Постанова

від 15.10.2013 по справі 901/2633/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Справа № 901/2633/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Балюкової К.Г.,

суддів Видашенко Т.С.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Новожилов Олег Юрійович, довіреність №700 від 20.02.2013 (Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління");

відповідача - Тарасенко Ольга Василівна, довіреність №233 від 20.08.2013 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" );

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пукас А.Ю.) від 02.09.2013 у справі № 901/2633/13

за позовом Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30, Ялта,98600)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" (пр. Кірова, буд.29/1, Сімферополь,95001; вул. Козлова, 45, оф. 513, м. Сімферополь, 95011)

про стягнення 36165,73 грн.

ВСТАНОВИВ :

Кримське республіканське підприємство „Протизсувне управління" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Блакитна хвиля" про стягнення 36165,73 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 526, 527, 530, 610, 612, 625, 651 Цивільного кодексу України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд № 60/12 від 22.10.2012 в частині своєчасного внесення плати за експлуатацію майна.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.09.2013 позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Блакитна хвиля" на користь Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління" 36165,73 грн. заборгованості за договором №60/12 від 22.10.2012 та 1720,50 грн. судового збору.

Рішення мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, 22.10.2012 майно передано відповідачу за Актом приймання-передачі, який підписаний керівниками підприємств та скріплений печатками, повернення майна відповідачем позивачу у встановленому законом та договором порядку не здійснено, доказів сплати заборгованості в сумі 36 165,73 грн. відповідачем суду не надано, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Так, апелянт вважає, що договір № 60/12 від 22.10.2012 не вступив в законну силу, оскільки сторонами не були виконані умови пункту 8.1., майно фактично не було передане в користування та не експлуатувалось відповідачем, а тому немає підстав для стягнення з нього плати за експлуатацію цього майна.

Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів: головуючий - суддя Балюкова К.Г., судді - Голик В.С., Видашенко Т.С.

За розпорядженням секретаря судової палати від 01.10.2013 суддя Голик В.С. у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі замінений на суддю Плута В.М.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 розгляд апеляційної скарги був відкладений на 15.10.2013.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, та просила її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2012 між Кримським республіканським підприємством „Протизсувне управління" (Управління) та товариством з обмеженою відповідальністю „Блакитна хвиля" (Користувач) був укладений договір №60/12 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд (далі - Договір, а.с. 11-13).

Відповідно до пункту 1.1. Договору його предметом є майно, яке знаходиться на балансі Управління: берегоукріплювальні споруди піонерського табору „Кастель" (м. Алушта), ділянка від буни № 7 (не вкл.) до буни № 9 (вкл.), протяжністю 133 м.

Згідно з пунктом 1.2. Договору Управління згідно з постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 68 від 11.09.1997 „Про заходи щодо інженерного захисту берегів Чорного та Азовського морів та територій, схильних до впливу негативних природних процесів", наказу Державного комітету будівництва, архітектури, та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 32/288 від 27.11.1997 р. і діючим законодавством надає Користувачу в експлуатацію майно, вказане у пункті 1.1. Договору, а Користувач перераховує Управлінню кошти (плата за експлуатацію майна) на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, розмір яких визначається виходячи з норм амортизаційних відрахувань, згідно з діючим законодавством та витрат, пов'язаних з виробничо-господарською діяльністю Управління по їх обслуговуванню.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що вказане в п.1.1. майно надається в експлуатацію зі складанням акту технічного стану майна, що передається (Додаток 3) та доданням схеми розташування майна, що передається (Додаток 2), а Користувач набуває право експлуатації майна з моменту вступу в дію Договору:

1.3.1. Сторони укладають договір нагляду за технічним станом майна, що передається в експлуатацію, з метою своєчасного виявлення руйнувань надводної частини берегоукріплювальних та протизсувних споруд, прогнозування можливих змін і руйнувань.

1.3.2. Сторони укладають договір на водолазне обстеження майна, що передається в експлуатацію, з метою спостерігання за технічним станом підводної частини гідротехнічних споруд, розподілом пляжного матеріалу в прибережній зоні, прогнозування його подальшого руху і своєчасного виявлення руйнувань для подальшого планування ремонтного підживлення штучних пляжів, як активних елементів берегозахисту.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Користувач приступає до експлуатації майна в строк, зазначений в Договорі, але не раніш дати підписання сторонами цього Договору та акту прийому-передачі складу майна, що передається (Додаток 1).

Відповідно до пункту 3.1. Договору Користувач згідно з пунктом 3.2. Постанови Ради Міністрів АР Крим № 68 від 11.03.1997 взяв на себе обов'язок перерахувати плату за експлуатацію переданого в користування майна у розмірах коштів на поточне утримання, відновлення і капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, що знаходяться на балансі протизсувного Управління.

Згідно з пунктом 3.2. Договору за перший календарний рік дії договору (2012) передані кошти складають 11 338,56 грн. без урахування ПДВ відповідно до Додатку № 4 до цього Договору. Грошові кошти за 4-й квартал 2012 року повинні бути перераховані на розрахунковий рахунок управління протягом 10 днів з дати підписання акту прийому-передачі майна.

Пунктом 3.3 Договору сторони передбачили, що у подальші роки експлуатації майна Користувач проводить перерахування коштів на підставі розрахунків на черговий календарний рік, що надаються Управлінням, і є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з Додатком № 4 до Договору „Розрахунок суми коштів на відновлення і капітальний ремонт берегоукріплювальних споруд" за 2012 рік підлягає сплаті загальна сума з ПДВ - 13 606,27 грн. (а.с. 14).

Також, відповідно до додатку № 4 до Договору „Розрахунок суми коштів на відновлення і капітальний ремонт берегоукріплювальних споруд" за 2013 рік підлягає сплаті загальна сума з ПДВ - 90 237,84 грн., з щоквартальною сплатою 18 799,55 грн. (а.с. 15).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що перерахування коштів на розрахунковий рахунок Управління Користувач здійснює самостійно на підставі розрахунку - додатку до Договору на поточний рік щоквартально, не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами при виконанні умов п. 1.3. та п. 3.2. даного Договору, та діє 10 років (пункт 8.1. Договору).

Відповідно до пункту 8.4. Договору в разі невиконання Користувачем будь-якого підпункту пункту 1.3. розділу 1 даного Договору, підпунктів 4.2.1., 4.2.4.-4.2.9., 4.2.13., 4.2.15. пункту 4.2. розділу 4даного договору, а також не забезпечення вільного безплатного доступу відпочиваючих і жителів Автономної Республіки Крим на пляж у відповідності з діючим законодавством, або не перерахування Користувачем коштів в розмірі та на умовах, передбачених розділом 3 даного Договору, Управління має право на односторонню відмову від Договору в повному обсязі. У випадку односторонньої відмови, Договір являється відповідно розірваним чи зміненим на підставі письмового повідомлення Користувача про його розірвання чи зміну.

22.10.2013 сторонами підписаний та скріплений їх печатками Акт приймання-передачі складу майна, що передається в експлуатацію за Договором (а.с. 13, зворотній бік).

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо укладення договору страхування переданого майна, а також наявністю заборгованості перед позивачем, листом за вих. № 1183 від 28.03.2013 позивач повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку з 01.04.2013 відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України та пункту 8.4. Договору, з одночасною вимогою погасити заборгованість за Договором в сумі 30 138,11 грн. (а.с. 18).

Оскільки у встановлений Договором строк відповідач не перерахував на рахунок позивача належні до сплати за Договором платежі, 20.02.2013 (вих. № 697) та 21.05.2013 (вих. № 1765) позивач звернувся до нього з претензіями, в якій вимагав сплатити заборгованість в загальному розмірі 36165,73 грн. (а.с. 17, 19).

