 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області №22/196, виданого 21.01.2011 року.
В іншій частині скарги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на дії ВДВС Яворівського РУЮ залишити без задоволення.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Надія» ( Львівська область, Яворівський район, смт.Немирів, пл. Ринок,8, код ЄДРПОУ 25224108) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (м.Харків, проспект Московський,60, код ЄДРПОУ 09807750) - 163,86 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Зварич О.В.
Кравчук Н.М.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2013 |
Оприлюднено | 16.10.2013 |
Номер документу | 34118650 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні