Рішення

від 02.10.2013 по справі 0915/874/12

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0915/874/12

Провадження № 2/352/42/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Лисецької селищної ради Тисменицького району, відділу Держземагентства у Тисменицькому районі Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, про скасування рішення селищної ради щодо затвердження акту узгодження меж земельної ділянки, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування рішення селищної ради щодо затвердження акту узгодження меж земельної ділянки, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.03.1999 року я є власником житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_1. Зазначене будинковолодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,05 га для будівництва та обслуговування будівель, яка передана останній згідно рішення Лисецької селищної ради від 22.09.2009 року. У позивача в користуванні перебувають також земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 0,05 га та 0,10 га, які розташовані по АДРЕСА_1, що стверджується із аналогічного рішення Лисецької селищної ради від 22.09.2009 року. Місце розташування земельних ділянок відображено також документально на викопіровці встановлення меж селищної ради, у зв'язку із чим вказані земельні ділянки надані позивачці у відповідності до вимог ст. 116 ЗК України на підставі рішення органу місцевого самоврядування. За користування земельними ділянками нею з 1987 року сплачувався земельний податок, що стверджується із квитанцій про його оплату. Однак, з осені 2010 року відповідачка ОСОБА_2 чинить їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою розміром 0,10 га, самовільно захопила ділянку, переорала ділянку та засадила, тому вона вимушена була звертатись з заявами до органу місцевого самоврядування з вимогою про відновлення меж між господарствами. 14.11.2011 року земельною комісією Лисецької селищної ради складено акт обстеження та розмежування земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства між позивачкою, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який 25.11.2011 року затверджений рішенням Лисецької селищної ради. Після ознайомлення з схемою розташування земельних ділянок виявилось, що земельна ділянка, яка перебувала в користуванні позивачки, самовільно захоплена відповідачкою ОСОБА_2 та передана їй, що є незаконно, так як жодного рішення про вилучення у позивачки та передачу відповідачці земельної ділянки орган місцевого самоврядування не приймав. Складання вищезазначеної схеми земельних ділянок та акту про їх обстеження і розмежування було формальним. Не враховано, що 19.12.1986 року рішенням Лисецької селищної ради вже проводився розподіл земельної ділянки між позивачкою, ОСОБА_6, ОСОБА_4, які користувалися вказаною земельною ділянкою саме в таких межах, а станом на 14.11.2011 року ОСОБА_4 померла, а суміжного користувача земельної ділянки на момент складання акту не встановлено. Крім цього, упущено те, що відповідачка проживає в м. Івано-Франківську, тому набути право на користування земельною ділянкою для особистого селянського господарства могла тільки за рішенням селищної ради. З листа Головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області їй стало відомо, що відповідачка ОСОБА_2 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2, на підставі рішення IV сесії 5 демократичного скликання Лисецької селищної ради від 13.10.2006 року, що призвело до порушень цивільних прав позивачки, оскільки земельні ділянки накладаються одна на одну.

Від відповідачки ОСОБА_2 надійшло письмове заперечення проти позову. Своє заперечення обґрунтовує тим, що твердження позивачки, що по АДРЕСА_1 перебуває три земельні ділянки, які передані їй у користування не відповідає дійсності, оскільки земельна ділянка площею 0,10 га відповідно до рішенням селищної ради від 22.09.2009 року знаходиться в урочищі Сніжна. Також, вказує на те, що спір щодо користування земельними ділянками виник ще 19.12.1986 року, коли рішенням Лисецької селищної ради вже проводився розподіл земельних ділянок між позивачкою, ОСОБА_6, ОСОБА_4 На вказане рішення посилається позивачки в своїй заяві. Крім цього, 25.06.1991 року рішенням виконкому районної ради народних депутатів № 122 спірна земельна ділянка площею 0,10 га по АДРЕСА_1 надана відповідачці ОСОБА_2 для будівництва житлового будинку. Тому позивачка пропустила строк позовної даності для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів. Додаткового з листа Головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області № 07-06-21/058 від 18.01.2012 року повідомлено, що 14.11.2011 року земельно-узгоджувальною комісією Лисецької селищної ради було проведено розподіл земельної ділянки між позивачкою та нею. Листом Головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області № 10-6-27/905 від 20.01.2012 року підтверджується, що вона розпоряджається та володіє земельною ділянкою площею 0,10 га по АДРЕСА_2 на підставі державного акту. В свою чергу, відповіддю Лисецької селищної ради № 52/2-26 від 24.04.2012 року на адвокатський запит проінформовано, що відсутні у селищній раді будь-які проекти відведення земельних ділянок наданих у власність ОСОБА_1

Представник відповідача Лисецької селищної ради Тисменицького району подав письмове заперечення проти позову, яке мотивоване тим, що позов є необґрунтованим та безпідставним, так як право користування земельними ділянками позивачки селищною радою не порушено, що підтверджується рішеннями селищної ради від 22.09.2009 року та від 25.11.2011року щодо виготовлення технічної документації на земельні ділянки та передачу земельних ділянок у розмірах і в площах. Згідно акту земельно-узгоджувальної комісії № 16 від 14.11.2011 року , який затверджений рішенням 7 сесії селищної ради від 25.11.2011 року, проведено в натурі розподіл спірних земельних ділянок між позивачкою, відповідачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_4, і встановлено, що право позивачки не порушено. Крім цього, до проведення розподілу земельних ділянок в натурі 14.11.2011 року, не проводилися будь-які розподіли земельних ділянок по АДРЕСА_1, а доручення земельної комісії провести розподіл землі згідно рішення виконавчого комітету Лисецької селищної ради народних депутатів від 19.12.1986 року № 86 «Про розгляд заяв громадян залишилось» не виконано. Також земельна ділянка площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_2 не відносилася до земель, які були надані позивачці, і на вказаній земельній ділянці відсутні будь-які об'єкти нерухомості останньої.

Позивачка та її адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві. Просили позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 та її адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні позов не визнали з підстав наведених в поданому письмовому запереченні. Просили в задоволенні позові відмовити.

Представник відповідача Лисецької селищної ради в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в поданому запереченні. Додатково суду пояснив, що згідно акту земельно-узгоджувальної комісії від 19.02.2013 року встановлено, що між спірними земельними ділянками встановлено металеві стержні, і жодних споруд позивачки на земельній ділянці відповідачки ОСОБА_2 немає. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача відділу Держземагентства у Тисменицькому районі у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наданих в судовому засіданні пояснень сторін, а також наявних в матеріалах справи доказів між сторонами виник спір з приводу використання та розпорядження суміжними земельними ділянками по АДРЕСА_1, зокрема позивачка вважає, що відповідачка ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку, частина якої перебуває у її законному користуванні та на якій знаходяться належні їй об'єкти нерухомості.

Встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.03.1999 року на праві власності належить будинковолодіння АДРЕСА_1.

Рішеннями Лисецької селищної ради від 22.09.2009 року уточнено рішення Лисецької селищної ради від 05.03.1999 року в частині визначення площ земельних ділянок, і передано позивачці у власність: земельну ділянку площею 0,05 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства в смт Лисець урочище Сніжна; земельну ділянку площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1.

Згідно копії листа С-23/04-22 від 18.06.2012 року, копії рішення Лисецької селищної ради № 86 від 19.12.1986 року доручено позивачці з іншими суміжними землекористувачами провести розподіл земельних ділянок, проте рішення не було виконано.

Встановлено, що згідно акту виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель, відповідачці ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва індивідуального жилого будинку та господарських споруд в смт. Лисець поряд із земельною ділянкою Пиндус. Зазначена земельна ділянка площею, кадастровий номер 2625855600:02:002:0217, передана останній у власність рішенням Лисецької селищної ради Тисменицького району від 13.10.2006 року.

На вказаній земельній ділянці знаходиться будинковолодіння АДРЕСА_3, що належить відповідачці ОСОБА_2 на праві власності, що стверджується із наявної в матеріалах справи копії витягу про державну реєстрацію прав № 30732488 від 25.07.2011 року, копії свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.07.1011 року.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатись своєю власністю. При цьому власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається із копії листа управління Держкомзему у Тисменицькому районі № 07-06-21/058 від 18.01.2012 року, листа Головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області № 10-6-27/905 від 20.01.2012 року, листа Лисецької селищної ради № 52/2-26 від 24.04.2012 року позивачка отримала дозвіл на виготовлення технічної документації на земельні ділянки, однак належним чином не виготовила технічну документацію на земельні ділянки, а також не отримала Державного акту на земельні ділянки.

Згідно копії рішення Лисецької селищної ради Тисменицького району від 25.11.2011 року, копії акту № 16 земельно-узгоджувальної комісії від 14.11.2011 року, акту земельно-узгоджувальної комісії від 19.02.2013 року між земельними ділянками не вбачається, що права позивачки порушено, зокрема будь-яких споруд позивачки на земельній ділянці відповідачки ОСОБА_2 немає.

Відповідно до вимог ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З урахуванням наведеного, право користування земельними ділянками у позивачки не порушено, оскільки остання звернулася в суд передчасно, не набувши належним чином право власності чи право користування земельними ділянками.

Таким чином, здобутими по справі доказами, стверджується, що позов є безпідставним та необґрунтованим, тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 12, 103, 116, 125, 141, 152 ЗК України, ст.ст. 11, 16, 319, 321, 381 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 213- 215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Лисецької селищної ради Тисменицького району, відділу Держземагентства у Тисменицькому районі Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування рішення селищної ради щодо затвердження акту узгодження меж земельної ділянки, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку відмовити у зв'язку із безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий Струтинський Р.Р.