Постанова

від 10.10.2013 по справі 912/750/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2013 року Справа № 912/750/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)

суддів - Верхогляд Т.А., Білецької Л.М.

при секретарі - Мацекос І.М.

за участю представників

позивача не з'явились

відповідача не з'явились

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 12 червня 2013 року у справі № 912/750/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кіровоград, м. Кіровоград

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 793 064,73 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кіровограді звернулося до господарського суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення з відповідача, як з поручителя, 793 064,73 грн. заборгованості за кредитним договором на умовах овердрафту №22 від 27.07.2010р. укладеним між позивачем та приватною фірмою "Роман".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2013 року у справі № 912/750/13 (суддя Коротченко Л.С.) позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.

Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що позичальником (приватною фірмою «Роман») були порушені умови кредитного договору та не виконані зобов'язання за вказаним договором щодо повернення суми кредиту; внаслідок невиконання умов кредитного договору позичальником сума заборгованості за кредитом підлягає стягненню з поручителя за кредитним договором, яким являється відповідач.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного суду з скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в позові. При цьому скаржник послався на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. Скаржник вказує на те, що суд при вирішені справи не надав оцінки договору поруки, не дослідив обсяг відповідальності поручителя та не перевірив наявність правових підстав для стягнення боргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та просить залишити рішення господарського суду без змін.

Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, однак, наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції не скористалися.

Враховуючи те, що наявні в справі документи дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 27.07.2010р. між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (Банк) та приватною фірмою "Роман" (Позичальник) було укладено кредитний договір про надання кредиту на умовах овердрафту №22, згідно умов якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування шляхом оплати з поточного рахунку Позичальника, відкритого в Банку, платіжних документів Позичальника на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, але в межах визначеного цим Договором ліміту овердрафту, Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит.

Кредит надано під 22% річних в валюті, в якій надано овердрафт та терміном до 15.07.2011р.

З метою забезпечення виконання приватною фірмою "Роман" (позичальник) своїх зобов'язань за кредитним договором 27.07.2010р. між банком та відповідачем був укладений договір поруки за № 39, відповідно до умов якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Поручитель) зобов'язався перед кредитором відповідати за погашення заборгованості позичальника за кредитним договором на засадах солідарного боржника.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приватною фірмою «Роман» не були дотримані умови кредитного договору та не були виконані зобов'язання по поверненню кредитної заборгованості.

В примусовому порядку (на підставі рішень господарського суду у справах № 5013/162/12 від 28.04.2012р., №5013/1902/11 від 23.05.2012р.) кредитна заборгованість, нараховані відсотки за користування кредитом та пеня приватною фірмою «Роман» також повернуті не були.

У зв'язку з неможливістю виконання рішень господарського суду про стягнення суми заборгованості з боржника - приватної фірми «Роман» (позичальника за кредитним договором) у повному обсязі, позивач з письмовою вимогою про повернення кредитної заборгованості звернувся до відповідача (поручителя приватної фірми «Роман»).

Враховуючи, що у визначений договором строк поручителем не виконано вимоги банку, з вимогою про стягнення суми заборгованості з відповідними відсотками та пенею з поручителя - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, позивач звернувся до господарського суду. Рішенням господарського суду вимоги позивача задоволені у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду щодо задоволення позовних вимог.

Згідно умов договору поруки (п.1.3), укладеному між позивачем та відповідачем, ФОП ОСОБА_1 зобов'язується перед банком відповідати за погашення заборгованості приватною фірмою "Роман" за кредитним договором на засадах солідарного боржника.

Умовами договору поруки (розділ 2) встановлено, що відповідач, у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов'язань за договором по сплаті кредитору

- заборгованості по кредиту наданому на умовах овердрафту відповідно до умов кредитного

договору (кінцевий термін погашення кредиту на умовах овердрафту, до якого має бути повністю

погашений кредит - 15.07.2011р.);

- процентів, нарахованих за користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 22%річних (у тому числі, у разі прострочення виконання зобов'язання по поверненню кредиту - процентів за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 44%річних - для кредиту, наданого відповідно до кредитного договору);

- щомісячної комісійної винагороди за управління кредитними коштами в розмірі 0,01% від дебетового обороту понад кредитовий залишок;

- неустойки (штрафу, пені);

- збитків завданих кредиторові;

зобов'язується виконати зобов'язання по сплаті вказаних вище і несплачених Позичальником сум Кредитору.

Як вбачається, обсяг відповідальності відповідача визначений вказаною умовою договору поруки.

Згідно п. 5.6 Договору поруки збільшення обсягу відповідальності Поручителя та перевод на іншого боржника боргу за цим Договором відбувається виключно за взаємною згодою сторін договору.

Як правильно встановлено судом, починаючи з 01.09.2010 р. позичальнику у визначеному договором порядку було встановлено процентну ставку за користування кредитом на рівні 25% річних та в розмірі 47% річних за неправомірне користування кредитом, у зв'язку з тим, що 13.08.2010 р. позичальником було укладено кредитний договір з публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" без письмової на це згоди з боку кредитора.

Згідно з параграфом 3 Глави 49 ЦК України порука є видом забезпечення виконання зобов'язання, зокрема кредитного договору.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання; підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із приписів ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 статті 555 ЦК).

Частиною 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Кредитор вправі вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо у відповідності до положень ч. 1 ст. 543 ЦК України. Відтак вимоги позивача до відповідача, як поручителя, відповідають приписам чинного законодавства та являються правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно із листом Верховного суду України від 07.10.2010 р. «Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки)», обставини, за яких припиняється порука, чітко визначені у статті 559 ЦК України.

Пунктом 2.3 кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення кредиту на умовах овердрафту, до якого має бути повністю погашений кредит по цьому договору - 15 липня 2011 року. Отже, строк виконання зобов'язання за кредитним договором закінчився 15.07.2011р.

Відповідно до п. 5.4 договору поруки строк дії договору поруки встановлений з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і до повного погашення зобов'язання за кредитним договором, в забезпечення якого надано поручительство, а також договорів про внесення змін до нього.

За таких обставин у позивача виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 16 липня 2011 року, протягом наступних шести місяців, тобто, до 16 січня 2012 року.

Як вбачається зі змісту позову та рішення суду, таку вимогу до поручителя позивач пред'явив лише 31 травня 2012 р. та 11 квітня 2013 р., тобто, вже після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку.

Згідно із ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами .

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст. 251 та ч.2 ст.252 ЦК України).

З Договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію протягом строку дії Основного договору не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18.07.2012р. № 6-78цс12, від 21.05.2012р. № 6-48цс 11, від 23.05.2012р. № 6-33цс 12.

Таким чином, поруку за спірним договором слід вважати припиненою з 15.07.2011 року, позивач не скористався своїм правом на пред'явлення вимоги до поручителя в установлений чинним законодавством 6-ти місячний строк, відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З огляду на не відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про його скасування є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються до уваги з огляду на вищевикладене.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 12 червня 2013 року у справі № 912/750/13 скасувати.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді Т.А.Верхогляд

Л.М.Білецька