Постанова

від 20.08.2014 по справі 910/316/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Справа № 910/316/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М. суддів:Короткевича О. Є.(доповідач у справі),Погребняка В. Я. розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва на постанову та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 року господарського суду міста Києва від 24.04.2014 року у справі№ 910/316/13 за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Лекс'Юс" Закритого акціонерного товариства "Юрекс" пробанкрутство, представники сторін у судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.04.2014 року у справі №910/316/13 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припинено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Юрекс".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва (далі - ДПІ, скаржник ) на вказану ухвалу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ), як безпідставно порушене.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати. Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 129 Конституції України, ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду , крім випадків, встановлених законом .

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство .

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак інші випадки участі органу доходів і зборів у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган доходів і зборів не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника . Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Проте судом апеляційної інстанції встановлено відсутність доказів звернення скаржника з грошовими вимогами до боржника в порядку, встановленому Закону про банкрутство.

Окрім того 18.12.2013 року постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2013 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 року, якою постанову господарського суду м. Києва від 04.07.2013 року залишено без змін, та прийнято нове рішення, яким припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 04.07.2013 року у справі №910/316/13.

Рішення суду касаційної інстанції було мотивоване відсутністю доказів звернення ДПІ з грошовими вимогами до боржника, тому заявник був позбавлений права на апеляційне оскарження постанови суду від 04.07.2013 року.

Таким чином, ДПІ не є учасником справи про банкрутство, оскільки не звернулася з грошовими вимогами до боржника.

Більше того, про наявність у боржника будь-якої податкової заборгованості скаржник не зазначає і в касаційній скарзі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою скаржника, який не є учасником провадження у справі про банкрутство.

У зв'язку з чим ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 106, 111 5 , 111 7 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 року у справі № 910/316/13 залишити без змін.

Головуючий Б. М. Поляков

Судді О.Є. Короткевич

В. Я. Погребняк