Постанова

від 28.11.2013 по справі 914/2433/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 914/2433/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Добролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуПідприємства "Данко" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 07.10.13 у справі№ 914/2433/13 Господарського суду Львівської області за позовомПрокурора Личаківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради доПідприємства "Данко" у формі товариства з обмеженою відповідальністю провнесення змін до договору оренди землі

за участю представників сторін від:

прокурора : Сіромашенко Р.Л. (посв. № 020951).

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся з позовом до Підприємства "Данко" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про внесення змін до договору оренди землі № Л-234 від 11.04.05, укладеного між сторонами, шляхом викладення його умов в наступній редакції: пункт 7. "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 785 448,90 грн."; пункт 9. "Орендна плата за землю вноситься орендарем у формі та розмірі 83 563,47 грн. в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33215812700006 УДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 38007620, отримувач: міський бюджет для Личаківського району, код платежу 13050200 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним". Позовні вимоги обґрунтовані зміною розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки та зміною розміру річної орендної плати за землю. При цьому прокурор посилався на приписи статей 632, 651 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статей 14, 274, 288 Податкового кодексу України, статей 13, 18, 23 Закону України "Про оцінку земель", статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.08.13, ухваленим суддею Станько Л.Л., позов задоволено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для внесення змін до спірного договору у зв'язку із зміною розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки та необхідністю приведення договору у відповідність до вимог чинного законодавства. При цьому суд керувався приписами статті 651 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статей 274, 288 Податкового кодексу України, статей 5, 13, 18, 23 Закону України "Про оцінку земель", статей 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Львівський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Мельник Г.І. - головуючий, Краєвська М.В., Михалюк О.В., постановою від 07.10.13 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеним у справі судовими актами, Підприємство "Данко" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує про неврахування судами обставин щодо недотримання позивачем процедури внесення змін у договір оренди та відсутності рішення міської ради про зміну розміру орендної плати. Водночас вказує на помилковий висновок судів щодо наявності обов'язкової підстави для внесення змін у договір в частині розміру орендної плати у зв'язку із встановленням нової нормативної грошової оцінки землі. При цьому скаржник посилався на порушення судами приписів статті 651 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 30 Закону України "Про оренду землі", статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 34, 43, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення прокурора, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.04.05 між Львівською міською радою (орендодавець) та Підприємством "Данко" у формі ТОВ (орендар) укладено договір оренди землі, згідно з пунктами 1, 2 якого орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер №4610137200:08:009:0054, загальною площею 0,1135 га по вул. Молочній,15 у м. Львові для обслуговування складських приміщень. Згідно з пунктом 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 491 250,70 грн. Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 8 841,65 грн. в рік. Зазначений договір зареєстрований у Львівській міськраді 11.04.05 за № Л-234 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 31.05.05 за № 04:05:438:01067 кн. 04-5. Також судами встановлено, що ухвалою Львівської міської ради № 2712 від 18.06.09 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" з 01.01.11 введено нову грошову оцінку земель м. Львова. Відповідно до довідки управління Держкомзему у м. Львові № 40/3/694 від 27.09.12 нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки, яка перебуває в оренді Підприємства "Данко" у формі ТОВ, станом на 2012 рік становить 2 454,14 грн. Згідно з проведеним департаментом містобудування Львівської міськради розрахунком розміру орендної плати для Підприємства "Данко" у формі ТОВ, нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки, станом на 27.09.12, становить 2 785 448,90 грн., розмір орендної плати в рік, становить 83 563,47 грн. Листом № 2403-вих-465 від 03.04.13 Львівська міська рада повідомляла відповідача про необхідність укладення додаткової угоди до договору щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати, проте зміни до договору внесені не були, що і стало підставою для звернення прокурора з даним позовом. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги прокурора Личаківського району м. Львова, заявлені в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Підприємства "Данко" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про внесення змін до договору оренди землі від 11.04.05 в частині пунктів 5, 9 щодо зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та порядку сплати орендної плати на підставі чинного законодавства, з огляду на прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення. За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною 1 статті 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Як вбачається зі змісту договору та встановлено судами, відповідно до пункту 13 договору розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України "Про оренду землі" та згідно з цим договором у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. Судами під час розгляду справи було встановлено, що положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору. За таких обставин, висновок судів про наявність підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати ґрунтується на вимогах закону. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та стосуються оцінки доказів, яка знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і при вирішені спору суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Підприємства "Данко" у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.13 у справі № 914/2433/13 Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець