Ухвала

від 10.10.2013 по справі 1328/4604/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1328/4604/12 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.

Провадження № 22-ц/783/6351/13 Доповідач в 2-й інстанції: Каблак П. І.

Категорія: 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Каблака П.І.,

суддів: Курій Н.М., Шумської Н.Л.,

з участю секретаря: Данилик І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 30 липня 2013 року по справі за скаргою ОСОБА_3 на рішення (дії) заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо примусового виконання виконавчого листа, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 30 липня 2013 року в задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалу оскаржив ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3. В апеляційній скарзі зазначає, що суд жодним чином не навів доводів на спростування аргументів скаржника. В ухвалі простежуються суперечності між правовими висновками суду та тими обставинами, які підтверджені матеріалами справи. Стверджує, що у його власності знаходиться майно, сукупна вартість якого в значному розмірі перевищує суму боргу, а тому державний виконавець, накладаючи арешт на все майно, не з»ясував чи доцільно здійснювати таку виконавчу дію стосовно всього майна боржника, чи достатнім буде накладення арешту лише на конкретно визначене майно. На думку апелянта, суд не врахував, що в матеріалах виконавчого провадження є іпотечні договори, з яких чітко видно, що вартість іпотечного майна повністю покриває існуючу заборгованість. Жодного судового рішення стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки не було прийнято, тому на думку апелянта, постанова державного виконавця про накладення арешту на все майно, в тому числі і на предмет іпотеки, без відповідного судового рішення не може вважатися правомірною і законною. Враховуючи наведене, просить винесену ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою визнати незаконними дії заступника начальника Шевченківського ВДВС ЛМУЮ Онишкевича Романа Івановича та зобов'язати такого скасувати свою постанову від 11.06.2013 року про накладення арешту на все майно ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як передбачено в ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що 20 травня 2013 року Шевченківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист №2/1328/178/12 у справі про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Надра» 70 094 доларів США.

11 червня 2013 року заступником начальника Шевченківського ВДВС ЛМУЮ Онишкевичом Р.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищезазначеним виконавчим листом та постанову про арешт майна боржника ОСОБА_3 та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно вимог ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_3, районний суд вірно виходив з того, що прийнята заступником начальника відділу постанова від 11 червня 2013 року відповідає чинному законодавству, зокрема ст.ст. 11, 25, 27, 57 ЗУ «Про виконавче провадження» та застосована для забезпечення реального виконання рішення суду про стягнення коштів.

Державний виконавець не здійснював примусове стягнення на предмет іпотеки, а лише наклав арешт на майно, що перебуває в іпотеці, що не заборонено нормами, на які робить покликання апелянт, тому доводи апеляційної скарги безпідставні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстав для скасування оскаржуваної ухвали або її зміни колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 30 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Каблак П.І.

Судді: Курій Н.М.

Шумська Н.Л.