Постанова

від 30.09.2013 по справі 2а-6227/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року № 2а-6227/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

за участю секретаря судових засідань - Чернявської О.Д.,

з участю:

представника позивача - Станька М.М., згідно довіреності,

представника відповідача - Шевчука І.З., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Деліс" до Державної податкової інспекції Шевченківського району м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинними та протиправними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Деліс" звернулося до суду із позовом, в якому просить визнати протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова від 21.10.2009 року № 003032300/0/23505, від 21.10.2009 року № 0003022300/0/23506, від 30.12.2009 року № 0003032300/1/29145, від 30.12.2009 року № 0003022300/1/29146, від 12.02.2010 року № 00030323000/4/2946, від 12.02.2010 року № 00003032300/4/2945, від 12.05.2010 року № 0003032300/2/10940, від 12.05.2010 року № 0003022300/2/10935, прийнятих як за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, оформленої актом № 1831/252/23-118/1384122 від 07.10.2009 року, так і за результатами адміністративного оскарження.

В обґрунтування своїх вимог, з урахуванням додаткових пояснень у справі, що подані 03.08.2010 року, фактичне виконання та реальність укладених господарських операцій із надання кур'єрських та маркетингових послуг із СПД ОСОБА_4, виконання підрядних робіт ПП "Будагрогурт" та ПП "Перл" підтверджено всіма відповідними первинними бухгалтерськими документами, що відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Позивач наголошує на помилковості висновків податкового органу також щодо безтоварності договору купівлі-продажу позивача із ПП "Інтерпросервіс ИА" № 10-05-08 від 10.05.2008 року з листопада 2007 року по жовтень 2008 року, зазначає, що обов'язок поставки товару покладено на продавця, а не на покупця, яким є позивач. Тому, неправомірною є вимога податкового органу представити докази транспортування придбаного ТзОВ "Деліс" товару. З наведеного, просить позовні вимоги задовольнити з мотивів безпідставності винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав усні пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених в запереченні, поданому до суду 23.07.2010 року, суть яких зводиться до наступного. Позивачем у 4-му кварталі 2006 року віднесено до складу валових витрат маркетингові послуги, надані СПД ОСОБА_4 на загальну суму 23570,00 грн. Реальність надання даних послуг не підтверджено позивачем. Крім того, в 4-му кварталі 2007 року позивачем віднесено до складу валових витрат вартість послуг, наданих ПП "Будагрогурт", на загальну суму 22530,00 грн. Реальність даних господарських операцій позивачем теж не підтверджено належним чином. У 3 кварталі 2008 року до складу валових віднесено витрати на послуги, надані ПП "Перл" на суму 31000,00 грн. По даних витратах відсутні інформація щодо того, з яких саме витрат складається вартість даних послуг. Крім того, при проведенні перевірки ТзОВ "Деліс" встановлено взаєморозрахунки з ПП "Інтерпросервіс ИА" згідно договору купівлі-продажу № 10-05-08 від 10.05.2008 року з листопада 2007 року по жовтень 2008 року. Провести зустрічну перевірку ПП "Інтерпросервіс ИА" не виявилося можливим з причин відсутності даного контрагента за місцем реєстрації. Щодо самого підприємства порушено кримінальну справу, у нього вилучено печатку. Таким чином, за наслідками проведеної податковим органом перевірки ТзОВ "Деліс" встановлено, що позивачем зайво віднесено до складу валових витрат суму витрат з придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1185299,00 грн., що призвело як до заниження як податку на прибуток, так і податку на додану вартість. З наведеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов є підставним і підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

ТзОВ "Деліс", ЄДРПОУ 13841221, зареєстроване 22.01.1993 року відділом реєстрації та ліцензування управління промислової та підприємництва Львівської міської ради, з 28.09.1993 року перебуває на податковому обліку в ДПІ в Шевченківському районі м. Львова, платник ПДВ з 22.04.2005 року по день перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Шевченківському районі м. Львова проведена планова виїзна перевірка ТзОВ "Деліс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.006 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт від 07.10.2009 року №1831/252/23-118/13841221.

