Постанова

від 16.10.2013 по справі 910/316/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2013 р. Справа№ 910/316/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: Гусак А.М. - директор, наказ № 2 від 18.07.2011р.

ліквідатор: не з'явився.

від ДПІ: Пісна Д.В. - представник за довіреністю № 99 від 26.09.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 04.07.2013 року.

у справі № 910/316/13 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична група „Лекс'Юс"

до Закритого акціонерного товариства „Юрекс"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 04.07.2013 року по справі №910/316/13 Закрите акціонерне товариство "Юрекс" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича, інше.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Господарського суду міста Києва від 04.07.2013 року по справі № 910/316/13 скасувати, провадження по справі припинити.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що Господарський суд м. Києва прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, ст. 52 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 36, 43 ГПК України, ЗУ „Про порядок реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а також без врахування вимог Податкового кодексу України щодо недопущення порушень інтересів держави, здійснення контролю за чим покладено на податкові органи.

Скаржник стверджує, що неплатоспроможність скаржника повинна бути обов'язково доведена перед судом заявником (кредитором) шляхом подання доказів, що засвідчують відсутність матеріальних цінностей у платників податків, а також подання довідок банківських установ стосовно відсутності руху коштів по розрахунковим рахункам боржника протягом року, інше.

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва звернулася до Київського апеляційного господарського суду в порядку статті 91 ГПК України, яка передбачає право на звернення до суду апеляційної інстанції третіх осіб, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва по справі №910/316/13 прийнята до провадження у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Разіна Т.І., Шипко В.В. та призначено до розгляду.

17.09.2013р. суддями Ткаченком Б.О., Разіною Т.І. та Шипком В.В. заявлено самовідвід у розгляді апеляційної скарги по справі №910/316/13 в порядку ст. 20 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. самовідвід суддів Ткаченка Б.О., Разіної Т.І. та Шипка В.В. у розгляді апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва по справі №910/316/13 задоволено.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2013р., відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 18.09.2013р. №02-15/78 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, для розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва по справі №910/316/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Верховець А.А., судді: Гарник Л.Л., Доманська М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2013р. апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.10.2013 р.

11.10.2013р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника ініціюючого кредитора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник ініціюючого кредитора зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, не підтверджена належними та допустимими доказами. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013р., в зв'язку з перебуванням судді Гарник Л.Л. у відрядженні, змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Верховець А.А., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.

В судове засідання 16.10.2013р. ліквідатор не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Про час та дату розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив її задовольнити, провадження по справі припинити, а оскаржувану постанову скасувати.

Представник ініціюючого кредитора просив суд постанову Господарського суду міста Києва від 04.07.2013р. по справі №910/316/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши присутніх представників сторін перевіривши правильність застосування Господарським судом міста Києва при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального та процесуального права, суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон) передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з частиною 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

На відміну від загальної процедури банкрутства правомірність порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою перевіряється господарським судом у засіданні суду, в якому виноситься постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до положень частин 2, 5 статті 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Суд першої інстанції, визнаючи боржника банкрутом, застосував положення статті 52 Закону, виходячи з того, що боржник за юридичною адресою не знаходиться, має заборгованість перед кредитором в сумі 15 000,00 грн.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що заборгованість ЗАТ «Юрекс» утворилась внаслідок прострочення виконання вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко В.В. протесту про неоплату простого векселя серії АА 2112701 від 09.11.2012р.

19.11.2012р. відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві було відкрите виконавче провадження ВП №35289016 з виконання виконавчого напису №3580 від 09.11.2012 р., про що винесено відповідну постанову.

18.12.2012р. відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з відсутністю боржника, не виявленням майна останнього; банківські рахунки якого були закриті у 2009-2011рр.

Отже, факт безспірності вимог ініціюючого кредитора підтверджений протестом про неоплату векселя та відповідними виконавчими документами (а.с. 16-20, т.1).

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом; місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.

Згідно ст. ст. 16, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців створюється Єдиний державний реєстр, який містить повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; дата та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього; серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію; дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них.

Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставин справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як з'ясовано, боржник за юридичною адресою не знаходиться, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 28.12.2012 р. серії АБ № 756114 (а.с. 21, т.1), в якому у графі "статус відомостей про юридичну особу" зазначено: відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, боржник (його керівні органи) за юридичною адресою не знаходиться.

З вищевикладеного вбачається, що відомості про відсутність ЗАТ "Юрекс" за його місцезнаходженням внесені до реєстру, а отже цей факт слугує доказом відсутності боржника.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно порушив провадження у справі з підстав передбачених у ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, не приймаються до уваги твердження скаржника про те, що при зверненні до Господарського суду міста Києва про визнання ЗАТ „Юрекс" банкрутом, ТОВ „Юридична група „Лекс'Юс" зобов'язано було надати докази відсутності платоспроможності боржника.

Так, згідно п. 104 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 р. «Про судову практику в справах про банкрутство» заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Що стосується доводів скаржника про неможливість перевірки банкрута, колегія суддів зазначає, що відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним позапланової перевірки боржника.

Відповідно до абз. 12 Листа ВГСУ № 05-06/520/78 від 05.02.2010р. органи державної податкової служби, після публікації оголошення та отримання повідомлення про ліквідацію підприємства повинні здійснити позапланову перевірку суб'єкта господарювання в двомісячний термін.

У зв'язку із вищевикладеним та враховуючи встановлені Господарським судом міста Києва на підставі доказів у справі обставини, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність, обґрунтованість та підтвердженість доказами у справі передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство кредитора в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство.

За таких обставин справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні вимоги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 04.07.2013 р. у справі № 910/316/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду міста Києва від 04.07.2013 р. у справі № 910/316/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/316/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складений 18.10.2013 року.

Головуючий суддя Верховець А.А.

Судді Доманська М.Л.

Пантелієнко В.О.