Ухвала

від 09.10.2013 по справі 2а/2470/1831/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/1831/12

Головуючий у 1-й інстанції: Скакун О.П.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Швець А.І.

за участю представників сторін:

відповідача: Мукомела А.П., Корнійчука С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністройгруп" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Чернівцях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністройгруп" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків , -

В С Т А Н О В И В :

ДПІ у м. Чернівцях звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Юністройгруп" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 26.07.2012 р. за товариством рахується заборгованість по податку на прибуток в сумі 57758.75 грн. та по податку на додану вартість в сумі 280.57 грн. Зазначена заборгованість виникла на підставі винесених податкових повідомлень-рішень №0000670231 від 23.05.2012 р., №0002890152 від 04.07.2012 р. в сумі 280.50 грн. та пені за період з 31.05.2012 р. по 03.07.2012 р. в сумі 0.07 грн., та не сплачена добровільно. На цій підставі просили стягнути суму у судовому порядку.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просили постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року скасувати, дали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі .

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Юністройгруп" зареєстроване виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та перебуває на обліку в органах Державної податкової служби України.

Позивачем складено акт №164/22-1/37158550 від 10 травня 2012 р. про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністройгруп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.07.2010 р. по 31.12.2011 р., яким зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства (а.с. 15-37).

На підставі Акту податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення №0000670231 від 23.05.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 666021.75 грн., №0002890152 від 04.07.2012 р., яким визначено штраф 10% грошового зобов'язання, погашеного із затримкою в сумі 280.50 грн., №0000980231 від 14.06.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 110263.50 грн., №0000700231 від 23.05.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 713407.50 грн.

З метою примусового погашення податкового боргу відповідачу було надіслано податкову вимогу №719 від 16.05.2012 р., відповідно до якої загальна сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 16 травня 2012 р. становила 36155 грн. (а.с. 11).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що згідно з п. 4.1.1 ст. 4 Податкового кодексу України, кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положенням цього Кодексу.

Пункт 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З матеріалів справи вбачається, що в адміністративній справі №2а/2470/2111/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністройгруп" до Державної податкової інспекції у м.Чернівці товариством оскаржувались податкові повідомлення-рішення, на підставі яких податковим органом нараховано суму податкового зобов'язання.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року позов задоволено повністю - визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення №0000700231, №0000670231 від 23.05.2012 року, №0000980231 від 14.06.2012 року. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 р. в адміністративній справі №2а/2470/2111/12 постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року у справі скасовано, позов задоволено частково та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000670231 від 23 травня 2012 року в частині визначення суми 608 263 грн. основного платежу. Визнано протиправними та скасовано повністю податкові повідомлення-рішення №0000700231 від 23 травня 2012 року та №0000980231 від 14 червня 2012 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Тому, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 57758.75 грн. на час вирішення спору по суті судом першої інстанції підлягали задоволенню. Таким чином, на час вирішення по суті існуючого спору у даній справі на підставі наявних на той час у справі доказів судом першої інстанції було ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення.

Проте в ході апеляційного розгляду даної адміністративної справи апеляційним судом встановлено, що відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.09.2013 року у справі №К/800/30912/13 постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду скасовано та залишено в силі рішення суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень №0000700231, №0000670231 від 23.05.2012 року, №0000980231 від 14.06.2012 року.

При цьому колегія суддів апеляційного суду зауважує, що відповідно до частини другої статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Оскільки на даний час відсутні підстави для заявлення адміністративного позову про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у зв'язку із відсутністю факту узгодження відповідної суми, а податкові повідомлення-рішення, на підставі яких податковим органом було нараховану відповідну суму зобов'язання, були скасовані в судовому порядку, між сторонами фактично відсутні правовідносини, які могли б стати підставою для звернення до суду із даним позовом. Тому колегія суддів вбачає підстави для визнання рішення суду нечинним та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі (п. 5 ч. 1 ст. 198 КАС України). Відповідно до ч. 2 ст. 203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі. Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністройгруп" задовольнити частково.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Чернівцях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністройгруп" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - визнати нечинною.

Провадження у справі закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 14 жовтня 2013 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Ватаманюк Р.В.

Залімський І. Г.