Рішення

від 04.10.2013 по справі 922/2933/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2013 р.Справа № 922/2933/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Попович І.М.

судді: Інте Т.В. , Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта", м. Кременчук, Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-ремонтна компанія", смт. Високий, Харківська область про стягнення неустойки в розмірі 38564,30 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - не з'явився.

Представник відповідача - Ракута С.Г. (довіреність б/н від 30.07.2013р.); Бартєнєв Є.В. (директор - Витяг з ЄДРПОУ серії АЖ № 592560 від 15.05.2012р. за № 13784987).

ВСТАНОВИВ:

Позивач публічне акціонерне товариство "Укртранснафта", в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта", м. Кременчук Полтавської області, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-ремонтна компанія" неустойки в розмірі 38564,30 грн., нарахованої у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем умов Договору № 03/07-11 від 06.09.2011р. про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту кранів та клапанів (послуги з капітального ремонту запірної арматури). Судовий збір в сумі 1720,50 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2013р. (суддя Ольшанченко В.І.) порушено провадження у справі № 922/2933/13, розгляд справи призначено на 31.07.2013р. об 11:00 год.

У зв'язку з відпусткою судді Ольшанченка В.В., за розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області від 29.07.2013р. за № 850 було здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 922/2933/13 та призначено її до розгляду судді Кухар Н.М.

В судовому засіданні 31.07.2013 року оголошено перерву до 20.08.2013 року, з метою ознайомлення відповідача з відзивом на позовну заяву. Ухвалою господарського суду від 20.08.2013 року розгляд справи відкладено до 03.09.2013 року.

Відповідно розпорядження керівника апарату суду, у зв'язку з відпусткою судді Кухар Н.М., згідно приписів ч.3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою призначено для розгляду справи № 922/2933/13-г суддю Попович І.М., про що складено відповідний протокол повторного розподілу справи між суддями від 02 вересня 2013 року.

Ухвалою господарського суду від 03.09.2013 року, з метою надання сторонами документального підтвердження заявлених вимог та заперечень, розгляд справи відкладено до 18.09.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду Харківської області Усатого В.А. від 18.09.2013р., відповідно рішення зборів суддів від 06.01.2011 р. та беручи до уваги складність справи, для розгляду справи № 922/2933/13-г призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Попович І.М., судді Інте Т.В, Калініченко Н.В.

Ухвалою господарського суду від 18.09.2013 року з метою обгрунтування сторонами своєї позиції по суті спору та необхідності новому складу судової колегії ознайомитися з матеріалами справи розгляд справи відкладено до 02.10.2013 року. В судовому засіданні 02.10.2013 року оголошено перерву до 04.10.2013 року.

Представник позивача в судове засідання 04.10.2013 року не з'явився, через канцелярію суду подав заяву (вх. 6429 від 02.10.13 р.), в якій просив суд розгляд справи здійснити без його участі. В процесі розгляду справи позовні вимоги підтримував повністю та просив суд позов задовольнити, з підстав несвоєчасного виконання відповідачем умов Договору № 03/07-11 від 06.09.2011р. про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту кранів та клапанів (послуги з капітального ремонту запірної арматури). В поясненнях наданих до суду (вх.№30493 від 20.08.2013 року та вх. 33442 від 13.09.2013 р.) зазначає про надіслання ним відповідачеві претензії №1юр.-3779 щодо сплати згідно умов договору пені в розмірі 38 564,30 грн. та відсутність відповіді на претензію.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.10.2013 року проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві (вх.№27505 від 29.07.2013 року, вх.33519 від 13.09.2013 року), зокрема, обґрунтовував свої заперечення тим, що при отриманні ним запірної арматури (засувок) для проведення ремонту, останнім виявлена невідповідність якості та необхідному об'єму робіт заявленим позивачем у тендерній документації, на підставі якого укладався договір № 03/07-11, що на думку відповідача, вплинуло на строки виконання відповідачем робіт з капітального ремонту засувок та в зв'язку з чим, вважає нарахування позивачем пені необґрунтованим, оскільки прострочення виконання робіт за договором, на його думку, сталося з вини саме позивача. Також, відповідач вважає, що позивачем в порушення умов договору, в одноособовому порядку змінено умови договору щодо поетапного його виконання, шляхом перерахування попередньої оплати одночасно за всі три етапи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Укртранснафта", в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-ремонтна компанія" укладено договір №03/07-11 від 06.09.2011 року на загальну суму 51559,36 грн. Цей договір укладений з переможцем відкритих торгів на закупівлю "Послуг з технічного обслуговування і ремонту кранів та клапанів" (послуги з капітального ремонту запірної арматури) на підставі рішення комітету з конкурсних торгів ПАТ "Укртранснафта" у м. Кременчук.

12.09.2011 року за домовленістю сторін було укладено додаткову угоду № 1 до договору №03/07-11, згідно якої було зменшено загальну суму договору, що склала 511357,84 грн.

Як встановлено матеріалами справи, між сторонами у справі виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі Договору підряду в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

За приписами ч.1 ст.837, ч.1 ст.843, ч.1 ст.844 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

За умовами п.1.2. договору замовник (Позивач) доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати власними силами послуги з капітального ремонту засувок Ду1000 Ру7,5 МПа (2 одиниці), Ду700 Ру7,5 МПа (4 одиниці), Ду 500 Ру8,0 МПа (1 одиниці), Ду500 Ру 6,4 МПа (1 одниці), Ду 350 Ру 8,0 МПа, що є власністю замовника згідно з технічними вимогами на капітальний ремонт, що наведені у додатку №1 (арк. спр. 14-16 том 1), який є невід'ємною частиною даного рішення.

Відповідно п. 2.2. договору вартість послуг виконавця по цьому договору визначена з урахуванням всіх його витрат, включаючи вартість самої послуги, сплату всіх податків і зборів (обов'язкових платежів) інші витрати, які пов'язані з наданням цієї послуги, окрім витрат на транспортування засувок до (з ремонтних дільниць виконавця.

Згідно пункту 2.4. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 12.09.2011р.) виконання робіт з ремонту засувок та оплата за надані послуги здійснюється у наступному порядку:

- Перший етап: виконання капітального ремонту засувок Ду 1000 Ру 7,5 МПа, в кількості 2 одиниці. Вартість послуг першого етапу складає 158 200,68 грн..

- Другий етап: виконання капітального ремонту засувок Ду 700 Ру 7,5 МПа, в кількості 4 одиниці. Вартість послуг другого етапу складає 234 000,00 грн.

- Третій етап: виконання капітального ремонту засувок Ду 500 Ру 8,0 МПа, в кількості 1 одиниці, Ду 500 Ру6,4 МПа в кількості 1 одиниці, Ду 350 Ру 8,0 МПа, в кількості 1 одиниці. Вартість послуг третього етапу складає 119 157,16 грн..

Пунктом 1.3. договору передбачено, що засувки вказані у п.1.2. є власністю ПАТ "Укртранснафта", передача яких в ремонт та приймання їх з ремонту, оформлюється актом приймання-передачі, який складається на кожну засувку окремо та підписується сторонами.

Всі вищезазначені засувки були передані відповідачу шляхом складання актів приймання-передачі, підписаних належним чином представниками сторін без зауважень (арк. спр. 20-29).

Пунктом 2.5. договору передбачено, що оплата здійснюється замовником на поточний рахунок виконавця в наступному порядку:

- 40% від суми кожного етапу (авансування) - протягом тридцяти банківських днів з моменту своєчасного отримання замовником правильного оформленого рахунку.

- 60% від суми кожного етапу (остаточний розрахунок) - після надання послуг протягом 30-ти банківських днів з моменту своєчасного отримання правильно оформлених документів замовником (рахунку, актів приймання-здачі наданих послуг та податкової накладної).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем виставлені наступні рахунки на оплату:

- по першому етапу виставлено рахунок №2 від 26.01.2012 року на суму 158 200,68 грн. ( Т.1 а.с. 242).

В свою чергу, позивачем сплачено 40% авансу, згідно платіжного доручення №0000007901 від 28.02.2012 року в сумі 63 280,27 грн. (Т.1 а.с.26).,

- по другому етапу виставлено рахунок №3 від 26.01.2012 року на суму 234 000,00 грн., (Т.1 а.с.243).