Вказаною перевіркою встановлено, крім іншого, порушення позивачем вимог:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Закон № 283), внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 296324,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2006 року в сумі 4910,00 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 7997,00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 113422,00 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 140287,00 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 29708,00 грн.;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Закон № 168), у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість в сумі 231534,60 грн., в тому числі: за вересень 2006 року - 315,23 грн.; за жовтень 2006 року - 3101,20 грн.; за листопад 2006 року - 840,00 грн.; за грудень 2006 року - 346,67 грн.; за листопад 2007 року - 527,78 грн.; за грудень 2007 року - 5869,90 грн.; за травень 2008 року - 26835,00 грн.; за червень 2008 року - 63902,30 грн.; за липень 2008 року - 73361,35 грн.; за серпень 2008 року - 32668,50 грн.; за жовтень 2008 року - 17100,00 грн.; за грудень 2008 року - 6666,67 грн.;

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в Шевченківському районі м. Львова прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 21.10.2009 року № 003032300/0/23505, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 347301,90 грн., в тому числі за основним платежем - 231534,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 115767,30 грн.;

- від 21.10.2009 року № 0003022300/0/23506, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 444486,00 грн., в тому числі за основним платежем - 296324,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 148162,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження сума податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку та додану вартість змінена не була, а відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- від 30.12.2009 року № 0003032300/1/29145, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 347301,90 грн., в тому числі за основним платежем - 231534,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 115767,30 грн.;

- від 30.12.2009 року № 0003022300/1/29146, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 444486,00 грн., в тому числі за основним платежем - 296324,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 148162,00 грн.;

- від 12.05.2010 року № 0003032300/2/10940, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 346726,00 грн., в тому числі за основним платежем - 231098,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 115628,00 грн.;

- від 12.05.2010 року № 0003022300/2/10935, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 444486,00 грн., в тому числі за основним платежем - 296324,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 148162,00 грн.

- від 12.02.2010 року № 00030323000/4/2946, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 346647,90 грн., в тому числі за основним платежем - 231098,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 115549,00 грн.;

- від 12.02.2010 року № 00003032300/4/2945, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 444486,00 грн., в тому числі за основним платежем - 296324,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 148162,00 грн.

Підставою для прийняття вищезазначених податкових повідомлень-рішень є, на думку податкового органу, відсутність у позивача документів, які би підтверджували реальний характер господарських операцій.

При розгляді справи судом встановлено, що ТзОВ "Деліс" (замовник) 20.03.2006 року уклало з СПД ФО ОСОБА_4 (виконавець) договір б/н про надання маркетингових та кур'єрських послуг. Згідно даного договору, виконавець приймає від замовника документи для поставки їх адресатам та здійснює пошук інформації, замовників, партнерів для співпраці тощо. Розрахунок здійснюється після підписання акту виконання робіт. Договір діє до 31.12.2007 року.

Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту вищенаведеного договору не можливо встановити, про які істотні умови надання послуг сторони дійшли згоди, а саме: в договорі відсутня конкретизація та обсяг послуг, що належало виконати (надати), строки надання таких послуг, місце та час надання, не зазначено, яким чином відбувалось формування ціни на послуги, адже предметом договору є маркетингові та транспортні послуги тощо.

Представником позивача на підтвердження реальності факту надання як транспортних, так і маркетингових послуг, представлено копії актів виконаних робіт № 1 від 31.10.2006 року на суму 16450,00 грн. (в тому числі ПДВ 2741,67 грн.), № 2 від 30.11.2006 року на суму 5040,00 грн. (в тому числі ПДВ 840,00 грн.), № 3 від 29.12.2006 року на суму 2080,00 грн. (в тому числі ПДВ 346,67 грн.). Водночас, з даних актів не вбачається, які саме послуги були надані, в який спосіб, яке матеріальне вираження послуг тощо.

Зі звітів СПД ФО ОСОБА_4 про виконану роботу за жовтень 2006 року, листопад 2006 року, грудень 2006 року, вбачається, що таким проведено дослідження ринку мінімальної вартості коректора об'єму газу, запірно-регулюючих та запірно-облікових арматур. Однак, інформації про те, як саме відбувалися дані дослідження ринку, звіти не містять.

Зважаючи на невеликий об'єм дослідження ринку, представником позивача не обґрунтовано високої ціни маркетингових послуг, що згідно актів виконаних робіт становить 15070,00 грн., 5040,00 грн. та 2080,00 грн. відповідно.

Кошти, що були сплачені в адресу СПД ФО ОСОБА_4, лише частково покривають суму, зазначену в актах виконаних робіт.

Податковий кредит жовтня-грудня 2006 року ТзОВ "Деліс" сформовано в тому числі і на підставі податкових накладних по СПД ФО ОСОБА_4 від 31.10.2006 року № 71/2 на загальну суму 13708,33 грн. (з них 2741,67 грн. ПДВ), від 30.11.2006 року № 88/1 на загальну суму 4200,00 грн. (з них 840,00 грн. ПДВ) та від 20 грудня.2006 року № 103 на загальну суму 1733,33 грн. (з них 346,67 грн. ПДВ).

Як на підставу використання у власній господарській діяльності послуг, отриманих від СПД ФО ОСОБА_4, позивачем подано податкових накладних з ПП "Квінтекс" від 24.10.2006 року № 311, від 19.10.2006 року № 310 (про поставку ТМЦ згідно рахунків), з ТзОВ "ЛьвівКом" від 03.11.2006 року № 104 (на купівлю регулятора RBI 2612, пружини 20564044), з ТзОВ Фірма "Зест" Лтд. від 30.11.2006 року № 3С-4063 (на купівлю генератора ацетилен. АСП 15, редуктора БКО-50 КР-1, редуктора БПО-5 ДМ-9, клапана вогнезатр. (кис.) КОК, клапана вогнезатр. (про.) КОГ, електродотримач 200А DE 2200, клеми маси МК 200А, маски зварника пластикової), з ТзОВ "ЛьвівКом" від 26.12.2006 року № 182 (на купівлю обчислювача об'єму газу OE-VPT), з ТзОВ "ЛьвівКом" від 26.12.2006 року № 181 (на купівлю клапана нормально відкритого-DN 80, фільтра газу ФГ-80-0,63, клапана кульового ст. фл. Ру-16 Ду-80, лічильника газу G 100 ТЕМП 1 50, фланців приєднувальних - ФП-80, фланців приєднувальних - ФП-100 6).

Водночас, такі свідчать більше про поставку в адресу вище перелічених суб'єктів господарювання ТМЦ, аніж про дослідження ринку мінімальної вартості коректора об'єму газу, запірно-регулюючих та запірно-облікових арматур. Крім того, в звіті про виконану роботу за жовтень 2006 року зазначено, що СПД ФО ОСОБА_4 підписано договір з ПП "Квітнес" та проконтрольовано виконання монтажу та пусконалагоджувальних пристроїв комерційного обліку газу, в той час як це не є предметом договору про надання маркетингових послуг. Аналогічна ситуація і по звіту за листопад 2006 року та за грудень 2006 року.

Щодо правовідносин із ПП "Будагрогурт", матеріалами справи підтверджено наступне.

03.12.2007 року позивачем, як підрядником, укладено з Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (замовником) договір про закупівлю № 615/ж на виконання підрядних робіт з капітального ремонту з газифікації двохфункційних котлів опалення ж/б № 7 на вул. Фредра згідно проектно-кошторисної документації або кошторису, та календарного плану робіт. Загальна вартість робіт становить 33058,00 грн.

На виконання такого договору 04.12.2007 року ТзОВ "Деліс" (замовник) нібито укладено з ПП "Будагрогурт" договір № ДГ-04/12-1 про виконання робіт з капітального ремонту з газифікації двохфункційних котлів опалення в б. № 7 на вул. Фредра в м. Львові. Згідно умов даного договору, підрядник зобов'язується власними силами та з матеріалів замовника виконати роботи з даного капітального ремонту.

Однак, матеріалами справи не підтверджено, ким і за які кошти було придбано витратні матеріали, які вони передавались, як формувалась ціна на роботи. Крім того, відсутні докази про передачу виконавцеві проектної документації.

Акт від 16.12.2007 року № 12-27003 приймання робіт № ДА 16/12-1 по договору № ДГ-04/12-1 від 04.12.2007 року від ПП "Будагрогурт" не містить інформації, які саме роботи було виконано, в які терміни тощо.

Податковий кредит грудня 2007 року позивачем сформовано за рахунок податкової накладної № 27.12.2007 року № 1227000003, одержаної від ПП "Будагрогурт".

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно переліку робіт в додатку до ліцензії ПП "Будагрогурт" серії АВ № 331868 від 27.06.207 року, останнім може бути здійснено лише проектування внутрішніх мереж, систем і споруд, в тому числі газопостачання і газоустаткування. Права на здійснення монтажу чи ремонтних робіт мереж, систем і споруд, таких як газопостачання і газоустаткування у ПП "Будагрогурт" відсутнє.

Докази оплати вартості наданих ПП "Будагрогурт" робіт позивачем суду представлено лише частково.

Щодо квитанцій про оплату послуг ВАТ "Львівгаз" з пуску газу в окремі квартири та реконструкцію системи газопостачання по вул. Фрадра, 7 в м. Львові, то такі аж ніяк не свідчать про факт виконання робіт з капітального ремонту з газифікації двохфункційних котлів опалення ж/б № 7 на вул. Фредра силами ПП "Будагрогурт".

Аналогічні зауваження суду і до пакету документів, представлених на підтвердження реальності господарського договору з ПП "Будагрогурт" про виконання підрядних робіт з капітального ремонту з газифікації двохфункційних котлів опалення ж/б № 42 по вул. Стрийській у м. Львові.

Що ж стосується взаємовідносин позивача з ТзОВ "Перл", то судом встановлено, що 27.06.2008 року позивачем, як замовником, укладено з ТзОВ "Перл", як підрядником, укладено договір № 27/06/08-П на виконання підрядних робіт з монтажу електрокотлів і електробойлерів для опалення та гарячого водопостачання на станції Моршин ДТГО "Львівська залізниця". Згідно умов даного договору, підрядник зобов'язується власними силами до 31.07.2008 року виконати роботи з монтажу електрокотлів і електробойлерів для опалення та гарячого водопостачання на станції Моршин ДТГО "Львівська залізниця" та провести пусконалагоджувальні роботи.

В даному договорі сторонами не досягнуто згоди щодо його істотних умов. Так, сторони не погодили, ким та за чий кошт придбаваються витратні матеріали та обладнання, яке саме обладнання необхідно встановити, відсутні докази розбивки ціни на вартість послуг з монтажу електрокотлів і електробойлерів та пусконалагоджувальних робіт та інше.

Пунктом 2.1.1 передбачено складання додатків до договору № 27/06/08-П, які, однак, суду представлено не було.

Доказів здійснення авторського нагляду згідно п. 2.2.3 договору теж не надано, рівно як і копій проектної документації, а також оплати наданих ТзОВ "Перл" послуг.

Факт наявності у ТзОВ "Перл" ліцензії на здійснення будівельної діяльності, згідно переліку робіт, не є підставою для висновків про реальність договору № 27/06/08-П від 27.06.2008 року з позивачем.

В акті перевірки від 07.10.2009 року на стр. 11 зазначено, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат у 4-ому кварталі 2008 року вартість виготовлених ПП "Будмасервіс" рекламних буклетів в сумі 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,66 грн., в зв'язку з відсутністю у позивача первинних бухгалтерських документів. Слід зазначити, що такі документи не були представлені і під час судового засідання, з чого суд робить висновок про визнання позивачем вказаного порушення.

Також судом з матеріалів справи встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу № 10-05-08 від 10.05.2008 року, укладеного між ПП "Интерпросервіс.Иа" (продавець) та ТзОВ "Деліс" (покупець), продавець зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти і оплатити товар, кількісні та якісні характеристики якого зазначені в специфікаціях, що є невідємною частиною даного договору. Додатковою угодою № 1, долученою до матеріалів справи, підтверджується факт надання покупцем взірців печаток і підписів матеріально-відповідальних осіб, що мають право на отримання ТМЦ.

Згідно наявних в матеріалах справи копій специфікацій № 1-16 до договору № 10-05-08 від 10.05.2008 року, сторони досягли згоди щодо предмету поставки, його кількості та ціни. Крім того, позивачем подано докази поставки в подальшому отриманого від ПП "Интерпросервіс.Иа" товару відокремленим підрозділам ДТГО "Львівська залізниця" згідно договорів поставки від 29.04.2008 року № Л/НХтер-5/08/012, 30.04.2008 року № Л/НХтер-4-08058, від 13.05.2008 року № Л/НХтер-3-08049, від 03.07.2008 року № Л/НХтер-4-08058, від 14.10.2008 року № Л/БУ-5-0814.

Подані суду копії накладних ПП "Інтерпросервіс.Иа" № 12/5 від 12.05.2008 року на суму 55200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 9200,00 грн.), № 14/5 від 14.05.2008 року на суму 105810,00 грн. (в т.ч. ПДВ 17635,00 грн.), № 05/6 від 05.06.2008 року на суму 61380,00 грн. (в т.ч. ПДВ 10230,00 грн.), № 10/6 від 10.06.2008 року на суму 56883,00 грн. (в т.ч. ПДВ 9480,50 грн.), № 17/6-2 від 17.06.2008 року на суму 67602,00 грн. (в т.ч. ПДВ 11267,00 грн.), № 17/6-1 від 17.06.2008 року на суму 38058,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6343,00 грн.), № 19/6 від 19.06.2008 року на суму 70518,00 грн. (в т.ч. ПДВ 11753,00 грн.), № 26/06 від 26.06.2008 року на суму 88972,78 грн. (в т.ч. ПДВ 14828,80 грн.), № 01/07-1 від 01.07.2008 року на суму 20160,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3360,00 грн.), № 01/07-2 від 01.07.2008 року на суму 80526,00 грн. (в т.ч. ПДВ 13421,00 грн.), № 04/07 від 04.07.2008 року на суму 117684,96 грн. (в т.ч. ПДВ 19614,16 грн.), № 08/07 від 08.07.2008 року на суму 48970,15 грн. (в т.ч. ПДВ 8161,69 грн.), № 16/07 від 16.07.2008 року на суму 134649,00 грн. (в т.ч. ПДВ 22441,50 грн.), № 25/07 від 25.07.2008 року на суму 38178,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6363,00 грн.), № 06/08 від 06.08.2008 року на суму 106011,00 грн. (в т.ч. ПДВ 17668,50 грн.), № 14/08 від 14.08.2008 року на суму 90000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15000,00 грн.), № 17/6-2 від 17.06.2008 року на суму 67602,00 грн. (в т.ч. ПДВ 11267,00 грн.), не мають недоліків, а товар, який у таких накладних зазначено, в подальшому було поставлено позивачем відділам ДТГО "Львівська залізниця" (в підтвердження чого подано відповідні видаткові накладні та довіреності на отримання ТМЦ).

Факт реальності господарських правовідносин між ПП "Інтерпросервіс.Иа" та ТзОВ "Деліс" підтверджено також наявними в матеріалах справи копіями відповідних податкових накладних та платіжних доручень. Дебіторська заборгованість по ПП "Інтерпросервіс.Иа" у позивача відсутня.

Судом не беруться до уваги твердження представника відповідача про те, що відсутність ПП "Інтерпросервіс.Иа" за місцем реєстрації згідно інформації ДПІ в Печерському районі м. Києва від 23.09.2009 року є підставою для висновку про безтоварність операцій позивача з вказаним контрагентом, оскільки взаємовідносини між ПП "Інтерпросервіс.Иа" та ТзОВ "Деліс" мали місце в 2008 році. Крім того, відсутність у позивача доказів на транспортування товару обумовлена розділом 4 договору № 10-05-08 від 10.05.2008 року.

Суд зазначає, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704.

Відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В статті 2 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В "Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства", затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03 № 143 зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Відповідно до п.1.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Зі змісту Закону України "Про податок на додану вартість" право на податковий кредит, в тому числі на відшкодування податку виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону у разі коли платник придбаває товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

У відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Також, згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 283, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 283, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що представлених ТзОВ "Деліс" документів недостатньо для висновку про реальність та товарність операцій з СПД ФО ОСОБА_5, ПП "Будагрогурт", ТзОВ "Перл". Водночас, подані суду документи не мають юридичної сили і доказовості, в порушення п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Відтак, валові витрати по даних контрагентах сформовано неправомірно.

З врахуванням висновків суду щодо неправомірності включення до валових витрат вартості отриманих від СПД ФО ОСОБА_5, ПП "Будагрогурт", ТзОВ "Перл", ПП "Будмасервіс" послуг, а також беручи до уваги положення Закону України "Про податок на додану вартість", у позивача виключається можливість формування податкового кредиту із вищевказаних операцій. А наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (споживання послуги, її оплата тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Водночас, суд вважає, що господарські операції з поставки ТМЦ ПП "Інтерпросервіс.Иа" в адресу ТзОВ "Деліс" має реальних характер, відтак, позивач має право на включення вартості отриманих товарів до валових витрат та ПДВ до податкового кредиту відповідного місяця.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі наведеного, суд погоджується з висновками податкового органу про допущення ТзОВ "Деліс" порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" по контрагентах СПД ФО ОСОБА_5, ПП "Будагрогурт", ТзОВ "Перл", ПП "Будмасервіс" та про відсутність порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" по контрагенту ПП "Інтерпросервіс.Иа".

Висновки відповідача, як органу державної податкової служби, про безпідставність формування валових витрат та податкового кредиту за листопад 2007 року, грудень 2007 року, травень-серпень 2008 року, жовтень 2008 року по контрагенту ПП "Інтерпросервіс.Иа" не є обґрунтованими, послідовними та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Водночас, доказування не може базуватись на припущеннях в силу ст.ст. 69-70 КАС України.

Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірними спірні податкові повідомлення-рішення, якими ТзОВ "Деліс" збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкцій на підставі ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В той же час правомірним є нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій по контрагентах СПД ФО ОСОБА_5, ПП "Будагрогурт", ТзОВ "Перл", ПП "Будмасервіс".

Слід зазначити, що наслідком невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (відокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

У даному випадку суд, констатуючи неправомірне завищення валових витрат та податкового кредиту по контрагентах СПД ФО ОСОБА_5, ПП "Будагрогурт", ТзОВ "Перл" та ПП "Будмасервіс" в зв'язку з порушенням позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не може визнати протиправними рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Львова від 21.10.2009 року № 003032300/0/23505 та № 0003022300/0/23506 в якійсь певній сумі, оскільки суд не може підміняти собою державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, суд вважає за необхідне визнати протпоавними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.10.2009 року № 003032300/0/23505 та № 0003022300/0/23506 повністю.

Дана обставина надасть податковому органу можливість в установленому Податковим кодексом України порядку визначити суму заниження ТзОВ "Деліс" податку на прибуток та податку на додану вартість по контрагентах СПД ФО ОСОБА_5, ПП "Будагрогурт", ТзОВ "Перл" та ПП "Будмасервіс" за наслідками перевірки, оформленої актом № 1831/252/23-118/1384122 від 07.10.2009 року та прийняти на ті суми нові податкові повідомлення-рішення - про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість та застосування в зв'язку з цим штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначена позиція суду також викладена в постанові ВАСУ від 17.02.2011 року в справі № 17781/07 та постанові ВСУ від 05.12.2006 року в справі за позовом ЗАТ "Київський склотарний завод".

З урахуванням всього викладеного, податкові повідомлення-рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Львова від 21.10.2009 року № 003032300/0/23505 та № 0003022300/0/23506 є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується податкових повідомлень-рішень від 30.12.2009 року № 0003032300/1/29145та № 0003022300/1/29146, від 12.02.2010 року № 00030323000/4/2946 та № 00003032300/4/2945, від 12.05.2010 року № 0003032300/2/10940 та № 0003022300/2/10935, то такі скасуванню не підлягають, оскільки відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затв. наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253, з наступними змінами та доповненнями, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, не носять для позивача обов'язкового характеру щодо їх виконання. Зазначені повідомлення-рішення були прийняті за результатами розгляду скарг і на підтвердження первинних податкових повідомлень-рішень зі значком "0".

Відтак, позов підлягає до часткового задоволення.

Судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам слід стягнути з Державного бюджету України в користь ТзОВ "Деліс" в сумі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 21.10.2009 року № 003032300/0/23505 та № 0003022300/0/23506.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Деліс" (ЄДРПОУ 13841221, адреса місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Єрошена, 28) 3,40 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 07.10.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.