Постанова

від 07.10.2013 по справі 914/2433/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа № 914/2433/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Краєвська М.В.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства "Данко" у формі товариства з обмеженою

відповідальністю, м. Львів б/н від 02.09.2013 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2013 року

у справі № 914/2433/13 (суддя Станько Л.Л.)

за позовом: Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі

Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Підприємства "Данко" у формі товариства з обмеженою

відповідальністю, м. Львів

про внесення змін до договору оренди землі від 11.04.2005р. за №Л-234

за участю представників сторін:

прокурор - Макогон Ю.І.(прокурор відділу Прокуратури Львівської області- посвідчення №020325 від 24.10.2012 року)

від позивача - Крумшин Н.М. (довіреність №1.7вих-23 від 04.02.2013 року)

від відповідача - Шнир О.Б. (довіреність б/н від 25.09.2013 року)

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2013р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Новосад Д.Ф., Михалюк О.В. апеляційну скаргу Підприємства "Данко" у формі товариства з обмеженою відповідальністю прийнято до провадження. У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Новосад Д.Ф., розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 року у склад судової колегії для розгляду справи №914/2433/13 замість судді Новосад Д.Ф. введено суддю Краєвську М.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.08.2013 року у справі № 914/2433/13 (суддя Станько Л.Л.) позов задоволено повністю; внесено зміни у договір оренди землі від 11.04.2005 року, який укладено між Львівською міською радою та Підприємством "Данко" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю і зареєстровано у Львівській міській раді 11.04.2005 року за №Л-234 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 31.05.2005 року за №04:05:438:01067 кн. 04-5, а саме: п. 5. викладено у такій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 785 448,9грн."; п. 9. викладено у такій редакції: "Орендна плата за землю вноситься Орендарем у формі та розмірі 83 563,47 грн. в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33215812700006 УДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 38007620, отримувач: міський бюджет для Личаківського району, код платежу 13050200 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним"; стягнуто з Підприємства "Данко" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в дохід державного бюджету 1147 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що у зв'язку із зміною нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, якою користується відповідач та на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" розмір орендної плати підлягає перегляду, у зв'язку з чим, суд вважав обґрунтованим вимоги позивача щодо внесення змін до договору оренди. При цьому, суд першої інстанції посилається на те, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Підприємство "Данко" у формі товариства з обмеженою відповідальністю оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 02.09.2013 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2013 року у справі № 914/2433/13 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та неправильно застосовані норми матеріального права, а також неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що рішення про надання земельної ділянки в оренду та укладення відповідного договору приймає Львівська міська рада виключно на пленарних засіданнях, а отже, рішення про внесення змін в такий договір, на думку апелянта, в тому числі, щодо підвищення орендної плати та зміни нормативно грошової оцінки землі, також повинно прийматися на пленарних засіданнях Львівської міської ради.

При цьому, скаржник зазначає, що Львівською міською радою не дотримана процедура внесення змін в Договір оренди землі, оскільки немає Ухвали Львівської міської ради про підвищення орендної плати за користування земельною ділянкою для підприємства «Данко» у формі ТзОВ та збільшення її нормативної грошової оцінки. Відтак, вважає, що зміна нормативно-грошової оцінки землі не може бути підставою для зміни розміру орендної плати в односторонньому порядку.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Львівська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, прийнятим на підставі всебічного повного і об'єктивного дослідження поданих доказів , висновки суду відповідають обставинам справи та їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим просить у її задоволенні відмовити.

В дане судове засідання прибули прокурор, представники позивача та відповідача, які підтримали доводи, викладені відповідно у апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, а також висловили свої доводи і міркування щодо питань, які виникли у ході судового засідання.

У судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду 07.10.2013р. представником відповідача Шнир О.Б. усно заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду відмовила у зв'язку з необґрунтованістю.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 16.08.2013р. у справі № 914/2433/13 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Підприємства "Данко" у формі товариства з обмеженою відповідальністю без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 11 квітня 2005 року між Львівською міською радою (Орендодавець) та Підприємством "Данко" у формі ТзОВ (Орендар) укладено Договір оренди землі (надалі - Договір) (а.с. 12-15), відповідно до умов якого, орендодавець на підставі діючого Положення «Про оренду земельних ділянок у м. Львові та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки» та ухвали Львівської міської ради № 2064 від 10 лютого 2005 року «Про користування підприємством «Данко» у формі ТзОВ земельною ділянкою на вул. Молочній, 15 у м. Львові» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Молочній, 15 для обслуговування складських приміщень.

Відповідно до п. 2. Договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер № 4610137200:08:009:0054, загальною площею 0,1135 га, у тому числі: під забудовою - 0,0611 га, під твердим покриттям - 0,0524 га.

Згідно з п. 5. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 491250,70грн.

Пунктом 8. Договору передбачено, що Договір укладено на 10 (десять) років до 10 лютого 2015 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

У відповідності до п. 9. Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 8 841,65 грн. в рік.

Згідно з п. 13. Договору розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України «Про оренду землі» та згідно з цим договором у разі:

· зміни умов господарювання, передбачених договором;

· зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

· погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

· в інших випадках, передбачених законом.

Даний Договір зареєстровано у Львівській міській раді 11.04.2005 року за № Л-234 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 31.05.2005 року за № 04:05:438:01067 кн. 04-5.

Поряд з цим, документальними доказами у справі встановлено, що 25 лютого 2008 року між Львівською міською радою (Орендодавець) та Підприємством "Данко" у формі ТзОВ (Орендар) укладено зміни до Договору оренди землі зареєстрованого у Львівській міській раді 11 квітня 2005 року за № Л-234 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 31 травня 2005 року за № 04:05:438:01067 кн. 04-5 (надалі - Зміни до Договору) (а.с. 16).

Водночас, вищевказаним документом внесено зміни до Договору оренди землі від 11.04.2005 року, зокрема:

· п. 5 викладено у наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 522 735,6 грн.

· п. 9 викладено у наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 15 682,07 грн. в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки

· п. 13 доповнено підпунктом: - зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Пунктом 2. Змін до Договору встановлено, що дані зміни є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Львівській міській раді 11.04.2005 року №Л-234 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 31.05.2005 року за № 04:05:438:01067 кн. 04-5, і вступають в силу після підписання та реєстрації у Львівській міській раді та державної реєстрації.

При цьому, вбачається, що Зміни до Договору зареєстровані у Львівській міській раді 25.02.2008р. за № Л-695, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Л-2 вчинено запис та зареєстровані у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.05.2008р. за № 04:08:438:00061 кн. 04-5.

З'ясуванням доказів у справі встановлено, що розмір орендної плати для вказаних Договору оренди землі та Змін до Договору оренди землі визначено на підставі грошової оцінки земель м. Львова, яка затверджена ухвалою Львівської міської ради № 210 від 29.04.1999 року "Про затвердження відкорегованої грошової оцінки земель м. Львова".

При цьому, відповідно до ухвали Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова", з 01.01.2011 року введено нову грошову оцінку земель м. Львова.

Крім цього, 26.07.2012 року Львівська міська рада прийняла ухвалу № 1675 «Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або наданні в оренду земельних ділянок у м. Львові».

Відповідно до п. 15.1. Ухвали № 1675 розмір орендної плати може бути змінено на вимогу орендодавця у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та у разі встановлення Верховною Радою України нових ставок земельного податку.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання скаржника на безпідставне врахування місцевим господарським судом рішень органів місцевого самоврядування, колегія суддів з урахуванням вищенаведеного аналізу діючого законодавства та положень Договору, вважає такі безпідставними.

Поряд з цим встановлено, що згідно з довідкою управління Держкомзему у м.Львові від 27.09.2012 року №40/3/694 (а.с. 19), нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки, яка перебуває в оренді Підприємства "Данко" у формі ТзОВ, станом на 2012 рік становить 2 454,14 грн.

При цьому, згідно з проведеним департаментом містобудування Львівської міської ради розрахунком розміру орендної плати для Підприємства "Данко" у формі ТзОВ (а.с. 18), нормативна грошова оцінка орендованої Підприємством "Данко" у формі ТзОВ земельної ділянки, станом на 27.09.2012 року, становить 2 785 448,9 грн., розмір орендної плати в рік, становить 83 563,47 грн.

У зв'язку з прийняттям вищевказаних документів, Львівською міською радою на адресу Підприємства "Данко" ТзОВ скеровано лист від 03.04.2013 року №2403-вих-465 (а.с. 20), у якому повідомлено про необхідність підписання додатків до договору та зміни зазначеного у договорі розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати.

Проте, відповіді на наведену пропозицію укласти додаткову угоду Львівська міська рада не отримала, при цьому, в матеріалах справи відсутні і суду не надані докази досягнення сторонами згоди щодо зміни орендної плати, а отже у позасудовому порядку сторони не досягли згоди щодо зміни умов договору.

