Рішення

від 03.10.2013 по справі 910/13845/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13845/13 03.10.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Карголенд» До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» Простягнення 88 728,95 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Донцов В.І. - за дов.

Від відповідача Кучерявий С.В. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» 87 025,42 грн. страхового відшкодування, 870,70 грн. пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, 117,03 грн. інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання. 715,80 грн. 3% річних, а всього 88728,95 грн. заборгованості.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 69 116,47 грн. страхового відшкодування, 1 393,28 грн. пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, 117,03 грн. інфляційних витрат, 1145,42 грн. 3% річних, а всього 71772,20 грн. заборгованості.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 71772,20 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 12.09.2013р.

За клопотанням Позивача спір вирішено у відповідності п.3 ст. 69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2012р. між ТОВ «Карголенд» та ПАТ «СК» Еталон» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за №111008-06000667, за яким ТОВ «Карголенд» є страхувальником, а ПАТ «СК» Еталон» страховиком.

Згідно вищевказаного Договору страхування, ПАТ «СК»Еталон» на період з 22.12.2012р. по 21.12.2013р. застрахувала автомобіль DAF д.н. АІ5091ЕВ на випадок пошкодження або конструктивної загибелі ТЗ в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, протиправних дій третіх осіб, стихійних явищ, пожежі та викрадення.

20.01.2013 року стався страховий випадок - застрахований ТЗ DAF д.н. АІ5091ЕВ отримав механічні пошкодження в результаті ДТП, у зв'язку з чим ТОВ «Карголенд» як страхувальник для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування повідомило ПАТ «СК» Еталон» про вказану подію, надало пошкоджений ТЗ для огляду та всі передбачені Договором страхування документи для здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до п.3 ст. 20 Закону України «Про страхування», ст. 988 ЦК України, п. 22.4.6 Договору страхування, у разі настання страхового випадку Страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування у строк передбачений Договором.

Згідно з п. 26.4 Договору страхування, страховик протягом 10 днів з моменту отримання всіх необхідних документів передбачених п. 24.1 Договору зобов'язаний прийняти рішення про виплату страхового відшкодування та скласти страховий акт, а відповідно до п. 26.5 Договору страхування, протягом 10 днів з моменту складання страхового акту здійснити виплату страхового відшкодування в повному розміру.

Суду доведено, що останній документ передбачений п. 24.1 Договору отримано Страховиком ПАТ «СК «Еталон» 26.03.20.13р., це заява про виплату страхового відшкодування ТОВ «Карголенд» від 26 03.20.13р.

Таким чином, ПАТ «СК «Еталон» за умовами договору страхування зобов'язано було сплатити страхове відшкодування на користь ТОВ «Карголенд» в повному обсязі до 23.04.2013 р., однак до 23.04.2013 р. свій обов'язок не виконало, чим порушило умови Договору страхування.

Матеріали справи доведено, що ПАТ «СК «Еталон» (Відповідач) листом від 02.04.2013р. за №01-04-423 повідомило ТОВ «Карголенд» (Позивача) про те, що автомобіль DAF д.н. АІ5091ЕВ, визнано конструктивно знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту ТЗ складає 342 534,50 грн., що перевищує 70% його дійсної вартості до ДТП, порядок розрахунку сум страхового відшкодування та його розмір, так за розрахунками ПАТ «СК» Еталон» розмір страхового відшкодування за автомобіль DAF д.н. АІ5091ЕВ склав 50 028, 95 грн.

В листі також зазначено, що при розрахунку суми страхового відшкодування застосовано вартість придатних залишків в розмірі 110 365, 92 грн. з висновку ТОВ «Експертний-центр Тандем» №11/03/13 від 10.03.2013р.

У зв'язку з не виплатою ПАТ «СК «Еталон» страхового відшкодування у передбачений Договором страхування строк та сумнівів щодо об'єктивності сум застосованих при розрахунку страхового відшкодування, ТОВ «Карголенд» (Позивач) 03.06.2013р. керуючись п. 22.1.1 Договору страхування направило на адресу ПАТ «СК «Еталон» листа з проханням надати документи, які б підтверджували розміри сум застосованих ПАТ «СК «Еталон» в розрахунках визначення розміру страхового відшкодування, повідомити дати складання страхового акту та причини не виконання своїх обов'язків по виплаті страхового відшкодування, однак відповіді на даний лист від ПАТ «СК «Еталон» отримано не було.

Як зазначає Позивач, ПАТ «СК «Еталон» (Відповідач) причини не виконання страховиком своїх обов'язків по виплаті страхового відшкодування так і не роз'яснило, а при ознайомленні з висновком ТОВ «Експертний- центр Тандем» №11/03/13 від 10.03.2013р. представниками ТОВ «Карголенд» було виявлено ряд грубих порушень «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009р. що призвело до значного завищення розміру вартості придатних залишків автомобіля DAF д.н. АІ5091ЕВ, що свідчить про необ'єктивність даного висновку.

Так, Позивач стверджує, що при ознайомленні з Звітом від 10 березня 2013 року №11/03/13 про оцінку вартості ліквідації КТЗ, виявлено, що останній виконано не у відповідності до чинної «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009р. з огляду на наступне:

Відповідно до п 7.20. «Методики» вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування. Діагностика та дефектування технічно справних складників автомобіля DAF 95 FT XF95.430, номерний знак АІ5091ЕВ, не проводились. Відтак, оцінювач при розрахунку вартості ліквідації КТЗ не мав підстав вважати, що двигун без обладнання із зчепленням, коробка передач, роздаточна коробка та ведучий міст (задній + середній) після ДТП є технічно справні, адже візуально вони мають пошкодження та знаходяться в зоні удару.

Відповідно до п. 7.22. «Методики» до складників, що підлягають оцінці, у разі визначення утилізаційної вартості КТЗ, не включають ті складники, що впливають на безпеку руху та не підлягають повторному використанню. Серед перерахованих складових є ті, що використані оцінювачем при розрахунку, як складники, що підлягають повторному використанню, а саме рульове управління, включаючи сервомеханізм.

Крім того, оцінювачем не вірно застосований термін «ліквідація КТЗ», оскільки відповідно до п. 7.15. «Методики» ліквідаційна вартість КТЗ, його складників, обумовлена обмеженим строком їх реалізації внаслідок примусового продажу з врахуванням коефіцієнту ліквідності, який ураховує такі обставини, як обмеження в організації маркетингових досліджень, проведення реалізації в короткий термін у примусовому порядку та відсутність передпродажної підготовки КТЗ. Ліквідаційна вартість не враховує витрат, що супроводжують продаж, зокрема комісійні збори.

Суд приймає до уваги зазначені твердження до уваги та погоджується з тим, що застосована ПАТ «СК «Еталон» в розрахунках визначення розміру страхового відшкодування вартість залишків автомобіль DAF д.н. АІ5091ЕВ, в розмірі 110 365, 92 грн. взяту з висновку ТОВ «Експертний-центр Тандем» №11/03/13 від 10.03.2013р., є завищеною та такою, що не відповідає дійсності.

Крім того, п. 25.2.2 Договору страхування вартість залишків пошкодженого застрахованого ТЗ - визначається шляхом письмового погодження Страхувальником запропонованої Страховиком пропозиції, або шляхом проведення інтернет-аукціону (ТОВ «УПП» АВТОонлайн Україна»).

Однак, як зазначає Позивач, у відповідності з п. 25.2.2 Договору від ПАТ «СК» Еталон» на адресу ТОВ «Карголенд» не надходило ні пропозицій залишків на суму 110 365, 92 грн. ні результатів будь яких аукціонів де пошкоджений автомобіль DAF д.н. АІ5091ЕВ було б оцінено в 110 365, 92 грн, що також є порушенням з боку страховика умов Договору страхування.

Позивач не погодився з розміром страхового відшкодування (яке він вважає явно заниженим), керуючись п.п. 22.1.6; 24.1.1.4 б) Договору (які передбачають можливість страхувальника самостійно замовляти проведення експертиз з визначення розміру матеріального збитку), для об'єктивного визначення розміру страхового відшкодування ТОВ «Каргоденд» замовило в ТОВ «Експерт-Сервіс Авто» експертний висновок з визначення вартості матеріального збитку та розміру залишків пошкодженого ТЗ.

У зв'язку з чим, експертом 08.06.2013р. було проведено огляд пошкодженого автомобіля DAF д.н. АІ5091ЕВ, на який було завчасно запрошено представників ТОВ «СК «Еталон».

Відповідно до звіту ТОВ «Експерт-Сервіс Авто» № 186 від 18.06.20013р. який здійснено з врахуванням та у відповідності до вимог чинної «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля DAF д.н. АІ5091ЕВ складає 242 516, 27 грн.; вартість автомобіля DAF д.н. АІ5091ЕВ в пошкодженому стані складає 43 369, 45 грн.

Отже, за розрахунком Позивача, з яким погодився суд, при застосуванні в розрахунку розміру страхового відшкодування об'єктивної вартості залишків транспортного засобу в сумі 43 369,45 грн., розмір страхового відшкодування складає - 117 025,42 грн.

