Ухвала

від 09.10.2013 по справі 820/6945/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 р.Справа № 820/6945/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. по справі № 820/6945/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Фрактал"

до Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Фрактал» до Індустріальної об»єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міністерства доходів у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000342220 від 31.07.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Фрактал" (адреса:м. Харків, просп.Косіора, буд. 81 ; код ЄДРПОУ 38160817 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240 грн. (тисяча двісті сорок гривень ).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст.ст.20,78,198 Податкового Кодексу України, положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Індустріальною ОДПІ м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Науково-технічний центр "Фрактал" щодо документального підтвердження господарських відносин з ПП ТРК "Альфа" за жовтень 2012р.

За результатами перевірки відповідачем - Індустріальною ОДПІ м. Харкова складено акт перевірки № 70/20-36-22-03/38160817 від 17.07.2013 року.

Перевіркою встановлено :

- порушення п.п. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: позивачем занижено суму податку на додану вартість у сумі 96000 грн. за жовтень 2012р.

На підставі акту перевірки № 70/20-36-22-03/38160817 від 17.07.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000342220 від 31.07.2013 року, яким позивачу визначено розмір грошового зобов"язання з податку на додану вартість на загальну суму 124000 грн. в тому числі за основним платежем - у розмірі 96000 грн. та за штрафними санкціями - 24000 грн.

Не погодившись з цим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин. Висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки носять характер суб»єктивних припущень та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ПП ТРК "Альфа" укладено договір поставки № 1 від 20.10.2012 р. , предметом якого є поставка товару.

Між сторонами договору № 1 від 20.10.2012 р. укладено Додаткову угоду №1 від 01.07.2013р., п.3.1 якої встановлює, що розрахунок здійснюється у готівковому порядку, порядок оплати - розрахунково- касовий ордер.

На підтвердження виконання договору № 1 від 20.10.2012 р. позивачем надано відповідні податкові накладні, видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження повної сплати за товар готівкою позивачем надано відповідні платіжні квитанції до прибуткового касового ордеру, копії яких, також наявні в матеріалах справи.

Зазначені копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

У зв"язку з чим , оцінивши перелічені вище документи за правилами ст.86 КАС України, суд першої інстанції обґрунтовано не знайшов підстав для невизнання первинних документів належними і допустимими доказами фактичного проведення господарських операцій .

Відповідачем під час перевірки ТОВ "Науково-технічний центр "Фрактал" не встановлено фактів відсутності контрагента позивача -ПП ТРК "Альфа" за місцем знаходження або відсутність реєстрації в єдиному державному реєстрі , скасування або відсутності у зазначеного контрагента свідоцтва платника податку на додану вартість .

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем до матеріалів справи було надано належні накладні та інші первинні документи, які підтверджують виконання договору .

Також на підтвердження фактичного переміщення товару позивачем надано суду договір на перевезення №1 від 10.10.2012 року та товарно транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи.

Можливість зберігання товару підтверджується договорами оренди складу від 05.01.2012 р., від 03.01.2013р.

Щодо мети та підстав укладання договору з ПП ТРК "Альфа", судовим розглядом встановлено, що зазначений договіри укладені з метою отримання прибутку від подальшої реалізації. Також встановлено, що продукція, отримана від ПП ТРК "Альфа", ще не реалізована та знаходиться на складі , що підтверджується журналами - ордерами і Відомостями по рахунку .

Під час складання акту перевірки відносно позивача та прийняття спірного податкового повідомлення - рішення у позивача були в наявності всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції.

Відповідач в акті перевірки № 70/20-36-22-03/38160817 від 17.07.2013 року посилається лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача -ПП ТРК "Альфа" , без зазначення порушень, які виявлено саме в діяльності позивача.

З цього приводу суду першої інстанції мотивовано зазначив, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Відповідачем не надано до матеріалів справи жодних доказів, які підтверджують висновки відповідача, зазначених в акті перевірки № 70/20-36-22-03/38160817 від 17.07.2013 року.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, судами встановлено наявність належним чином оформлених податкових накладних, інших первинних документів, які підтверджують фактичність та реальність виконання послуг по взаємовідносинам позивача з ПП ТРК "Альфа" за період жовтень 2012р.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованим посиланням суду першої інстанції як на одну з підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення судом той факт, що в спірному податковому повідомленні - рішенні наявні розбіжності у загальній сумі зобов"язання, яка зазначена - 124000 грн. та сумою зобов"язання за основним платежем( 96000 грн. ) та за штрафними санкціями ( 24000грн.), тобто має місце арифметична помилка.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що прийнято податковим органом з порушенням вимог п. 3 ст. 2 КАС України, через що позовні вимоги про його скасування є обгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст.ст.20,78,198 Податкового Кодексу України, положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. по справі № 820/6945/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 14.10.2013 р.