В свою чергу, позивачем сплачено 40% авансу, згідно платіжного доручення №0000007894 від 28.02.2012 року в сумі 93 600,0 грн. (Т.1 а.с.27).

- по третьому етапу виставлено рахунок №10 від 03.04.2012 року на суму 119 157,16 грн.(Т.1 а.с244).

В свою чергу, позивачем сплачено 40% авансу, згідно платіжного доручення №0000017553 від 13.04.2012 року в сумі 47 662,86 грн. (Т.1 а.с.25).

На підставі означеного вище, колегія суддів констатує, що позивачем як замовником робіт, були виконані в повному обсязі зобов'язання передбачені п.2.5. договору щодо сплати авансу згідно виставлених відповідачем рахунків.

Відповідно п. 3.3 договору, строк надання послуг: до 31.12.2012 року, поетапне надання послуг здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту отримання виконавцем авансового платежу.

Тобто, сторони договору за власною домовленістю визначили строки виконання робіт за договором.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовується самим відповідачем, останній не виконав свої договірні зобов'язання щодо капітального ремонту запірної арматури по всіх трьох етапах в строк визначений умовами п.3.3. договору.

Згідно з переписки, яка міститься в матеріалах справи встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлялись листи №03/111-4234 від 25.05.2012 року та №03-4592 від 07.06.2012 року щодо необхідності виконання останнім своїх зобов'язань за договором, в яких, зокрема, позивач також, наголошував про можливість застосування ним по відношенню до відповідача в зв*язку з простроченням виконання зобов*язання штрафних санкцій.

З огляду на зазначене, відповідачем на адресу позивача було направлено гарантійного листа №12 від 28.05.2012 року, відповідно до якого останній гарантував виконання ремонтних робіт по першому та другому етапам до 10.06.2012 року, проте гарантійні зобов'язання відповідачем виконані не були. Крім того, відповідач листом №136 від 26.07.2012 року зобов'язався сплатити штрафні санкції передбачені умовами договору за прострочку виконання робіт, про те ці зобов'язання також не були виконані відповідачем.

Колегія суддів проаналізувавши матеріали справи констатує, що відповідачем своєчасно не були виконані роботи щодо капітального ремонту засувок за договором №03/07-11 від 06.09.2011 року, в зв*язку із чим вважає за необхідне зазначити, що строк виконання зобов'язання передбачений п.3.3. договору по першому етапу сплинув - 28.05.2013 року, по другому етапу сплинув 28.05.2013 року, по третьому етапу - 13.07.2012 року.

Згодом, відповідач завершив виконання робіт щодо капітального ремонту засувок, про що сторони на виконання п. 3.4 договору №03/07-11 від 06.09.2011 року підписали відповідні акти приймання - здачі виконаних робіт (наданих послуг), зокрема:

- по першому етапу - акт №2/12 приймання - здачі виконаних робіт від 27.12.2012 року;

- по другому етапу - акт №1/12 приймання - здачі виконаних робіт від 16.10.2012 року;

- по третьому етапу - акт №1/2 приймання - здачі виконаних робіт від 27.02.2013 року.

Позивач вважаючи, що з вини відповідача були порушені строки виконання робіт, що визначені п.3.3.договору, звернувся до суду з вимогою щодо стягнення неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п.5.1. договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення відповідного позову, виходячи з наступного.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Як вбачається з п. 3.3 договору, строк виконання робіт встановлено сторонами за домовленістю, відповідно до умов якого початок виконання робіт визначено з моменту отримання виконавцем авансового платежу, які здійснюються останнім протягом 90 календарних днів, внаслідок чого посилання відповідача про порушення позивачем умов договору щодо поетапного його виконання, шляхом перерахування попередньої оплати одночасно за всі три етапи, не приймається судом до уваги, з огляду на невідповідність такого посилання умовам договору.

Згідно вимогам статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 cт. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог ґрунтується на тому, що позивачем не дотримані умови договору в частині своєчасної передачі обладнання у ремонт та передачі обладнання, яке не відповідало тендерній документації, внаслідок чого наявне прострочення кредитора, що виключає вину відповідача та унеможливлює стягнення штрафних санкцій (пені).

Проаналізувавши в сукупності подані сторонами документи та матеріали, колегія суддів не може прийняти до уваги вказані заперечення відповідача з огляду на наступне.

