Постанова

від 02.10.2013 по справі 807/1220/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1220/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Лумей В.Г.

за участю:

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромотор" представник - Стельмах Ю.Ю.; Бількін О.С.;

відповідача: Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція в Закарпатській області представник - Савицький С.І; Борсенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромотор" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "В4" № 57/15-0/32784456 від 02.04.2013 року, форми "В2" № 58/15-0/32784456 від 02.04.2013 роки, форми "Р" № 59/15-0/32784456 від 02.04.2013 року , -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 08 жовтня 2013 року .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромотор" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "В4" № 24/1/23-1/32784477/587 від 08.02.2012, форми "В2" № 58/15-0/32784456 від 02.04.2013 роки, форми "Р" № 59/15-0/32784456 від 02.04.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Відповідачем було проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 26.02.2013 року по 06.03.2013 року, за результатами якої складено Акт №406/15-0/3278446 від 14.03.2013 року. За наслідками проведеної перевірки відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення:

форми "В4" № 57/15-0/32784456 від 02.04.2013 року, відповідно до якого Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1034838,00 грн. за січень 2013 року у зв'язку з порушенням ст..22, п.1 ст.185, п.1,2,3 ст.198 ПК України;

форми "В2" № 58/15-0/32784456 від 02.04.2013 роки, відповідно до якого Позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2272/80,00 грн. у зв'язку з порушенням п.200.4, п.200.6 абз. а, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України;

форми "Р" № 59/15-0/32784456 від 02.04.2013 року за, відповідно до якого Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15552,50 грн. у зв'язку з порушенням ст..22, п.1 ст.188, п.1,2,3 ст.198 ПК України.

Висновки акту переревірки побудовані на встановлені фактів порушень податкового законодавства третіми особами, що не є контрагентами Позивача, які на думку Відповідача, свідчать про можливість поставити під сумнів реальність виконання контрагентом Позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Променерго» договору про постачання обладнання №110726 від 26.07.2011 року щодо постачання трансформатору ТДТН - 2500/110 -УІ з об'ємом транспортного масла на користь Позивача та застосуванні до ТОВ «Євромотор» наслідків зменшення сум податкового кредиту з ПДВ, які настають при підтвердженні безтоварності господарської операції. Також, позивач вказує на те, що підставою для складання Акту перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стало здійсненя податковим органом оцінки організації та здійснення господарської діяльності не Позивача, а його контрагента - ТОВ «Променерго» з власними контрагентами, а також порядку формування даних бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Променерго» та його контрагентами в частині господарської операції з постачання трансформатору ТДТН - 2500/110-УІ з транспортним об'ємом трансформаторного масла, тобто по господарським операціям, що передували постачанню трансформатору безпосередньо ТОВ «Євромотор». Крім того перевіркою встановлено документування операцій ТОВ «Євромотор» з ТОВ «Променерго» по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів та не спричиняють реального настання наслідків, в зв'язку з тим , що товар фактично не поставлявся та зазначається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання. Також позивач вказує на те, що придбання ним трансформатору ТДТН- 2500/110-УІ з об'ємом транспортного масла від ТОВ «Променерго» підтверджується оформленими у відповідності з Положеннями про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинними документами.

Отже, позивач стверджує, що прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, на підставі Акту перевірки, який в свою чергу був складений за результатами проведення господарської діяльності ТОВ «Променерго» з його контрагентами, суперечить чинному законодавству.

Результатом проведеної перевірки став висновок про порушення товариством ст. 22, п.1 ст.185, п.1 ст.188, п.1,2,3 ст.198 ПК України та було здійснено коригування даних податкового обліку Товариства в частині зменшення суми податкового кредиту з ПДВ на суму 820000,00 грн. шляхом зменшення суми від'ємного значення ПДВ на суму 1034838,00 грн., донарахування 12442,00 грн. грошового зобов'язання з ПДВ та 3110,50 грн. штрафних санкцій, та збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 227280,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представником відповідача було подано письмові заперечення проти позову (а.с.140), згідно яких позовні вимоги вважає безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними, з огляду на наступне. Ужгородською МДПІ Закарпатської ДПС на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України проведено планову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Євромотор» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року. За наслідками проведеної перевірки було складено Акт перевірки від 14.03.2013 №406/15-0/32784456. Позивач не погоджуючись із зазначеним Актом подав заперечення. За наслідками розгляду вказаних заперечень Ужгородською МДПІ Закарпатської області ДПС було надано відповідь позивачу та винесено податкове повідомлення - рішення форми «В4» від 02.04.2013 № 57/15-0/32784456 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1034838,00 грн; повідомлення - рішення форми «В2» від 02.04.2013 року №58/15-0/32784456 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 227280,00 грн.; повідомлення - рішення форми «Р» від 02.04.2013 № 59/15-0/32784456 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 15552,50 грн. в т.ч. по основному платежу12442,00 грн. та застосованим штрафним (фінансовим) санкціям 3110,50 грн.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову з підстав, наведених у поданих запереченнях зазначивши, що причиною винесення вказаних податкових повідомлень - рішень вважає безтоварність здійснення господарської діяльності, просив суд врахувати всі подані ними документи та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 26.02.2013 року по 06.03.2013 року, за результатами якої складено Акт №406/15-0/3278446 від 14.03.2013 року. За наслідками проведеної перевірки відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення:

форми "В4" №57/15-0/32784456 від 02.04.2013 року, відповідно до якого Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1034838,00 грн. за січень 2013 року у зв'язку з порушенням ст.22, п.1 ст.185, п.1,2,3 ст.198 ПК України;

форми "В2" № 58/15-0/32784456 від 02.04.2013 року, відповідно до якого Позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2272/80,00 грн. у зв'язку з порушенням п.200.4, п.200.6 абз. а, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України;

форми "Р" № 59/15-0/32784456 від 02.04.2013 року за, відповідно до якого Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15552,50 грн. у зв'язку з порушенням ст.22, п.1 ст.188, п.1,2,3 ст.198 ПК України.

26 березня 2013 року ТОВ "Євромотор" подало до Ужгородської МДПІ заперечення на акт від 25.03.2013 вих. № 28 (а.с.38). Згідно листа Ужгородської МДПІ про розгляд заперечення від 02.04.2013 року № 1425/10/15-0 заперечення залишено без задоволення, а акт перевірки - без змін (а.с.41).

Матеріалами справи встановлено, що під час проведення перевірки було надано договір між ТОВ «Променерго» та ТОВ «Євромотор» (Хмельницька область, с. Масівці) про поставку обладнання №110726 від 26.07.2011р. (а.с.123).

Відповідно до п.1.1. Продавець зобов'язується поставити покупцеві трансформатор ТДТН-25000/110-УІ з транспортним об'ємом трансформаторного масла, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку і на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п.3.3. Загальна вартість товару, визначеного в додатку №1 до цього договору, становить 4920000,00 грн. (Чотири мільйони дев'ятсот двадцять тисяч грн.), в т.ч. 20 %ПДВ.

Відповідно до п.5.1. Постачання товару здійснюється однією партією на склад покупця, розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Соломоново, вул. Перемоги 46. Товар відвантажується у відповідності зі специфікацією на поставку товару і забезпечується комплектом товаросупроводжувальних документів, що відповідають умовам п.3.1, п.3.2 та п. 7.2 цього договору.

Згідно специфікації обладнання найменування товару-трансформатор ТДТН-25000/110-УІ з транспортним об'ємом трансформаторного мастила загальною вартістю 4920000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % (Додаток №1 до договору від 26.07.2011 року №110726 а.с.125).

Відповідно п. 7.2 даного договору, одночасно з Товаром Продавець надає покупцеві наступні товаросупроводжувальні документи:

- товаротранспортну накладну;

- видаткову накладну;

- пакувальний лист;

- сертифікат якості;

- сертифікат походження.

Однак підприємством не було надано при проведенні перевірки сертифікат якості, пакувальний лист, сертифікат походження. Також відсутній акт прийому-передачі трансформатора ТДТН - 25000/110-УІ.

В рахунок оплати ТОВ «Променерго» було отримано грошові кошти в сумі 4436001 грн., що підтверджується банківськими виписками від 02.08.2011р. на суму 500000,00 грн., від 02.08.2011р. на суму 1 грн., від 03.08.2011р. на суму 500000,00 грн., від 04.08.2011р. на суму 500000,00 грн., від 05.08.2011р. на суму 500000,00 грн., від 08.08.2011р. на суму 500000,00 грн., від 09.08.2011р. на суму 50000.000 грн., від 10.08.2011р. на суму 500000,00 грн., від 11.08.2011р. на суму 436000,00 грн., від 30.01.2012 р. на суму 500000,00 грн. (а.с.63-70).

Станом на 31.01.2012р. дебіторська заборгованість ТОВ «Євромотор» складала 483999,00 грн.

Операції ТОВ «Променерго» з ТОВ «Євромотор» з поставки трансформатора ТДТН-25000/110-УІ з транспортним об'ємом трансформаторного мастила оформлено видатковою накладною №29/26-01/12 від 26.01.2012 на загальну суму 4920000,00 грн., в т.ч. ПДВ 820000,00 грн. (довіреність №1 від 26.01.2012р., видана на ОСОБА_5), залізничною накладною від 14.01.2012р., де вказано, що відправник товару є ДП «Кюне і Нагель» (код ЄДРПОУ 24596990, Ірпінська ОДПІ), одержувач - ТОВ «Євромотор» (код ЄДРПОУ 32784456, Ужгородська МДПІ),станція відправлення - Дніпропетровськ -Ліски).

Перевіркою встановлено, що документування операцій ТОВ «Євромотор» з ТОВ «Променерго» по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів та не спричиняють реального настання наслідків, у зв'язку з тим, що товар фактично не поставлявся саме ТОВ «Променерго» (Хмельницька область, с. Масівці).

ТОВ «Євромотор» представлено залізничну накладну від 14.01.2012 року в якій зазначено що відправником є ДП «Кюне і Нагель» (код 24596990, м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Садова, 26а), а одержувач є ТОВ «Євромотор». Згідно оборотно-сальдових відомостей ТОВ «Євромотор» по рах.631, 685, по реєстрах отриманих і виданих податкових накладних, а також договорів з постачальниками не встановлено взаємовідносин ТОВ «Євромотор» та ДП «Кюне і Нагель».

Судом встановлено, що закреслення запису шодо власності вантажу в гр. 15 здійснено по станції Чоп на підставі телеграми із Дніпропетровська №040 від 25/01-12. Внесені зміни засвідчені штемпелем станції, як того вимагає п.1.3 розд. 4 «Правила оформлення перевізних документів»( лист від 04.09.2013 року № 01-04/829 (а.с.207).

Відповідно до отриманої відповіді від Ірпінської ОДПІ (де знаходиться на обліку ДП «Кюне і Нагель») 04.01.2013 року № 7/7/22-4, в якій зазначено, що підприємством ДП «Кюне і Нагель» (а.с.145, 164) на запит Ірпінської ОДПІ №4027/10/22-1 від 28.11.2012 року було надано лист-відповідь (вх.№7815/10 від 18.12.2012 року), згідно якого ТОВ «Променерго», ПП «Профіс», ПП «БВССД», ТОВ «Євромотор» не є постачальниками чи покупцями, крім того з даними контрагентами фінансово-господарська діяльність стосовно купівлі трансформатора не проводилась.

Також судом на підставі отриманих документів було встановлено, що постачальником є СПД ОСОБА_6 (АДРЕСА_1) нерезидент України.

Вантаж - трансформатор ТДНТ - 25000/110/У1 1992 р.в. було ввезено на територію України через м.п. «Червона Могила» Луганської митниці по ТР ЗТ № 702090302/2012/100017 та направлено до Дніпропетровської митниці для здійснення митного оформлення у повному обсязі (а.с.210). Відправником якого є СПД ОСОБА_6 (АДРЕСА_1), а одержувачем є ДП «Кюне і Нагель», який діє від імені ПП «Еней -2005».

Вантаж було оформлено по ЗТТН № 770925 від 27.12.2011 року з рахунком - фактурою № 1 від 02.11.2011 року (а.с.214).

Згідно поданих документів було встановлено, що вартість трансформатора ТДНТ - 25000/110/У1 становить 201780, 35 грн. (а.с.218), а вартість договору, який включає в себе поставку становить 630500,00 грн. (а.с.219). Тобто вартість трансформатору ТДНТ - 25000/110/У1 в т.ч. доставка на територію України становить 630500 грн.

Операції ТОВ «Променерго» з ТОВ «Євромотор» по поставці трансформатора ТДТН-25000/110-УІ з транспортним об'ємом трансформаторного мастила оформлено видатковою накладною №29/26-01/12 від 26.01.2012 на загальну суму 4920000,00 грн., де відправником зазначений ДП «Кюне і Нагель», а одержувачем - ТОВ «Євромотор».

Митними деклараціями від 13.01.2012 року № 110070000/2012/300247 встановлено, що імпортером (одержувачем) та декларантом товару «силовий трифазний трансформатор ТДТН - 25000/110/У1» являється ПП «Еней - 2005», а експортером (відправником) являється СПД ОСОБА_6 (АДРЕСА_1) (а.с.215).

Перевіркою встановлено, що документування операцій ТОВ «Євромотор» з ТОВ «Проенерго» відбулося по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів та не спричиняють реального настання наслідків, в зв'язку з тим, що товар фізично не поставлявся ТОВ «Променерго».

Встановлено, що позивачем ТОВ «Євромотор» було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання трансформатора 25000/110-УІ по податкових накладних отриманих від ТОВ «Променерго» по операціях придбання обладнання, в ланках постачання якого оформлялись документи без реального здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітніст в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій . Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Проте, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Отже, згідно вищевикладеного вказані податкові накладні не можуть братися для підтвердження даних податкового зліку, оскільки відсутнє фактичне здійснення господарської операції - поставки обладнання з ТОВ «Променерго» на ТОВ «Євромотор».

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.08.2011 по 31.01.2013 року встановлено його завищення всього у сумі 820000 грн. в тому числі за серпень 2011 року у сумі 656000 грн., січень 2012 року у сумі 164000 грн.

Таким чином, в результаті порушення ст.22. п.1 ст.185, п.1 ст. 188. п. 1.2,3 ст. 198 Податкового Кодексу від 02.12.2010 року перевіркою зменшено податковий кредит на загальну суму 820000 грн., у т.ч. по періодах:серпень 2011 року на суму 656000 грн., січень 2012 року на суму 164000 грн.

В результаті чого зменшено (залишок) відємне значення на суму 807558 грн. (по Декларації за 01.2013 року) та донараховано податок на додану вартість у сумі 12442 грн.

Фактично за результатами перевірки даних, зазначених у первинних документах, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума ПДВ складає 250171 грн. із врахуванням зазначеного до податкової декларації з ПДВ за січень 2013 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТОВ «Євромотор» постачальникам та/або до державного бюджету, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (І не погашена податковими зобов'язаннями попередніх Податкових періодів) складає 250171 грн., у тому числі: Січень 2012 року у сумі 5851 грн.; Червень 2012 року у сумі 14032 грн.; Липень 2012 року у сумі 30768 грн.; Серпень 2012 року у сумі 15019 грн., Вересень 2012 року у сумі 35312 грн. Жовтень 2012 року у сумі 28207 грн. Листопад 2012 року у сумі 120982 грн.

В порушення п. 200.1, п. 200.4, п. 200.6 абз.а) п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 12.12.2010 року №2755-УІ. з урахуванням змін та доповнень ТОВ "Євромотор" занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 227280 грн., в тому числі по періодам: 2012 року у сумі 5851 грн.; Липень 2012 року у сумі 982 грн.; Серпень 2012 року у сумі 13604 грн.; Вересень 2012 року у сумі 2006 грн. Жовтень 2012 року у сумі 34867 грн.; Листопад 2012 року у сумі 45590 грн.; Грудень 2012 року у сумі 124380 грн.

Відповідно до п.1.1, п.1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084 (далі по тексту - Правила) на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.98 р. № 460 "Про ствердження бланків перевізних документів".

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 визначено:

- вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його феревезення;

- вантажоодержувач (одержувач вантажу,вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника утримує вантаж;

- накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або Зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору -продажу, відповідно до ст. 656 ЦК України, може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до сатті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару не підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього ж Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність від 16.07.1999 року №996-ХІУ - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 р., згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження га дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.22 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями) оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів та інші об'єкти визначені податковим законодавством.

Відповідно статті 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі прав власності на об'єкти застави позичальнику що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями) встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з :

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодесу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника кодатку;

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПКУ «Не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання.

Таким чином витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п.200.1. ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2755 - VI (із змінами і доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України вказано, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а у разі отримання від президента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг над податковими зобов'язаннями, що виникли протягом таких періодів.

Відповідно, що пункту 200.6. ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних податкових) періодів.

Пунктом 200.14. ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, якщо за результатами документальної незиїзкої (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) орган державнсї податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодуванї: сумі, заявлекій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, «значеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 2 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Суд констатує, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За таких обставин суд може зробити висновок, що Ужгородська МДПІ в своїх діях в т.ч. при виявленні реального імпортера та експортера, встановлення реальної вартості товару не порушила справедливого балансу, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту прав власності, настання негативних наслідків для позивача є закономірним явищем, в зв'язку з наявним оформленням документів без реального здійснення господарських операцій, а укладення договору поставки товарів з ТОВ «Променерго» за існуючих обставин має на меті отримання податкової вигоди.

З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ч.2 ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову відповідач належними та допустимими доказами довів у суді правомірність прийнятого ним рішення.

Таким чином, висновки відповідача щодо встановленого завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій з ПДВ на суму 820000 грн., в т.ч. по періодам: серпень 2011 року у сумі 656000 грн., січень 2012 року у сумі 164000 грн.; донарахування податку на додану вартість на суму 12442 грн., у т.ч. за серпень 2011 року у сумі 12442 грн.; заниженню суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 227280 грн. є правильними, ґрунтуються на нормах діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з дотриманням вимог діючого законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми "В4" № 24/1/23-1/32784477/587 від 08.02.2012, форми "В2" № 58/15-0/32784456 від 02.04.2013 роки, форми "Р" № 59/15-0/32784456 від 02.04.2013 року винесені з дотриманням вимог чинного законодавства України та відповідають обставинам справи, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромотор» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "В4" № 57/15-0/32784456 від 02.04.2013 року, форми "В2" № 58/15-0/32784456 від 02.04.2013 роки, форми "Р" № 59/15-0/32784456 від 02.04.2013 року - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяП.П. Микуляк