Ухвала

від 15.10.2013 по справі 40/188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

15.10.2013р. Справа №40/188

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М. , за участю секретаря судового засідання Мітронової А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу Приватного підприємства «Гормашвуглезбагачення» м.Донецьк

на дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області щодо виконання рішення суду від 23.08.2006р. у справі №40/188 на підставі наказу від 08.09.2006р.

за позовом: Приватного підприємства «Гормашвуглезбагачення» м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Шахтарськантрацит» м.Шахтарськ Донецької області

про: стягнення 573004грн.52коп.,

за участю представників сторін:

від позивача(скаржника): Воропаєв І.О. за довіреністю б/н від 01.08.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

від ВДВС: Комаровський Д.В. за довіреністю №26162 від 14.10.2013р.,

В С Т А Н О В И В:

25.09.2013року Приватне підприємство «Гормашвуглезбагачення» м.Донецьк (далі - ПП «Гормашвуглезбагачення») звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (далі - ВДВС Шахтарського МРУЮ у Донецькій області) щодо виконання рішення суду від 23.08.2006р. у справі №44/188 на підставі наказу від 08.09.2006р. Одночасно, заявником подано клопотання про поновлення строку оскарження дій щодо виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку, скаржник посилається на те, що керуючись постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №5 від 21.05.2012р. він намагався у порядку адміністративного судочинства оскаржити дії органу державної виконавчої служби, однак адміністративний суд відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі, зазначивши, що скарги на дії чи бездіяльність ВДВС щодо виконання виконавчих документів, виданих господарським судом, розглядаються у порядку господарського судочинства.

Зважаючи на вищевикладені обставини скаржник просить поновити строк для подання скарги на дії органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду.

Розглянувши заявлене скаржником клопотання суд вважає, що воно підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Листом від 25.06.2012р. позивач звернувся до ВДВС Шахтарського МРУЮ у Донецькій області із запитом про надання інформації про хід виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду №40/188 від 15.09.2006р.

Як вбачається з відбитку календарного штемпеля на поштовому конверті 13.07.2013р. у відповідь на зазначений запит органом державної виконавчої служби на адресу стягувача надіслана постанова №8059732 від 19.06.2013р. про зупинення зведеного виконавчого провадження №8059732.

Не погодившись із зупиненням виконавчого провадження ПП «Гормашвуглезбагачення» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ВДВС Шахтарського МРУЮ у Донецькій області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013р., повний текст якої складено 13.09.2013р., вказана ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

16.09.2013р. ухвала суду апеляційної інстанції надіслана на адресу ПП «Гормашвуглезбагачення», про що свідчить відбиток календарного штемпеля на поштовому конверті, та, з урахуванням часу поштового перебігу, одержана скаржником 23.09.2013р.

Зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби заявник звернувся до господарського суду 25.09.2013р., що вбачається з вхідного штампу канцелярії суду.

Зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку, що строк пропущено заявником з поважних причин, у зв'язку з чим, задовольняє зазначене клопотання та відновлює заявнику процесуальний строк для подання скарги на дії органу державної виконавчої служби.

Ухвалою суду від 26.09.2013р. скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.10.2013р.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби, заявник просить суд визнати незаконними дії ВДВС Шахтарського МРУЮ у Донецькій області щодо зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №40/188 від 08.09.2006р., скасувати постанову від 19.06.2013р. про зупинення зведеного виконавчого провадження №8059732 в частині зупинення примусового виконання вказаного наказу та зобов'язати ВДВС Шахтарського МРУЮ у Донецькій області продовжити вчинення дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» з виконання зазначеного наказу господарського суду.

В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження, оскільки зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень на підставі п.15 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"; внесення юридичної особи до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження, оскільки заборгованість, яка стягується, не є заборгованістю за енергоносії.

15.10.2013р. ВДВС Шахтарського МРУЮ у Донецькій області через канцелярію подав суду письмові заперечення на скаргу, в яких просив суд відмовити скаржнику у задоволенні скарги, посилаючись на те, що на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України №568 від 10.11.2005р. ДП «Шахтарськантрацит» 28.11.2005р. внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості (далі - Реєстр) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", згідно з п.15 ст.34 (в редакції від 21.04.1999р.) та п.15 ст.37 (в редакції від 04.11.2010р.) Закону України "Про виконавче провадження" внесення підприємства-боржника до Реєстру є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження, зазначене зумовлює обов'язкове зупинення виконавчих дій та забороняє державному виконавцю стягнення за виконавчим документом.

Представник позивача (скаржника) у судовому засіданні 15.10.2013р. підтримав скаргу, просив суд її задовольнити, надав усні пояснення по скарзі.

Представник відповідача (боржника) у судове засідання 15.10.2013р. не з'явився, про час та місце судового засіданні повідомлений належним чином.

Представник ВДВС Шахтарського МРУЮ у Донецькій області у судовому засіданні 15.10.2013р. підтримав письмові заперечення на скаргу.

У судовому засіданні 15.10.2013р. судом оглянуті оригінали матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 08.09.2006року у справі №40/188 надані представником ВДВС для огляду у судовому засіданні, з подальшим їх поверненням.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Суд вважає за можливе розглянути скаргу в порядку ст.121-2 ГПК України за відсутності представника відповідача (боржника), оскільки наявних матеріалів цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого представника відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Вислухавши пояснення представників скаржника та ВДВС Шахтарського МРУЮ у Донецькій області, які з'явилися у судове засідання, дослідивши представлені ними в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.08.2006року у справі №40/188 позовні вимоги ПП «Гормашвуглезбагачення» задоволено повністю та стягнуто з ДП «Шахтарськантрацит» борг в сумі 573004грн.52коп., витрати по держмиту в сумі 5730грн.05 коп., витрати по судовому процесу в сумі 118грн.

08.09.2006р. господарський суд Донецької області на підставі ст.116 ГПК України видав наказ про примусове виконання рішення суду від 23.08.2006р. у справі №40/188.

Даний наказ був пред'явлений до для примусового виконання.

19.09.2006р. ВДВС Шахтарського МРУЮ у Донецькій області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду №40/188, виданого господарським судом 08.09.2006р. про стягнення з ДП «Шахтарськантрацит» на користь ПП «Гормашвуглезбагачення» 578852,57грн.

26.09.2006р. державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду №40/188 від 08.09.2006р. до зведеного виконавчого провадження №8059732.

19.06.2013р. постановою державного виконавця зведене виконавче провадження №8059732 зупинено на підставі п.15 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з внесенням ДП "Шахтарськантрацит" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

За висновками суду, постанова державного виконавця від 19.06.2013р. в частині зупинення примусового виконання наказу господарського суду №40/188 від 08.09.2013р. є незаконною, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 28.11.2005р. на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України №568 від 10.11.2005р. ДП „Шахтарськантрацит" внесено до державного реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент зупинення виконавчого провадження) виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Частиною 2 ст.2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" передбачено, що його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Згідно з пунктом 1.4 ст.1 вказаного Закону заборгованість - це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".

Наведеними положеннями встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюються положення п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2012р. №18-рп/2012 у справі № 1-26/2012 вирішено: обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"; внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до ст.ст.67, 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання, офіційно оприлюднюються.

Як вбачається з рішення господарського суду Донецької області від 23.08.2006р. у справі №40/188 виникла внаслідок невиконання договору підряду №92 від 12.06.2001р. на виконання робіт з ремонту обладнання та договору поступки права вимоги №30/12/2033-иу від 30.12.2003р.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відносини сторін, які виникли на підставі договору підряду знаходяться поза сферою регулювання Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Враховуючи положення Рішення Конституційного Суду України від 18.12.2012р. №18-рп/2012 у справі №1-26/2012 виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду №40/188 від 08.09.2006р. не стосується неповних розрахунків за енергоносії, з огляду на що не підлягає обов'язковому зупиненню на підставі п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Крім того, за приписом ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За приписом ст.6 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий i публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним i безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить cпip щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в Комюніке Секретаря Європейського суду з прав людини стосовно рішення у справах "Гавриленко проти України", "Дроботюк проти України", "Лупандін проти України", "Полонець проти України", "Трихліб проти України" від 20 вересня 2005р.: "Спираючись на ч.1 ст.6 Конвенції, заявники скаржились на невиконання упродовж тривалого строку судових рішень, ухвалених на їх користь. Окремі заявники стверджували про порушення ст.13 Конвенції. Пан Полонець також скаржився на порушення його права на мирне володіння майном, закріпленого ст.1 Першого протоколу до Конвенції.

Під час розгляду справ, виходячи зі свого прецедентного права, суд дійшов висновку, що держава, не виконуючи судові рішення протягом понад 4 років та 4 місяців у cправі Гавриленка, 6 poків у справі Дроботюка, i 3 місяців у справі Лупандіна, 2 років i 10 місяців у справі Полонця, 5 років i 4 місяців у справі Трихліба, істотним чином позбавила ч.1 ст.6 Конвенції корисного значення для них.

Таким чином, в ряді судових рішень проти України вказується на неприпустимість порушення розумних строків виконання судових рішень, i що дані порушення свідчать про невиконання Україною своїх зобов'язань як держави-учасниці Конвенції.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З урахуванням викладеного, забезпечення виконання судового рішення впродовж розумного строку є обов'язком України, взятим нею на себе у зв'язку з ратифікацією Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року. Невиконання цього обов'язку є порушенням, на яке Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу в своїх численних рішеннях, в тому числі у справах проти України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, постанова від 19.06.2013 року про зупинення зведеного виконавчого провадження №8059732 в частині зупинення примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №40/188 від 08.09.2006р. є незаконною.

Отже, вимоги скаржника про часткове скасування вказаної постанови та зобов'язання ВДВС Шахтарського МРУЮ у Донецькій області вчинити, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" дії, спрямовані на виконання наказу, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, суд визнає доводи скаржника правомірними, а скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу Приватного підприємства «Гормашвуглезбагачення» м.Донецьк на дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 23.08.2006р. у справі №44/188 на підставі наказу від 08.09.2006р. задовольнити.

Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області щодо зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №40/188 від 08.09.2006р.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області від 19.06.2013 року про зупинення зведеного виконавчого провадження №8059732 в частині зупинення примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №40/188 від 08.09.2006р.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області вчинити дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", спрямовані на виконання наказу господарського суду Донецької області №40/188 від 08.09.2006р.

Суддя А.М. Осадча