Стаття 613 ЦК України встановлює, що якщо кредитор не вчинив дії до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов*язок, виконання зобов*язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Уточнення даної норми для відносин за договором підряду містить ст. 851 ЦК України, яка встановила, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Суду не надано доказів направлення підрядником замовнику будь-яких повідомлень щодо призупинення виконання робіт по незалежним від підрядника обставинам, зокрема обставинам, про які зазначав відповідач.

Крім того, останній не звертався до позивача з листами щодо неможливості виконання робіт у встановлений договором строк після прийняття відповідного обладнання в ремонт.

Сторонами договору у встановленому порядку не вносились зміни та доповнення до договору щодо продовження або перенесення строку виконання робіт.

Додаткова угода № 2 до договору № 03/07-11 від 06.09.2011 року, з якою відповідач звертався до позивача, останнім не підписана, тобто, сам факт звернення зі згадуваною додатковою угодою свідчить лише про намір відповідача змінити строки, який в дійсності не реалізувався.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів вжиття заходів задля вчасного виконання зобов*язань або вчасного попередження позивача про порушення строків виконання підрядних робіт із зазначенням причин такого порушення, які б доводили відсутність вини ТОВ "Харківська енерго- ремонтна компанія" а також, враховуючи, що початок спливу строку, протягом якого підрядник зобов*язався виконати роботи, безпосередньо за умовами договору не пов*язаний з датою передання позивачем обладнання в ремонт, в зв*язку з чим, не має правових підстав вважати відсутньою вину підрядника за порушення строків виконання договору № 03/07-11 від 06.09.2011 року, а тому, в силу приписів статей 530, 837, 846 ЦК України підрядник був зобов*язаний виконати прийняті на себе зобов*язання в строк, визначений договором.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня - це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З позовної заяви вбачається, що пеня нарахована позивачем на підставі п. 5.1 договору, яким визначено, що у випадку порушення своїх зобов*язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України. За невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань винна сторона виплачує іншій стороні неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення з суми, що прострочена.

Таким чином, суд приходить до висновку, що, оскільки фактично роботи виконані Підрядником та прийняті замовником по кожному з трьох етапів виконання робіт після спливу граничного строку їх виконання, що свідчить про порушення відповідачем зобов'язань у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, в зв*язку з чим, позивач має належні правові підстави для нарахування пені.

За розрахунком позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-ремонтна компанія" підлягає стягненню на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта" неустойки в сумі 38 564,30 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з наданим суду арифметичним нарахуванням пені на вказану суму, оскільки позивачем при нарахуванні відповідачу неустойки окремо за кожним етапом виконання робіт, включено до розрахунку дати фактичного підписання сторонами актів приймання - здачі виконаних робіт, зокрема, позивачем неправомірно включено дату по першому етапу - 27.12.2012 року, по другому етапу - 16.10.2012 року, по третьому етапу - 27.02.2013 року, тобто, дати, коли роботи були належним чином виконані та прийняті без зауважень позивачем, що протирічить вимогам діючого господарського та цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в частині нарахування неустойки на дні фактичного підписання актів приймання - здачі виконаних робіт, а саме 27.12.2012 року, 16.10.2012 року, 27.02.2013 року.

Враховуючи викладені обставини, господарським судом перевірено розрахунок нарахованої позивачем до стягнення неустойки в сумі 38 564,30 грн. за допомогою ІПС "Законодавство", який залучено судом до матеріалів справи та відповідно до якого сума неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача становить 38 362,35 грн..

На підставі наведеного, враховуючи наявність порушення з боку відповідача умов договору в частині строку виконання робіт, та з огляду на арифметичну невірність зробленого позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 38 362,35 грн., в іншій частині позовних щодо стягнення пені на суму 201,95 грн., колегія суддів відмовляє, як безпідставно нарахованій.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з вини якого виник спір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго- ремонтна компанія" (62459, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Високий, проспект Леніна, будинок 83/81, код 36429262) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Кутузова, буд.18/7, код 31570412) в особі Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта" (39605, Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, вулиця Перемоги, будинок 32/5, код 26113233) - неустойку в розмірі 38 362,35 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1711,49 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.10.2013 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Попович І.М. Калініченко Н.В. Інте Т.В.