Рішення

від 16.10.2013 по справі 235/2305/13-ц

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/235/1844/13

Справа 235/4241/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Філь О.Є.

при секретарі Колосовій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СПД ФЛП ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство фінансових рішень», третя особа Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 18.04.2013 року звернулася до суду із позовом до СПД ФЛП ОСОБА_2, ТОВ «Агенство фінансових рішень» про захист прав споживачів, вказавши на підтвердження своїх вимог, що 22.03.2011 року між нею та СПД ФЛП ОСОБА_2 було укладено договір № 1а031119ИП (надалі договір -1) про надання послуг, яких саме їй до теперішнього часу не зрозуміло. Це підтверджується копією договору № 1а031119ИП. Згідно п. 1.1 відповідач ОСОБА_2 приймав зобов'язання надати інформацію, консультації та інші незрозумілі послуги по участі в програмі «Про кредит», яка не є предметом договору та не має ніякого відношення до виконання вказаного договору-1.

Згідно п. 1.2 договору-1 ОСОБА_2 зобов»язалась виконати всі дії, що вказані у п.1.1 договору-1, та тільки після цього оформити договір № 1а031119 від 22.03.2011р. (надалі договір-2) та доповнення до нього між замовником (позивачем) та адміністратором і координатором Програми «Про кредит». Необхідно звернути увагу, що програма «Про кредит» не має ніякого відношення до виконання договору -1. А Адміністратор та координатор не є сторонами за договором-1. А тому що є предметом договору-1 і в чому полягає послуга до теперішнього часу не ясно.

В цей же день 22.03.2011 року ОСОБА_2 видала направлення на оплату реєстраційного внеску за договором-2 на рахунок відповідача ОСОБА_2 Це підтверджується копією направлення на оплату реєстраційного внеску.

В цей же день було сплачено 5000 грн. на рахунок ОСОБА_2 та 50 грн. банківська комісія, що підтверджується копією квитанції 12481,938 та 12491,938,2 від 22.03.2011р.

В результаті укладення з позивачем договору-1 вона не отримала ніяких послуг, одна сплатила на рахунок відповідача ОСОБА_2 який-то реєстраційний внесок невідомої програми. Вона втратила 5050,00 грн.

Згідно договору-2 позивачу надавалася фінансова послуга, що направлена на придбання товару, позначеного у Додатку 1 до договору-2 на умовах програми «Про кредит».

Згідно Додатку до договору-2 позивач мала намір придбати товар згідно накладної, який саме - до теперішнього часу невідомо.

Згідно ст..3 договору-2 сторони можуть розірвати договір-2. Зі своєї сторони про свій намір розірвати договір-2 позивач повідомила відповідача ТОВ «Агенство фінансових рішень» заявою від 03.03.2012 року. 24.12.2012 року про це був повідомлений відповідач ОСОБА_2 Після цього позивачу зателефонували та запропонували надати реквізити для переказу грошей, які відповідач ТОВ «Агенство фінансових рішень» зобов»язаний повернути їй після розірвання договору-2. 11.01.2013р. позивач направила необхідні реквізити відповідачу СПД ФЛП ОСОБА_2 Після цього на зв»язок з позивачем відповідачі не виходять.

Згідно п. 4.14.1 замовнику, який розірвав договір-2 по причині отримання ним інвалідності, тяжкої хвороби або смерті близьких родичів. Повертаються суми чистих платежів в першу чергу. В такому разі Замовник зобов»язаний надати Виконавцю відповідні документи, які підтверджують ці обставини. Така заява була надіслана позивачем 03.05.2012 року, до цього часу чисті внески не були нею отримані, незважаючи на те, що до заяви додавалась копія довідки МСЕК про те, що у її чоловіка 3 група інвалідності та він потребує грошей для додаткового лікування.

Позивач вважає, що не повернення чистих внесків на суму 6970 грн. це порушення умов договору-2 між сторонами про надання фінансових послуг.

При укладення договорів позивачу нічого не роз»яснили, і що вона підписувала - вона не розуміла. Позивачу сказали, що договори правильні і вона отримає гроші після сплати деякої суми та погашення першого внеску. Більш ніяких пояснень та інформації про діяльність відповідачів їй не надавали, чим було порушено її право, передбачене ст.. ст.. 6, 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». При укладенні договорі не були надані правдиві відомості про те, чим займається ця компанія та договори не містили інформацію, яка повинна бути надана.

В квітні 2013 року від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг стало відомо, що відповідач ТОВ «Агенство фінансових рішень» не вносився до реєстру фінансових установ та статуту фіну станови не придбавало. Отже це підприємство займалось незаконною фінансовою діяльністю, про що від позивача було приховано відповідачами.

Позивач ОСОБА_1 просить визнати недійсними договори укладені між нею та відповідачами, стягнути з відповідача СПД ФЛК ОСОБА_2 5050,00 грн. як відшкодування шкоди, стягнути з відповідача ТОВ «Агенство фінансових рішень» 6970,00 грн. чистих внесків та 2000 адміністративні витрати як відшкодування шкоди, та стягнути з відповідачів солідарно 5000,00 грн. моральної шкоди.

В судове засідання позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_3 не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідачі СПД ФЛК ОСОБА_2, представник ТОВ «Агенство фінансових рішень» у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у справі є розписки про отримання судових повісток.

Представник третьої особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг у судове засідання не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.03.2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем СПД ФЛП ОСОБА_2 було укладено договір № 1а031119ИП (надалі договір -1) про надання послуг, що підтверджується копією договору № 1а031119ИП (а.с.8) . Згідно п. 1.1 відповідач ОСОБА_2 приймав зобов'язання надати інформацію, консультації та інші послуги по участі в програмі «Про кредит», яка не є предметом договору та не має ніякого відношення до виконання вказаного договору-1.

Згідно п. 1.2 договору-1 ОСОБА_2 зобов»язалась виконати всі дії, що вказані у п.1.1 договору-1, та тільки після цього оформити договір № 1а031119 від 22.03.2011р. (надалі договір-2) та доповнення до нього між замовником (позивачем) та адміністратором і координатором Програми «Про кредит».

Крім того, в цей же день 22.03.2011 року ОСОБА_2 видала направлення на оплату реєстраційного внеску за договором-2 на рахунок відповідача ОСОБА_2, зазначене підтверджується копією направлення на оплату реєстраційного внеску (а.с. 9).

В цей же день позивачем було сплачено 5000 грн. на рахунок ОСОБА_2 та 50 грн. банківська комісія, що підтверджується копією квитанції 12481,938 та 12491,938,2 від 22.03.2011р. (а.с. 9).

Внаслідок укладення з позивачем договору-1 позивач ОСОБА_1 не отримала жодних послуг, але сплатила на рахунок відповідача ОСОБА_2 реєстраційний внесок.

Згідно договору-2 позивачу ОСОБА_1 надавалася фінансова послуга, що направлена на придбання товару, позначеного у Додатку 1 до договору-2 на умовах програми «Про кредит».

Згідно Додатку до договору-2 позивач мала намір придбати товар згідно накладної, який саме - невідомо.

Згідно ст. 3 договору-2 сторони можуть розірвати договір-2. Зі своєї сторони про свій намір розірвати договір-2 позивач повідомила відповідача ТОВ «Агенство фінансових рішень» заявою від 03.05.2012 року (а.с. 15). 24.12.2012 року про це був повідомлений відповідач ОСОБА_2 (а.с. 16).

Згідно п. 4.14.1 замовнику, який розірвав договір-2 по причині отримання ним інвалідності, тяжкої хвороби або смерті близьких родичів, повертаються суми чистих платежів в першу чергу. В такому разі Замовник зобов»язаний надати Виконавцю відповідні документи, які підтверджують ці обставини. Така заява була надіслана позивачем 03.05.2012 року, до цього часу чисті внески не були нею отримані, незважаючи на те, що до заяви додавалась копія довідки МСЕК про те, що у її чоловіка 3 група інвалідності та він потребує грошей для додаткового лікування.

Таким чином, не повернення чистих внесків на суму 6970 грн. це порушення умов договору-2 між сторонами про надання фінансових послуг.

При укладення договорів позивачу не було роз'яснено зміст та умови договору, жодних пояснень та інформації про діяльність відповідачів їй не було надано, чим було порушено її право, передбачене ст.. ст.. 6, 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

В квітні 2013 року від Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг стало відомо, що станом на 29.03.2013 року інформація про ТОВ «Агенство фінансових рішень» до Державного реєстру фінансових установ не вносилась, статусу фінансової установи Товариство не набувало, ліцензії на надання фінансових послуг не отримувало (а.с. 18).

Факт внесення позивачем ОСОБА_1 на рахунок СПД ФЛК ОСОБА_2 5050,00 грн., на рахунок відповідача ТОВ «Агенство фінансових рішень» 6970,00 грн. чистих внесків та 2000 адміністративних витрат підтверджено документально (а.с. 14, 17-18).

Згідно ч.1 та п.2 ч.2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до положень ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України від 12.05.1991р. «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними, у разі, якщо споживач сплачував кошти не за сам товар, і а за можливість одержання права на купівлю товару, а суб»єкт підприємницької діяльності без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, залучених до умов діяльності відповідної системи, укладений між сторонами договір не є угодою про посередницьку діяльність; діяльність підприємця з реалізації такої системи є такою, що вводить споживача в оману. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину. Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Таким чином, оспорюваний договір є нікчемним внаслідок того, що його недійсність передбачена законом. Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 23 травня 2012 року по справі № 6-35цс12, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другі стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

В той же час позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не містить обмеження підстав для відшкодування моральної шкоди, що зазначені у ст. 4 Закону, і лише констатує, що суд при розгляді справи про захист прав споживачів одночасно вирішує питання і про відшкодування моральної шкоди. Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» право на відшкодування моральної шкоди виникає у споживачів лише за умови, що така шкода їм завдана небезпечною для життя і здоров»я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Позивачем ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів щодо заподіяння діями відповідачів моральної шкоди за умови, що така шкода йому завдана небезпечною для життя і здоров»я людей продукцією.

Крім того, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір по 229,40 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 16, 215, 216, 227 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 60, 88, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з СПД ФЛК ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 5050,00 грн. (п»ять тисяч п»ятдесят грн.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство фінансових рішень» ЄДРПОУ 36934952, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, суму чистих внесків 6970,00 грн. (шість тисяч дев'ятсот сімдесят грн.) та адміністративні витрати в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі грн.)

Стягнути з СПД ФЛК ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство фінансових рішень» ЄДРПОУ 36934952, на користь держави судовий збір в розмірі по 229,40 грн. з кожного.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

16.10.2013