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користуватися на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").

Судом встановлено та вбачається з документальних доказів у справі, що 11 квітня 2005 року між Львівською міською радою та Підприємством "Данко" у формі ТзОВ укладено Договір оренди землі, предметом якого являється земельна ділянка для обслуговування складських приміщень загальною площею 0,1135 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Молочна, 15.

Відповідно до п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Згідно з п. 14.1.125 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

При цьому, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років; а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в м. Львові, де розташована земельна ділянка кадастровий № 4610137200:08:009:0054, яка є об'єктом Договору оренди землі, до якого позивачем пропонується внести зміни, за яким нормативна грошова оцінка землі, становить 2 785 448,9 грн. та підтверджується проведеним департаментом містобудування Львівської міської ради розрахунком розміру орендної плати для Підприємства "Данко" у формі ТзОВ (а.с. 18).

Таким чином, розмір орендної плати складає 83 563,47 грн. в рік.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Відповідно до ч.3 даної статті, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п. 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 288.5., підпунктом 288.5.1 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2).

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Аналізуючи положення укладеного між сторонами Договору встановлено, що в п.13. Договору про оренду землі сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається один раз в рік, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміна коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Що відповідає волі сторін Договору та нормам діючого законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст. 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

При цьому, з матеріалів справи встановлено, що на даний момент ухвала Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" є чинною та у відповідності до вимог законодавства України підлягає обов'язковому застосуванню.

Крім цього, відповідно до п. 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та як уже зазначалось, Львівська міська рада зверталася до Відповідача з листом від 03.04.2013 року №2403-вих-465 (а.с. 20, реєстр відсилки рекомендованих листів Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин від 03.04.2013р. а.с. 28), у якому, в розумінні ст. 188 ГК України, повідомляла про необхідність підписання додатків до договору та зміни зазначеного у договорі розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати, проте, у позасудовому порядку досягти згоди, щодо зміни умов договору, сторонам не вдалося.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Одночасно колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. №15-рп-2002 (справа №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

При цьому, у постанові Верховного Суду України від 20.11.2012р. (справа №28/5005/640/2012) наголошується, що обрання певного способу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Відповідно до ч.1 ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Аналогічна правова позиція про те, що недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 ГК України не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача та вирішити спір в судовому порядку, викладено у постанові Вищого господарського суду України від 12 червня 2012 року у справі №17/5005/8502/2011 та у постанові Вищого господарського суду України від 10 квітня 2013 року у справі № 31/5005/4031/2012.

Таким чином, з врахуванням викладеного, колегія суддів вважає необгрунтованими твердження апелянта про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Львівською міською радою не дотримано процедури внесення змін в Договір оренди землі, та не приймалась Ухвала Львівською міською радою про підвищення орендної плати за земельну ділянку для Підприємства «Данко» у формі ТзОВ.

Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що в розумінні ст. 188 ГК України та ст. 651 ЦК України, передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

При цьому, зважаючи на те, що обов'язковою до виконання ухвалою Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009 року затверджено нову грошову оцінку землі та встановлено орендну плату у розмірі 3% від оцінки (що відповідає умовам п. 9. Договору), тому визначення нового розміру орендної плати (виходячи з нормативної грошової оцінки землі у розмірі 2 785 448,9 грн.) відповідає вимогам ст. 288 (п. 288.5) Податкового кодексу України. Отже, річний розмір орендної плати повинен складати 83 563,47 грн. Більше того, колегією суддів встановлено, що згідно змін до Договору оренди землі (а.с. 16), укладених між Львівською міською радою та Підприємством "Данко" у формі ТзОВ (які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб) вносилися зміни щодо нормативно грошової оцінки, а відповідно орендної плати за земельну ділянку.

З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства України, ухвали Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009 року та умов Договору, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для внесення змін до спірних пунктів договору від 11 квітня 2005 року, укладеного між Львівською міською радою та Підприємством "Данко" у формі ТзОВ щодо розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зміненої в установленому законом порядку, з метою приведення цього договору у відповідність до вимог законодавств та усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що ухвала Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" станом на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, набрала чинності та не скасована, відтак, місцевим судом правомірно задоволено позовні вимоги прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради та внесено зміни до договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2013р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2013р. у справі №914/2433/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Підприємства "Данко" у формі товариства з обмеженою відповідальністю б/н від 02.09.2013 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 11.10.2013р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Михалюк О.В.