cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2013 р. Справа № 9/5027/323/2011.
За позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» м. Чернівці
до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут «Чернівціагропроект» м. Чернівці
про стягнення заборгованості - 118002,43 грн.
Cуддя М.І.Ніколаєв
представники:
від позивача: Білянський М.І., дов. від 05.01.2011 року №27
від відповідача: Бинда В.В., директор, Кардаш О.Й., дов. від 16.09.2013 року
СУТЬ СПОРУ : Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго»м. Чернівці звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут «Чернівціагропроект»м. Чернівці про стягнення 118002,43 грн. заборгованості, в тому числі 101788,81 грн. основного боргу за квітень 2009 року -січень 2011 року, 6503,67 грн. пені, 7535,61 грн. інфляційних, та 2174,34 грн. 3% річних, що виникла згідно договору №97 від 19.09.2006 року про постачання теплової енергії в гарячій воді.
Ухвалою суду від 30.03.2011 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 18.04.2011 року за участю представників сторін.
Ухвалою суду від 18.04.2011 року розгляд справи відкладено на 29.04.2011 року.
Ухвалою суду від 29.04.2011 року за клопотанням представника відповідача провадження у справі зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №2-А-1797/2009р., предметом якої є визнання нечинним п. 2 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 30.12.2008 року №1031/24, яким затверджено розмір тарифів на централізоване опалення, на підставі яких відповідачу з 01.01.2009 року здійснювалось нарахування за спожиту теплову енергію.
03.09.2013 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 17.09.2013 року.
Після поновлення провадження у справі відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем неправомірно застосовано до спірних правовідносин тарифи, встановлені рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.06.2013 року №338/10, яке не може мати зворотної дії у часі та суперечить нормам Конституції України.
У судовому засіданні 17.09.2013 року оголошено перерву до 26.09.2013 року.
Ухвалою суду від 26.09.2013 року задоволено заяву позивача про зменшення позовних вимог, а відтак слухається спір про стягнення з відповідача 31 018,15 грн. основного боргу за січень 2009 року - квітень 2011 року включно.
У судовому засіданні 26.09.2013 року оголошено перерву до 10.10.2013 року, а у судовому засіданні 10.10.2013 року - до 14.10.2013 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
19.09.2006 року між МКП «Чернівцітеплокомуненерго» та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут «Чернівціагропроект» укладено договір №97 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - договір), згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому (відповідачу) обсягах, а останній - зобов'язався оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами в термін до 15 числа за розрахунковим місяцем згідно ч.2 розділу 6 Договору.
Відповідно до п.6 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Відповідно до п. 4.1 розділу 4 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів на підставі показань приладів обліку чи розрахунків.
Пунктом 3.1 розділу 3 договору також встановлено, що облік спожитої відповідачем теплової енергії здійснюється за приладом обліку (лічильником).
Як встановлено судовим слуханням, показники споживання зафіксовані в Журналі обліку використання теплової енергії в гарячій воді на тепловому пункті абонента, копія якого міститься в матеріалах справи. При цьому спір щодо обсягів спожитої теплової енергії між сторонами відсутній.
В разі зміни тарифів споживач послуг сплачує за теплову енергію за новими тарифами з дня введення їх в дію (п.2.4 розділу 2 договору).
Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.09.2006 року № 357/9 «Про затвердження норм витрат та розмірів тарифів на послуги централізованого опалення і підігрів води» зі змінами, внесеними рішеннями Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.01.2007 року №32/1, від 25.09.2007 року № 708/18, від 29.12.2007 року № 1017/24 визначався розмір оплати за теплову енергію.
Зокрема, станом на момент укладення договору тариф на послуги з централізованого опалення з ПДВ становив 204,40 грн. за 1 Гкал.
З 01.01.2009 року нарахування за спожиту теплову енергію проводилось у відповідності до рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів)…» від 30.12.2008 року № 1031/24.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 19.12.2012 року по справі №2-А-13, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року, визнано нечинним п. 2 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів)…» від 30.12.2008 року № 1031/24 щодо затвердження розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення згідно з додатком 2 та додаток 2 до цього рішення в частині встановлення плати за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку на 1 кв.м. приведеної площі щомісячно протягом року для інших споживачів із засобами обліку та без засобів обліку у розмірі 2 грн. 34 коп. (з ПДВ) з моменту його прийняття.
Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 25.06.2013 р. прийнято рішення №338/10 "Про внесення змін в рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 30.12.2008р. №1031/24 "Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) та визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету міської ради від 08.07.2008р. № 499/13".
Даним рішенням додаток 2 до рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 30.12.2008р. №1031/24 "Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) та визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету міської ради від 08.07.2008р. № 499/13" викладено згідно з додатком до цього рішення.
У свою чергу, додатком до рішення від 25.06.2013 р. №338/10 «Розмір двоставковий тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення» встановлено розміри тарифів для "інших споживачів", а саме:
- плата за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку 1 Гкал для споживачів із засобами обліку та без засобів обліку щомісячно протягом опалювального періоду становить 257,05 грн. з ПДВ;
- тариф за одиницю фактично спожитої теплової енергії для споживачів із засобами обліку в розрахунку на 1 Гкал щомісячно протягом опалювального періоду становить 285,59 грн.
