Постанова

від 11.10.2013 по справі 827/1708/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2013 рокуСправа №827/1708/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,

при секретарі Нікішенко Г.О.,

за участю: представника позивача Іванової А.В. (довіреність № б/н від 17.07.2013 року); представника відповідача Харькової О.О. (довіреність № 168/9/10.1-04 від 20.07.2013 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Дукат' 04» до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі Головного управління міндоходів м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним наказу та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство «Дукат' 04» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі Головного управління міндоходів м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним наказу та скасування податкових повідомлень-рішень. Вказує, що 10.06.2013 року ДПІ у Нахімовському районі Головного управління міндоходів м. Севастополя складений акт про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Дукат' 04» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Генбудінвест» за період з 01.01.2012 року 31.12.2012 року. 18.06.2013 року ДПІ у Нахімовському районі Головного управління міндоходів м. Севастополя ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000520220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 141 962,00 грн., в тому числі 113 570,00 грн. за основним платежем та 28 392,00 грн. за штрафними санкціями; № 0000510220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у загальному розмірі 135 202,00 грн., з яких 108 162,00 грн. - за основним платежем, 27 040,00 грн. - за штрафними санкціями. Вважає, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень відповідач перевищив надані йому повноваження.

Просить визнати протиправним наказ та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою від 04 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою від 04 липня 2013 року закінчено підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що 10.06.2013 року ДПІ у Нахімовському районі Головного управління міндоходів м. Севастополя складений акт про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Дукат' 04» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Генбудінвест» за період з 01.01.2012 року 31.12.2012 року. 18.06.2013 року ДПІ у Нахімовському районі Головного управління міндоходів м. Севастополя ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000520220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 141 962,00 грн., в тому числі 113 570,00 грн. за основним платежем та 28 392,00 грн. за штрафними санкціями; № 0000510220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у загальному розмірі 135 202,00 грн., з яких 108 162,00 грн. - за основним платежем, 27 040,00 грн. - за штрафними санкціями. Вважає, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень відповідач перевищив надані йому повноваження.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився повністю, просив у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що посадовими особами контролюючого органу перевірка позивача проведена з дотримання встановленого порядку та за наявності визначених Податковим кодексом України підстав. Оскільки на підставі документів, наданих платником на перевірку, та наявних у системі податкового органу, встановлено нереальність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Генбудінвест», не відповідність первинних документів вимогам п.1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п.2, п.6.3 наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» - заповнення номенклатури товарів (послуг) продавця російською мовою, тому відповідачем правомірно зроблений висновок про встановлення порушення вимог податкового законодавства в частині формування витрат та податкового кредит з ПДВ.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено наступне: Приватне підприємство «Дукат' 04» зареєстровано Нахімовською районною державною адміністрацією у м. Севастополі як юридична особа та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі як платник податків і зборів та є платником податку на додану вартість.

08.04.2013 року за вих. № 1933/10/22.0-48 ДПІ в Нахімовському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі було направлено на адресу ПП «Дукат' 04» запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо підтвердження отримання товару по господарських відносинах з ТОВ «Генбудінвест» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та надання письмових пояснень та засвідчених належним чином документів (том 1 а.с.92).

22.05.2013 року вх. № 1959/10 на адресу ДПІ в Нахімовському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі від ПП «Дукат' 04» надійшла відповідь з додатком копії документів, а саме: оборотно-сальдова відомість за рахунком: 63.1, контрагент ТОВ «Генбудінвест» за 2012 рік (картка рахунку: 63.1 договір №1АГ/07 від 02.07.2012 року, картка рахунку: 63.1 договір №1АГ/10 від 01.10.2012 року); реєстри отриманих та виданих податкових накладних; фінансово-господарські документи, що підтверджують придбання послуг за вчиненими правочинами (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, податкові накладні, акти звірки взаємних розрахунків); розрахункові документи, що підтверджують сплату грошових коштів (платіжні доручення); агентські договори, укладені між ПП «Дукат' 04» та ТОВ «Генбудінвест» (том 1 а.с.93)

31.05.2013 року за вих. № 3132/10/22.0-48 ДПІ в Нахімовському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі було направлено на адресу ПП «Дукат' 04» лист з додатком (том 1 а.с.94), а саме: довідки № 1007/10/22.0-30/33093961/46 від 30.05.2013 року «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Дукат' 04» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Генбудінвест» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року» (а.с.94). Відповідно до висновку довідки № 1007/10/22.0-30/33093961/46 від 30.05.2013 року звіркою ПП «Дукат' 04» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Генбудінвест», їх вид, обсяг та якість (том 1 а.с.95-97).

Листом ДПІ в Нахімовському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі за вих. № 3132/10/22.0-48 від 31.05.2013 року на адресу ПП «Дукат' 04» також було направлено наказ № 263 від 30.05.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Дукат' 04» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Генбудінвест» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року» (том 1 а.с.15). Встановлено час проведення перевірки з 05.06.2013 року тривалістю 3 робочих дня.

В період з 05.06.2013 року по 07.06.2013 року ДПІ в Нахімовському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Дукат' 04» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Генбудінвест» за період 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки було складено акт № 1058/10/22.0-21/33093961/26 від 10.06.2013 року (том 1 а.с.16-20). Перевіркою були встановлені наступні порушення з боку позивача: п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 108 162,00 грн., в тому числі за вересень 2012 року у сумі 21 378,00 грн., за жовтень 2012 року - 34 855,00 грн., за листопад 2012 року - 23 692,00 грн., за грудень 2012 року - 28 237,00 грн.; п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток всього у сумі 35 733,00 грн., в тому числі за період ІІ-ІІІ квартали 2012 року у сумі 22 447,00 грн., за ІІ-VІ квартали 2012 року у сумі 113 570,00 грн.

На підставі акту перевірки керівництвом ДПІ в Нахімовському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі 18.06.2013 року були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000510220 про збільшення ПП «Дукат' 04» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 135 202,00 грн., з яких за основним платежем - 108 162,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27 040,00 грн. (том 1 а.с.23) та № 0000520220 про збільшення ПП «Дукат' 04» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 141 962,00 грн., в тому числі 113 570,00 грн. за основним платежем та 28 392,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1 а.с.21).

Позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя № 263 від 30.05.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Дукат' 04» не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс № 2755) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 73.5 ст. 73 Кодексу № 2755, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Кодексу № 2755 передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. .

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Кодексу № 2755, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику..

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу № 2755, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин : за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Кодексу № 2755 передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п. 78.5 ст. 78 Кодексу № 2755).

Пунктом 83.1 статті 83 Кодексу № 2755 встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Пункт 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України містить перелік обставин, які можуть слугувати підставами для призначення саме документальної позапланової перевірки, який є вичерпним та не може бути поширений суб'єктом владних повноважень. Проте, ретельно вивчивши запит податкового органу № 1933/10/22.0-48 від 08.04.2013 року, який слугував підставою для призначення спірної перевірки, та перелік матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, встановлений ст. 83 Податкового кодексу України, враховуючи висновок довідки № 1007/10/22.0-30/33093961/46 від 30.05.2013 року «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Дукат'04» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Генбудінвест» за період 01.01.2012 року по 31.12.2012 року», суд дійшов до висновку, що вказаний запит в розумінні п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є обставиною та підставою для прийняття рішення (наказу) про призначення позапланової документальної перевірки.

Позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі від 18 червня 2013 року № 0000510220 та № 0000520220 підлягають задоволенню з огляду на наступне.

18 жовтня 2011 року між ПП «Дукат' 04» (далі - Постачальник) та ЗАТ «Птахофабрика Київська» (далі - Покупець) укладений договір постачання товару № МК/33, за умовами якого ПП «Дукат' 04» зобов'язується протягом дії договору передавати у власність ЗАТ «Птахофабрика Київська» сировину для виробництва комбікормів (макуха соєва, олія соєва) (том 1 а.с.202-204).

На виконання договору постачання товару № МК/33 від 18 жовтня 2013 року, 02 липня 2012 року між ПП «Дукат' 04» (далі - Довіритель) та ТОВ «Генбудінвест» (далі - Комерційний агент) було укладено агентський договір № 1АГ/07 (далі - Договір № 1АГ/07) (том 1 а.с.37-38).

Відповідно до п. 1 Договору № 1АГ/07, комерційний агент в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, за агентську винагороду зобов'язується надавати послуги Довірителю із сприяння у вчиненні від імені та за рахунок Довірителя таких правочинів: виготовити та передати у власність покупця - ТОВ «Птахофабрика Київська», на умовах договору поставки № МК/33 від 18.10.2011 продукцію. Послуги надаються комерційним агентом у сфері оптової торгівлі з 02 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року.

Згідно з п. 2 Договору № 1АГ/07, Комерційний агент зобов'язаний: вивчати Територію з метою виявлення потенційних замовників на продукцію Довірителя шляхом переговорів, та інформаційних довідок, формувати інформаційний банк даних щодо потенційних та наявних контрагентів, інформувати Довірителя про необхідність проведення переговорів з представниками ТОВ «Птахофабрика Київська», сприяти організації зустрічей і переговорів між представниками Довірителя й контрагентів щодо взаємовідносин сторін в строк з 01 липня 2012 року по 10 вересня 2012 року. Комерційний агент зобов'язується надавати Довірителю звіти про надання послуг в наступні строки: 10 липня 2012 року, 31 липня 2012 року, 20 серпня 2012 року, 10 вересня 2012 року, шляхом інформаційної довідки в усної та іншої форми. До звіту Комерційного агента додаються необхідні докази витрат, здійснених ним за рахунок довірителя у вигляді - видаткової накладної, довіреності, податкової накладної, рахунків та інші.

01 жовтня 2012 року між ПП «Дукат' 04» (далі - Довіритель) та ТОВ «Генбудінвест» (далі - Комерційний агент) було укладено агентський договір № 1АГ/10 (том 1 а.с.39-40).

Відповідно до п. 1 Договору № 1АГ/10, комерційний агент в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, за агентську винагороду зобов'язується надавати послуги Довірителю із сприяння у вчиненні від імені та за рахунок Довірителя таких правочинів: виготовити та передати у власність покупця - ТОВ «Птахофабрика Київська», на умовах договору поставки № МК/33 від 18.10.2011 року продукцію. Послуги надаються комерційним агентом у такій сфері оптової торгівлі з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Згідно з п. 2 Договору № 1АГ/10, Комерційний агент зобов'язаний: вивчати Територію з метою виявлення потенційних замовників на продукцію Довірителя шляхом переговорів, та інформаційних довідок, формувати інформаційний банк даних щодо потенційних та наявних контрагентів, інформувати Довірителя про необхідність проведення переговорів з представниками ТОВ «Птахофабрика Київська», сприяти організації зустрічей і переговорів між представниками Довірителя й контрагентів щодо взаємовідносин сторін в строк з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року. Комерційний агент зобов'язується надавати Довірителю звіти про надання послуг в наступні строки: 05 жовтня 2012 року, 11 жовтня 2012 року, 16 жовтня 2012 року, 22 жовтня 2012 року, 29 жовтня 2012 року, 08 листопада 2012 року, 17 листопада 2012 року, 23 листопада 2012 року, 30 листопада 2012 року, 10 грудня 2012 року, 14 грудня 2012 року, 21 грудня 2012 року, 25 грудня 2012 року, 31 грудня 2012 року, шляхом інформаційної довідки в усної та іншої форми. До звіту Комерційного агента додаються необхідні докази витрат, здійснених ним за рахунок довірителя у вигляді - видаткової накладної, довіреності, податкової накладної, рахунків та інші.

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів між сторонами оформлені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-030912 від 03.09.2012 року (том 1 а.с.41), № ОУ-070901 від 07.09.2012 року (том 1 а.с.42), № ОУ-120903 від 12.09.2012 року (том 1 а.с.43), № ОУ-200901 від 20.09.2012 року (том а.с.44), № ОУ-051001 від 05.10.2012 року (том 1 а.с.45), № ОУ-111001 від 11.10.2012 року (том 1 а.с.46), № ОУ-161001 від 16.10.2012 року (том 1 а.с.47), № ОУ-221001 від 22.10.2012 року (том 1 а.с.48), № ОУ-291001 від 29.10.2012 року (том 1 а.с.49), № ОУ-081101 від 08.11.2012 року (том 1 а.с.50), № ОУ-171101 від 17.11.2012 року (том 1 а.с.51), № ОУ-231102 від 23.11.2012 року (том 1 а.с.52), № ОУ-301118 від 30.11.2012 року (том 1 а.с.53), № ОУ-101203 від 10.12.2012 року (том 1 а.с.54), № ОУ-141201 від 14.12.2012 року (том 1 а.с.55), № ОУ-211201 від 21.12.2012 року (том 1 а.с.56), № ОУ-251201 від 25.12.2012 року (том 1 а.с.57), № ОУ-311203 від 31.12.2012 року (том 1 а.с.58).

ПП «Дукат' 04» оплатило вартість товарів за агентськими договорами ТОВ «Генбудінвест», що підтверджується платіжними дорученнями: № 396 від 11.10.2012 року, № 413 від 17.10.2012 року, № 431 від 23.10.2012 року, № 510 від 05.12.2012 року, № 515 від 07.12.2012 року, № 448 від 06.11.2012 року, № 454 від 07.11.2012 року, №491 від 28.11.2012 року, № 552 від 25.12.2012 року, № 25 від 14.01.2013 року (том 1 а.с.77-79).

На виконання вищевказаних агентських договорів ТОВ «Генбудінвест» позивачу були видані податкові накладні: № 18 від 03.09.2012 року (том 1 а.с.59), № 48 від 07.09.2012 року (том 1 а.с.60), № 83 від 12.09.2012 року (том 1 а.с.61), № 155 від 20.09.2012 року (том 1 а.с.62), № 44 від 05.10.2012 року (том 1 а.с.63), № 77 від 11.10.2012 року (том 1 а.с.64), № 107 від 16.10.2012 року (том 1 а.с.65), № 155 від 22.10.2012 року (том 1 а.с.66), № 216 від 29.10.2012 року (том 1 а.с.67), № 65 від 08.11.2012 року (том 1 а.с.68), № 139 від 17.11.2012 року (том 1 а.с.69), № 199 від 23.11.2012 року (том 1 а.с.70), № 279 від 30.11.2012 (том 1 а.с.71), № 59 від 10.12.2012 року (том 1 а.с.72), № 99 від 14.12.2012 року (том 1 а.с.73), № 159 від 21.12.2012 року (том 1 а.с.74), № 184 від 25.12.2012 року (том 1 а.с.75), № 245 від 31.12.2012 року (том 1 а.с.76), які містять усі необхідні реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс № 2755) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу № 2755 бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.1. статті 200 Кодексу № 2755 встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п.200.6-200.11 ст. 200 Кодексу № 2755 платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Кодексу № 2755 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 Кодексу № 2755 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Статтею 134 Кодексу № 2755 передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу , на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу , з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу ; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу , з джерелом походження з України.

Згідно п.138.2 ст.138 Кодексу № 2755, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 138.1 статті 138 Кодексу № 2755, витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати складаються з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг); інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат) крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. «г» пп. 138.8.5 п. 138.8 ст.138 Кодексу № 2755, до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Згідно п.138.4, п.138.5 ст.138 Кодексу № 2755, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Пунктом 140.2 статті 140 Кодексу № 2755, передбачено, що у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації. Перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) також проводиться сторонами: - у звітному періоді (періодах), в якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину - у разі визнання судом правочину недійсним; - у звітному періоді, в якому рішення суду про визнання правочину недійсним набуло законної сили - у разі визнання правочину недійсним з інших підстав.

Відповідно до п.п. 139.1.1, 139.1.9 п. 139 ст. 139 Кодексу № 2755, не відносяться до складу витрат - витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пункти 152.1, 152.3 ст. 152 Кодексу № 2755, визначають, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими цим розділом, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом. Отже, платник податку має право на включення до складу витрат будь-якої суми витрат, які він поніс в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), лише за умови, що такі витрати в подальшому будуть використані у власній господарської діяльності, незалежно чи почали таки товари використовуватися на момент перевірки, та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Платник податку повинен здійснити корегування своїх доходів або витрат лише у випадку прийняття судом рішення про визнання правочину, за яким виникли таки доходи чи витрати, недійсним (набрання рішенням суду законної сили).

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) передбачено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення № 88) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом. .

Згідно з п.2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення № 88 первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення. .

Згідно з п.18 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 року (що діяв на момент виникнення спору) всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою..

Зокрема суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому необхідною умовою є також дослідження реальності господарської операції, за результатами якої платником формуються дані податкового обліку, зокрема, фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності тощо.

Зі змісту акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 28.03.2013 року № 273/2240/37318658 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Генбудінвест» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року (том 2 а.с.78-94), вбачається, що звіркою не підтверджено реальність проведених господарських операцій придбання та реалізації товарів, робіт, послуг. Відповідно до вказаного акту ТОВ «Генбудінвест» є платником податку на додану вартість.

Щодо стверджень відповідача про те, що у зв'язку з неможливістю провести зустрічну перевірку ТОВ «Генбудінвест» щодо встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, суд зазначає. Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги). Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується (сировини, з якої він може бути виготовлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер (у справі, що розглядається, - позивач) вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладених правових норм та аналізу правовідносин, суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 року № 0000520220 та № 0000510220 , тому вказані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Постанова складена та підписана 16 жовтня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі від 18.06.2013 року № 0000520220 про збільшення Приватному підприємству «Дукат' 04» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 141 962,00 грн., в тому числі 113 570,00 грн. за основним платежем та 28 392,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі від 18.06.2013 року № 0000510220 про збільшення Приватному підприємству «Дукат' 04» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 135 202,00 грн., з яких за основним платежем - 108 162,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 27 040,00 грн.

4. Стягнути з Державного Бюджету України (код ЕДРПОУ 38022717, ГУ ДКС України у м. Севастополі МФО 824509, р/р 31214206784001, код платежу 35884906) на користь Приватного підприємства «Дукат' 04» (99012, м. Севастополь, вул. Горпіщенко, 74, кв. 32, код ЄДРПОУ 33093961) суму судового збору в розмірі 2 328,41 грн.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Майсак