Рішення

від 07.10.2013 по справі 910/5211/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5211/13 07.10.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Союз» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслідер» простягнення 2647870,43 грн. Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Коломієць М.О. (представник за довіреністю); від відповідача -не з'явився; від третьої особи -не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Союз» (надалі - Відповідач) про стягнення 2647870,43 грн. заборгованості та штрафних санкцій за Договором фінансового лізингу №702 від 21.02.2008.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2013 за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі, та залучено участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртранслідер».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.02.2008 між Позивачем та Третьою особою було укладено Договір фінансового лізингу №702 в порушення умов якого Третя особа неналежним чином виконував взяті на себе грошові зобов'язання та за ним у період з 01.03.2010 по 02.11.2011 виникла заборгованість у розмірі 2095784,21 грн., яку Позивач просить суд стягнути в примусовому порядку, а також стягнути нараховані штрафні санкції: неустойку за дострокове розірвання договору у розмірі 246776,53 грн., витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу у розмірі 102624,58 грн., індекс інфляції у розмірі 69821,26 грн. та 3% річних у розмірі 132863,85 грн.

Вказану заборгованість, неустойку, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу, індекс інфляції та 3% річних Позивач просить стягнути з Відповідача на підставі укладеного між Третьою особою та Відповідачем Договору поруки № 702/П/03 від 21.09.2009.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, Третя особа письмових пояснень по суті спору не подала.

В судові засідання представники Відповідача та Третьої особи не з'являлися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення їх про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду були надіслані їм на поштові адреси, зазначені в позовній заяві та згідно матеріалів справи, а також на адресу їх місцезнаходження відповідно до відомостей з ЄДРЮО та ФОП.

Судом враховано, що за приписами пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2008 між Позивачем (лізингодавцем) та Третьою особою (лізингоодержувачем) було укладено Договір фінансового лізингу №702 (надалі - Договір), відповідно до п. 2 якого лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності з замовленням на транспортний засіб. Транспортний засіб, що передається в лізинг, придбаний на підставі наданого лізингоодержувачем замовлення на транспортний засіб.

Додатковими угодами №1 від 13.10.2008, №2 від 21.09.2009 та №3 від 21.09.2009 до Договору сторонами вносились зміни (тут і надалі Договір вживається з врахуванням змін).

Пунктами 19.1, 19.2 Договору сторонами погоджено, що договір вступає в дію з моменту підписання. Термін дії Договору зумовлений строком лізингу, який вказується в плані лізингу окремо щодо кожного транспортного засобу.

Згідно з п. 3 Договору, лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу на строк, вказаний в плані лізингу.

Відповідно до п. 4.1 Договору, лізингодавець придбаває транспортний засіб згідно замовлення на транспортний засіб і надає транспортний засіб в лізинг лізингоодержувачу на умовах, передбачених договором. Вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що лізингодавець доставляє транспортний засіб від постачальника на умовах, які не суперечать договору. Транспортний засіб, поставлений лізингодавцем, надається лізингоодержувачу виключно у користування. Лізингодавець реєструє транспортний засіб в необхідних органах у відповідності до законодавства.

Відповідно до п. 4.4 та п. 4.5 Договору, сторонами погоджено, що транспортний засіб фактично надається лізингоодержувачу на дату надання в місці передачі. Після надання транспортного засобу лізингоодержувачеві на дату надання сторони підписують акт приймання - передачі транспортного засобу.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (додаток №3 до договору) та інших додатках.

Одночасно з підписанням Договору сторонами було підписано відповідні плани лізингу, а саме: №702/001, №702/002 та №702/003, які є невід'ємною частиною договору та якими встановлено розміри та строки сплати лізингових платежів.

Крім того, 24.03.2008, 13.10.2008 та 21.09.2009 сторонами було укладено зміни до вищевказаний планів лізингу.

Відповідно до п. 5.2 Договору лізингові платежі включають:

- суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортного засобу;

- комісію лізингодавця за наданий у лізинг транспортний засіб;

- інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору.

Позивачем на виконання умов Договору та на підставі замовлень Відповідача на транспортний засіб №702/001, №702/002 та №702/003 від 21.02.2008 та актів прийому - передачі транспортних засобів №702/001, №702/002 та №702/003 від 25.03.2008 було передано, а Відповідачем прийнято наступні транспортні засоби:

- Автобетонозмішувач АБС-9DА на базі КАМАЗ 6520-1035, реєстраційний номер АА 6459 ВС;

- Автобетонозмішувач АБС-9DА на базі КАМАЗ 6520-1035, реєстраційний номер АА 9250 АВ;

- Автобетонозмішувач АБС-9DА на базі КАМАЗ 6520-1035, реєстраційний номер АА 2756 АА.

Проте, Третя особа (лізингоодержувач) свої обов'язки зі сплати лізингових платежів виконувала неналежним чином та не в повному обсязі, що призводило до накопичення заборгованості.

З додаткової угоди № 3 від 21.09.2009 до Договору також вбачається визнання Відповідачем заборгованості в розмірі 434 953,11 грн. станом на 21.09.2009, яка виникла внаслідок невиконання/невчасного виконання грошових зобов'язань за Договором за період з 20.03.2009 по 21.09.2009.

Згідно п. 3 вказаної додаткової угоди сторони погодили розстрочити сплату заборгованості та погодили відповідний графік.

Як вбачається з залученої до справи довідки АТ «УкрСибанк», Третя особа у період з 16.10.2009 по 03.10.2011 здійснила часткове погашення заборгованості зі сплати лізингових платежів у розмірі 585396,24 грн.

Пунктами 8.4 та 8.4.1 Договору встановлено, що лізингодавець може припинити дію договору (стосовно одного, декількох, або всіх задіяних ТЗ) і вимагати негайного повернення ТЗ, якщо лізингоодержувач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених цим договором та додатками до нього, на строк понад тридцять днів.

Відповідно до п. 13.1 Договору встановлено, що дія договору може бути достроково припинена, зокрема, з ініціативи лізингодавця, якщо лізиногоодержувач не виконує будь-якого зі своїх зобов'язань за цим договором. В такому випадку лізингодавець письмово повідомляє лізингоодержувача про припинення дії цього договору (13.1.2).

Згідно п. 13.4 Договору, в разі дострокового припинення дії договору, лізингоодержувач повертає транспортний засіб в місці передачі разом з обладнанням та іншими елементами, які були надані лізингоодержувачеві.

У зв'язку із неналежним виконанням Третьою особою умов Договору в частині сплати лізингових платежів, Позивач 23.09.2011 направив на його адресу лист №1689 від 12.09.2011 в якому наголошував на наявності заборгованості зі сплаті лізингових платежів, повідомляв про дострокове припинення дії Договору та вимагав повернення транспортних засобів.

24.10.2011, 31.10.2011 та 02.11.2011 Позивачем на підставі актів було вилучено наступні транспортні засоби, які були предметом лізингу:

- Автобетонозмішувач АБС-9DА на базі КАМАЗ 6520-1035, реєстраційний номер АА 6459 ВС;

- Автобетонозмішувач АБС-9DА на базі КАМАЗ 6520-1035, реєстраційний номер АА 9250 АВ;

- Автобетонозмішувач АБС-9DА на базі КАМАЗ 6520-1035, реєстраційний номер АА 2756 АА.

Згідно п. 7.16 Договору лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов'язані з використанням транспортного засобу і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Матеріалами справи підтверджується існування заборгованості зі сплати лізингових платежів у розмірі 2095784,21 грн. станом на 13.06.2013, нарахованої за період з 01.03.2010 по 02.11.2011, та яка є непогашеною на даний час.

Згідно ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що лізингоодержувач (Третя особа) не виконав умов Договору та не сплатив на користь Позивача 2 095 784,21 грн., чим порушив свої зобов'язання за Договором.

21.09.2009 між Третьою особою (лізингоодержувач) та Відповідачем (поручитель) було укладено Договір поруки №702/П/03 від 21.09.2009 (надалі - Договір поруки), за умовами якого поручитель зобов'язується перед лізингодавцем в другу чергу відповідати за виконання лізингоодержувачем всіх його фінансових зобов'язань перед лізингодавцем, що виникли із Договору.

Під фінансовими зобов'язаннями сторони погодили розуміти грошові зобов'язання лізингоодержувача за договором лізингу у вигляді виплати лізингодавцю лізингових платежів, інших грошових сум, платежів, передбачених договором лізингу, а також виплати відсотків, неустойки, пені, штрафних санкцій, збитків та інших платежів, що випливають з договору лізингу.

Під другою чергою сторони погодили розуміти, що до поручителя вимога щодо виконання невиконаних лізингоодержувачем фінансових зобов'язань за договором лізингу, буде пред'явлено в другу чергу, тобто у випадку невиконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за договором лізингу.

Пунктом 1.2 Договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед лізингодавцем в тому ж об'ємі, що і лізингоодержувач. За приписами п. 1.3 Договору поруки сторони несуть солідарну відповідальність.

Згідно п. 2.2 Договору поруки, у випадку невиконання лізингоодержувачем своїх фінансових зобов'язань за договором лізингу, лізингодавець має право висунути свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання протягом 5-ти банківських днів з дати пред'явлення такої вимоги. Поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання на користь лізингодавця в строк, визначений в п. 2.2 цього договору, шляхом перерахування суми, вказаної в вимозі лізингодавця на поточний рахунок лізингодавця.

Даний договір набирає чинності з моменту укладення та застосовується до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з дати укладення договору лізингу (п. 3.1 Договору поруки) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 3.2 Договору поруки).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

09.07.2012 Позивач надіслав на адресу Відповідача, як поручителя, лист №1055 від 20.06.2012 з вимогою в п'ятиденний термін з дня отримання вказаного листа погасити існуючу заборгованість, і дана вимога була отримана Відповідачем 24.07.2012, що підтверджується листом Відповідача №101/07-12 від 26.07.2012

Проте Відповідачем не була погашена заборгованість зі сплати лізингових платежів у розмірі 2095784,21 грн., нарахована за період з 01.03.2010 по 02.11.2011, та залишається непогашеною на даний час (в матеріалах справи відсутні докази протилежного).

Відтак, позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 2095784,21 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 13.2 Договору, у випадку дострокового припинення дії договору лізингоодержувач зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати пред'явлення повідомлення лізингодавця перерахували йому в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені договором та додатками до нього, що залишились несплаченими на дату розірвання договору, та сплатити на вимогу лізингодавця неустойку (окрім випадків, які зазначені в п.п. 6.6 (достроковий викуп) та 13.1.3 (банкрутство) Договору) за дострокове припинення договору в сумі, зокрема, 3 (трьох) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення дії плану лізингу, що є невід'ємною частиною договору, протягом строку, що перевищує три роки, дії плану лізингу.

Перевіривши наведений Позивачем розрахунок неустойки, суд дійшов висновку, що його виконано належним чином, з врахуванням наведених вище положень Договору, а також, що даний розрахунок є арифметично правильним, та отже з Відповідача на підставі п. 13.2 Договору підлягає стягненню неустойка в розмірі 246776,53 грн., і в цій частині позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та задовольняються.

Також, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та арифметичну правильність за наведені в ньому періоди нарахування, та зокрема, за загальний період з 23.02.2010 по 28.02.2013, та визнає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з Відповідача 69821,26 грн. інфляційних та 132863,85 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Право лізингодавця відмовитися від договору лізингу передбачено частиною 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», а наслідки розірвання договору визначено статтею 10 цього Закону, та зокрема, передбачено право лізингодавця вимагати відшкодування збитків відповідно до закону або договору.

Пунктом 13.4 Договору встановлено, що в разі дострокового припинення дії договору, лізингоодержувач повертає ТЗ в місці передачі разом з обладнанням та іншими елементами, які були надані лізингоодержувачеві.

Згідно п. 12.7 Договору, ТЗ повертається в чистому і вимитому вигляді, і в такому стані і з таким обладнанням, як під час надання, беручи до уваги нормальний знос, який може бути визначений, на вимогу лізингоодержувача, в додатку до даного договору. Якщо ТЗ повертається лізингодавцеві в такому стані, який не відповідає вимогам, передбаченим в п. 12.7 договору (пошкодженим), то лізингодавець має право виконати ремонт з метою відновлення стану ТЗ і має право на одержання компенсації від лізингоодержувача для покриття витрат на ремонт.

Позивачем доведено понесення витрат на відновлюваний ремонт транспортних засобів, що були предметом лізингу за Договором, на загальну суму 102 624,58 грн., зокрема згідно з рахунками: №ТД00001848 від 05.03.2012, №12 від 22.02.2011, №СФ-0000016 від 07.02.2011 та №ТД00011343 від 28.04.2011, актами виконаних робіт №ТД00000022 від 05.03.2012, №10 від 16.03.2011, №ОУ-0000014 від 15.04.2011 та №ТД00001607 від 03.08.2011 та платіжними дорученнями №36157 від 04.04.2012, №1796 від 15.03.2011, №2157 від 25.03.2011 та №9931 від 12.07.2011.

Здійснення таких витрат за умови невиконання Відповідачем зобов'язань передбачено сторонами у Договорі. Тобто, такі витрати є реальними збитками Позивача.

Відтак, позовні вимоги про стягнення витрат на відновлюваний ремонт транспортних засобів у розмірі 102 624,58 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладають на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за позов майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, з 01.01.2013 розмір судового збору за розгляд позовних заяв майнового характеру в господарському суді становить не менше 1 720,50 грн. та не більше 68 820 грн.

Ціна позову у даній справі становить 2647870,43 грн., тобто Позивач повинен був сплатити 52 957,41 грн. судового збору, проте, як вбачається з платіжного доручення №2882 від 05.09.2012 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 53 881,72 грн., тобто у розмірі більшому ніж передбачено Законом України «Про судовий збір».

Таким чином, суд приходить до висновку про повернення Позивачу надлишково сплаченої суми судового збору у розмірі 924,31 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Союз» (м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 7; ідентифікаційний код 34956974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 23/1, квартира 2; ідентифікаційний код 32774741) заборгованість у розмірі 2095784 (два мільйони дев'яносто п'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 21 коп., неустойку в розмірі 246776 (двісті сорок шість тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 132863 (сто тридцять дві тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 85 коп., інфляційні у розмірі 69821 (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 26 коп., витрати на відновлюваний ремонт транспортних засобів у розмірі 102624 (сто дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 58 коп. та судовий збір у розмірі 52957 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 41 коп.

Видати наказ.

Повернути на підставі даного рішення Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 23/1, квартира 2; ідентифікаційний код 32774741) 924 (дев'ятсот двадцять чотири) грн. 31 коп. надлишково сплаченого судового збору з Державного бюджету України. Оригінал платіжного доручення від 05.09.2012 № 2882 залишається в матеріалах справи №910/5211/13.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.10.2013

Суддя Сташків Р.Б.