Постанова

від 15.10.2013 по справі 905/3874/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.10.2013 р. справа №905/3874/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І. за участю представників: від позивача: не прибув від відповідача:Косякова Д.І. за довіреністю б/н від 06.06.2013р. від третьої особиГлущенко Д.М. за довіреністю №602 від 23.09.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 05.08.2013р. по справі№905/3874/13 (суддя Бокова Ю.В.) за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Енергоресурс», м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація», м. Донецьк за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачапублічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк простягнення заборгованості за поставлений природний газ в сумі 16357,01грн., заборгованості по комісійній винагороді в сумі 201,08грн., пені в сумі 702,95грн., штрафу в розмірі 7% в сумі 1159,07грн., 3% річних в сумі 140,59грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Енергоресурс», м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація», м. Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлений природний газ в сумі 16357,01грн., заборгованості по комісійній винагороді в сумі 201,08грн., пені в сумі 702,95грн., штрафу в розмірі 7% в сумі 1159,07грн., 3% річних в сумі 140,59грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.08.2013р. позовні вимоги задоволені повністю.

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 05.08.2013р. не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та відмовити у задоволені позову.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неповне з'ясування обставин справи. В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що позивачем на підтвердження виконання зобов'язань не надані договір поставки природного газу та документи, що підтверджують виконання договору. Вважає, що предметом договору не є відносини між позивачем та відповідачем з поставки природного газу. Також, скаржник зазначає, що у зв'язку із відсутністю поставки природного газу у грудні відповідачем не підписувались акти прийому-передачі. Зазначає, що у відповідача виникає зобов'язання щодо сплати грошових коштів позивачу після виставлення рахунку та підписання відповідних актів. Апелянт стверджує, що довіреність на підписання актів виконаних робіт, видана Алексєєву Л.М. було скасовано.

Представник позивача у судове засідання не прибув, причини невиконання вимог суду не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання прибув, підтримав правову позицію, викладену в апеляційні скарзі, проти розгляду справи за відсутністю представника позивача не заперечував.

Представник третьої особи у судове засідання прибув, проти доводів апеляційної скарги заперечував, проти розгляду справи за відсутністю представника позивача не заперечував.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника позивача, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження у справі від 02.09.2013р. сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого статями 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

11.11.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстроймеханізація" (Комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Енергоресурс" (Комісіонер) укладено договір про постачання природного газу № ЕН01-0887/ДО (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого комітент доручає, а комісіонер бере на себе зобов'язання укласти за винагороду від свого імені та за рахунок комітента договори спрямовані на купівлю (поставку) в 2012 році природного газу.

Порядок та умови виконання комісійного доручення визначений розділом 3 договору.

Відповідно до пункту 3.4 Договору комісіонер зобов'язується укласти договори на придбавання газу на умовах оплати грошовими коштами та здійснення розрахунків в інших формах, що не суперечать чинному законодавству України.

Комітент або інша особа за комітента перераховує комісіонеру суму грошових коштів, необхідних для виконання останнім своїх договірних обов'язків з укладення договорів купівлі газу та суму комісійної винагороди (п. 3.5 Договору).

Згідно з пунктом 3.6 Договору перерахування комітентом або іншою особою за комітента комісіонеру грошових сум, необхідних для виконання останнім своїх договірних обов'язків з укладення договору купівлі газу та сум комісійної винагороди здійснюється або окремими платіжними дорученнями, або в одному платіжному дорученні з зазначенням цих сум окремими записами.

Комісіонер передає комітенту придбаний для нього газ в об'ємах, зазначених у п. п. 2.1. цього Договору, у газотранспортній системі України (п. 3.8 Договору).

Фактичні об'єми споживання газу підтверджуються трьохсторонніми актами приймання-передачі газу за участю комітента, комісіонера та відповідних газорозподільних та/або газотранспортних підприємств. Кількість та вартість газу, яка передається комісіонером комітенту у відповідному місяці оформлюється актами приймання-передачі газу ( п. п. 3.9 -3.10.Договору).

Пунктом 3.11 Договору визначено, що акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків за надані послуги та компенсацій витрат, понесених комісіонером у зв'язку з виконанням своїх договірних обов'язків. Не підписання(неповернення) відповідного акту прийому-передачі газу не є підставою для відмови комітента від здійснення розрахунків за спожитий газ та/або комісійну винагороду.

Комісійну винагороду та відшкодування витрат комісіонера сторони визначили в розділі 4 Договору.

Пунктом 5.1.1 Договору передбачено, що комітент зобов'язаний у порядку та строки передбачені Договором перерахувати комісіонеру грошові суми, необхідні для виконання останнім своїх договірних обов'язків з укладення договорів купівлі газу та суму комісійної винагороди. Оплата відповідних сум здійснюється комітентом на підставі рахунків або визначається самостійно, виходячи із запланованих об'ємів купівлі газу. Перерахування необхідних коштів на рахунок комісіонера здійснюється комітентом до 20 числа місяця, що передує місяцю купівлі газу в сумі 100% вартості комісійної винагороди.

Відповідно до пункту 5.1.10 Договору для забезпечення можливості виконання комісіонером свого обов'язку комітент зобов'язується укласти договори на транспортування природного газу по території України з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".

Згідно з пунктом 10.1. Договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2012 р., а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що предметом договору не врегульовані відносини між позивачем та відповідачем з поставки природного газу з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.1 договору комітент доручає, а комісіонер бере на себе зобов'язання укласти за винагороду від свого імені та за рахунок комітента договори спрямовані на купівлю (поставку) останньому в 2012 році природного газу (надалі - газ), що не є імпортованим на митну територію України.

Разом з цим, відповідно до пункту 2.1. договору комісіонер зобов'язується придбати для комітента у 2012 році природний газ, призначений для потреб споживачів України в об'ємах до 34,500 тис. куб.м.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивач виконав доручення на покупку природного газу у грудні 2012р. та відповідачу було поставлено 3906 куб. м. газу на загальну суму 16 776,32 грн.

Факт постачання природного газу відповідачу підтверджується наявним в матеріалах справи акту надання послуг по транспортуванню природного газу за грудень 2012 р. № 819-П від 31.12.2012 р.

Згідно вказаного акту позивачем у грудні 2012 р. поставлено відповідачу через газотранспортну систему публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" 3906 куб. м. газу.

Акт надання послуг по транспортуванню природного газу грудень 2012 р. № 819-П від 31.12.2012р. підписаний позивачем, відповідачем та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" без зауважень та скріплений печатками підприємств.

У судовому засіданні представник позивача не зміг спростувати в установленому порядку факт отримання природного газу у спірний період.

Апелянт в апеляційній скарзі заперечував проти підписання акту приймання-передачі об'ємів природного газу за грудень 2012р. № ЭН-0887ДО/12 від 31.12.2012р. повноважною особою товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстроймеханізація".

Проте, в матеріалах справи наявна довіреність від 03.01.2012р. строком дії до 31.12.2013р., якою товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстроймеханізація" уповноважує Алексєєва Леоніда Миколайовича на здійснення від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстроймеханізація" перед позивачем дій на виконання підписаного договору на поставку природного газу за регульованим тарифом, в тому числі на підписання актів приймання - передачі природного газу. Вказана довіреність видана відповідно до діючого законодавства, на момент підписання спірного акту була дійсною, тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що акт надання послуг по транспортуванню природного газу за грудень 2012 р. № 819-П від 31.12.2012р. підписаний та отриманий повноважною особою відповідача.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на скасування цієї довіреності на дату спірних відносин з огляду на наступне.

Згідно з статтею 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що довіреність належним чином підписана генеральним директором, який згідно пункту 15.1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстроймеханізація" є органом управління товариства та видана з дотриманням вимог статті 246 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі: закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

За приписами статті 249 Цивільного кодексу України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

За вимогами статті 248 Цивільного кодексу України припинення представництва за довіреністю передбачено, у тому числі, у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про господарські товариства» акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору.

Статтею 62 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

За змістом пункту 17.1 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстроймеханізація" виконавчим органом Товариства є Генеральний директор, який керує поточною діяльністю Товариства.

Відповідно до пункту 17.5 зазначеного Статуту Генеральний директор самостійно здійснює добір кадрів, визначає і затверджує штати, видає накази і розпорядження, обов'язкові для всіх робітників, заохочує робітників і накладає на них стягнення.

Отже, директор товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстроймеханізація" має повноваження щодо скасування довіреності. Проте в матеріалах справи відсутні докази фактичного скасування виданої довіреності (наказ, рішення, розпорядження тощо).

При цьому, лист на адресу Алексєєва Леоніда Миколайовича, яким його повідомлено про скасування довіреності є наслідковою дією скасування довіреності.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами пункту 10 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318 невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності. Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази скасування виданої довіреності або її повернення.

При таких обставинах, відповідач не довів належними та допустимими доказами неотримання 3906 куб. м. газу у грудні 2012 р. через газотранспортну систему публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз".

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на відсутність доказів направлення рахунків, оскільки відповідно до пункту 5.1.1 Договору від 11.11.2011р. № ЕН01-0887/ДО, оплата відповідних сум здійснюється комітентом на підставі рахунків або визначається самостійно, виходячи із запланованих об'ємів купівлі газу. Тобто суму, яка підлягає сплаті, відповідач міг визначити самостійно.

Пунктом 3.10 договору визначено, що кількість і вартість газу, яка передається комісіонером комітенту у відповідному місяці оформлюється актами приймання передачі газу, що за приписами пункту 3.11 договору є підставою для остаточних розрахунків за договором.

За вимогами пункту 3.11 договору, не підписання (неповернення) відповідного акту прийму-передачі газу не є підставою для відмови комітента від здійснення розрахунків за спожитий газ та/або комісійну винагороду.

Отже, не підписання відповідного акту приймання-передачі не звільняє відповідача від здійснення розрахунків за спожитий газ.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що позивачем доведено факт поставки відповідачу в грудні 2012 р. природного газу в об'ємі 3906 куб. м. на загальну суму 16 776,32 грн. Отже, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати за договором не виконав, послуги у повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість за поставлений природний газ у сумі 16 776,32 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений в грудні 2012 р. природний газ складає 16776,32 грн., а також обов'язок відповідача оплатити суму комісійної винагороди в розмірі 201,08 грн.

В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 16776,32 грн., тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 16776,32 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За приписами пунктів 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543-96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.1 Договору комісії № ЕР01-0887ДО від 11.11.2011р. передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг або прострочку в перерахуванні грошових коштів необхідних для придбання газу, укладання договорів купівлі-продажу на обумовлений обсяг газу, або невиконання своїх обов'язків, винна сторона сплачує на користь контрагента пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу або вартості невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу чи невиконання зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, статті 258 Цивільного кодексу України, тому сума пені 702,95 грн. за період з 11.01.2013 р. по 23.04.2013 р., підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Відповідно до пункту 6.1 договору, за прострочення понад 30 днів комітент додатково сплачує штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість стягнення з відповідача штрафу (7%) у сумі 1 159,07 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період прострочки колегія суддів вважає його обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 140,59 грн. за період з 11.01.2013 р. по 23.04.2013 р.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 05.08.2013р. у справі 905/3874/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 05.08.2013р. у справі №905/3874/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.08.2013р. у справі №905/3874/13 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано 6 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. Третій особі

4. У справу,

5. ДАГС,

6. ГСДО