Рішення

від 14.10.2013 по справі 910/15320/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15320/13 14.10.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Електротехмонтаж - 1"

про стягнення 84 748,25 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Кримець Ю. О. - представник за довіреністю

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будгарант" (позивач_ звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Електротехмонтаж - 1" (відповідач) про повернення авансового платежу за Договором № 13/11 від 18.07.2011 року в розмірі 84748,25 грн., в тому числі 83 885,26 грн. основного боргу, 83,89 грн. збитків від інфляції, 779,10 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2013 року порушено провадження по справі № 910/15320/13, розгляд справи призначено на 23.09.2013 року.

Ухвалою суду від 23.09.2013 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 14.10.2013.

В судовому засіданні 14.10.2013 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В матеріалах справи наявний конверт з довідкою пошти про повернення кореспонденції у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважаються врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.10.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.07.2011 року між ТОВ "Будгарант" (підрядник, позивач) та ТОВ "Виробниче підприємство "Електротехмонтаж - 1" (субпідрядник, відповідач) укладено договір № 13/11 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору субпідрядник зобов'язується виконати за замовленням підрядника роботи, зазначену в п. 1.2 даного договору, а підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи «Перша черга будівництва комплексу споруд артезіанського водопостачання ж/м Осокорки-Північні та водопровідної магістралі по проспекту Петра Григоренка у Дарницькому районі» у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору вартість предмета договору визначається договірною ціною у відповідності з вимогами ДБН.1.1-1-2000. Якщо в процесі виконання робіт виникає необхідність значно перевищити договірну ціну субпідрядник зобов'язаний письмово попередити про це підрядника. В цьому разі підрядник має право відмовитися від договору, відшкодувати субпідряднику понесені ним витрати. Якщо субпідрядник не попередив підрядника про перевищення договірної ціни, він зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування надкошторисних витрат.

Договірна ціна є динамічною та може коригуватися в процесі виконання робіт. Загальна вартість може змінюватися в залежності від зміни вартості матеріальних ресурсів, зміни законодавства, з урахуванням ДБН на момент фактичного виконання робіт (п. 2.2 договору).

Підрядник щомісяця утримує з коштів, що підлягають оплаті субпідряднику, за послуги генпідряду 7% від вартості виконаних робіт, у т. ч. ПДВ 20% (п. 2.8 договору).

Як вбачається з п. 3.2.5 договору підрядник має право сприяти субпідряднику в порядку, встановленому даним договором, у виконанні робіт.

Згідно з п. 4.1 договору субпідрядник здійснює будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та дозвільної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Пунктом 4.5 договору сторони визначили, що приймання робіт оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в, КБ-3), підписаним обома сторонами.

Додатковою угодою № 1 від 04.01.2012 до договору сторони домовились внести зміни в п. 9.1 договору, виклавши його в наступній редакції: «Строк виконання робіт - початок: липень 2011 року; закінчення: грудень 2012 року». Також сторонами змінено п. 10.1 договору, виклавши його в наступній редакції: «Даний договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань».

Матеріали справи свідчать, що позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 135 000,00 грн. у якості авансового платежу, що підтверджується платіжним дорученнями: № 2946 від 31.08.2011, № 2984 від 08.09.2011, № 3008 від 13.09.2011, № 3133 від 19.10.211, № 3155 від 24.10.2011, № 3192 від 27.10.2011, № 3221 від 31.10.2011.

Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання в частині виконання передбачених Договором та попередньо оплачених позивачем робіт належним виконав на суму 56 156,40 грн., що підтверджується актами виконаних будівельних робіт: № 2 за травень 2012 року, № 1 за червень 2012 року, № 3 за липень 2012 року та довідками про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати: за травень 2012 року, за червень 2012 року, за липень 2012 року.

За таких обставин, 18.03.0213 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 26 з вимогою про повернення суми невикористаного авансового платежу в розмірі 83 885,26 грн., проте залишена ним без відповіді та задоволення. На доказ надсилання претензії позивач надав суду копію опису вкладення в цінний лист від 20.03.2013 та копію фіскального чеку від 02.07.2013.

