Постанова

від 19.06.2013 по справі 902/544/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Справа №902/544/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" на рішення господарського суду Вінницької області від 07 травня 2013 року у справі №902/544/13 (суддя Мельник П.А.)

за позовом Фермерського господарства "ЛАН-П"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод"

про стягнення 110 403,60 грн.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

07 травня 2013 року, рішенням господарського суду Вінницької області було задоволено позов ФГ "ЛАН-П" до ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" про стягнення 110 403,60 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 110 403,60 грн. - боргу та 2 208,07 грн. - судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, в своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки вважає, що суд прийшов до висновку про наявність його заборгованості перед позивачем за відсутності у матеріалах справи накладних №1-ТH(MC) на перевезення молока автомобільним транспортом - первинних документів, які можуть бути єдиним підтвердженням заборгованості відповідача перед позивачем. Крім того, зазначає, що суд неправомірно відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду спору на іншу дату.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідачу було поставлено молока на загальну суму 110 403,60 грн., відповідачем молоко було прийняте та його керівником підписано приймальні квитанції. Крім того, вважає, що на наявність даної заборгованості вказує також акт взаєморозрахунків проведений між сторонами 11 лютого 2013 року, підписаний сторонами та завірений їх печатками.

31 травня 2013 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 19 червня 2013 року.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

09 жовтня 2012 року, між ТОВ "Погребищенський маслосирзавод", як покупцем, та ФГ "ЛАН-П", як постачальником, було укладено Договір поставки №12/10/2012, згідно умов якого продавець передає у власність покупця сире молоко, а покупець приймає його , на умовах даного Договору, та проводить оплату у безготівковому порядку протягом 10 банківських днів з моменту передачі товару. (а.с.14-15)

Відповідно до п.п.5.1.,5.2 Договору, перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною, приймання-передача товару оформлюється накладною на відпуск товару в момент передачі товару покупцю, яка підписується уповноваженими представниками сторін у 2-х оригінальних примірниках.

Протягом періоду з 27 листопада 2012 року по 31 січня 2013 року ФГ "Лан-П" поставило ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" молока на загальну суму 110 403,60 грн. /приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини за листопад, грудень 2012 року, січень 2013 року, які сторонами були підписані та скріплені їх печатками./. (а.с.11-13)

11 лютого 2013 року, сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого відповідач мав та підтверджував його заборгованість перед позивачем у розмірі 110 403,60 грн. (а.с. 20)

11 лютого та 11 березня 2013 року, позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату даного боргу до 20 лютого 2013 року. (а.с.16)

19 лютого 2013 року, відповідач, отримавши дану претензію та визнавши борг, просив розстрочити його погашення. (а.с.17)

10 квітня 2013 року, ФГ "ЛАН-П" звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" про стягнення 110 403,60 грн. боргу. (а.с.17)

07 травня 2013 року, рішенням господарського суду Вінницької області було задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача 110 403,60 грн. - боргу та 2 208,07 грн. - судового збору. (а.с.44-45)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як правильно встановлено господарським судом першої інстанції, 09 жовтня 2012 року, між сторонами спору було укладено Договір поставки №12/10/2012, на виконання якого позивач протягом періоду з 27 листопада 2012 року по 31 січня 2013 року поставив відповідачу молока на загальну суму 110 403,60 грн.

За приймальними квитанціями на закупівлю молочної сировини за листопад, грудень 2012 року, січень 2013 року, які і були передбачені Договором поставки №12/10/2012, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками, позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки і передачі відповідачу молока на загальну суму 110 403,60 грн. (а.с.11-13)

Відповідач прийняте молоко прийняв, проте не оплатив його і доказів погашення даної заборгованості у розмірі 110 403,60 грн. суду не надав.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у своїй відповіді на претензію (а.с.17) визнав свою заборгованості у розмірі 110 403,60 грн. по Договору №12/10/2012 за поставлене позивачем молоко та просив розстрочення вказаного боргу. Крім того, на наявність даної заборгованості, у сумі 110 403,60 грн., вказує акт взаєморозрахунків проведений між сторонами 11 лютого 2013 року, підписаний сторонами та завірений їх печатками.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання відповідача на те, що накладні №1-ТН(МС) на перевезення молока автомобільним транспортом можуть підтверджувати наявність його заборгованості перед позивачем, колегією суддів оцінюється критично, оскільки відповідно до Договору поставки №12/10/2012 від 09 жовтня 2012 року поставка проводилась продавцем на підставі приймальних квитанцій на закупівлю молочної сировини форма №3-ПК(МС), що була затверджена наказом міністра агрополітики України №176 "Про затвердження інструкцій та форм первинного обліку з урахуванням вимог ДСТУ 3662-97 "Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі"". Дані приймальні квитанції заповнювалась приймальником молочної сировини, на підставі товарних накладних форми №1-ТH(MC), та підписані керівником та головним бухгалтером молокопереробного підприємства, тобто в даному випадку відповідач сам видав дані приймальні квитанції позивачу та зазначив що ітогове сальдо на 31 січня 2013 року за поставлено молочну сировину складало 110 403,60 грн.

Оскільки, відповідач доказів погашення заборгованості у розмірі 110 403,60 грн. суду не надав, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Також, апелянт вважає, що господарський суд неправомірно відмовив у задоволенні його клопотання, у зв'язку з зайнятістю представника, про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с.26). Проте, судовою колегією дані доводи апелянта відхиляються як необґрунтовані, оскільки неможливість представника товариства прибути у судове засідання, відповідно до ст. 77 ГПК України, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а спір по справі можливо було вирішено в даному судовому засіданні і у відсутність цього представника. Крім того, юридичну особу за посадою можуть представляти як її керівник, так і інші особи, які є штатними працівниками цієї юридичної особи, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст. 28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 07.05.13 р. у справі №902/544/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №902/544/13 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.