Постанова

від 09.10.2013 по справі 826/12909/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2013 року 10:20 № 826/12909/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Дрьоміна Л.В. (довіреність від 17.06.2013 р. № 01/юр)

від відповідача - не з'явився

від третьої особи-1 : Тартікян М.М. (керівник, діє на підставі статуту)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Будінвест» до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особаІндивідуальне приватне підприємство «Наірі» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2013 № 00032322260 та № 0003222260,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Будінвест» з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2013 р.:

- № 00032322260, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 459 755 грн. за основним платежем та на 114 938,75 грн. за штрафними санкціями.

- № 0003222260, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 499 694 грн. за основним платежем та на 124 923,50 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновки ДПІ, які покладені в основу оскаржуваних рішень ґрунтуються на оцінці взаємовідносин позивача з ІПП «Наірі» за операціями з поточного ремонту вилиць і доріг в Бориспільському районі Київської області.

За зазначеними операціями, як зазначає позивач, роботи виконані контрагентом у повному обсязі та за цими операціями складено всі необхідні первинні документи.

У той же час, як вказує позивач, ДПІ дійшла до висновку, що контрагент не має офісних та виробничих ресурсів, не має транспортних та інших основних засобів, а також ДПІ зазначається, що не вдалося провести зустрічну звірку ТОВ «Інкомбуд Плюс», яке мало взаємовідносини з контрагентом позивача (ІПП «Наірі») та щодо документів якого (ТОВ «Інкомбуд Плюс») проведено почеркознавче дослідження.

Позивач також зазначає, що за відносинами із іншим контрагентом ТОВ «Ресурсес Менеджмент» сформовано податковий кредит 60 000 грн. у червні 2010 р. за операціями з благоустрою на об'єкті у м Чернівці. Зазначені операції також виконані та документально оформлені. Однак, ДПІ не визнає зазначені податкові вигоди та зазначає, що контрагент не подавав податкові декларації, що на думку ДПІ свідчить про відсутність об'єкту оподаткування.

Враховуючи, що операції фактично виконані, що документально підтверджено, позивач вважає правомірним формування спірних сум податкових вигод, що на думку позивача спростовує висновки акту перевірки та вказує на відсутність підстав для збільшення податкових зобов'язань та прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідач в судове засідання 09.10.2013 р. не з'явився, доказів поважності причин неприбуття, як і завчасного повідомлення про наявність поважних причин неприбуття, не надав.

У той же час, через канцелярію суду подано заперечення проти позову та витребувані судом матеріали. Відповідно до цих заперечень відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи відсутність доказів поважності причин неприбуття у судове засідання представника ДПІ та враховуючи факт завчасного повідомлення ДПІ про день, час і місце розгляду справи, розгляд справи не відкладався та відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалено розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

До участі у справі залучено третю особу ІПП «Наірі», якій направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Від третьої особи витребувано документи та відомості на підтвердження фактичного здійснення спірних операцій., зокрема, - докази наявності у спірному періоді на підприємстві трудових та матеріальних ресурсів для здійснення спірних операцій, докази наявності кваліфікованого персоналу для виконання буд. робіт; докази ознайомлення працівників із правилами техніки безпеки при здійсненні спірних ремонтних/будівельних робіт; докази наявності необхідного технологічного обладнання для виконання робіт.

Третя особа в особі керівника підприємства з'явилась у судове засідання 09.10.2013 р. та надала до суду пояснення та документи, які на думку третьої особи підтверджують виконання спірних операцій.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.10.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Імперія Будінвест» (код з ЄДР 32312295; адреса: 03134, м. Київ, Святошинський район, вул.. Булгакова, 16) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 06.06.2013 р. № 379/22-60/32312295 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1., п/п. 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 кв. 2010 р. на 499 694 грн. Окрім того, встановлено порушення позивачем п/п. 3.1.1, п/п. 7.2.3., п/п. 7.4.1. Закону України про податок на додану вартість, в результаті чого занижено суми ПДВ на 459 755 грн., у т.ч. за червень 2010 р. на 60 000 грн., за вересень 2010 р. - 399 755 грн.

В контексті наведено в Акті перевірки зазначено наступне.

Так, встановлено завищення валових витрат на 1 988 777 грн. за 3 кв. 2010 р. Зокрема, встановлено, що позивач здійснював оплату за будівельні матеріали, будівельно-монтажні роботи та поточний ремонт доріг комунальної власності.

Зазначено у зв'язку з цим, що позивачем (підрядник) та ІПП «Наірі» (субпідрядник; код з ЄДР 20642746; адреса: 08335, Київська обл., Бориспільський район, село Іванків, вул.. Жовтнева, 71) укладено договір № 1208/1 від 12.08.2010 р. Згідно договору субпідрядник зобов'язався виконати за завданням підрядника роботи по поточному ремонту вулиць і доріг, що належать до комунальної власності, у містах та інших населених пунктах Київської області. Ціна робіт 2 890 201 грн. з ПДВ. У зв'язку з цим оформлено акти № 1-4 приймання виконаних будівельно-монтажних робіт за вересень 2010 р. з довідками про вартість виконаних робіт. Розрахунки проведені 30.09.2010 р. - 1 661 663,85 грн., 01.10.2010 р. - 700 000 грн., 31.12.2011 р. - 23985,33 грн., 26.12.2012 р. - 12 883,40 грн., а всього на суму 2 398 832,58 грн. з ПДВ - 399 755,44 грн.

Виписано також податкові накладні від 30.09.2010 р.:

- № 12 на суму 409 773,59 грн. з ПДВ, крім того ПДВ 68 295,60 грн. за «поточний ремонт доріг в м. Рогозів, вул. Чапаєва, Старинська»,

- № 14 на суму 479 343,14 грн. з ПДВ, крім того ПДВ - 79 905,69 грн. за «поточний ремонт доріг в с. Сошників, вул. Ліченко, Іванова»,

- № 15 на суму 735 998,17 грн. з ПДВ, крім того ПДВ - 122 666,36 грн., за «поточний ремонт доріг в с. Любарці, вул. Матросова»,

- № 16 на суму 773 326,68 грн. з ПДВ, крім того ПДВ - 128 887,78 грн., за «поточний ремонт доріг в с. Іванків, вул. Жовтнева, Швеця.

Всього виписано податкових накладних на 2 398 532,58 грн. з ПДВ - 399 755,43 грн.

Від Бориспільської ОДПІ отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ІПП «Наірі» за відносинами з ТОВ «Інкомбуд Плюс» за вересень 2010 р. (від 03.04.2013 р. № 164/22-2/20642746).

Встановлено при цьому, що ІПП «Наірі» офісних та виробничих приміщень не орендує. Не орендує і транспортні засоби та інші основні фонди. Оскільки окремі реєстраційні документи ТОВ «Інкомбуд Плюс» підписані не засновником цього товариства та відсутня інформація про наявність ресурсів у цього товариства, встановлено відсутність об'єктів оподаткування за операціями з підприємствами постачальниками та покупцями цього товариства.

Враховуючи наведене, задекларований податковий кредит ІПП «Наірі», сформований за відносинами з цим товариством у вересні 2010 р., за висновком ДПІ не підтверджується; задекларовані податкові зобов'язання ІПП «Наірі» за вересень 2010 р. по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у підприємств постачальників сформовані неправомірно та перевіркою не підтверджуються.

З урахуванням наведеного встановлено завищення позивачем валових витрат, що вплинуло і на формування податкового кредиту з ПДВ.

Так, враховуючи неможливість, на думку ДПІ вищезгаданим контрагентом виконати роботи по ремонту доріг, ДПІ прийшла до висновку про заниження позивачем ПДВ у розмірі 399 755 грн.

Окрім того, ДПІ дійшла до висновку про заниження ПДВ на 60 000 грн. у червні 2010 р. за відносинами позивача з ТОВ «Ресурсес Менеджмент» (код з ЄДР 33401490; адреса: 01021, м. Київ, Печерський район, вул. Грушевського, 28/2, Н/П №43; припинено , - 20.05.2011 проведена державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом).

Зазначено, що позивачем (замовник) та ТОВ «Ресурсес Менеджмент» (підрядник в особі Санчеса Ернандеса Рафаеля) укладено договір № 12/06-10 від 11.06.2010 р., відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати роботи по благоустрою на об'єкті, що знаходиться у м. Чернівці, вул. Сумська, 3-г.

За договором оформлено податкову накладну від 30.06.2010 р. № 063043 на суму 3 600 000 грн. з ПДВ - 60 000 грн. за «будівельно-монтажні роботи» та акт № 1 за червень 2010 р. (КБ2) з довідкою про вартість виконаних робіт (КБ3). Оплата проведена 02.09.2010 р. на суму 1 900 000 грн. та 01.12.2010 р. - 1700 000 грн.

За результатами аналізу звітності контрагента встановлено, що останній не декларував податкові зобов'язання за відносинами з позивачем, що за висновком ДПІ свідчить про відсутність об'єкту оподаткування, який виникає при проведенні вказаними підприємствами фінансово-господарських операцій. Відсутність податкових декларацій, об'єкту оподаткування свідчить за висновком ДПІ про відсутність у контрагента законних підстав скласти та надати оригінали податкових накладних покупцю. В сукупності наведене, на думку ДПІ, свідчить про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту за операціями, які фактично не відбулися.

Виходячи з того, що операції з контрагентами фактично не відбулися ДПІ прийнято оскаржувані рішення.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд зазначає, що у період оформлення спірних операцій, відносини щодо оподаткування ПДВ та формування податкового кредиту з ПДВ регулювалися наступними положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ).

Так, об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п/п. 3.1.1 Закону про ПДВ України є операції платників податку з поставки товарів, робіт/послуг.

Підпунктом 7.4.1 цього Закону, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів, робіт/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п/п. 7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зокрема: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п/п. 7.2.3. зазначеного Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 Закону про ПДВ передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того, п/п. 7.4.4. Закону про ПДВ встановлено, що у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Щодо формування валових витрат, слід зазначити, що відповідно до п. 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон про прибуток), який був чинний до 01.04.2011 року, валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, відповідно до п. 1.31. Закону про прибуток, під продажем результатів робіт (послуг) розуміються будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Під продажем товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону про прибуток встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до п/п. 11.2.1. датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: (1) або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; (2) або дата оприбуткування платником податку товарів, а (3) для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про прибуток не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити , містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема , такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих первинних та інших документів , які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), суд приходить до висновку , про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача на користь останнього (про їх невиконання контрагентами), та, як наслідок, - до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування витрат та податкового кредиту з ПДВ за спірними операціями.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Так, враховуючи характер робіт за угодою з ІПП «Наірі», під час розгляду справи судом не встановлено та позивачем, ІПП «Наірі» не доведено наявності у цього контрагента машин, механізмів, інструментів, транспортних засобів, трудових ресурсів, які є об'єктивно необхідними для виконання ІПП «Наірі» ремонту доріг (обсяг робіт - 3 453 м.кв., 5 350 м.кв., 5 700 м.кв., 2 800 м.кв., 1 617 м.кв., 1 675 м.кв., а всього 20 675 м.кв.), а також не встановлено наявності у цього контрагента трудових та транспортних ресурсів для перевезення ІПП «Наірі» сміття на відстань 30 кв., як і доказів наявності у контрагентів трудових ресурсів, необхідних для виконання обумовлених робіт, зокрема, робіт з навантаження працівниками ІПП «Наірі» вручну сміття (495,12 т., 273,7 т., 516,48 т., 322,6 т. - згідно актів).

В контексті перевезення сміття під час розгляду справи не надано і товарно-транспортних накладних.

Під час розгляду справи судом не встановлено та позивачем та його контрагентом не надано доказів наявності у ІПП «Наірі» виробничої, автомобільної баз, офісних приміщень та складських ресурсів, які є об'єктивно необхідними для ведення господарської діяльності, для розміщення машин та механізмів, зберігання матеріалів та продукції для цілей виконання обумовлених робіт.

При цьому, під час розгляду справи не надано і доказів придбання ІПП «Наірі» матеріалів та продукції, необхідних для ремонту доріг.

У той же час, усі зазначені відомості та докази на їх підтвердження витребовувались у ІПП «Наірі» відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі, яка отримана підприємством 13.09.2013 р.

Відносно ТОВ «Ресурсес Менеджмент» також не встановлено у цього контрагента в обумовлений період виконання робіт наявності машин, механізмів, інструментів, транспортних засобів, трудових ресурсів, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт. Відсутні і будь-які відомості щодо придбання цим контрагентом матеріалів і продукції для виконання будівельно-монтажних робіт або ж їх надання замовником.

Не надано доказів взаємозв'язку позивача із об'єктом у м. Чернівці, де за його твердженням ТОВ «Ресурсес Менеджмент» виконувались роботи, хоча ці відомості витребовувались у позивача відповідно до ухвали від 19.08.2013 р.

Наведені вище відомості щодо наявності у контрагентів відповідних ресурсів та можливостей, не надані і з боку позивача , хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється характером та специфікою угод (обумовлених операцій) та звичайною діловою практикою.

При цьому, відносно наявності у ІПП «Наірі» ліцензій на здійснення діяльності, пов'язаної із створення об'єктів архітектури, на здійснення будівельної діяльності, слід зазначити, що за відсутності документально підтверджених відомостей щодо наявності у ІПП «Наірі» відповідних ресурсів, сама по собі наявність ліцензій не є доказом виконання певною особою певних операцій та в даному випадку наявності таких ресурсів у контрагента не встановлено.

Відносно наданих позивачем угод та первинних документів із замовниками робіт по поточному ремонту доріг, слід зазначити, що надані документи не містять жодної згадки про виконання робіт ІПП Наірі» та самі по собі не є підтвердженням виконання робіт саме субпідрядником (ІПП «Наірі») за відносинами з яким і сформовано позивачем спірні суми податкових вигод.

У цьому контексті не надано підтверджень з боку замовників щодо участі у виконанні робіт контрагентів позивача, чи надання ними дозволу позивачу на їх залучення.

У той же час, прийняття певних робіт замовниками від позивача само по собі не є підтвердженням виконання цих робіт саме контрагентами позивача.

Суд окремо зазначає , що за відносинами з ТОВ «Ресурсес Менеджмент» позивачем під час розгляду справи взагалі не надано будь-яких угод, первинних та платіжних документів, будь-яких угод із замовниками робіт на виконання оздоблюваних робіт та доказів прийняття цих робіт.

Під час розгляду справи судом не встановлено та особами, що беруть участь у справі, не доведено залучення контрагентами позивача для виконання робіт інших субпідрядних організацій, як і не встановлено несення контрагентами у зв'язку з цим витрат, розрахунків із такими субпідрядниками.

Відтак, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не доведено тих обставин та не надано тих документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак, під час розгляду справи не доведено обставин того, що обумовлені правочинами роботи були виконані саме контрагентами позивача, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок недоведеності виконання спірних операцій саме контрагентами позивача, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Виходячи з наведеного, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати на користь контрагентів сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Будінвест» (код з ЄДР 32312295; адреса: 03134, м. Київ, Святошинський район, вул.. Булгакова, 16) - залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 15.10.2013 р.