Станом на момент вирішення спору доказів визнання даного рішення недійсним суду не надано.
При цьому, проаналізувавши зміст даного рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради суд дійшов висновку, що передбачені ним тарифи затверджені на виконання Постанови Шевченківського районного суду м. Чернівців від 19.12.2012 року по справі №2-А-13, тож повинні застосовуватись при розрахунках за спожиту протягом періоду дії рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 30.12.2008р. №1031/24 (з 01.01.2009 року до 01.03.2011 року, коли вступили в силу тарифи, затвердженні іншим рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.02.2011 р. №122/4) теплову енергію, у зв'язку з чим судом відхиляються доводи відповідача про неможливість застосування даного рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.06.2013 р. №338/10 до спірного періоду.
Аналогічну позицію викладено в Постанові ВСУ від 27.03.2013 року по справі №6-6ц13.
З 01.03.2011 року нарахування за спожиту теплову енергію проводилось у відповідності до рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про встановлення скоригованих двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) води…» від 22.02.2011 року № 122/4.
Додатком №1 до даного рішення встановлено двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення, а саме:
- плата за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку на 1 кв.м. приведеної площі щомісячно протягом року для інших споживачів із засобами обліку та без засобів обліку становила 2,34 грн. з ПДВ;
- тариф за одиницю фактично спожитої теплової енергії для споживачів із засобами обліку в розрахунку на 1 Гкал щомісячно протягом опалювального періоду становить 285,59 грн.
Станом на момент вирішення спору доказів визнання даного рішення недійсним суду не надано, а відтак позивач правомірно проводив нарахування за спожиту відповідачем у березні 2011 року теплову енергію виходячи з тарифів, встановлених даним рішенням.
Підпунктом другим частини другої розділу 6 договору визначено обов'язок споживача оплачувати послуги в установлені договором терміни, але не пізніше ніж 15 числа за рахунковим місяцем.
В розділі 10 договору передбачено, що договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом одного року, та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде письмово заявлено однією з сторін про його припинення.
Згідно пункту 10.3, договір припиняє свою дію у випадках:
- закінчення строку, на який він був укладений;
- взаємної згоди сторін про його припинення;
- прийняття рішення судом;
- ліквідації сторін;
- порушення умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 07.05.2010 року №925 відповідач повідомив позивача про припинення з 01.07.2009 року дії договору від 19.09.2006 року.
Разом з тим, незважаючи на вищевказане повідомлення, 01.12.2010 року сторони внесли зміни до договору №97 від 19.09.2006 року та до 23.03.2011 року відповідач споживав теплову енергію.
Актом від 23.03.2011 року сторони засвідчили відключення відповідача від системи постачання теплової енергії та відобразили останні покази його лічильника.
Пунктом 10.4 договору передбачено, що припинення дії договору не звільняє споживача послуг від обов'язків повної сплати за спожиту теплову енергію та за роботи, пов'язані з відключення.
З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що незалежно від припинення строку дії договору, відповідач зобов'язаний провести повний розрахунок за спожиту до 24.04.2011 року теплову енергію.
Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Стаття 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачає, що споживач, в даному випадку - відповідач, повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично відпущену теплову енергію, а статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських правовідносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як встановлено судовим слуханням та підтверджується наявними в матеріалах справи Журналом обліку використання теплової енергії в гарячій воді, звітами про нарахування та фактичне споживання теплової енергії відповідач в період з 01.01.2009 року по 23.03.2011 року отримав теплову енергію на загальну суму 25 252,39 грн., у т.ч. 5765,76 грн. за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку на 1 кв.м. приведеної площі за березень 2011 року (дана сума, з урахуванням вимог п. 6 Постанови КМ України від 17.02.2010 року №151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості» перерахунку не підлягає).
У свою чергу, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань відповідач за спожиту теплову енергію не розрахувався, а відтак з нього слід стягнути 25 252,39 грн. боргу.
В частині стягнення 5765,76 грн. плати за одиницю приєднаного теплового навантаження за квітень 2011 року слід відмовити, оскільки починаючи з 23.03.2011 року постачання теплової енергії відповідачу не здійснюється, про що свідчить відповідний акт від 23.03.2011 року.
За таких обставин справи позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача 25 252,39 грн. боргу за спожиту протягом січня 2009 року - березня 2011 року теплову енергію.
Судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам, слід віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут «Чернівціагропроект» (м. Чернівці вул. Червоноармійська, 194/а, код 05455308) на користь міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» (вул. Максимовича, 19-а, м. Чернівці, код 34519280):
- 25 252,39 грн. основного боргу на р/р 26034314050000 в філії Чернівецького обласного відділення ВАТ «Ощадбанк» м. Чернівці, МФО 356334, код 34519280
- 960,68 державного мита та 192,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 26002969482000 в ПАТ «Комерційний банк "Надра"» м. Чернівці, МФО 380764 код 34519280.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ.
Повне рішення складено та підписано 18.10.2013 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя М.І.Ніколаєв
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2013 |
Оприлюднено | 18.10.2013 |
Номер документу | 34187085 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Ніколаєв Михайло Ілліч
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні