Постанова

від 18.10.2013 по справі 913/893/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.10.2013 р. справа №913/893/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Ушенко Л.В. Агапова О.Л., Черноти Л.Ф. при секретарі судового засідання:Федоріщевій І.О. за участю представників сторін: прокурор - Русланова Г.М., посвідчення №004307 від 19.09.2012р.; від позивача - не з'явився; від відповідача - Євценко Р.І., довіреність №2 від 22.04.2013р.; від третьої особи на стороні позивача - не з'явився; від третьої особи-1 на стороні відповідача - не з'явився; від третьої особи-2 на стороні відповідача - не з'явився; розглянувши апеляційну скаргуЗаступника прокурора Луганської області на рішення господарського судуЛуганської області від 10.06.2013р. (повний текст підписано 17.06.2013р.) у справі№913/893/13 (суддя Корнієнко В.В.) за позовомПрокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ доМалого державного підприємства «Лісова казка», сел. Красний Яр, м. Луганськ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Державного підприємства «Луганське лісомисливське господарство», м. Луганськ за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Луганськ; 2) Луганської обласної ради, м. Луганськ про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 59 488,50грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Малого державного підприємства «Лісова казка», сел. Красний Яр, м. Луганськ про стягнення з відповідача до Державного бюджету Жовтневого району шкоди в сумі 59488,50 грн., яка заподіяна державі внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки; про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 2,8га, яка розташована за адресою: м. Луганськ, селище Красний Яр, шляхом демонтажу бази відпочинку.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.03.2013р. порушено провадження у справі №913/893/13.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.04.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «Луганське лісомисливське господарство», м.Луганськ.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.05.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Луганськ та Луганську обласну раду, м. Луганськ.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.06.2013р. у справі №913/893/13 відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване недоведеністю прокурором факту перебування спірної земельної ділянки у власності Луганської міської ради, в інтересах якої прокурор звернувся з позовом у даній справі, недоведеністю факту порушення прав та законних інтересів держави саме в особі позивача та необґрунтованістю вимог прокурора про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, в дохід Державного бюджету Жовтневого району м. Луганська.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора Луганської області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги Заступник прокурора Луганської області посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення.

Розпорядженням в.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Дучал Н.М., суддя Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. порушено апеляційне провадження у справі №913/893/13, розгляд апеляційної скарги призначено на 30.07.2013р.

В судовому засіданні 30.07.2013р. прокурор підтримав апеляційну скаргу.

Представники відповідача заперечили проти апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 10.06.2013р. у справі №913/893/13 - залишити без змін.

Представники позивача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладався на 27.08.2013р.

Через канцелярію суду від відповідача - Малого державного підприємства «Лісова казка», сел. Красний Яр, м. Луганськ надійшов відзив на апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 10.06.2013р. у справі №913/893/13 - без змін.

Прокурор міста Луганська, на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2013р., надав суду пояснення по справі, в яких зазначив, що підставою звернення прокурора до суду є те, що своїми діями шляхом самовільного зайняття спірної лісової земельної ділянки відповідачем було порушено інтереси держави в особі Луганської міської ради, як власника землі. Вважає висновок суду першої інстанції щодо державної форми власності спірної земельної ділянки безпідставним. Крім того вважає, що ДП ««Луганське лісомисливське господарство» не мало повноважень на укладання договору оренди з відповідачем вказаної земельної ділянки, оскільки право установчі документи на право постійного користування земельною ділянкою у нього відсутні і даний договір оренди, на думку прокурора, за своєю суттю є нікчемним.

Розпорядженням голови суду від 27.08.2013р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у складі: головуючий - суддя Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Богатир К.В., суддя Дучал Н.М.

В судовому засіданні 27.08.2013р. прокурор підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні, на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2013р., надав суду пояснення по справі разом із засвідченими належним чином копіями: свідоцтва про державну реєстрацію МДП «Лісова казка»; довідки з Головного управління Статистики Луганської області про внесення до ЄДРПОУ; рішення Жовтневої районної ради народних депутатів м. Луганськ №43/3 від 11.02.1992р. «Про реєстрацію підприємства «Лісова казка»; статуту МДП «Лісова казка» в редакції від 04.02.1992р. та від 24.06.1993р; довідки №2118/11 від 08.08.2013р. Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про відсутність у МДП «Лісова казка» заборгованості з податків і зборів; листа Головного управління Статистики Луганської області від 02.08.20103р.; довідки №002 від 12.08.2013р. МДП «Лісова казка» про наявність у власності підприємства нерухомого майна; акту приймання-передачі земельних ділянок від 23.09.1997р.; листів від 22.12.11, від 24.02.2012р. та від 04.03.2013р. про оформлення лісової земельної ділянки у довгострокове користування; договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.06.2000р.; акту технічного обстеження площ, що передбачаються до відведення зі складу Державного лісового фонду від 08.12.2003р.

Судова колегія долучила зазначені документи до матеріалів справи.

Крім того, представник відповідача через канцелярію надав суду клопотання від 06.08.2013р. про продовження строку розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора Луганської області на п'ятнадцять днів.

Представники позивача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.10.2013р.

Клопотання представника відповідача від 06.08.2013р. про продовження строку розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора Луганської області на п'ятнадцять днів колегія суддів залишає без задоволення, оскільки, в зв'язку із зміною складу колегії суддів розпорядженням від 27.08.2013р., перебіг процесуального строку розгляду даної справи розпочався спочатку.

Через канцелярію суду від третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Луганськ надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких підтримує апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області в частині необхідності стягнення з відповідача до Державного бюджету шкоди, яка заподіяна державі внаслідок самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, та скасування рішення господарського суду Луганської області від 10.06.2013р. з прийняттям нового рішення у даній справі про задоволення позовних вимог Прокурора м. Луганська. Крім того, третя особа просила суд розглянути апеляційну скаргу без участі її представника.

19.09.2013р., на виконання листа Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. про надання інформації про земельну ділянку площею 2,8га, яка розташована в кв. 41 виділ 1, 2, 3, 4 Красноярського лісництва ДП «Луганське лісомисливське господарство», Державне підприємство «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Державного агентства лісових ресурсів України листом №381 від 12.09.2013р. повідомила суд, що на цей час дана земельна ділянка відповідно до матеріалів лісовпорядкування 1993 року перебуває у постійному користуванні ДП «Луганське лісомисливське господарство». До листа були додані завірені належним чином копії: таксаційного опису земельних ділянок лісового фонду кварталу 41 станом на 01.01.2013р. та викопіювання земельної ділянки з Планшету №3.

Прокурор міста Луганська, на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2013р., надав суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що на території спірної земельної ділянки, яку займає МДП «Лісова казка», розташовані наступні споруди: павільйон (1 шт.), сторожка (1шт.), будиночки для відпочинку (69 шт.), водонапірна башта (1 шт.), лінія електропостачання (1 шт.), альтанка (5 шт.) та дитячий майданчик з двома гірками і чотирма гойдалками.

Розпорядженням голови суду від 15.10.2013р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у складі: головуючий - суддя Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Агапов О.Л., суддя Чернота Л.Ф.

В судовому засіданні 15.10.2013р. представник відповідача надав суду додаткові пояснення по справі та просив долучити до матеріалів справи засвідчені належним чином копії: протоколу №5 від 12.04.1966р. засідання виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих; протоколу №000455 від 15.03.2013р. про адміністративне правопорушення; постанови про закриття справи відносно директора МДП «Лісова казка» про адміністративне правопорушення №0019 від 18.03.2013р.; листа ДП «Луганське лісомисливське господарство» №686 від 20.09.2013р. про відсутність порушень лісового законодавства з боку МДП «Лісова казка» в період користування спірною земельною ділянкою; висновку Державного агентства лісових ресурсів України №266 від 24.04.2013р. про надання дозволу ДП «Луганське лісомисливське господарство» на використання спірної земельної ділянки.

Судовою колегією частково задоволено клопотання представника відповідача в частині долучеyня до матеріалів справи копій: листа ДП «Луганське лісомисливське господарство» №686 від 20.09.2013р. про відсутність порушень лісового законодавства з боку МДП «Лісова казка» в період користування спірною земельною ділянкою; висновку Державного агентства лісових ресурсів України №266 від 24.04.2013р. про надання дозволу ДП «Луганське лісомисливське господарство» на використання спірної земельної ділянки. В долучені до матеріалів справи протоколу №000455 від 15.03.2013р. та постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення №0019 від 18.03.2013р. колегією суддів відмовлено у зв'язку з наявністю їх в матеріалах справи. Щодо протоколу №5 від 12.04.1966р. засідання виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих міста Луганськ та в долучені до матеріалів справи даного документа також відмовлено в зв'язку з тим, що даний документ не є доказом, який містить фактичні дані щодо обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Представники позивача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. явка представників сторін та третіх осіб не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників позивача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Перевіркою дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, проведеною Державною інспекцією сільського господарства в Луганській області на вимогу прокуратури м. Луганська №156-1441вих-13 від 12.03.2013р., встановлено, що Мале державне підприємство «Лісова казка» використовує земельну ділянку площею 2,8га, розташовану за адресою: м. Луганськ, селище Красний Яр, під розміщення бази відпочинку. Правоустановлюючі документи на земельну ділянку у МДП «Лісова казка» відсутні.

За результатами перевірки Державною інспекцією сільського господарства складено акт перевірки від 15.03.2013р. (а.с. 20-26), від підпису та отримання копії якого директор МДП «Лісова казка» відмовився (про що в акті зроблено відповідну відмітку).

У зв'язку з виявленим порушенням вимог земельного законодавства, Державною інспекцією сільського господарства в Луганській області на адресу директора МДП «Лісова казка» було внесено припис №000791 від 15.03.2013р. про усунення порушень вимог земельного законодавства в строк до 15.04.2013р. та складений протокол №000455 від 15.03.2013р. відносно директора підприємства про адміністративне правопорушення за ст.53-1 КУпАП. Від підпису та отримання копій зазначених документів директор МДП «Лісова казка» також відмовився.

Також державним інспектором було здійснено розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем вказаної земельної ділянки. Згідно цього розрахунку розмір заподіяної шкоди складає 59 488,50 грн.

Постановою про закриття справи №00019 від 18.03.2013р., винесеною державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, справа про адміністративне правопорушення відносно директора МДП «Лісова казка» була закрита, а матеріали справи передано до прокуратури м. Луганська. Постанова мотивована наявністю в діях директора МДП «Лісова казка» ознак злочину, передбаченого ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

Відповідач відшкодування нарахованої шкоди не здійснив. Земельна ділянка не звільнена, в зв'язку з чим Прокурор міста Луганська звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Луганської міської ради, який є предметом спору у даній справі.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, відповідність зроблених судом висновків фактичним обставинам справи, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Заступника прокурора Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 10.06.2013р. у справі №913/893/13 не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності та право постійного користування земельною ділянкою посвідчується відповідним державним актом, а право оренди земельної ділянки - відповідним договором оренди.

Частиною 1 ст. 123 ЗК України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою.

Будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», вважається самовільним зайняттям земельної ділянки.

Статтею 212 ЗК України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Луганській області від 13.03.2013р., відповідачем - Малим державним підприємством «Лісова казка», сел. Красний Яр, м. Луганськ земельна ділянка, розташована у м.Луганськ, селище Красний Яр, площею 2,8га використовується для розміщення бази відпочинку без правоустановчих документів. Схема земельної ділянки із зазначенням її розміру до акту перевірки не додана. Характеристика земельної ділянки, віднесення її до певної категорії за цільовим призначенням, дані про власника (землекористувача) земельної ділянки, розміщення на ній об'єктів, в тому числі, нерухомого майна, в акті перевірки відсутні.

Згідно письмових пояснень Державного підприємства «Луганське лісомисливське господарство», м. Луганськ (а.с. 78), яке є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, та довідки ДП «Луганське лісомисливське господарство» (а.с. 18), земельна ділянка, яка знаходиться у м. Луганськ, селище Красний Яр, та на якій розміщена база відпочинку МДП «Лісова казка», є лісовою земельною ділянкою та, відповідно до планово-картографічних матеріалів базового лісовпорядкування, належить до земель Державного лісового фонду і визначена в цих документах як виділ 1, 2, 3, 4 кварталу 41 Красноярського лісництва ДП «Луганське лісомисливське господарство».

Відповідно до п. 1.2 Статуту МДП «Лісова казка» (в редакції 11.02.1992р.), дане державне підприємство було створене 11.02.1992р. на підставі наказу Виробничого об'єднання «Луганськтепловоз» №81 від 04.02.1992р. та увійшло до складу ВО «Луганськтепловоз», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 70).

Згідно із преамбулою Статуту МДП «Лісова казка» від 24.06.1993р., підприємство засновано на державній власності та підпорядковано Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України.

В 1997 році спірна лісова земельна ділянка за актом приймання-передачі (а.с. 208) ДХК «Луганськтепловоз» була повернута ДП «Луганське лісомисливське господарство».

Як зазначає відповідач, в 1997 році між ДП «Луганське лісомисливське господарство» та МДП «Лісова казка» був укладений договір тимчасового користування лісовою земельною ділянкою площею 2,0га для розміщення бази відпочинку строком на три роки, який був переукладений між сторонами 01.06.2000р. також строком на три роки (а.с. 212).

Разом з тим, до матеріалів справи не надано доказів укладення договору тимчасового користування земельною ділянкою в 1997р., а наявна лише засвідчена копія договору оренди землі від 01.06.2000р., укладеного між ДП «Луганським лісомисливським господарством» та МДП «Лісова казка» строком на 3 роки. В 2003р. відповідач звертався із клопотанням про подовження строку дії договору оренди землі, але новий договір оренди чи додаткова угода до договору оренди не було укладено.

Станом на 01.08.2013р. на території бази відпочинку «Лісова казка» розташоване майно, яке, за поясненнями відповідача, не зареєстроване як об'єкти нерухомості, побудовані в 60-х - 70-х роках минулого сторіччя. До цього майна відноситься: павільйон П-72 (1 шт.), водопровід та каналізація (1 шт.), свердловина (1 шт.), повітряна лінія електропостачання (1 шт.), вигрібна яма (1 шт.), будиночок-сторожка (1шт.), будиночки для відпочинку (69шт.), водонапірна башта (1 шт.) (а.с. 207).

Як вбачається з матеріалів справи, на сьогоднішній день у ДП «Луганське лісомисливське господарство» відсутній Державний акт на право постійного користування даною земельною ділянкою, однак, в підтвердження правомірності користування земельною ділянкою третя особа посилається на положення п. 5 розділу VII Прикінцевих положень Лісового кодексу України, згідно якого, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до ст. 47 Лісового кодексу України, ведення лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, в тому числі, спрямованих на отримання достовірної та всебічної інформації про лісовий фонд України (ст. 45 ЛК України), і в матеріалах лісовпорядкування дається якісна та кількісна характеристика кожної лісової ділянки і є основною для розроблення проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об'єкта лісовпорядкування, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері лісового господарства (ст. 48 ЛК України).

Матеріали лісовпорядкування використовуються для ведення державного лісового кадастру і є складовою його документацією. Документація державного земельного кадастру ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства на основі державного земельного кадастру, матеріалів землевпорядкування, інвентаризації, обстежень та обліку лісів окремо по власниках лісів і постійних користувачів (ст. 52 ЛК України).

Облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними і якісними показниками і основою ведення такого обліку є матеріали лісовпорядкування ( ст. 54 ЛК України).

В матеріалах справи наявний витяг із проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Луганське лісомисливське господарство» (Красноярське лісництво) та викопіювання з планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування (а.с. 81-83), що підтверджують віднесення спірної земельної ділянки до лісів населених пунктів, що знаходяться в користуванні ДП «Луганське лісомисливське господарство».

Відповідно до ст. 1 ЛК України, земельна лісова ділянка - це земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Згідно із ст. 5 ЛК України, до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ст. 56 ЗК України).

Статтею 16 ЛК України визначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Відповідно до ст. 57 ЗК країни та ст. 17 ЛК України, у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам , іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно із Статутом ДП «Луганське лісомисливське господарство» (в редакції, затвердженій наказом Державного комітету лісового господарства України №760 від 26.11.2007р., яка зареєстрована 26.01.2008р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та із змінами, зареєстрованими 26.12.2011р.), дане підприємство створене на підставі наказу Державного комітету лісового господарства України №178 від 20.10.2004р. «Про реорганізацію державних лісогосподарських об'єднань та створення державних підприємств», засноване на державній власності, належить до сфери управління Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Дане підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування підприємству.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АВ №339011 від 29.04.2013р. (а.с. 74), ДП «Луганське лісомисливське господарство» є правонаступником Державного лісогосподарського об'єднання «Луганськліс».

