Ухвала

від 10.10.2013 по справі 2а-7857/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року Справа № 25682/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торговий Дім «Липовий цвіт» на постанову Львівського окружного адміністративного суд від 02 квітня 2010 року у справі за позовом Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області (правонаступник - ГУ Міндоходів у Львівській області) до Приватного підприємства «Торговий Дім «Липовий цвіт» про стягнення штрафних санкцій,-

в с т а н о в и в:

20 грудня 2005 року Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області (правонаступник - ГУ Міндоходів у Львівській області) звернулося в суд з позовом до Приватного підприємства «Торговий Дім «Липовий цвіт» про стягнення штрафних санкцій у сумі 1700 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 березня 2004 року на підставі Акту перевірки № 136275/1304-550/21-104 від 04 березня 2004 року щодо ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» прийнято рішення про застосування фінансовий санкцій № 130067-0004-21 на суму 1700 грн. На момент звернення до суду відповідачем штрафні санкції не сплачено.

Постановою Господарського суду Львівської області від 24 жовтня 2006 року у задоволенні позовних вимог регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2008 року апеляційну скаргу регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 24 жовтня 2006 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2009 року касаційну скаргу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Львівській області задоволено частково. Постанову Господарського суду Львівської області від 24 жовтня 2006 року у справі № 5/2616-19/504ЯА та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2008 року у справі № 22а-2208 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суд від 02 квітня 2010 року позов задоволено. Стягнено з Приватного підприємства «Торговий Дім «Липовий цвіт» до Державного бюджету штрафні санкції в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що перевірка податковим органом проведена незаконно, тому не може бути законним рішення, прийняте в результаті такої перевірки. Зокрема, неправильно були оформлені посвідчення (направлення) на перевірку, перевіряючі відмовились внести відповідну інформацію в Журнал реєстрації перевірок, що є підставою для недопущення до перевірки. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтовними, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні не погодилися з доводами апеляційної скарги і вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Довідкою №3676 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) стверджується, що ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» зареєстроване Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради як юридична особа 06 серпня 20091 року, ідентифікаційний код 31589067 (а.с.28).

04 березня 2004 року регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області проведено перевірку ПП «Торговий дім «Липовий цвіт», якою встановлено відсутність у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі. за результатами якої складено Акт № 136275/1304-550/21-104 від 04 березня 2004 року (а.с.6-7).

На підставі вищевказаного Акту перевірки, 16 березня 2004 року податковим органом прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 130067-0004-21 у вигляді штрафу на суму1700 грн. (а.с.8)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно застосовано штрафні санкції відповідно до вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», їх розмір не суперечить вимогам Закону; відповідачем у добровільному порядку штрафні санкції не сплачено. Інших обставин, що мають значення для справи, наприклад оскарження відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій, що унеможливлює розгляд справи про стягнення штрафних санкцій, судом не встановлено.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Колегія суддів критично оцінює покликання апелянта щодо незаконності проведення перевірки, з наступних підстав.

Згідно з п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до п.2 ст.11 вказаного Закону органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Як вбачається з посвідчення на перевірку № 225 від 04 березня 2004 року (а.с.225), перевірка проводилась щодо наявності ліцензій на виробництво спирту етилового, на право проведення роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами; цільового використання спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявності сертифікатів відповідності та якості або сертифікатів про визнання; наявності свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, а також інших питань, що регулюють виробництво та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні.

10 березня 2004 року ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» звернулося з заявою на неправомірні дії працівників податкового органу при проведенні перевірки (а.с.29-30).

Висновком за матеріалами службової перевірки заяв засновника ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» ОСОБА_1 на неправомірні дії працівників ГВПМ ДПІ у м. Львові та РУ ДААК ЛДПА у Львівській області № 106 від 13 квітня 2004 року встановлено, що дії працівників ГВПМ ДПІ у м. Львові та РУ ДААК ДПА у Львівській області під час проведення перевірки магазинів ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» є правомірними. (а.с.186-187)

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перевірка проведена правомірно, в межах повноважень податкового органу.

Рішення про застосування штрафних санкцій відповідачем не було оскаржене ні в адміністративному, ні в судовому порядку, таким чином сума штрафних санкцій вважається узгодженою та підлягає стягненню.

Судом встановлено, що вказана заборгованість відповідачем у добровільному порядку не погашена, відтак з огляду на вимоги п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», п.п. 1.2 - 1.4 ст. 1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.3 п. 5.2, п.п. 5.3.1 п. 5.3, п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» така підлягала стягненню.

Відповідно до ст.67 Конституції України та п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» відповідач по справі зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з вимогами п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Оскільки відповідач добровільно не погасив спірну суму податкового боргу, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення такої в судовому порядку.

Судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги як докази у справі представлені відповідачем у судовому засіданні фотографії, оскільки останні не містять жодної інформації на підтвердження чи спростування обставин, які обґрунтовують вимоги відповідача. Таким чином вказані фотографії не можна розглядати як належні та допустимі докази у справі, оскільки вони не спростовують встановлених фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність оскаржуваних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торговий Дім «Липовий цвіт» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суд від 02 квітня 2010 року у справі №2а-7857/09/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець

Повний текст ухвали складено 15.10.2013 року