ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"09" лютого 2015 р. Справа № 921/779/13-г/8 Господарський суд Тернопільської області у складі
Судді Гирили І.М. розглянув заяву за №17 від 22.01.2015 р. (отримано та зареєстровано канцелярією суду 26.01.2015 р. за вх. №4611) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", вул. Цитадельна, 7, м. Київ про видачу дублікату наказу у справі
до відповідача ОСОБА_1 освіти Підволочиської районної державної адміністрації, вул. Шептицького, 4, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, 47800
про стягнення заборгованості в загальній сумі 62 043 грн 86 коп.
За участі представників:
Стягувача: ОСОБА_2 - представника, довіреність №44 від 30.12.2014 р.
Боржника: ОСОБА_3 - юрисконсульта відділу соцрозвитку при відділі освіти, довіреність №71 від 09.02.2015 р.
В порядку статті 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
26 січня 2015 р. ТзОВ "Енергозберігаючі технології 2010" звернулось до господарського суду із заявою за №17 від 22.01.2015 р. (отримано та зареєстровано канцелярією суду 26.01.2015 р. за вх. №4611) про видачу дублікату наказу від 14.10.2013 р. на примусове виконання рішення від 30.09.2013 р. по справі № 921/779/13-г/8. В обґрунтування заяви зазначає, що 06.12.2013р. оригінал зазначеного вище наказу разом із заявою про стягнення з відповідача коштів позивачем був направлений до УДКСУ у Підволочиському районі Тернопільської області для виконання. Враховуючи, що впродовж першої декади вересня 2014 року УДКСУ у Підволочиському районі Тернопільської області було перераховано на рахунок позивача кількома траншами основну суму боргу в розмірі 56 722,80 грн, останній був впевнений, що дана сума списана у безспірному порядку на підставі заяви стягувача, відповідно до "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників". Поряд з цим, зазначає, що оскільки станом на середину вересня 2014р. залишалась непогашеною заборгованість в сумі 6 818 грн, 11.09.2014р. позивач звернувся із скаргою до УДКСУ на бездіяльність останньої. У відповіді від 06.10.2015 р. на зазначену вище скаргу УДКСУ повідомило, що наказ господарського суду у даній справі до УДКСУ не надходив. Враховуючи зазначене, стягувачем на ім'я Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" було направлено запит щодо місця перебування поштового відправлення (заяви стягувача та оригіналу виконавчого документа) за № 030350706250. Однак підприємством поштового зв'язку відповіді по суті заяви надано не було, у зв'язку із тим, що перевірка поштових пересилань здійснюється лише протягом шести місяців з дня приймання кореспонденції. З огляду на наведене стверджує, що виконавчий документ втрачено і до виконання пред'явлено не було. В підтвердження надав довідку №6 від 14.01.2015 р. про втрату наказу у справі №921/779/13-г/8.
Ухвалою господарського суду від 29.01.2015 року судове засідання, за участю повноважних представників сторін по розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" за №17 від 22.01.2015 р. було призначено на 14:10 год. 09.02.2015 р.
Повноважний представник стягувача (позивача у справі) в судове засідання 09.02.2015 року прибув, заяву №17 від 22.01.2015 р. підтримав в повному обсязі, просить останню задовольнити та видати дублікат виконавчого документа.
Присутній в судовому засіданні 09.02.2015 р. представник боржника (відповідача у справі) підтвердив факт наявності заборгованості в сумі 6 818 грн. за судовим рішенням у даній справі, проти задоволення судом заяви позивача не заперечив.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" за №17 від 22.01.2015 р . про видачу дубліката наказу та долучені до неї документи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.09.2013р. у справі №921/779/13-г/8 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 освіти Підволочиської районної державної адміністрації, смт. Підволочиськ, Тернопільська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", м. Київ 56 722 грн 80 коп. основного боргу; 4 208 грн 37 коп. пені; 895 грн 13 коп. 3% річних та 1 714 грн 50 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 217 грн 56 коп. пені - відмовлено.
На виконання даного рішення, у відповідності до вимог ст. 116 ГПК України, господарським судом 14.10.2013 року було видано відповідний наказ та встановлено строк пред'явлення його до виконання в Державну виконавчу службу до 14.10.2014 р. включно.
Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 ГПК України).
Разом із тим, 01.01.2013 р. набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі Закон №4901-VI), яким передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч. 1 ст. 3 Закону №4901-VI ).
П. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМ України №845 від 03.08.2011 р. (у редакції постанови КМУ №45 від 30.01.2013 р.), встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду (ч.2 ст. 3 Закону №4901-VI).
На підставі наведеного вище, 06.12.2013 р. ТзОВ "Енергозберігаючі технології 2010" звернулось до Управління ДКСУ у Підволочиському районі Тернопільської області із заявою за №1653 про стягнення коштів з боржника. Даною заявою стягувач просив прийняти на примусове виконання наказ господарського суду Тернопільської області від 14.10.2013 р. у справі №921/779/13-г/8, вжити заходів щодо стягнення заборгованості з боржника (відповідача у справі) та перерахувати загальну суму заборгованості на його рахунок.
До даної заяви було долучено оригінал наказу господарського суду Тернопільської області від 14.10.2014 р. у справі №921/779/13-г/8 та копію судового рішення від 30.09.2014 р. у даній справі (належним чином засвідчені копії фіскального чеку №5685 від 06.12.2013 р. та опису вкладення на ім'я Управління ДКСУ у Підволочиському районі Тернопільської області від 06.12.2013 р. - в матеріалах справи).
Проте, листом за №15-08/418-6600 від 06.10.2014р. на скаргу №837 від 11.09.2014 р. ГУДКУ у Тернопільській області повідомило, що заява про виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 14.10.2013 р. та стягнення коштів з боржника, подана Товариством на поштове відділення 06.12.2013 р., до УДКСУ у Підволочиському районі Тернопільської області не надходила.
Долучена заявником до матеріалів справи довідка №6 від 14.01.2015 р. свідчить про те, що наказ господарського суду Тернопільської області №921/779/13-г/8 від 14.10.2013 р. втрачено та до виконання не пред'явлено.
П.6 Порядку встановлено, що виконавчі документи пред'являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом. Пропущені строки пред'явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку.
За змістом ст. 119 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення.
Так, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05 січня 2015 р. заяву ТзОВ "Енергозберігаючі технології 2010" №989 від 16.12.2014 р. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 14.10.2013р. у справі № 921/779/13-г/8 задоволено. Поновлено строк для пред`явлення до примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області № 921/779/13-г/8 від 14.10.2013р. про стягнення з ОСОБА_1 освіти Підволочиської районної державної адміністрації, вул. Шептицького, 4, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, ідентифікаційний код № 02146021, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", вул. Цитадельна, 7, м. Київ, ідентифікаційний код №37100186: - 56 722 грн. 80 коп. основного боргу; 4 208 грн. 37 коп. пені; 895 грн. 13 коп. - 3% річних та 1 714 грн. 50 коп. - в повернення сплаченого позивачем судового збору.
В силу статей 115-116 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України В«Про виконавче провадженняВ» . Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Статтею 120 ГПК України, визначено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
Дублікат наказу (стаття 120 ГПК) має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката) (п. 6 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".
Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не зобов'язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати наказу. Підставою для видачі дубліката наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу. ГПК не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості. Водночас, у видачі дубліката наказу може бути відмовлено, якщо до заяви про видачу дубліката не додано документів, передбачених частиною 3 статті 120 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13, ч.1 ст. 55, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. №18-РП/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. №11-рп/2012).
Таким чином, розглянувши заяву №17 від 02.01.2015 року, зважаючи на те, що стягувачем дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку та строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, що матеріалами справи підтверджено, що наказ господарського суду втрачено із незалежних від стягувача обставин, що строк пред'явлення наказу господарського суду Тернопільської області №921/779/13-г/8 від 14.10.2013 р. до виконання не сплив (поновлений ухвалою суду від 05.01.2015 р.), суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" про видачу дубліката наказу у справі №921/779/13-г/8 підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 115, 116, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
У Х В А Л И В:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" №17 від 22.01.2015 р. про видачу дубліката наказу у справі №921/779/13-г/8 задовольнити.
2. Видати дублікат наказу господарського суду Тернопільської області від 14.10.2013 р. по справі №921/779/13-г/8.
3. Ухвалу направити сторонам у справі.
Суддя І.М. Гирила
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2015 |
Оприлюднено | 30.09.2015 |
Номер документу | 51068204 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Гирила І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні