Рішення

від 30.09.2013 по справі 905/5597/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.09.2013 Справа № 905/5597/13

Господарський суд Донецької області

у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЛГАТ», м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАТИКА ТА ЗАХИСТ», м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 199637,65 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 180806,47 грн., пеня в розмірі 15198,09 грн., інфляційні витрати в розмірі 6,36 грн., 3% річних в розмірі 3626,73 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОЛГАТ» звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАТИКА ТА ЗАХИСТ» про стягнення заборгованості в розмірі 218912,68 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 200081,50 грн., пеня в розмірі 15198,09 грн., інфляційні витрати в розмірі 6,36 грн., 3% річних в розмірі 3626,73 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 16, 524, 526, 530, 533, 610, 611, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, статей 193, 232 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №29052012/01 від 29 травня 2012 року. Зазначає, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною. Окрім цього, відповідно до умов договору відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість за отримані послуги. Факт отримання відповідачем послуг підтверджується актами надання послуг. З урахуванням часткової сплати сума основного боргу становить 200081,50 грн.

На підставі пункту 8.4 договору позивачем нарахована пеня в розмірі 15198,09 грн.

Відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані інфляційні витрати в розмірі 6,36 грн. та 3% річних в розмірі 3626,73 грн.

Загальна сума заборгованості становить 218912,68 грн.

20 серпня 2013 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 199537,65 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 180806,47 грн., пеня в розмірі 15198,09 грн., інфляційні витрати в розмірі 6,36 грн., 3% річних в розмірі 3626,73 грн., у зв'язку з частковою сплатою суми основного боргу відповідачем.

Відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Підстави для неприйняття заяви про зменшення позовних вимог у суду відсутні.

25 вересня 2013 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначив, що в заяві про зменшення розміру позовних вимог від 16 серпня 2013 року було допущено описку при визначенні ціни позову та просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 199637,65 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 180806,47 грн., пеня в розмірі 15198,09 грн., інфляційні витрати в розмірі 6,36 грн., 3% річних в розмірі 3626,73 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Поштове відправлення надсилалось відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 83096, Донецька область, місто Донецьк, вул. Воїнська, 37-А. Причини неявки суду не відомі, заперечень не надійшло.

Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням того, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а норми статті 129 Конституції України одним з принципів судочинства визначають свободу у наданні сторонами суду доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фолгат» (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Автоматика та Захист» (Покупець) укладений договір №29052012/01 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах даного договору доглядову систему HI-SCAN 5030si (далі - товар) та послуги з пуско-налагодження та навчання правилам експлуатації товару двох робітників (операторів) Покупця. Ціна, кількісні і якісні характеристики визначені в специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, умови поставки, зобов'язання сторін, ціну договору та порядок розрахунків, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 1.2 договору, право власності на поставлений товар переходить до Покупця в момент отримання товару від Продавця за видатково-прибутковою накладною, в якій зазначається кількість, найменування товару, що постачається та дата прийняття товару.

Згідно із пунктом 2.1 договору, поставка товару здійснюється у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що Продавець постачає товар на склад Покупця протягом 16 (шістнадцяти) тижнів з дня укладання договору.

Після виконання робіт з пуско-налагодження товару і сповіщення Покупця про їх закінчення сторони складають в строк 5 робочих днів з дати надання послуг двосторонній акт здачі-приймання наданих послуг у двох примірниках, по одному для Покупця та Продавця (пункт 2.8 договору).

Відповідно до пункту 2.9 договору, Покупець зобов'язується прийняти надані послуги протягом 5 робочих днів з моменту передачі Продавцем акту здачі-приймання наданих послуг. У випадку мотивованої відмови Покупця прийняти надані послуги, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і термінів їх виконання.

Згідно із пунктом 7.1 договору, ціна і загальна вартість товару договірні, змінні пропорційно зміні курсу гривні (UAH) до євро (EUR), розраховані на умови поставки EXW м.Київ, згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2010 року, зазначені в Специфікації в гривнях і включають в себе, зокрема, вартість упакування, тари, маркування, навантажування, перевезення в пункт призначення, а також технічної (експлуатаційної) документації.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що згідно зі Специфікацією (Додаток №1 до договору), ціна договору становить 189546,66 гривень (сто вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок шість гривень 66 копійок), крім того ПДВ 37909,33 гривень (тридцять сім тисяч дев'ятсот дев'ять гривень 33 копійки), що загалом з ПДВ становить 227455,99 гривень (двісті двадцять сім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять гривень 99 копійок).