Посилаючись на те, що відповідач попередньо оплачені за Договором роботи виконав частково, а залишок отриманого за Договором авансу не повернув, позивач просить суд, зокрема, стягнути з відповідача 83 885,26 грн. решти сплаченого за Договором авансу з підстав ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173, 317 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Виходячи з системного аналізу зазначеної норми, суд дійшов висновку, що для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов:

- збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого);

- відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Вищого господарського суду України від 12.03.2012р. у справі №9/112.

Пунктом 7 ст. 180 ГК України встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Дана норма кореспондує зі ст. 631 ЦК України.

Додатковою угодою № 1 від 04.01.2012 до договору встановлено строк виконання робіт - початок: липень 2011 року; закінчення: грудень 2012 року, та термін дії - даний договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 , а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

За таких обставин, враховуючи припинення договірних зобов'язань сторін у зв'язку з закінченням 31.12.2012р. строку дії Договору, а також враховуючи факт часткового виконання відповідачем попередньо оплачених позивачем підрядних робіт, суд дійшов висновку, що відповідач є особою, яка набула майно, а саме залишок невикористаного за Договором авансу у сумі 78 843,60 грн., на підставі, яка згодом відпала у розумінні ст. 1212 ЦК України, і, як наслідок, зобов'язана повернути потерпілому (позивачу) це майно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.04.2013р. у справі №35/5005/2157/2012.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також характер правовідносин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 78 843,60 решти сплаченого за Договором авансу з підстав ст. 1212 ЦК України підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Разом з тим, судом встановлено, що до суми невикористаного авансового платежу позивач включає послуги генпідряду у розмірі 3 930,95 грн. та послуги за надання електричної енергії у розмірі 1 110,71 грн. Однак суд відмовляє у задоволенні цієї частини позовних вимог, оскільки по-перше: матеріали справи не містять жодних доказів надання цих послуг; по-друге: стягнення цієї частини боргу не підпадає під правове регулювання ст. 1212 ЦК України. Разом з тим, стягнення послуг генпідряду у розмірі 3 930,95 грн. та послуг за надання електричної енергії у розмірі 1 110,71 грн. може бути предметом окремого спору.

Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення основного боргу, просить стягнути з відповідача 83,89 грн. збитків від інфляції, 779,10 грн. 3 % річних.

Проте, такі вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Предметом позовних вимог позивача у дані справі є стягнення з відповідача грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Зобов'язання, які виникають внаслідок одержання майна без достатньої правової підстави, включають можливість їх прострочення до набуття рішенням суду про повернення набувачем безпідставно набутих грошових коштів законної сили, оскільки саме суд встановлює факт безпідставно отриманих коштів.

Таким чином, на безпідставно отримані грошові кошти не можуть нараховуватися 3% річних та збитки від інфляції, оскільки такі кошти не можна вважати боргом, який виник внаслідок невиконання умов договору, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних та збитків від інфляції відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України задоволенню не підлягають.

При цьому правовим наслідком повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей є нарахування процентів за користування ними на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 09.04.2013 у справі № 5011-70/10168, від 30.11.2011 у справі № 22/230, від 30.05.2012 у справі № 24/17-2775-2011, тощо.

З огляду на зазначене, суд відмовляє позивачу у задоволені заяви в частині стягнення з відповідача 83,89 грн. збитків від інфляції, 779,10 грн. 3 % річних.

Витрати по оплаті судового збору покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Електротехмонтаж - 1" (04136, м. Київ, вулиця Північно-Сирецька, 3, код ЄДРПОУ 33787987) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант" (04060, м. Київ, вулиця Академіка Щусєва, 36, код ЄДРПОУ 32596431) 78 843,60 грн. (сімдесят вісім тисяч вісімсот сорок три гривень 60 коп.) безпідставно отриманих коштів, 1600,63 грн. (одну тисячу шістсот гривень 63 копійок) судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення: 18.10.2013

Суддя О.А.Грєхова