Постанова

від 25.09.2013 по справі 911/818/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа№ 911/818/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Куксова В.В.

Лобаня О.І.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

від позивача: представник за довіреністю ОСОБА_2;

від відповідача: представник за довіреністю Баланчук С.О.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю «Термобудкерам»

на рішення господарського суду Київської області від 25.04.2013 року

у справі №911/818/13-г (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до товариства з обмеженою відповідальністю «Термобудкерам»

про стягнення 348 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 25.04.2013 року у справі №911/818/13-г позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено стягнути з ТОВ «Термобудкерам» на користь ФОП ОСОБА_4 348 000,00 грн. боргу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 25.04.2013 року у справі №911/818/13-г та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Термобудкерам» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 31.07.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

31.07.2013 року до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні 25.09.2013 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.09.2013 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, 17.07.2009 року між ФОП ОСОБА_4 (далі - орендодавець) та ТОВ «Термобудкерам» (далі - орендар) було укладено договір №2 оренди обладнання (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування наступне майно, перелік, вартість та стан якого зазначені у додатку №1 від 17.07.2009 року (п.п. 1.1.-1.1.3. договору).

На виконання умов договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду майно на суму 274 940,00 грн., перелік якого вказано в акті прийому-передачі від 17.07.2009 року (а.с. 15).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується складає 58 000,00 грн. за місяць, у тому числі ПДВ 9 666,67 грн.; орендна плата сплачується орендарем щомісячно в готівковому порядку в касу або безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 25 числа кожного місяця.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 16.07.2019 року.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 348 000,00 грн. за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року, яка виникла, як стверджує позивач, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо сплати орендних платежів.

Суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки судом встановлено зобов'язання відповідача сплатити 348 000,00 грн. заборгованості з орендної плати.

Однак, колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком, виходячи з наступного.

В обгрунтування апеляційних вимог ТОВ «Термобудкерам» посилається на те, що договір оренди обладнання №2 від 17.07.2009 року та акт прийому-передачі від 17.07.2009 року підлягали знищенню згідно домовленості з позивачем, оскільки сторонами було з'ясовано, що свідоцтвом про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_4 Серії НОМЕР_2 від 01.01.2009 року не передбачено такого виду діяльності як послуги оренди, а тому правовідносини по даному договору були призупинені до внесення відповідних змін у Свідоцтво про сплату єдиного податку.

Відповідачем було повернуто позивачеві майно з оренди за договором №2 від 17.07.2009 року згідно актів від 13.10.2009 року та 06.11.2009 року.

У зв'язку з викладеним, після врегулювання вказаного питання, сторонами було укладено новий договір оренди обладнання №2 від 03.09.2009 року.

На підтвердження наведеного скаржник надав суду договір оренди обладнання №2 від 03.09.2009 року, додаток №1 до договору, акт прийому передачі майна від 03.09.2009 року, акти прийому-передачі майна з оренди від 13.10.2009 року та 06.11.2009 року, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору №2 від 03.09.2009 року (а.с. 80-81), квитанції для розрахунку (а.с. 82-84) та Свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.01.2009 року (а.с. 69).

Однак, судом першої інстанції наявність зазначених апелянтом обставин не було досліджено в повному обсязі під час судового розгляду шляхом витребування всіх необхідних доказів.

Також, апелянт в своїй скарзі посилається на те, що про даний спір дізнався лише при ознайомленні із текстом оскаржуваного рішення, оскільки згідно проведених реєстраційних змін установчих документів на підставі договору купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «Термобудкерам» від 21.05.2013 року відбувалася зміна власників підприємства, а тому поточне керівництво підприємством не здійснювалося та вхідна кореспонденція не оброблялася.

В підтвердження зазначеного скаржником надано суду Свідоцтво про смерть тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ «Термобудкерам» (а.с. 52), договір купівлі-продажу від 21.05.2013 року (а.с. 53-56) та протокол загальних зборів №1 від 17.06.2013 року.

Зазначене судом першої інстанції також не було досліджено та враховано.

Крім того, згідно акту прийому-передачі від 13.10.2009 року, ТОВ «Термобудкерам» передав, а ОСОБА_5 прийняла з оренди, згідно договору №2 оренди обладнання від 17.07.2009 року, майно на загальну суму 233 940,00 грн. (а.с. 67-68).

Тобто, як слідує із матеріалів справи, з жовтня 2009 року орендар перестав користуватися орендованим майном, оскільки повернув його згідно вказаного вище акту позивачеві.

Отже, враховуючи вищевикладене, слід зробити висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті орендних платежів за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року, оскільки актом прийому-передачі від 13.10.2009 року підтверджується, що з жовтня 2009 року орендар повернув орендоване майно та не користувався ним.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено на тих самих умовах, що і договір №2 від 17.07.2009 року, договір оренди обладнання №2 від 03.09.2009 року (а.с. 59-61).

При цьому, матеріалами справи підтверджується реальне виконання умов договору від 03.09.2009 року, зокрема, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору №2 від 03.09.2009 року та квитанціями для розрахунку.

Правочин про заміну одного зобов'язання іншим між сторонами, що приводить до припинення попереднього зобов'язання є новацією.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін; зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що з моменту укладення договору оренди обладнання №2 від 03.09.2009 року (новація) зобов'язання сторін, які випливають із договору оренди обладнання №2 від 17.07.2009 року, майно за яким було повернуто відповідачем позивачеві, припинились, а отже відсутні підстави нарахування заборгованості по сплаті орендних платежів з жовтня 2009 року за договором від 17.07.2009 року.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів встановила відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково та прийняти нове рішення.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та недоведеність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Київської області від 25.04.2013 року у справі №911/818/13-г підлягає скасуванню, а в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Термобудкерам» на рішення господарського суду Київської області від 25.04.2013 року у справі №911/818/13-г задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 25.04.2013 року у справі №911/818/13-г скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі №911/818/13-г, яким відмовити в задоволенні позову.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (09100, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Термобудкерам» (09350, Київська область, Володарський район, село зава дівка, вул. Комсомольська, буд. 68 А, код ЄДРПОУ 36445703) 3 480,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Справу №911/818/13-г повернути до господарського суду Київської області.

6. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Куксов В.В.

Лобань О.І.