Суду доведено, що ТОВ «Карголенд» (Позивач) 25.06.2013 року направило на адресу ТОВ «СК «Еталон» звіт ТОВ «Експерт-Сервіс Авто» № 186 від 18.06.20013р. та лист претензію з проханням застосувати в розрахунках розміру страхового відшкодування об'єктивну вартість залишків автомобіля DAF д.н. АІ5091ЕВ в розмірі 43 369, 45 грн., та здійснити доплату в розмірі 66 966, 47 грн. до вже розрахованих ТОВ «СК «Еталон» 50 028, 95 грн. страхового відшкодування.

Однак відповіді від ТОВ «СК «Еталон» на вказаний лист ТОВ «Карголенд» на час звернення до суду не отримувало.

На момент подання позову ТОВ «СК «Еталон» сплатило ТОВ «Карголенд» частину страхового відшкодування по випадку ДТП від 20.01.2013 року, що стався з застрахованим ТЗ DAF д.н. АІ5091ЕВ в розмірі 30 000 грн., а саме: 06.06.2013р. - 10 000 грн.; 11.06.2013р. - 10 000 грн.; 04.07.2013р. - 10 000 грн., 26.07.2013 - 17 908,95 грн., чим частково виконало умови договору страхування № 111008-06000667 від 21.12.12р.

Відповідно до п. 28.3 Договору страхування, Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0.01 % від суми простроченої платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ що діє під час виникнення заборгованості.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. З ст. 20 Закону України «Про страхування», ст. 988 ЦК України, п. 22.4.6 Договору страхування, у разі настання страхового випадку Страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування у строк передбачений Договором.

Згідно з п. 26.4 Договору страхування, страховик протягом 10 днів з моменту отримання всіх необхідних документів передбачених п. 24.1 Договору зобов'язаний прийняти рішення про виплату страхового відшкодування та скласти страховий акт, а відповідно до п. 26.5 Договору страхування, протягом 10 днів з моменту складання страхового акту здійснити виплату страхового відшкодування в повному розміру.

В матеріалах справи наявний доказ прийняття Відповідачем рішення про виплату страхового відшкодування (Розпорядження від 06.06.2013р. №09 - 05-27312 , відповідно до якого страхове відшкодування дорівнює 50 028,95грн. Частину коштів в розмірі 2120,00грн. прийнято перерахувати в рахунок несплаченої частки страхового платежу, а залишок коштів в розмірі 47 908,95грн. перерахувати на рахунок Страхувальника, про що повідомлено Позивача листом від 26.07.2013р. за №01-04-978.

Однак, відповідно до звіту ТОВ «Експерт-Сервіс Авто» № 186 від 18.06.20013р. який здійснено з врахуванням та у відповідності до вимог чинної «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля DAF д.н. АІ5091ЕВ складає 242 516, 27 грн.; вартість автомобіля DAF д.н. АІ5091ЕВ в пошкодженому стані складає 43 369, 45 грн.

Отже, за розрахунком Позивача, з яким погодився суд, при застосуванні в розрахунку розміру страхового відшкодування об'єктивної вартості залишків транспортного засобу в сумі 43 369,45 грн., розмір страхового відшкодування складає - 117 025,42 грн.

Відповідно до уточнених позовних вимог, сума невиплаченого страхового відшкодування складає 69116,47 грн., яка підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до п. 28.3 Договору страхування, Страховик за несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0.01 % від суми простроченої платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ що діє під час виникнення заборгованості.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за несвоєчасне здійснення страхової виплати, передбачених п. 28.3 Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1393,28 грн. відповідно до уточненого розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем уточненого розрахунку з відповідача підлягає стягненню 117,03 грн. індекс інфляції та 1145,42 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування уточнених позовних вимог в частині стягнення основного боргу, пені, індексу інфляції та 3% річних.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 69 116,47грн., 1 393,28грн. пені, 117,03грн. індексу інфляції та 1 145,42грн. 3% річних.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під'їзд, код ЄДРПОУ 20080515) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Карголенд» (03127, м. Київ, пров. Коломиївський, 6, код ЄДРПОУ 32374807) 69 116 (шістдесят дев'ять тисяч сто шістнадцять) грн. 47 коп. суму страхового відшкодування, 1 393 (одну тисячу триста дев'яносто три) грн. 28 коп. пені, 1145 (одну тисячу сто сорок п'ять) грн. 42 коп. 3% річних, 117 (сто сімнадцять) грн. 03 коп. індексу інфляції, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 44 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 17.10.2013р.