Дані претензії залишені відповідачем без задоволення, що і стало причиною для звернення позивача до суду з цим позовом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на невиконання відповідачем умов договору експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд № 60/12 від 22.10.2012 в частині своєчасного внесення плати за експлуатацію переданого йому майна.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, та воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач умови Договору виконав належним чином, передав відповідачу майно в експлуатацію по Акту приймання-передачі.

Відповідач оплату за експлуатацію майна не здійснив, доказів такої оплати матеріали справи не містять, на підставі чого суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що Договір не вступив в силу, оскільки сторонами не були виконані умови пункту 8.1., майно фактично не було передане в користування та не експлуатувалось відповідачем, а тому немає підстав для стягнення з нього плати за експлуатацію цього майна.

Судова колегія вважає такі доводи відповідача безпідставними з огляду на наступне.

Так, пунктом 8.1. Договору сторони дійсно передбачили, що Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами при виконанні умов п. 1.3. та п. 3.2. даного Договору.

Умови пункту 1.3. Договору щодо передачі майна в експлуатацію зі складанням акту технічного стану майна, що передається, та доданням схеми розташування цього майна, а також щодо укладення договорів нагляду за технічним станом майна та на водолазне обстеження майна були виконані сторонами у повному обсязі, на підтвердження чого позивач надав акт приймання-передачі майна, схему розташування цього майна, акт візуального обстеження, договір №60/12-Н від 22.10.2012 про надання послуг по нагляду за берегоукріплювальними спорудами, договір №60/12-В від 22.10.2012 про надання послуг по підводному обстеженню берегоукріплювальних споруд, копії яких судом долучені до матеріалів справи.

З наведеного вбачається, що майно, вказане у Договорі, було передано відповідачу в експлуатацію, Акт приймання-передачі складу майна від 22.10.2013 підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Представник відповідача в судовому засіданні факт укладення вищевказаних договорів та факт підписання акту приймання-передачі майна не заперечував, при цьому пояснив, що відповідачем не були виконані умови пункту 3.2. Договору у зв'язку зі зміною керівництва, а на даний час, відповідач вважає, що у нього не має обов'язку вносити плату за експлуатацію майна, оскільки майном він фактично не користувався, тому Договір взагалі не вступив в силу.

З цього приводу судова колегія зазначає, що умови пункту 8.1. Договору суперечать загальноприйнятим правилам укладення та виконання господарських договорів, оскільки в даному випадку виконання договору передує вступу його в силу.

Відповідно до положень статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною другою статті 640 Цивільного кодексу України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Таким чином, спочатку договір повинен бути укладений, вступити в силу, а лише тоді сторони повинні виконувати його умови. Зміна керівництва відповідача не є підставою для звільнення його від виконання своїх зобов'язань за Договором.

Крім того, пункт 8.1. Договору суперечить пункту 8.4., яким сторони передбачили, що невиконання умов, зокрема, розділу 3 (в тому числі і пункту 3.2.) є підставою для односторонньої відмови від договору, оскільки така відмова можлива лише від вже діючого договору.

Одночасно, аналізуючи зміст пункту 3.2. Договору, колегія вважає, що невиконання до вступу в дію Договору умов цього пункту не впливає на можливість подальшого виконання сторонами умов Договору.

За таких обставин, оскільки сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов Договору, 22.10.2012 майно передано відповідачу за Актом приймання-передачі в експлуатацію, повернення майна відповідачем позивачу у встановленому законом та Договором порядку здійснено не було, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно були задоволені позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 36165,73 грн.

Отже, по результатам розгляду справи судом апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, рішення суду першої інстанції постановлено при повному дослідженні та правильній оцінці судом всіх обставин справи та правильному застосуванні норм права, тому підстав для скасування або зміни такого рішення судова колегія не вбачає.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.09.2013 у справі № 901/2633/13 залишити без змін.

Головуючий суддя К.Г. Балюкова

Судді Т.С. Видашенко

В.М. Плут

Розсилка:

1. Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30, м. Ялта, 98600)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" (пр. Кірова, буд.29/1, м. Сімферополь, 95001; вул. Козлова, 45, оф. 513, м. Сімферополь, 95011)