Враховуючи, що ціна товару включає в себе імпортну складову, та керуючись статтями 524, 533 Цивільного кодексу України, сторони домовилися визначити грошовий еквівалент зобов'язання (ціни і загальної вартості товару в іноземній валюті, а саме в євро (EUR), на підставі чого за курсом станом на 25 травня 2012 року (10,086363 грн. за 1,00 євро) загальна вартість товару становить 22000,00 євро (двадцять дві тисячі євро 00 євроцентів) (221899,99 грн.:10,08663=22000,00 євро) (пункт 7.3 договору).

Відповідно до пункту 7.4 договору, курс євро (EUR) до гривні (UAH) розуміється сторонами як курс Євро (EUR) до гривні (UAH) згідно з курсом Національного банку України в робочий день платежу за договором, збільшений на 0,5 (нуль цілих п'ять десятих відсотка) %. Інформація про курс валют визначається сторонами за даними офіційного Інтернет-сайту Національного банку України http://www.bank.gov.ua/ .

Згідно із пунктом 7.5.1 договору, валюта договору і платежів - українська гривня (UAH).

Як вбачається з додатку №1 договору, сторонами визначена Специфікація на обладнання та послуги, в якій міститься інформація про назву, кількість та загальну вартість товару та послуг (а.с.20).

Так відповідно до Специфікації загальна вартість товару та послуг становить 227455,99 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складені рахунки-фактури №Ф-11120004 від 12 листопада 2012 року на суму 232888,50 грн., №Ф-12180003 від 18 грудня 2012 року на суму 2376,00 грн., №Ф-12250001 від 25 грудня 2012 року на суму 3180,00 грн. (а.с.64-66).

Пунктом 7.5.2 договору встановлено, що Покупець зобов'язується здійснити оплату товару та наданих послуг за договором у такому порядку:

- перший платіж в розмірі 100% загальної вартості товару (еквівалент 22000,00 євро)

протягом 1 (одного) робочого дня моменту приймання товару Покупцем.

- другий платіж в розмірі 100%: а) вартості доставки товару на умовах DDP Донецька область, м.Донецьк, вул. Воїнська, 37а, у розмірі 1980,00 грн. (одна тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень 00 коп.), крім того ПДВ в розмірі 396,00 грн., що загалом становить 2376,00 грн. (дві тисячі триста сімдесят шість гривень, 00 коп.); б) вартості виконаних робіт з пуско-налагодження та навчання правилам експлуатації товару двох робітників (операторів) Покупця, у розмірі 2650,00 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят гривень, 00 коп.), крім того ПДВ в розмірі 530,00 грн., що загалом з ПДВ становить 3180,00 грн. (три тисячі сто вісімдесят гривень, 00 коп.), здійснюється Покупцем протягом 5 банківських днів з дня підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт.

На виконання умов договору, позивачем було здійснено постачання товару, що підтверджується видатковою накладною №Ф-12190002 від 19 грудня 2012 року на суму 232888,50 грн., яка міститься в матеріалах справи (а.с.22).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, Костіна А.О., який діяв на підставі довіреності №172 від 11 грудня 2012 року (а.с.23).

Окрім цього, відповідно до пункту 1.1 договору, позивачем були надані послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Ф-43 на загальну суму 2376,00 грн. та №Ф-44 на загальну суму 3180,00 грн., які підписані та скріплені печатками підприємств без зауважень (а.с.24-25).

Також, в матеріалах справи містяться податкові накладні, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій між сторонами (а.с.67-71).

Відповідно до пункту 7.5.3 договору, беручи до уваги, що сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання договору в іноземній валюті, сума кожного платежу за товар в гривнях розраховується Покупцем самостійно, виходячи з еквіваленту загальної вартості товару в іноземній валюті і курсу євро до гривні, визначеного згідно з пунктами 7.3 та 7.4 договору.

Позивачем до матеріалів справи були надані докази, що підтверджують часткову оплату відповідачем за отриманий товар та надані послуги згідно договору, а саме, банківську довідку №15-3-1/560-ЦРД від 29 липня 2013 року (а.с.21).

