Ухвала

від 08.10.2013 по справі 825/1776/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1776/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

08 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Профіт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Профіт» (далі - Позивач, ТОВ «Агро-Профіт») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2013 року №0000081530.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено правомірність включення до складу податкового кредиту 774 000,00 грн. податку на додану вартість та залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду на 15 566,00 грн. Крім іншого, суд першої інстанції наголосив на тому, що Відповідачем не подано жодних доказів безтоварності угод з ПАТ «Корпорація «ІНТЕРАГРОСИСТЕМА».

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у травні 2013 року працівниками ДПІ у Голосіївському районі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агро-Профіт» з питань правомірності нарахування від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2012 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: п. 187.1 ст. 187, п. п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України, внаслідок чого завищено Позивачем від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 774 000,00 грн. та залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 15 566,00 грн. за жовтень 2012 року. Результати перевірки зафіксовані в акті від 07.02.2013 року №189/1-15-30-36645026. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20.02.2013 року №0000081530, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 789 566,00 грн.

Вирішуючи питання про реальність господарських операцій між контрагентами, суд першої інстанції вірно встановив, що 02.10.2012 року між ПАТ «Корпорація «ІНТЕРАГРОСИСТЕМА» (Продавець) та ТОВ «Агро-Профіт» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу зерна пшениці (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язаний передати, а Покупець прийняти у власність зерно пшениці урожаю 2012 року у кількості 1106,00 (тисяча сто шість) тон, (надалі-майно), яке належить Продавцеві на праві власності, за ціною 2900000,00 (два мільйони дев'ятсот тисяч) гривень, у тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 5 Договору право власності на придбане майно виникає у Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі.

Пунктом 6 Договору визначено, що Продавець зобов'язаний передати майно представнику Покупця у день підписання цього договору, шляхом вручення передаточних розпоряджень, чи/або складських документів встановленого зразку, та товарних (видаткових) накладних, податкових накладних, про що сторони складають акт приймання-передачі у трьох примірниках - по одному для кожної із сторін та один - для передачі банку при розкритті акредитиву. При цьому Продавець гарантує відсутність заборгованості за зберігання пшениці на Менському хлібоприймальному підприємстві.

Виконання даного Договору, як вірно зазначив суд першої інстанції, підтверджується видатковою накладною №РН-0000022 від 02.10.2012 року на придбання зерна пшениці урожаю 2012 року в кількості 1106 т на суму 2 900 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 483 333,33 грн. (а.с.55), актом прийому-передачі від 02.10.2012 року (а.с.52), передавальним розпорядженням №132 від 08.10.2012 року, та довіреністю (а.с.53-54).

Позивач належним чином розрахувався за даний товар у безготівковій формі, що підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с.163).

У той же час контрагентом Позивача було виписано податкову накладну №2/2 від 02.10.2012 на суму 2 900 000,00 грн. (а.с.47).

Крім того, судом встановлено, що 02.10.2012 року між ТОВ «Агро-Профіт» (Замовник) та ТОВ «М'ясо-виробничий комплекс «Панвітек» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг (далі - Договір №б/н), згідно якого на умовах і в порядку, передбаченими даним договором, Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги прийняття, зберігання, відвантаження зерна пшениці, а Замовник зобов'язується прийняти та сплачувати дані послуги.

Виконання договірних зобов'язань між Позивачем та ТОВ «М'ясо-виробничий комплекс «Панвітек» підтверджується актами виконання робіт (надання послуг) № 4 від 31.10.2012 та №5 від 30.11.2012 (а.с.60-61).

Також судом першої інстанції встановлено, що 03.10.2012 року між ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (Зерновий склад) в особі філії ПАТ «ДПЗКУ» «Менське хлібоприймальне підприємство» та Позивачем (Поклажодавець) було укладено договір складського зберігання зерна №42 (далі - Договір №42), за умовами якого Поклажодавець за умовами цього договору зобов'язується передати, а Зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання зернові культури (зернові, зернобобові, круп'яні, олійні культури) врожаю 2012 року, надавати додаткові послуги, відповідно до додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору та в установлений строк повернути їх Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором.

Виконання Договору №42 підтверджується актом прийняття виконаних робіт (надання послуг) №258 від 31.10.2012 (а.с.68).

Крім того, Чернігівським окружним адміністративним судом встановлено, що відповідно до договору №1 від 28.09.2012 року Позивач придбав у ПАТ «Корпорація «ІНТЕРАГРОСИСТЕМА» адмінбудівлю з їдальнею, складом, гаражем, котельнею, позначені за планом земельної ділянки літерами Д-1, Д'-1, Д''-1, Д''-1-1, Д''''-1, загальною площею 360,8 кв.м та матеріально-технічний склад з навісом, позначений за планом земельної ділянки літерою К-1. Загальною площею 723,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Чернігівська області, менський район, м. Мена, вул. Гастелло, буд. 4А, загальна площа нежитлових будівель 1083,6 кв.м (а.с.70-73).

Відповідно до договору №2 від 28.09.2012 року Позивач придбав у ПАТ «Корпорація «ІНТЕРАГРОСИСТЕМА» блок гаражів, позначені за планом земельної ділянки літерами Г-1, Г'-1, Г''-1, площею 493,6 кв.м, майстерні зі складом, навісом для техніки, побутовими приміщеннями позначені за планом земельної ділянки літерами И-1, И'-1, И''-1, И'''-1, И''''-1, площею 520,55 кв.м, адмінбудівлю, позначену за планом земельної ділянки літерами Б-1, б-1, площею 55.1 кв.м, загальною площею 1069,2 кв.м, що знаходить за адресою: Чернігівська область, Менський район, м. Мена, вул. Гастелло, буд. 4Б (а.с.79-82).

Відповідно до договору №3 від 28.09.2012 року Позивач придбав у ПАТ «Корпорація «ІНТЕРАГРОСИСТЕМА» підсобні приміщення, позначені за планом земельної ділянки літерами В-1, В'-1, В''-1, В'''-1, В''''-1, що знаходить за адресою6 Чернігівська область, Менський район, м. Мена, вул. Гастелло, буд. 4В, загальною площею 239,7 кв.м (а.с.88-91).

Відповідно до договору №4 від 28.09.2012 року Позивач придбав у ПАТ «Корпорація «ІНТЕРАГРОСИСТЕМА» прирельсову рампу з навісом та щитовою, позначені за планом земельної ділянки літерами Ж-1, Ж'-1, що знаходить за адресою6 Чернігівська область, Менський район, м. Мена, вул. Гастелло, буд. 4Г, загальною площею 1915,6 кв.м (а.с.97-100).

Як вірно зазначив суд, Позивачем було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі (витяги: №35755623 від 08.10.2012 (а.с.76), №35756345 від 08.10.2012 (а.с.85), №35759245 від 08.10.2012 (а.с.94), №35759108 від 08.10.2012 (а.с.103)).

Відповідно до договору №5 від 28.09.2012 року Позивач придбав у ПАТ «Корпорація «ІНТЕРАГРОСИСТЕМА» колії залізничні під'їзні, що є продовження станційної колії №15 загальною протяжністю 507,1 м, в т.ч. колія №1 - 270,7 м, колія №2 - 236,4 м від стику рамної рейки стрілочного переводу №57 залізничних шляхів ст. Мена Південно-Західної залізниці до виробничої бази по вул.. Гастелло. 4 на всій її протяжності в повній комплектності, в т.ч., але не виключно, з рельсами, шпалами, іншими при належностями й деталями, що знаходяться за адресою: вул. Гастелло, 4, м. Мена, Менський район, Чернігівська область (а.с.106-109).

При цьому судом першої інстанції вірно встановлено, що придбані основні засоби були відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується бухгалтерськими довідками, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631, карткою рахунку 631, реєстром бухгалтерії «журналом проводок (бухгалтерський облік), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10, карткою рахунку 361, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 208, звітом по проводці (а.с.204-233).

Придбана пшениця та обладнання були використані в господарській діяльності позивача, що підтверджується договорами укладеними: з ПП «Амбар Агро» №12/25 від 12.02.2013 року, з ПП «Агропромтехком» №23/04 від 23.04.2013 року, з ФОП ОСОБА_2 №10/10 від 10.10.2012 (а.с.165-180), виконання яких підтверджується первинними документами.

Позивачем за результатами виконання вказаних договорів було виписано податкові накладні №3 від 15.10.2012 року, №6/2 від 21.01.2013 року, №6 від 13.02.2013 року, №7 від 25.04.2013 року, №6 від 23.04.2013 року, №13 від 30.04.2013 року (а.с.151,154,156,158-160).

Дані операції було відображено в податковому обліку товариства, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2012 року з додатками, квитанціями. Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість з додатком (а.с.31-47).

В податковій декларації №9073341351 від 20.11.2012 року та уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок вх. №9080667365 від 20.12.2012 року в рядку 24 відображено (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) без урахування суми 15566,00 грн., так як ця сума включена в рядок 1 розділу І Податкові зобов'язання. Вказана операція відображена в розділі І Податкові зобов'язання, де вказано індивідуальний податковий номер 366450226800 платник податку-покупець, обсяг продажу (без ПДВ) 77830,00, сума ПДВ 15566,00 - Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, який отримало ДПІ 20.12.2012 року за №9080667387 (а.с.31-47).

Таким чином, з урахуванням викладеного, а також за наслідками системного аналізу положень ст. ст. 187, 198, 201 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що господарські операції позивача у жовтні 2012 року з придбання товару у ПАТ «Корпорація «ІНТЕРАГРОСИСТЕМА» мали реальний характер, оскільки придбання товару, зазначеного у податкових та видаткових накладних, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Агро-Профіт», наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового кредиту, також господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Приписи ч. 1 ст. 208 ГК України визначають, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи положення зазначених вище статей ГК України, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити той факт, що для визнання правочину такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, необхідно встановити факт наявності у контрагентів або контрагента такої мети.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, господарські операції між контрагентами мали товарний характер та не були вчинені з метою, яка завідомо суперечила інтересам держави і суспільства.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. При цьому доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі. З огляду на викладене, вірним, на думку колегії суддів, є твердження Окружного адміністративного суду м. Києва про безпідставність посилання податкового органу на нікчемність правочину.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон про бухгалтерський облік) документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Приписи ст. 9 вказаного закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Оскільки факт реальності господарських операції, як було встановлено раніше, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Профіт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.