Постанова

від 08.10.2013 по справі 816/5409/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5409/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі судового засідання - Опошнян І.О.,

за участю:

представника позивача - Серкова Ю.А.,

представника відповідача - Куришко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваресурсінвест" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваресурсінвест" (надалі- позивач, ТОВ "Полтаваресурсінвест") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі- відповідач, ДПІ у м.Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000872205 від 21.08.2013 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на помилковість висновків ДПІ у м. Полтаві, викладених в акті перевірки №95/16-01/22-05/36792717 щодо порушення п.44.1 ст.44, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 21171,20 грн. за серпень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "БТС "Арон" та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 21171 грн. Пояснює, що господарські операції із ТОВ "БТС "Арон" носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Зазначає, що позивач не може нести відповідальність за можливі порушення господарської діяльності його контрагентами.

25 вересня 2013 року до суду надійшли письмові заперечення, в яких на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач посилається на висновки документальної невиїзної перевірки ТОВ "Полтаваресурсінвест" з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "БТС "Арон" за серпень 2011 року, оформленої актом №95/16-01/22-05/36792717, за результатом якої втановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 21171,20 грн. за серпень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "БТС "Арон" та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 21171 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваресурсінвест", ідентифікаційний код 36792717, є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість, свідоцтво №200077806, індивідуальний податковий номер 367927116012.

У термін з 04.07.2013 року по 10.07.2013 року посадовою особою ДПІ у м.Полтаві проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Полтаваресурсінвест" з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "БТС "Арон" за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт №95/16-01/22-05/36792717 /а.с.12-16/.

За висновками перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваресурсінвест" порушено п.44.1 ст.44, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 21171,20 грн. за серпень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "БТС "Арон" та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 21171 грн.

Так, перевіркою встановлено, що позивач включив до складу податкового кредиту серпня 2011 року суму ПДВ 21171,20 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "БТС "Арон", який здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. У акті перевірки зазначено, що позивачем не підтверджено фактичного отримання товару від ТОВ "БТС "Арон", а саме не надано до перевірки доказів на підтвердження перевезення товару, документів, що підтверджують якість товару, доказів оприбуткування товарів та їх зберігання (прибуткових ордерів, карток складського обліку). Крім того, позивач посилається на висновки акту ДПІ у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби №4703/22-3/34979593 від 08.11.2012 року про неможивість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "БТС "Арон" (код ЄДРПОУ 34979593) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

21.08.2013 року на підставі акту перевірки ДПІ у м.Полтаві № 95/16-01-22-05/36792717 ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення № 0000872205, яким позивачу зменшено розмір від'много значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 21171 грн. /а.с.17/.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням № 0000872205 від 21.08.2013 року, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Враховуючи період формування позивачем податкового кредиту при наданні правової оцінки цим правовідносинам слід застосовувати норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, № 2755-V (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваресурсінвест" (покупець) та ТОВ "БТС "Арон" (постачальник) укладено договір поставки №12 від 11.01.2011 року /а.с.18/, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товарно - матеріальні цінності, визначені у специфікації або накладних до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість. Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2011 року або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

ТОВ "БТС "Арон" виписано позивачу податкові накладні на запасні частини на загальну суму ПДВ 21171,20 грн., копії яких наявні у матеріалах справи. На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "БТС "Арон", позивачем включено до складу податкового кредиту серпня 2011 року суму ПДВ в розмірі 21171,20 грн. /а.с. 71/.

На підтвердження фактичного отримання товару позивачем надано до суду копії накладних, рахунків та банківських виписок /а.с. 20-22, 49, 51/.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568, (далі Правила перевезення) визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Підпунктом 11.5. Правил перевезення передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник 4 засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Підпунктом 11.7. Правил перевезення передбачено, що перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземплярі-засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом) передається Перевізнику.

Крім того, підпунктом 10.5. Правил перевезення передбачено, що місце фактичної здачі приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Однак, позивачем не надано до перевірки та до суду доказів на підтвердження фактичного перевезення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "БТС "Арон", а саме товарно-транспортних накладних або подорожніх листів.

При цьому, суд приймає до уваги віддаленість позивача /м. Полтава/ від місцезнаходження його контрагента ТОВ "БТС "Арон" /м. Київ/, а відтак, неможливість здійснення міжміських перевезень за відсутності перевізних документів.

Відповідно до п.2.1 договору якість товару, що є предметом купівлі - продажу за цим договором, має відповідати стандартам та технічним умовам.

Разом з тим, позивачем не надано до суду будь-яких документів на підтвердження приймання товарів за якістю, наявність яких обумовлена умовами укладеного договору поставки № 12 від 11.01.2011 року.

Копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за серпень 2011 року, яка надана позивачем до суду містить лише перелік товарно-матеріальних цінностей, а отже, не підтверджує факт отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "БТС "Арон" /а.с. 24/.

Копії накладних, виписаних ТОВ "Полтаваресурсінвест" третім особам, не є беззаперечним доказом того, що зазначені у них товарно-матеріальні цінності, були отримані позивачем саме від ТОВ "БТС "Арон".

У акті перевірки зафіксовано, що позивачем не надано до перевірки доказів оприбуткування товарів та їх зберігання, а саме, прибуткових ордерів та карток складського обліку. Вказані документи позивачем не надано і до суду.

Про відсутність реального характеру відповідних господарських операцій також свідчать доводи контролюючого органу з посиланням на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.11.2012 року № 4703/22-3/34979593 /а.с. 66-68/ щодо відсутності у продавця ТОВ "БТС "Арон" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності працівників, основних фондів та відсутність ТОВ "БТС "Арон" за зареєстрованим місцезнаходженням.

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, витрачених на придбання товарно-матеріальних цінностей можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Позивач не надав суду належних доказів постачання товару від ТОВ "БТС "Арон". Відтак, накладні та податкові накладні, були видані ТОВ "БТС "Арон", який фактично не виступав продавцем товару, зазначеного у накладних, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення позивачем у перевіряємову періоді суми податкового кредиту в розмірі 21171,20 грн. та відповідно завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 21171 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000872205 від 21.08.2013 року прийняте на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваресурсінвест" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення -відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 14 жовтня 2013 року.

Суддя С.С. Сич