Відповідно до вищевказаної довідки, відповідачем здійснені наступні оплати: 15 листопада 2012 року в розмірі 25000,00 грн. з призначенням платежу: «передоплата за встановлення HI-SCAN згідно договору №29052012/01 від 29 травня 2012 року, в т.ч. ПДВ 20% 4166,67 грн.»; 19 грудня 2012 року в розмірі 2376,00 грн. з призначенням платежу: «оплата послуг доставки згідно договору №29052012/01 від 29 травня 2012 року, в т.ч. ПДВ 396,00 грн.»; 01 березня 2013 року в розмірі 11068,50грн. з призначенням платежу: «оплата обладнання згідно договору №29052012/01 від 29 травня 2012 року, в т.ч. ПДВ 1844,75 грн.».

Відповідач отримав товар та послуги, але у визначений у договорі строк за них в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи частково сплачена сума заборгованості в розмірі 20000,00 грн., що підтверджується банківською довідкою №15-3-1 від 13 серпня 2013 року з призначенням платежу «оплата обладнання згідно договору №29052012/01 від 29 травня 2012 року, в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.» (а.с.83).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та послуг та не сплати в повному обсязі відповідно до накладної та актів здачі-прийняття робіт у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, з урахуванням часткової сплати, в розмірі 180806,47 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 15198,09 грн., 3% річних в розмірі 3626,73 грн. та інфляційних витрат в розмірі 6,36 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 8.4 договору, у випадку порушення з вини Покупця строків оплати по цьому договору Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1% вартості договору, але у будь-якому випадку не менше подвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої суми за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язань.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, відповідно до приписів Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за несвоєчасну оплату поставленого товару за періоди з 21 грудня 2012 року по 28 лютого 2013 року на суму заборгованості в розмірі 208068,67 грн., з 01 березня 2013 року по 09 червня 2013 року на суму заборгованості в розмірі 196901,50 грн., з 10 березня 2013 року по 20 червня 2013 року на суму заборгованості в розмірі 196901,50 грн., суд визнає його невірним, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір пені більший ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 14986,03 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за несвоєчасну оплату наданих послуг за періоди з 09 січня 2013 року по 09 червня 2013 року на суму заборгованості 3180,00 грн., з 10 червня 2013 року по 20 червня 2013 року на суму заборгованості в розмірі 3180,00 грн., суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 212,06 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із статтею 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за несвоєчасну оплату поставленого товару, суд визнає його невірним, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду загальний розмір 3% річних за періоди з 21 грудня 2012 року по 28 лютого 2013 року на суму заборгованості 208068,67 грн. та з 01 березня 2013 року по 25 липня 2013 року на суму заборгованості 196901,50 грн. становить 2588,39 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за несвоєчасну оплату наданих послуг за період з 09 січня 2013 року по 25 липня 2013 року на суму заборгованості 3180,00 грн., суд визнає його невірним, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір 3% річних більший ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 51,75 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат за несвоєчасну оплату наданих послуг за період з січня 2013 року по червень 2013 року на суму заборгованості в розмірі 3180,00 грн., суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат в розмірі 6,36 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Пунктом 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з своєчасної оплати товару та наданих послуг не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЛГАТ» до товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАТИКА ТА ЗАХИСТ» про стягнення заборгованості в розмірі 199637,65 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 180806,47 грн., пеня в розмірі 15198,09 грн., інфляційні витрати в розмірі 6,36 грн., 3% річних в розмірі 3626,73 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАТИКА ТА ЗАХИСТ» (83096, м.Донецьк, вул. Воїнська, 34-А, код ЄДРПОУ 32939700) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЛГАТ» (03164, м.Київ, Святошинський район, вул. Академіка Булаховського, 5-Б, код ЄДРПОУ 32854250) суму основного боргу в розмірі 180806 (сто вісімдесят тисяч вісімсот шість) грн., 47 коп., 3% річних в розмірі 2640 (дві тисячі шістсот сорок) грн., 14 коп., інфляційні витрати в розмірі 6 (шість) грн., 36 коп., пеню в розмірі 15198 (п'ятнадцять тисяч сто дев'яносто вісім) грн., 09 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАТИКА ТА ЗАХИСТ» (83096, м.Донецьк, вул. Воїнська, 34-А, код ЄДРПОУ 32939700) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЛГАТ» (03164, м.Київ, Святошинський район, вул. Академіка Булаховського, 5-Б, код ЄДРПОУ 32854250) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4358 (чотири тисячі триста п'ятдесят вісім) грн., 52 коп.

У судовому засіданні 30 вересня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 07 жовтня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява