Рішення

від 30.09.2013 по справі 921/779/13-г/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2013 р.Справа № 921/779/13-г/8

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Гирили І.М.

Розглянув справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", вул. Цитадельна, 7, м. Київ, 01015

до відповідача Відділу освіти Підволочиської районної державної адміністрації, вул. Шептицького, 4, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, 47800

про стягнення заборгованості в загальній сумі 62 043 грн. 86 коп.

За участю представників:

Позивача: Марченко І.О. - довіреність б/н від 12.04.2013р.

Відповідача: Витвицької І. О. - довіреність №297 від 16.09.2013 р.

В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", м. Київ, надалі - позивач, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відділу освіти Підволочиської районної державної адміністрації, вул. Шептицького, 4, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, надалі - відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 62 043 грн. 86 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором №678, а саме в частині здійснення своєчасної оплати наданих послуг з поточного ремонту та гідрохімічного очищення системи опалення будівлі ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Нове Село Підволочиського району Тернопільської області, внаслідок чого станом на день звернення до суду заборгованість останнього становить 56 722,80 грн., на яку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства нараховано 895,13 грн. 3% річних та 4 425,93 грн. пені.

В підтвердження викладеного надано: договір №678, Акт приймання виконаних будівельних робіт від 0,3.07.2012 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 03.07.2012 року, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше ухвалою суду від 30.07.2013 року на 15:00 год. 12.08.2013 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 15:15 год. 16.09.2013 року, у зв'язку із неявкою відповідача та неподання ним витребовуваних судом документів.

В судовому засіданні 16.09.2013 року, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 14:45 год. 30.09.2013 року, про що повноважних представників сторін повідомлено під розписку (в матеріалах справи).

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н б/д (отримано та зареєстровано канцелярією суду 16.09.2013 року за вх. №15408), підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 30.09.2013 року, позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 56 722,80 грн. визнає. Стверджує, що Відділ освіти не мав змоги сплатити борг в добровільному порядку у зв'язку із недостатнім фінансуванням з районного бюджету на господарські потреби. Щодо заявлених позивачем до стягнення сум 3% річних та пені в задоволенні позову просить відмовити, обґрунтовуючи тим, що при складанні кошторисів доходів та видатків на 2013 рік відділом освіти кошти на сплату штрафних санкцій та судового збору не передбачені та не заплановані. Окрім того, просить суд надати відстрочку виконання рішення терміном до 31 грудня 2013 року.

Повноважний представник позивача в судове засідання 30.09.2013 року прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Доводи позивача про відсутність у бюджеті коштів на сплату штрафних санкцій вважає безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", як Підрядником, з однієї сторони, та Відділом освіти Підволочиської районної державної адміністрації, як Замовником, з другої сторони, укладено договір № 678, за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника наступні види робіт: поточний ремонт та гідрохімічне очищення системи опалення будівлі ЗОШ І-ІІ ступенів в с. Нове Село Підволочиського району Тернопільської області, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вище перелічені роботи (р.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 р.2 Договору загальна сума договору складає 56 722 грн. 80 коп., в т.ч. 9 453,80 грн. ПДВ. Кінцева сума Договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, що підтверджено актами виконаних робіт форми № КБ-2 та довідкою №КБ-3, про що повинно бути складено додаткову угоду до Договору.

Умовами укладеного договору(р.3) сторони встановили порядок розрахунків. Так, зокрема, за надання послуг з виконаних робіт згідно п.1.1 даного Договору "Замовником" сплачується "Підряднику" сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт. Оплата здійснюється Замовником на поточний рахунок Підрядника шляхом перерахування передоплати в розмірі п'ятдесяти відсотків вартості Договору протягом двох банківських днів з моменту його підписання Сторонами та перерахування п'ятдесяти відсотків вартості Договору протягом десяти банківських днів з моменту підписання Сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт в безготівковій формі. Кінцевий розрахунок по даному Договору проводиться Замовником не пізніше 31.12.2012 року.

Згідно п.5.1 р. 5 Договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється Сторонами за актом виконаних робіт протягом 2-х днів з моменту повідомлення Замовника про готовність роботи до приймання.

П.11.1 р. 11 даного договору сторони встановили, що він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012 року, а в частині виконання взятих на себе зобов'язань до повного їх виконання Сторонами.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду, згідно якого, в силу ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.ст. 834, 846 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов укладеного Договору позивачем було проведено поточний ремонт та гідротехнічне очищення системи опалення будівлі ЗОШ І-ІІІ стуненів в с. Нове Село Підволочиського району Тернопільської області на загальну суму 56 722,80 грн.

Факт виконання позивачем підрядних робіт по поточному ремонту та гідрохімічному очищенню системи опалення будівлі ЗОШ згідно договору № 678 на загальну суму 56 722,80 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 03.07.2012 р. та Акту приймання виконаних будівельних робіт від 03.07.2012 р., які підписані повноважними представниками сторін без заперечень та скріплені печатками юридичних осіб.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте відповідач, всупереч умов договору та вимог законодавства, зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт по поточному ремонту та гідрохімічному очищенню системи опалення будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів в с. Нове Село Підволочиського району Тернопільської області не виконав, обумовлену договором та вказану в Акті приймання вартість виконаних робіт не оплатив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Таким чином, станом на день розгляду спору в суді заборгованість Відділу освіти Підволочиської районної державної адміністрації перед позивачем за поточний ремонт та гідрохімічне очищенню системи опалення будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів в с. Нове Село Підволочиського району Тернопільської області становить 56 722,80 грн.

Відповідач у відзиві на позов, підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 30.09.2013р., заявлену позивачем до стягнення суму боргу в розмірі 56 722,80 грн. визнав в повному обсязі, доказів її добровільної сплати не надав.

Про факт визнання заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 56 722,80 грн. свідчить і долучений відповідачем до матеріалів справи Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами по справі, станом на 09.08.2013р., який підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб.

Статтею 22 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" про стягнення з Відділу освіти Підволочиської районної державної адміністрації 56 722 грн. 80 коп. основного боргу згідно договору №678 підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та визнані відповідачем.

Окрім цього, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті, позивачем, з врахуванням передбаченого умовами договору кінцевого термінів здійснення розрахунку, заявлено до стягнення 895,13 грн. - 3%,річних, нарахованих за період з 01.01.2013 р. по 11.07.2013 року.

Розглянувши представлений позивачем розрахунок 3% річних, з огляду на наявність заборгованості за договором станом на день звернення до суду, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 895,13 грн. - 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (проведений судом розрахунок знаходиться в матеріалах справи ).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. ст. 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

П.6.4 р. 6 Договору сторони передбачили, що при несвоєчасній оплаті Замовником вартості виконаних Підрядником послуг, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача 4 425 грн. 93 коп. пені за порушення строків проведення розрахунків за виконані роботи, нарахованої за період з 01.01.13р. по 11.07.13р., з врахуванням передбаченого умовами договору кінцевого терміну проведення розрахунків - 31.12.2012 року.

Разом з тим, частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, на дамку суду, правомірними та такими, що підлягають до задоволення є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 4 208 грн. 37 коп. Вимоги в частині стягнення 217,56 грн. пені задоволенню не підлягають, оскільки заявлені безпідставно, пеня в цій частині позову нарахована за межами визначених ч.6 ст. 232 ГК України строків (розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи).

Щодо заявленого відповідачем та підтриманого в судовому засіданні його повноважними представниками клопотання про відстрочку виконання рішення у даній справі до 31 грудня 2013р., суд відзначає наступне:

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Під відстрочкою виконання рішення слід розуміти відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Отже, в основу судового рішення про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

З відзиву на позов та усних пояснень повноважного представника в судових засіданнях вбачається, що підставою для відстрочки виконання судового рішення відповідач вважає недостатність фінансування.

Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Водночас, особа, яка звертається до суду із заявою про відстрочку виконання рішення зобов'язана в порядку ст. 33 ГПК України довести обставини та обґрунтувати ті причини, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення суду.

Фактично ж обставини, на які відповідач посилається, а саме відсутність коштів та недостатність фінансування не є виключними, а лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі. Окрім того, допущена відповідачем заборгованість та невиконання ним своїх договірних зобов'язань має негативний вплив на фінансовий стан позивача та здійснювану останнім господарську діяльність.

З аналізу наведених обставин, господарський суд прийшов до висновку про відсутність в даному випадку встановлених ст. 83 ГПК України підстав для відстрочки виконання рішення суду у даній справі до 31.12.2013р.

Разом з тим, суд вважає за доцільне зазначити, що сторони в процесі виконання рішення господарського суду не позбавлені права звернутись до суду в порядку ст. 121 ГПК України із відповідною заявою, підтвердженою відповідними доказами.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 714 грн. 50 коп.., підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20,22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Підволочиської районної державної адміністрації, вул. Шептицького, 4, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, ідентифікаційний код № 02146021, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", вул. Цитадельна, 7, м. Київ, ідентифікаційний код №37100186:

- 56 722 грн. 80 коп. основного боргу;

- 4 208 грн. 37 коп. пені ;

- 895 грн. 13 коп. - 3% річних;

- 1 714 грн. 50 коп . - в повернення сплаченого позивачем судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 217 грн. 56 коп. пені відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Сторони та прокурор вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 02.10.2013р

Суддя І.М.Гирила