Постанова

від 16.10.2013 по справі 24/91

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 24/91 Вищий господарський суд України, у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М., - головуючого, (доповідач) Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М. розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на постанову та на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року господарського суду Донецької області від 18.07.2013 року

у справі господарського судуДонецької області за позовомпублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" доКП "Компанія "Вода Донбасу" простягнення за скаргоюпублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на дії (бездіяльність)відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ в Донецькій області в засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився, - відповідача: - ВДВС:не з'явився, не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ в Донецькій області, в якій просило:

- визнати незаконною та такою, що не відповідає ЗУ "Про виконавче провадження" бездіяльність органу ДВС щодо не проведення дій з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області №24/91 від 14.09.2011 року в рамках виконавчих проваджень ВП №36246470, №36231860 про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" заборгованості;

- визнати незаконною та такою, що не відповідає ЗУ "Про виконавче провадження" бездіяльність органу ДВС щодо не накладення арешту на майно та кошти боржника та не оголошення заборони на його відчуження відповідно до ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження";

- визнати незаконною та такою, що не відповідає ЗУ "Про виконавче провадження" бездіяльність органу ДВС щодо не звернення стягнення на майно КП "Компанія "Вода Донбасу" шляхом його реалізації;

- зобов'язати орган ДВС здійснити дії, які передбачені ЗУ "Про виконавче провадження" для примусового виконання рішення господарського суду Донецької області №24/91 від 14.09.2011 року в рамках виконавчих проваджень ВП №36246470, №36231860 щодо стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" заборгованості;

- зобов'язати орган ДВС накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов'язати орган ДВС звернути стягнення на майно КП "Компанія "Вода Донбасу" шляхом його реалізації.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.07.2013 року в задоволенні скарги відмолено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року ухвалу місцевого господарського суду від 18.07.2013 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 18.07.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Донецької області від 14.09.2011 року з даної справи, позовні вимоги ВАТ "ДТЕК Донецькобленерго" (правонаступником якого є ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго") до КП "Компанія "Вода Донбасу" задоволені частково, з відповідача на користь позивача призначено до стягнення 2586646,84 грн. основної суми боргу, 61462,83 грн. пені, 1951675,36 грн. інфляційних втрат, 590187,45 грн. - 3% річних, 24374,80 грн. витрат по сплаті державного мита та 226,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення, господарським судом Донецької області 12.12.2011 року видано відповідні накази.

28.01.2013 року, на підставі заяви стягувача від 28.01.2013 року, відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ в Донецькій області, були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №36246470, №36231860 щодо примусового виконання наказів з даної справи.

10.02.2013 року, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Донецькій області винесені постанови про приєднання вказаних виконавчих проваджень з примусового виконання наказів №24/91, виданих 12.12.2011 року господарським судом Донецької області, приєднані до зведеного виконавчого провадження №37557751.

Судами було встановлено, що з метою виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем органу виконавчої служби були застосовані відповідні заходи примусового виконання в межах зазначеного зведеного виконавчого провадження: 03.04.2013 року та 21.05.2013 року в межах зведеного виконавчого провадження №37557751 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках які належать боржнику у межах суми 149139801,47 грн. (копії зазначених постанов були направлені державним виконавцем сторонам виконавчого провадження до відома і банкам для виконання, згідно супровідних листів); 31.05.2013 року, згідно актів опису та арешту, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження проведено опис рухомого майна (машини для направленого буріння) і нерухомого майна, що належить боржнику, накладено арешт і встановлено заборону відчуження. Майно передане на відповідальне зберігання.

Крім того, суди встановили, що згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №41142778 від 04.07.2013 року, встановлено наявність публічного обтяження - арешту всього рухомого майна КП "Компанія "Вода Донбасу", терміном дії до 05.10.2014 року, накладеного постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 05.10.2009 року ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Донецькій області

Згідно приписів ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із ст.25 цього Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч. 1 ст. 27 даного Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 30 Закону, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Враховуючи зазначене, судами вірно встановлено, що на дату звернення скаржника до суду із скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби (травень 2013 року), строк для проведення виконавчих дій з приводу здійснення зведеного виконавчого провадження №37557751 не закінчився, оскільки приєднання відбулось 10.02.2013 року.

Як унормовано ч. 1 ст. 33 даного Закону, у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що як було встановлено судами, державним виконавцем у зведеному виконавчому провадженні вчиняються всі необхідні дії із накладення арешту на кошти, майно боржника і оголошено заборону на його відчуження, а також врахувавши, що чинне законодавство не встановлює обов'язку для державного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти та майно боржника одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, а також відсутність встановлених строків для вчинення державним виконавцем дій щодо накладання арешту на грошові кошти та майно боржника, суди дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої скарги.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що у разі визнання неправомірними рішень, дій або бездіяльність державного виконавця, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати згаданих осіб до вчинення тих дій, які за Законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідальною особою державної виконавчої служби.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року та ухвала господарського суду Донецької області від 18.07.2013 року є повними, законними та обґрунтованими, прийнятими при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Щодо доводів, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, а лише зводяться до переоцінки досліджених судами доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 , 121 2 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 18.07.2013 року у справі №24/91 залишити без змін.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді Л.В.Жукова

Н.М.Нєсвєтова