Таким чином, дане підприємство є спеціалізованим державним лісогосподарським підприємством, і землі, які знаходяться у його користуванні, належать до Державного лісового фонду України і є землями державної власності, що підтверджується матеріалами лісовпорядкування (а.с.81-83).

Прокурором та позивачем не було доведено суду належними доказами факт перебування спірної земельної ділянки у комунальній власності Луганської міської ради та, як наслідок, порушення відповідачем прав та законних інтересів держави саме в особі Луганської міської ради, а посилання прокурора на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту - міста Луганська, і тому є землями комунальної власності, є необґрунтованим і не приймаються судовою колегією, з огляду на вищезазначене.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову прокурора в інтересах Луганської міської ради про зобов'язання МДП «Лісова казка» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 2,8га, яка розташована за адресою: м. Луганськ, селище Красний Яр, шляхом демонтажу бази відпочинку та стягнення з МДП «Лісова казка» шкоди в сумі 59488,50грн., заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки до Державного бюджету Жовтневого району м.Луганська.

При цьому судова колегія також вважає необхідним зазначити, що прокурором у позовній заяві навіть не визначено яке саме майно знаходиться на земельній ділянці, яку він просить звільнити шляхом його демонтажу, та просить стягнути шкоду у сумі 59 488,56 грн. до Державного бюджету, заподіяну в результаті зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), при тому, що розмір шкоди обчислений за самочинне зайняття земельної ділянки (а.с. 30).

Розмір шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, визначається на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р.

Статтею 156 ЗК України передбачені підстави, при яких власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки за порушення земельного законодавства, серед яких, погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей лісових земель.

Матеріалами справи, зокрема актом перевірки Державної інспекції сільського господарства в Луганській області від 13.03.2013р., не підтверджується наявність факту порушення земельного законодавства МДП «Лісова казка» шляхом погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей спірної лісової земельної ділянки. Відсутність зазначених порушень в діяльності відповідача підтверджується також довідкою, наданою ДП «Луганське лісомисливське господарство», як користувачем даної земельної ділянки.

Крім того, як зазначалося вище, збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей лісових земель, відшкодовуються саме власникам землі і землекористувачам . (ст. 156 ЗК України, п. 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р.).

Колегією суддів також не приймаються доводи прокурора, викладені в поясненнях, наданих суду першої інстанції до матеріалів справи (а.с. 54-55), відносно того, що Луганська міська рада виступає позивачем у даній справі лише щодо вимог про відшкодування шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, а прокурор є самостійним позивачем щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, у зв'язку з відсутністю спеціально уповноваженого органу, до компетенції якого б входили повноваження щодо пред'явлення позовної заяви про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Згідно із статтею 36 1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формою цього представництва є, зокрема, участь у розгляді судами справ.

Статтею 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Частиною 2 ст. 29 ГПК України передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.

Як вбачається з позовної заяви, Прокурор міста Луганська звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави саме в особі Луганської міської ради, отже, Луганська міська рада є позивачем у справі за обома заявленими у позові вимогами. Будь-яких посилань на те, що прокурор виступає самостійним позивачем у справі щодо вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, в позовній заяві не міститься. За таких обставин, судом першої інстанції правомірно було зазначено, що Луганська міська рада не є належним позивачем у справі, оскільки права Луганської міської ради на користування спірною земельною ділянкою не порушені і відсутні підстави для звернення прокурора з позовом саме в інтересах Луганської міської ради.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012р. «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, що підвідомчі господарським судам».

Виходячи з викладеного, місцевим господарським судом повно з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи, норми матеріального та процесуального права місцевим господарським судом застосовані правильно.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів, оскільки вони спростовуються наявними в справі матеріалами та фактичними обставинами справи.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Заступника прокурора Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 10.06.2013р. у справі №913/893/13 не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 10.06.2013р. у справі №913/893/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 10.06.2013р. у справі №913/893/13 - залишити без змін.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Л.В. Ушенко

Судді О.Л. Агапов

Л.Ф. Чернота

Повний текст постанови складено та підписано 18 жовтня 2013 року.

Надруковано: 12 прим.

1 прим. - скаржнику;

1 прим. - позивачу

1 прим. - прокурору

1 прим. - відповідачу;

3 прим. - третім особам

1 прим. - прокуратура ЛО

1 прим. - прокуратура ДО

1 прим. - ГСЛО

1 прим. - у справу;

1 прим. - ДАГС