ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
про відмову в забезпеченні позову
12 вересня 2013 р.Справа № 801/7252/13-а
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Дубініної А.В., представників сторін
від позивача - Решитов Е.М.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову у адміністративній справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" до Управління Укртрансінспекція в АР Крим
про визнання протиправними та скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" до Управління Укртрансінспекція в АР Крим про визнання протиправними та скасування постанов про застосування фінансових санкцій 17.06.2013 р. № 010165 від 17.06.2013 р. № 010159від 17.06.2013 р. № 010160 від 17.06.2013 р. № 010161 від 17.06.2013 р. № 010163 від 17.06.2013 р. № 010158 від 17.06.2013 р. №010155 від 17.06.2013 р. № 010156 від 17.06.2013 р. № 010154 від 01.07.2013 р. № 010179 від 17.06.2013 р. № 010157 від 08.07.2013 р. № 010188 від 17.06.2013 р. № 010162 від 17.06.2013 р. № 010166 від 08.07.2013 р. № 010183 від 15.07.2013 р. № 010216 від 15.07.2013 р. № 010217.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні постанови прийняти з порушенням норм матеріального права, за відсутністю порушень з боку позивача вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».
У судовому засіданні 12.09.2013 представником позивача заявлене клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанов про застосування фінансових санкцій від 17.06.2013 р. № 010165 від 17.06.2013 р. № 010159від 17.06.2013 р. № 010160 від 17.06.2013 р. № 010161 від 17.06.2013 р. № 010163 від 17.06.2013 р. № 010158 від 17.06.2013 р. №010155 від 17.06.2013 р. № 010156 від 17.06.2013 р. № 010154 від 01.07.2013 р. № 010179 від 17.06.2013 р. № 010157 від 08.07.2013 р. № 010188 від 17.06.2013 р. № 010162 від 17.06.2013 р. № 010166 від 08.07.2013 р. № 010183 від 15.07.2013 р. № 010216 від 15.07.2013 р. № 010217 до вступу постанови по справі у закону силу; заборони Державній виконавчий службі здійснювати будь-які заходи щодо стягнення у примусовому порядку фінансових санкцій, які є предметом розгляду по справі № 801/7252/13-а.
Вказане клопотання вмотивовано тим, що невжиття таких заходів може спричинити негативні наслідки для позивача, оскільки спірні постанови є виконавчими документами, примусове виконання яких передбачає арешт банківських рахунків позивача, що в свою чергу спричинить негативні наслідки для господарської діяльності позивача. При цьому оскарження вказаних постанов в судовому порядку не передбачає зупинення виконавчого провадження відповідно до вимог КАС України.
Представник позивач у судовому засідання наполягав на задоволенні клопотання з підстав, викладених у ньому.
Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Вивчивши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Зі змісту наведеної норми слідує, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Способом забезпечення позову процесуальний закон визначає зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень або заборону вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. При цьому спосіб забезпечення позову має бути співрозмірним заявленим позовним вимогам та має бути пов'язаним з предметом позову.
Таким чином, аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача для створення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України.
В свою чергу небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
В розумінні наведеної норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та такі заходи не можуть вирішувати спірні відносини по суті.
Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є визнання протиправними та скасування постанов про застосування фінансових санкцій, а відтак забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень є фактично вирішенням спірних правовідносин по суті на період розгляду справи, що є недопустимим при застосуванні правового інституту забезпечення позову.
При цьому встановити під час вирішення питання щодо забезпечення позову очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення без з'ясування всіх обставин у справи та розгляду справи по суті не вбачається можливим.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Вивчивши клопотання позивача та документи по справі, суд дійшов висновку, що фактично заявленим клопотанням позивач просить суд зупинити виконавче провадження.
Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, а також право державного виконавця зупинити виконавче провадження встановлені ст.ст. 37, 38 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, забезпечуючи позов шляхом зупинення виконавчого провадження, суд фактично виконує функції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань примусового виконання рішень, на підставі виконавчих документів, що не є функцією суду.
Отже, забезпечуючи зазначений адміністративний позов, в такий спосіб суд виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.
Крім того, суд наголошує, що, виходячи з конструкції диспозиції ст. 117 КАС України, вжиття заходів забезпечення позову можливо щодо суб'єкту владних повноважень, який є учасником спору та спірних правовідносин. Між тим, орган Державної виконавчої служби не є учасником процесу та спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем.
За таких обставин суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Разом з цим суд вважає за необхідне повідомити, що у разі надання обґрунтування існування очевидної небезпеки настання, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, негативних наслідків для позивача, він має право звернутись з відповідним клопотанням до суду, оформивши його згідно з вимогами ст. 117 КАС України.
Під час судового засідання, яке відбулось 12.09.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини ухвали. Відповідно до ст. 163 КАСУ ухвала складена у повному обсязі 16.09.2013.
На підставі викладеного, керуючись ст.117,118,160,165 КАСУ, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Тоскіна Г.Л.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2013 |
Оприлюднено | 16.10.2013 |
Номер документу | 34125799 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Тоскіна Г.Л.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Тоскіна Г.Л.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Тоскіна Г.Л.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Тоскіна Г.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні