Постанова

від 09.10.2013 по справі 908/1656/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.10.2013 р. справа №908/1656/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М. суддівЛомовцевої Н.В. , Скакуна О.А. за участю представників сторін: від позивача:Козел А.В. - за довіреністю, від відповідача 1: від відповідача 2: від третьої особи:не з"явився, не з"явився, не з"явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Евіта", м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2013 року по справі№908/1656/13 (Азізбекян Т.А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Знам"янський меблевий комбінат", с.Богданівка Кіровоградської області до відповідача 1: відповідача 2: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Запорізького колективного будівельного управління "Машбуд", м.Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіта", м.Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю "Багіра", м.Оріхів Запорізької області провизнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Запорізької області (суддя Азізбекян Т.А.) рішенням від 02.08.2013року відмовив у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Знам"янський меблевий комбінат» (далі - ТОВ "Знам"янський меблевий комбінат") до Запорізького колективного будівельного управління «Машбуд» (далі - ЗКБУ «Машбуд») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Евіта» (далі - ТОВ «Евіта») за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Багіра» (далі - ТОВ «Багіра») про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення.

Рішення суду обгрунтовано тим, що спірний договір оренди нежитлового приміщення №0301-01 від 01.03.2002р. є невчиненим, неукладеним, оскільки сторони не визначили предмет оренди, не ідентифікували майно, яке передається в оренду; суд з посиланням на судові рішення в інших справах за участю ТОВ "Евіта" дійшов висновку, що останнє не знаходилось у приміщеннях нежитлової будівлі літ А-3, розташованої по вул. Перемоги, 2 у місті Запоріжжя; відсутні докази виконання договору оренди, а саме перерахування орендної плати; існують договори оренди нежитлових приміщень за зазначеною адресою з іншими особами.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Евіта» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2013року по справі № 908/1656/13 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю у зв"язку із відсутністю підстав для визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №0301-01 від 01.03.2002р., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з"ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема, ТОВ "Евіта" в апеляційній скарзі посилається на те, що між сторонами договору не існує суперечностей щодо предмету оренди; знаходження орендаря в приміщенні за адресою: вул. Перемоги, 2 підтверджується рішеннями судів у справі № 20/30 за позовом ТОВ "Багіра" про усунення зі сторони ТОВ "Евіта" перешкод у користуванні та розпорядженні спірним приміщенням, в яких досліджувався договір оренди від 01.03.2002р.; невиконання чи неналежне виконання договору не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання його недійсним.

Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом не з"ясовано право ТОВ "Знам"янський меблевий комбінат" звертатись з даним позовом до господарського суду, та позивачем не доведено право власності на майно, що є предметом спірного договору.

Представник позивача у судове засідання 09.10.2013р. з"явився, рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2013р. по справі № 908/1656/13 вважає законним та обґрунтованим, тому просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання 09.10.2013р. відповідачі та третя особа своїх представників не направили, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення їм 09.09.2013р., 11.09.2013р., 12.09.2013р. ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, направленої рекомендованим листом (а.с.59-60,62).

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає доводи апеляційної скарги обгрунтованими з врахуванням наступного.

Позивач просить визнати недійсним Договір оренди нежитлового приміщення №0301-01 від 01.03.2002р., укладений між Запорізьким колективним будівельним управлінням «Машбуд» в особі директора Велького Ігоря Филипповича, діючого на підставі Статуту, (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Евіта» в особі директора Долмат Володимировича Ілліча, діючого на підставі Статуту, (Орендар).

Предметом Договору є нежитлове приміщення в адміністративній будівлі за юридичною адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2 загальною площею 409,1 кв. м. з прилеглими територіями (п. 1 Договору). Строк дії Договору - з 01.03.2002р. по 01.03.2027р. (п. 8.3. Договору).

Розглядаючи позов про недійсність договору, господарський суд дійшов висновку про неукладеність спірного договору оренди нежитлового приміщення і такий висновок грунтується на відсутності доказів виконання сторонами умов Договору.

Втім, як правильно зазначає заявник апеляційної скарги, виконання чи невиконання сторонами зобов"язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним (п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Посилання господарського суду на відсутність домовленості сторін договору щодо визначення об"єкту оренди спростовується відсутністю спору між орендодавцем та орендарем з цього приводу та відповідними поясненнями ЗКБУ "Машбуд" та ТОВ "Евіта", викладеними у відзивах на позовну заяву та апеляційній скарзі.

Колегія суддів також погоджується з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції не надано правової оцінки підставам позову.

Так, позивач підставою недійсності договору оренди нежитлового приміщення №0301-01 від 01.03.2002р., укладеного між Запорізьким колективним будівельним управлінням «Машбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Евіта» зазначив невідповідність Договору вимогам статті 44 Цивільного кодексу УРСР, оскільки, на його думку, договір не підписувався від імені ЗКБУ "Машбуд" директором цього підприємства та не скріплювався печаткою орендодавця (а.с. 3-6 т.1).

Стаття 44 Цивільного кодексу УРСР (1963р.), що діяв на момент укладення спірного договору, регулювала письмову форму угоди, а також підписання письмових угод особами, що їх укладають.

Посилання Позивача, що Договір оренди від 01.03.2002р. директором Запорізького колективного будівельного управління «Машбуд» не підписувався є лише припущенням, оскільки будь-яких доказів позивачем не надано, а Відповідач - 1 (ЗКБУ "Машбуд") зазначене твердження спростовує і наполягає на тому, що спірний договір було укладено належним чином.

Крім того, відповідно до статті 45 Цивільного кодексу УРСР недодержання передбаченої законом форми угоди тягне за собою недійсність угоди лише у випадку, якщо про такі наслідки передбачено в законі.

Глава 25 "Майновий найм" Цивільного кодексу Української РСР таких наслідків не передбачала.

Інших підстав недійсності спірного договору в позові не наведено.

Таким чином, Позивач не довів недійсності договору оренди від 01.03.2002р. з підстав, зазначених у позові.

Господарським судом також не досліджено право ТОВ "Знам"янський меблевий комбінат" звертатись з позовом про визнання недійсним договору, укладеного між іншими особами.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до госоподарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, ТОВ "Знам"янський меблевий комбінат", звертаючись з позовом, мав довести, що він є зацікавленою особою, та що оспорюваний договір оренди порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Втім, в позовній заяві позивач лише стверджує про своє право власності на нежитлову будівлю літ. А-3, розташовану по вул. Перемоги, 2 у місті Запоріжжя на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.12.2012р. по справі №5/186-07, та відповідного акту прийому-передачі, та вважає, що Договір порушує його права власника, оскільки орендна плата за Договором складає 5 грн за кв. метр, а строк оренди - 25 років..

З відповідною позовною заявою ТОВ "Знам»янський меблевий комбінат" звернулось до господарського суду в травні 2013р.

Відповідно до частини 2 статті 334 Цивільного кодексу України, яка визначає момент набуття права власності за договором, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов"язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2 розділу 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інших законодавчих актів України" державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

Позивач відповідних доказів державної реєстрації свого права власності на нежитлову будівлю літ. А-3, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул Перемоги, буд. 2 суду не надав.

Як свідчать матеріали справи, та не заперечується позивачем, такі докази відсутні, оскільки Запорізьким окружним адміністративним судом розглядається позов ТОВ "Знам»янський меблевий комбінат" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови у державній реєстрації права власності на зазначену будівлю (справа № 808/3373/13а).

Посилання Позивача, що спірний договір оренди порушує його права (щодо розміру орендної плати та строку Договору) є безпідставним, оскільки у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов"язки наймодавця (частина 1 статті 770 Цивільного кодексу України).

З врахуванням викладеного ТОВ "Знам»янський меблевий комбінат" не довело свого права на звернення з позовом про визнання недійсним договору оренди № 0301-01 від 01.03.2002р., укладеного між Запорізьким колективним будівельним управлінням «Машбуд» та Товариством з обмеженою відповідальностю "Евіта", тому позов задоволенню не підлягає з цих підстав.

Таким чином, апеляційна скарга ТОВ "Евіта" є обгрунтованою, але оскільки господарським судом відмовлено у задоволенні позову, колегія судів залишає резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2013р. без змін з підстав, викладених в постанові.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Евіта», м.Запоріжжя задовольнити частково.

Резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2013р. по справі № 908/1656/13 залишити без змін з підстав, викладених в постанові.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Знам»янський меблевий комбінат», с. Богданівка Кіровоградської області (27431, Кіровоградська область, Знам"янський район, с. Богданівка, вул. Леніна, 270 а, ЄДРПОУ 32315925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Евіта», м. Запоріжжя (69006, м.Запоріжжя, вул. Лобановського, буд. 7, кв. 57, код ЄДРПОУ 31540037) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 573,50 грн.

Суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано: 7 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

1. третій особі

1 у справу

1 ДАГС

1 г/с Запорізької обл.