Рішення

від 24.09.2013 по справі 910/16783/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16783/13 24.09.13

За позовом фермерського господарства «Дніпро»

до публічного акціонерного товариства «Агрофірма «Мирів»

про розірвання договору та стягнення 321 926,40 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Дніпровський В.П. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом фермерське господарство «Дніпро» до публічного акціонерного товариства «Агрофірма «Мирів» про стягнення 321 926,40 грн. коштів, сплачених за непоставлений товар.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором № 52 від 22.07.2013 р. щодо поставки товару, оплаченого позивачем, та не повернув позивачу сплачені кошти.

Також позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 02.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/16783/13 та призначено її до розгляду на 24.09.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву, у якій просив стягнути з відповідача сплачені кошти та розірвати спірний договір, яку судом прийнято до розгляду.

Відповідно до п. 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки стороною не надано належних доказів того, що у разі невжиття відповідних заходів, виконання рішення суду буде утруднене або унеможливлене.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

22.07.2013 р. між фермерським господарством «Дніпро» (покупцем) та публічним акціонерним товариством «Агрофірма «Мирів» (постачальником) було укладено договір № 52 поставки і митної очистки зернозбирального комбайну (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцю відповідно з погодженим з покупцем замовленням на поставку зернозбирального комбайну John Deere 9610 04/1999 року випуску, а покупець оплачує та приймає зернозбиральний комбайн (далі - товар).

Згідно з п. 2.1 Договору сторони домовились, що вартість поставки товару становить 804 816,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору постачальник зобов'язується відвантажити та доставити товар покупцю до 08.08.2013 р. з моменту укладення договору й оплати резервації в сумі 209 292,00 грн.

Згідно з п. 5.1 Договору оплата товару проводиться покупцем: 209 292,00 грн. резервація вказаної суми в п. 2.1 даного Договору. Після прийняття та підписання акту приймання здійснити оплату в сумі 112 634,40 грн.

Покупцем на підставі рахунку № СФ-000055 від 14.06.2012 р. здійснено оплату за товар на користь продавця в сумі 321 926,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1556 від 22.06.2012 р.

Продавець поставку товару не здійснив, отримані кошти не повернув.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 321 926,40 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена поставка товару та не повернута сума невикористаної попередньої оплати. Претензія позивача № 24-4/924 від 20.06.2013 р. з вимогою поставити товар або повернути сплачені кошти залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказами, наданими в матеріали справи, підтверджується, що відповідачем не виконано зобов'язання з поставки товару на користь позивача.

Таким чином, виконавцем належним чином та у передбачені Договором строки зобов'язання за Договором не виконані.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору , допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Оскільки порушення виконання зобов'язання відповідачем є істотним в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги про розірвання Договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач поставку не здійснив, тобто у замовника виникло право на пред'явлення вимоги про повернення попередньої оплати за непоставлений товар.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 321 926,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення також є правомірною.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 321 926,40 грн. та розірвання договору підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 52 поставки і митної очистки зернозбирального комбайну від 22.07.2013 р., укладений між фермерським господарством «Дніпро» (51010, Дніпропетровська обл., Царичанський район, с. Бабайківка, вул. Українська, 38, код 24608019) та публічним акціонерним товариством «Агрофірма «Мирів» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 3, код 03377886).

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Агрофірма «Мирів» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 3, корпус А, код 03377886) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь фермерського господарства «Дніпро» (51010, Дніпропетровська обл., Царичанський район, с. Бабайківка, вул. Українська, 38, код 24608019) 321 926 (триста двадцять одну тисячу дев'ятсот двадцять шість) грн. 40 коп. боргу та 2 867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 15.10.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова